Джерело напруги Vₛ між A і B має затискач + біля B, тож забезпечує VB − VA = Vₛ. Методом вузлових потенціалів із надвузлом знайдіть струм Ix через джерело напруги від A до B, як показує стрілка.
Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.
V1 = 18 VR1 = 6 ΩR2 = 12 ΩR3 = 12 Ω
IN = A
6.Тевенен і НортонСкладна
Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.
V1 = 15 VIs = 0,5 AR1 = 8 ΩR2 = 10 ΩR3 = 30 Ω
Vth = V
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
Через котушку тече сталий струм 2,5 A. При t = 0 ключ замикає контур через R і джерело від’єднується, тож струм котушки спадає через R. Знайдіть напругу vR на R при t = 5 ms.
i(0) = 2,5 AR = 50 ΩL = 150 mHt = 5 ms
vR = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 3 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 750 ms.
Vs = 24 VR = 4,7 kΩC = 220 µFvC(0) = 3 Vt = 750 ms
vC = V
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
Резистор і конденсатор з’єднано паралельно й під’єднано до мережі 12 V (діюче значення), 100 Hz. Знайдіть модуль повного опору |Z|.
V = 12 V (rms)f = 100 HzR = 30 ΩC = 100 µF
|Z| = Ω
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
Резистор R1 увімкнено послідовно з паралельним з’єднанням R2 і конденсатора C; коло під’єднано до мережі 230 V (діюче значення), 500 Hz. Знайдіть діюче значення струму I.
V = 230 V (rms)f = 500 HzR1 = 40 ΩR2 = 60 ΩC = 2,2 µF
I = A
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
Навантаження з повним опором Z = 12 + j5 Ω під’єднано до однофазної мережі 240 V (діюче значення). Знайдіть реактивну потужність Q, яку воно споживає.
V = 240 VZ = 12 + j5 Ω
Q = var
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
Однофазне навантаження споживає 10 kW з коефіцієнтом потужності 0,8 (індуктивним) від мережі 400 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 47 µF. Знайдіть новий струм лінії I.
P = 10 kWpf1 = 0,8V = 400 Vf = 50 HzC = 47 µF
I = A
13.Трифазні системиСередня
Трифазний асинхронний двигун при повному навантаженні розвиває механічну потужність 18,5 kW. При цьому навантаженні його ККД становить 91%, а коефіцієнт потужності 0,84, відстаючий. Лінійна напруга мережі 480 V. Знайдіть лінійний струм IL.
Pout = 18,5 kWη = 91%cos φ = 0,84VL = 480 V
IL = A
14.Трифазні системиСкладна
Симетричне трифазне навантаження споживає 80 kW при коефіцієнті потужності 0,7 (відстаючому) від мережі 480 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,95 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.
P = 80 kWpf1 = 0,7pf2 = 0,95VL = 480 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
До вторинної обмотки ідеального трансформатора з коефіцієнтом трансформації N₁:N₂ = 5:1 підключено резистор 2 Ω. Знайдіть опір R1′ з боку первинної обмотки.
N1:N2 = 5:1RL = 2 Ω
R1′ = Ω
16.ТрансформаториСкладна
Однофазний трансформатор 500 kVA має втрати в сталі 2500 W і втрати в міді 5000 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?
S = 500 kVAPcore = 2500 WPcu,fl = 5000 W
Sη,max = kVA
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR1 = 0,7714 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 12 + 20 = 32 Ω
R2 ∥ 32 = 4·32/(4+32) = 3,556 Ω
Req = R1 + 3,556 = 12 + 3,556 = 15,56 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 12/15,56 = 0,7714 A
Відповідь
IR1 = 0,7714 A
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR1 = 1,478 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 10 + 20 = 30 Ω
R4 ∥ 30 = 2,727 Ω
R3 + 2,727 = 12,73 Ω
R2 ∥ 12,73 = 6,176 Ω
Req = R1 + 6,176 = 6 + 6,176 = 12,18 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 18/12,18 = 1,478 A
Відповідь
IR1 = 1,478 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: VB = 28,17 V
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/10 + (VA − 10)/3 + (VA − VB)/15 = 0
0,5·VA − 0,06667·VB = 3,333
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Утворіть надвузол
Струм через джерело напруги між A і B невідомий, тож ЗСК не можна записати для A чи B окремо. Об’єднайте A, B і джерело в один надвузол: струм, що входить у нього, дорівнює струму, що виходить.
VB = VA + 6
(VA − V1)/R1 + VA/R2 + VB/R3 = Is
Розв’яжіть
(VA − 30)/30 + VA/4 + (VA + 6)/6 = 3
VA·(1/30 + 1/4 + 1/6) = 3 + 30/30 − 6/6 = 3
VA = 3/0,45 = 6,667 V
VB = 12,67 V
Струм через джерело напруги
ЗСК лише для вузла A: струм, що надходить через R₁, виходить через R₂ і через джерело напруги.
IR1 = (30 − 6,667)/30 = 0,7778 A
Ix = IR1 − VA/R2 = 0,7778 − 6,667/4 = −0,8889 A
Відповідь
Ix = −0,8889 A
Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.
5.Тевенен і Нортон
Відповідь: IN = 0,75 A
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 6·12/(6+12) = 4 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4 + 12 = 16 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.
Vth = V1·R2/(R1+R2) = 18·12/(6+12) = 12 V
Еквівалент Нортона
Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.
IN = Vth/Rth = 12/16 = 0,75 A
6.Тевенен і Нортон
Відповідь: Vth = 25,56 V
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 8·10/(8+10) = 4,444 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,444 + 30 = 34,44 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 8,333 + 0,5·4,444 = 10,56 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 10,56 + 0,5·30 = 25,56 V
7.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: vR = 23,61 V
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу
τ = L/R = 150 mH / 50 Ω = 3 ms
Спадання струму
i(t) = 2,5·e−5/3 = 0,4722 A
vR = R·i = 50·0,4722 = 23,61 V
Відповідь
vR = 23,61 V
8.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: vC = 13,83 V
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Початкове значення, кінцеве значення, стала часу
Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.
vC(0) = 3 V, vC(∞) = Vs = 24 V
τ = R·C = 4,7 kΩ · 220 µF = 1034 ms
vC(t) = 24 + (3 − 24)·e−t/τ
Напруга в заданий момент
vC(750) = 24 + (−21)·e−750/1034 = 13,83 V
Відповідь
vC = 13,83 V
9.Повний опір і комплексні амплітуди
Відповідь: |Z| = 14,06 Ω
Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.
Реактивний опір
XC = 1/(ωC) = 1/(2π·100·100·10⁻⁶) = 15,92 Ω
Струми віток
Обидві вітки під’єднано безпосередньо до мережі, тож на кожній повна напруга V.
IR = V/R = 12/30 = 0,4 A
IX = V/XC = 12/15,92 = 0,754 A
Загальний струм
Струм резистора збігається за фазою з V, а реактивний струм зсунутий на 90°, тож вони додаються як катети прямокутного трикутника.
I = √(IR² + IX²) = √(0,4² + 0,754²) = 0,8535 A
Повний опір
|Z| = V/I = 12/0,8535 = 14,06 Ω
Відповідь
|Z| = 14,06 Ω
10.Повний опір і комплексні амплітуди
Відповідь: I = 2,456 A
Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.
Реактивний опір
XC = 1/(2π·500·2,2·10⁻⁶) = 144,7 Ω
Паралельне з’єднання
Помножте чисельник і знаменник на комплексно спряжене, щоб розділити Zp на дійсну й уявну частини.
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності
Відповідь: Q = 1704 var
Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.
Струм
|Z| = √(12² + 5²) = 13 Ω
I = V/|Z| = 240/13 = 18,46 A
Реактивна потужність
Q = I²·X = 18,46²·5 = 1704 var
Відповідь
Q = 1704 var
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності
Відповідь: I = 28,11 A
Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.
Реактивна потужність до і після
Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.
Q1 = 10·tan(arccos 0,8) = 7,5 kvar
QC = V²·2πf·C = 400²·2π·50·47·10⁻⁶ = 2362 var = 2,362 kvar
Q2 = 7,5 − 2,362 = 5,138 kvar
Нова повна потужність
S2 = √(10² + 5,138²) = 11,24 kVA
Новий струм лінії
I = S2/V = 11243/400 = 28,11 A
Відповідь
I = 28,11 A
13.Трифазні системи
Відповідь: IL = 29,11 A
Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.
Електрична вхідна потужність
Pin = Pout/η = 18,5/0,91 = 20,33 kW
Струм лінії
IL = Pin/(√3·VL·cos φ) = 20330/(√3·480·0,84) = 29,11 A
Відповідь
IL = 29,11 A
14.Трифазні системи
Відповідь: Cph = 636,9 µF
Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.
Реактивна потужність до і після
Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.
Q1 = 80·tan(acos 0,7) = 80·1,02 = 81,62 kvar
Q2 = 80·tan(acos 0,95) = 80·0,3287 = 26,29 kvar
Реактивна потужність від конденсаторів
QC = Q1 − Q2 = 55,32 kvar
Ємність на фазу
У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.
Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.
Зведений опір
Напруга зростає в a разів, а струм зменшується в a разів, тож відношення V/I зростає в a² разів.
R1′ = a²·RL = 5²·2 = 50 Ω
Відповідь
R1′ = 50 Ω
16.Трансформатори
Відповідь: Sη,max = 353,6 kVA
Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.