Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​3 ΩIR2​AR4​20 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 30 VR1 = 15 ΩR2 = 3 ΩR3 = 20 ΩR4 = 20 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 8 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 5 Ω+−V1​9 VR2​10 ΩIR2​AR4​2 ΩBR6​6 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 9 VR1 = 8 ΩR2 = 10 ΩR3 = 6 ΩR4 = 2 ΩR5 = 5 ΩR6 = 6 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​10 VR2​12 ΩAR4​20 ΩBIs​5 A

Методом вузлових потенціалів знайдіть потужність PIs, яку віддає джерело струму Is.

V1 = 10 VIs = 5 AR1 = 4 ΩR2 = 12 ΩR3 = 6 ΩR4 = 20 Ω
PIs = W
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​15 VR2​6 ΩAR4​12 ΩBIs​?

Джерело струму регулюють, доки вузлова напруга в A не стане VA = 8,5 V. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм джерела Is (напрямок як на схемі).

V1 = 15 VR1 = 5 ΩR2 = 6 ΩR3 = 15 ΩR4 = 12 ΩVA = 8,5 V
Is = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​12 VR2​6 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 12 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 15 Ω
Vth = V
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​36 VR2​3 ΩAIs​0,5 ABRL​8 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 8 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 36 VIs = 0,5 AR1 = 2 ΩR2 = 3 ΩR3 = 25 ΩRL = 8 Ω
IL = A
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​5 Vt = 0R = 20 ΩL220 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 50% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 5 VR = 20 ΩL = 220 mH
t = ms
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​20 VR1​ = 20 ΩR2​ = 33 Ωрозмикається при t = 0L33 mHi(t)

Ключ паралельно R2 був замкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть струм котушки i при t = 1 ms.

Vs = 20 VR1 = 20 ΩR2 = 33 ΩL = 33 mHt = 1 ms
i = A
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
230 V50 HzR = 100 ΩL = 50 mHC = 10 µFI

Послідовне коло RLC підключено до мережі 230 V (діюче значення), 50 Hz. Знайдіть активну потужність P, що споживається від мережі.

V = 230 V (rms)f = 50 HzR = 100 ΩL = 50 mHC = 10 µF
P = W
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
50 V200 HzR = 25 ΩL = 200 mHC = 4,7 µF+−VC​

Послідовне коло RLC підключено до мережі 50 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть діюче значення напруги VC на конденсаторі.

V = 50 V (rms)f = 200 HzR = 25 ΩL = 200 mHC = 4,7 µF
VC = V
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
230 V17 kW, 0,6225 kW, 1I

До однофазної мережі 230 V паралельно під’єднано два навантаження: навантаження 7 kW з коефіцієнтом потужності 0,6 (індуктивним) і нагрівач потужністю 25 kW (коефіцієнт потужності 1). Знайдіть загальний коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

V = 230 VP1 = 7 kW, pf1 = 0,6 відстаючийP2 = 25 kW, pf2 = 1
cos φ =
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
240 V50 Hzнавантаження5 kW, 0,75C100 µFI

Однофазне навантаження споживає 5 kW з коефіцієнтом потужності 0,75 (індуктивним) від мережі 240 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 100 µF. Знайдіть новий коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

P = 5 kWpf1 = 0,75V = 240 Vf = 50 HzC = 100 µF
cos φ =
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 480 VNZ = 9 + j12 Ωна фазу

Симетричне навантаження, з’єднане зіркою, з повним опором 9 + j12 Ω на фазу підключене до симетричної трифазної мережі з лінійною напругою 480 V. Знайдіть сумарну активну потужність P, яку поглинає навантаження, у kW.

VL = 480 VZ = 9 + j12 Ω на фазу
P = kW
14.Трифазні системиСкладна
P = 200 kWφ1​S1​Q2​QC​ = ?

Симетричне трифазне навантаження споживає 200 kW при коефіцієнті потужності 0,72 (відстаючому) від мережі 400 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,95 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Знайдіть сумарну реактивну потужність QC, яку має постачати конденсаторна батарея, у kvar.

P = 200 kWpf1 = 0,72pf2 = 0,95VL = 400 Vf = 60 Hz
QC = kvar
15.ТрансформаториСередня
RL​ = 5 Ω1012400 VV2​I1​ = ?I2​

До первинної обмотки ідеального трансформатора з коефіцієнтом трансформації N₁:N₂ = 10:1 прикладено 2400 V. До вторинної обмотки підключено резистор 5 Ω. Знайдіть первинний струм I1.

N1:N2 = 10:1V1 = 2400 VRL = 5 Ω
I1 = A
16.ТрансформаториСкладна
75 kVA

Однофазний трансформатор 75 kVA має втрати в сталі 600 W і втрати в міді 900 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?

S = 75 kVAPcore = 600 WPcu,fl = 900 W
Sη,max = kVA

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,569 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 15 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​3 ΩAR4​20 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 20 + 20 = 40 Ω
R2 ∥ 40 = 3·40/(3+40) = 2,791 Ω
Req = R1 + 2,791 = 15 + 2,791 = 17,79 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 30/17,79 = 1,686 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 30 − 1,686·15 = 4,706 V
IR2 = VA/R2 = 4,706/3 = 1,569 A

Відповідь

IR2 = 1,569 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,3169 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 8 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 5 Ω+−V1​9 VR2​10 ΩAR4​2 ΩBR6​6 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 5 + 6 = 11 Ω
R4 ∥ 11 = 1,692 Ω
R3 + 1,692 = 7,692 Ω
R2 ∥ 7,692 = 4,348 Ω
Req = R1 + 4,348 = 8 + 4,348 = 12,35 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 9/12,35 = 0,7289 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 9 − 0,7289·8 = 3,169 V
IR2 = VA/R2 = 3,169/10 = 0,3169 A

Відповідь

IR2 = 0,3169 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: PIs = 181 W

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/12 + (VA − 10)/4 + (VA − VB)/6 = 0
0,5·VA − 0,1667·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/20 + (VB − VA)/6 = 5
−0,1667·VA + 0,2167·VB = 5

Розв’яжіть

Δ = (0,5)(0,2167) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,08056
VA = Δ1/Δ = 1,375/0,08056 = 17,07 V
VB = Δ2/Δ = 2,917/0,08056 = 36,21 V

Потужність, яку віддає джерело струму

Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.

PIs = VB·Is = 36,21·5 = 181 W

Відповідь

PIs = 181 W
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: Is = 0,9708 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

VA відоме, тож це рівняння дає VB.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
(8,5 − 15)/5 + 8,5/6 = (VB − 8,5)/15
0,1167 = (VB − 8,5)/15 → VB = 10,25 V

ЗСК для вузла B

Струми, що виходять з B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

Is = (VB − VA)/R3 + VB/R4 = (10,25 − 8,5)/15 + 10,25/12 = 0,9708 A

Відповідь

Is = 0,9708 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 5,143 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 8 ΩR3​ = 15 ΩКЗR2​6 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 8·6/(8+6) = 3,429 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,429 + 15 = 18,43 Ω
R1​ = 8 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​12 VR2​6 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 12·6/(8+6) = 5,143 V
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,2485 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 25 ΩКЗR2​3 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·3/(2+3) = 1,2 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,2 + 25 = 26,2 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​36 VR2​3 ΩAIs​0,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 21,6 + (−0,5)·1,2 = 21 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 21 + (−0,5)·25 = 8,5 V
Rth​ = 26,2 Ω+−Vth​8,5 VRL​8 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 8,5/(26,2 + 8) = 0,2485 A
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 7,625 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 220 mH / 20 Ω = 11 ms
i(∞) = Vs/R = 5/20 = 0,25 A

Виразіть час

0,5 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,5)
t = −11·ln(0,5) = 7,625 ms

Відповідь

t = 7,625 ms
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,5023 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

До t = 0 замкнений ключ шунтує R₂; після цього в контурі обидва резистори, R₁ і R₂.

i(0) = 20/20 = 1 A
i(∞) = 20/(20 + 33) = 0,3774 A
τ = L/R = 33/53 = 0,6226 ms
i(t) = 0,3774 + (1 − 0,3774)·e−t/τ

Струм у заданий момент

i(1) = 0,3774 + (0,6226)·e−1/0,6226 = 0,5023 A

Відповідь

i = 0,5023 A
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: P = 52,08 W

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

XL = 15,71 Ω, XC = 318,3 Ω

Повний опір

|Z| = √(100² + (−302,6)²) = 318,7 Ω

Активна потужність

Котушки й конденсатори лише накопичують і повертають енергію; усю активну потужність споживає резистор.

I = 230/318,7 = 0,7217 A
P = I²·R = 0,7217²·100 = 52,08 W

Відповідь

P = 52,08 W
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: VC = 98,74 V

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·200 = 1257 rad/s
XL = ωL = 1257·0,2 = 251,3 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(1257·4,7·10⁻⁶) = 169,3 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(25² + (82,01)²) = 85,74 Ω

Струм

Через кожен елемент послідовного кола тече той самий струм.

I = V/|Z| = 50/85,74 = 0,5832 A

Напруга на конденсаторі

VC = I·XC = 0,5832·169,3 = 98,74 V

Відповідь

VC = 98,74 V
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,96

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність кожного навантаження

Індуктивне навантаження споживає реактивну потужність (Q > 0); ємнісне — віддає її (Q < 0).

Q1 = 7·tan(arccos 0,6) = 9,333 kvar
Q2 = 0 = 0 kvar

Сумарні значення

P = 7 + 25 = 32 kW
Q = 9,333 + 0 = 9,333 kvar
S = √(32² + 9,333²) = 33,33 kVA

Загальний коефіцієнт потужності

cos φ = P/S = 32/33,33 = 0,96 відстаючий

Відповідь

cos φ = 0,96
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,8872

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = 5·tan(arccos 0,75) = 4,41 kvar
QC = V²·2πf·C = 240²·2π·50·100·10⁻⁶ = 1810 var = 1,81 kvar
Q2 = 4,41 − 1,81 = 2,6 kvar

Нова повна потужність

S2 = √(5² + 2,6²) = 5,636 kVA

Новий коефіцієнт потужності

cos φ = P/S2 = 5/5,636 = 0,8872

Відповідь

cos φ = 0,8872
13.Трифазні системи

Відповідь: P = 9,216 kW

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Фазна напруга

Vph = 480/√3 = 277,1 V

Фазний струм

|Z| = √(9² + 12²) = 15 Ω
Iph = 277,1/15 = 18,48 A

Сумарна активна потужність

Активну потужність поглинає лише активна складова кожного опору.

P = 3·Iph²·R = 3·18,48²·9 = 9,216 kW

Відповідь

P = 9,216 kW

Перевірка: cos φ = R/|Z| = 0,6, і √3·VL·IL·cos φ дає ту саму потужність.

14.Трифазні системи

Відповідь: QC = 127 kvar

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 200·tan(acos 0,72) = 200·0,9639 = 192,8 kvar
Q2 = 200·tan(acos 0,95) = 200·0,3287 = 65,74 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 127 kvar

Відповідь

QC = 127 kvar
15.Трансформатори

Відповідь: I1 = 4,8 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Вторинні напруга й струм

V2 = 2400/10 = 240 V
I2 = 240/5 = 48 A

Первинний струм

Ідеальний трансформатор не має втрат: V₁·I₁ = V₂·I₂.

I1 = I2/10 = 4,8 A

Відповідь

I1 = 4,8 A

Перевірка: навантаження з боку первинної обмотки a²·RL = 500 Ω, і 2400/500 дає той самий струм.

16.Трансформатори

Відповідь: Sη,max = 61,24 kVA

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді дорівнюють втратам у сталі

x²·900 = 600 → x = √(600/900) = 0,8165

Навантаження при максимальному ККД

Sη,max = x·S = 0,8165·75 = 61,24 kVA

Відповідь

Sη,max = 61,24 kVA

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals