Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​12 VR2​5 ΩIR2​AR4​12 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 12 VR1 = 2 ΩR2 = 5 ΩR3 = 12 ΩR4 = 12 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​9 VR2​20 ΩIR2​AR4​8 ΩBR6​3 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 9 VR1 = 12 ΩR2 = 20 ΩR3 = 20 ΩR4 = 8 ΩR5 = 8 ΩR6 = 3 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAR4​3 ΩBIs​4 A

Методом вузлових потенціалів знайдіть потужність PIs, яку віддає джерело струму Is.

V1 = 9 VIs = 4 AR1 = 20 ΩR2 = 6 ΩR3 = 15 ΩR4 = 3 Ω
PIs = W
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 5 ΩIR4​+−V1​12 VR3​10 ΩAR5​20 ΩBIs​3 A−+V2​18 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VIs = 3 AV2 = 18 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 10 ΩR4 = 5 ΩR5 = 20 Ω
IR4 = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 6 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​18 VR2​20 ΩARL​10 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 10 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 18 VR1 = 6 ΩR2 = 20 ΩR3 = 8 ΩRL = 10 Ω
IL = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 25 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​30 VR2​4 ΩAIs​6 ABRL​20 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 20 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 30 VIs = 6 AR1 = 25 ΩR2 = 4 ΩR3 = 2 ΩRL = 20 Ω
PL = W
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​9 Vt = 0R = 50 ΩL68 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 80% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 9 VR = 50 ΩL = 68 mH
t = ms
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​15 Vt = 0R = ?C22 µF+−vC​

Таймер при t = 0 починає заряджати незаряджений конденсатор через резистор від джерела 15 V. Він має спрацювати, коли напруга на конденсаторі досягне 12 V, рівно через 50 ms після старту. При C = 22 µF знайдіть потрібний опір R.

Vs = 15 VVth = 12 VT = 50 msC = 22 µF
R = kΩ
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
10 V50 HzR = 25 ΩL = 20 mHC = 47 µFI

Послідовне коло RLC підключено до мережі 10 V (діюче значення), 50 Hz. Знайдіть діюче значення струму I.

V = 10 V (rms)f = 50 HzR = 25 ΩL = 20 mHC = 47 µF
I = A
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
120 V200 HzR = 20 ΩL = 50 mHC = 2,2 µF

Послідовне коло RLC підключено до мережі 120 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть резонансну частоту f0 кола.

V = 120 V (rms)f = 200 HzR = 20 ΩL = 50 mHC = 2,2 µF
f0 = Hz
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
240 VR + jXP = 2208 W11,5 A

Індуктивне навантаження споживає 11,5 A і 2208 W від однофазної мережі 240 V (діюче значення). Подайте його як активний опір R, послідовно з’єднаний з реактивним опором X. Знайдіть R.

V = 240 VI = 11,5 AP = 2208 W
R = Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
230 V50 Hzнавантаження4 kW, 0,75C68 µFI = ?

Однофазне навантаження споживає 4 kW з коефіцієнтом потужності 0,75 (індуктивним) від мережі 230 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 68 µF. Знайдіть новий струм лінії I.

P = 4 kWpf1 = 0,75V = 230 Vf = 50 HzC = 68 µF
I = A
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 480 VIL​ = ?M18,5 kW, η = 95%cos φ = 0,82

Трифазний асинхронний двигун при повному навантаженні розвиває механічну потужність 18,5 kW. При цьому навантаженні його ККД становить 95%, а коефіцієнт потужності 0,82, відстаючий. Лінійна напруга мережі 480 V. Знайдіть лінійний струм IL.

Pout = 18,5 kWη = 95%cos φ = 0,82VL = 480 V
IL = A
14.Трифазні системиСкладна
P = 100 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 100 kW при коефіцієнті потужності 0,7 (відстаючому) від мережі 400 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,9 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано трикутником. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 100 kWpf1 = 0,7pf2 = 0,9VL = 400 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
RL​ = 10 Ω511150 VV2​I1​ = ?I2​

До первинної обмотки ідеального трансформатора з коефіцієнтом трансформації N₁:N₂ = 5:1 прикладено 1150 V. До вторинної обмотки підключено резистор 10 Ω. Знайдіть первинний струм I1.

N1:N2 = 5:1V1 = 1150 VRL = 10 Ω
I1 = A
16.ТрансформаториСкладна
100 kVA

Однофазний трансформатор 100 kVA має втрати в сталі 400 W і втрати в міді 600 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?

S = 100 kVAPcore = 400 WPcu,fl = 600 W
Sη,max = kVA

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,618 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 2 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​12 VR2​5 ΩAR4​12 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 12 + 12 = 24 Ω
R2 ∥ 24 = 5·24/(5+24) = 4,138 Ω
Req = R1 + 4,138 = 2 + 4,138 = 6,138 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 12/6,138 = 1,955 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 12 − 1,955·2 = 8,09 V
IR2 = VA/R2 = 8,09/5 = 1,618 A

Відповідь

IR2 = 1,618 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,2156 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​9 VR2​20 ΩAR4​8 ΩBR6​3 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 8 + 3 = 11 Ω
R4 ∥ 11 = 4,632 Ω
R3 + 4,632 = 24,63 Ω
R2 ∥ 24,63 = 11,04 Ω
Req = R1 + 11,04 = 12 + 11,04 = 23,04 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 9/23,04 = 0,3907 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 9 − 0,3907·12 = 4,312 V
IR2 = VA/R2 = 4,312/20 = 0,2156 A

Відповідь

IR2 = 0,2156 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: PIs = 42,73 W

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/6 + (VA − 9)/20 + (VA − VB)/15 = 0
0,2833·VA − 0,06667·VB = 0,45

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/3 + (VB − VA)/15 = 4
−0,06667·VA + 0,4·VB = 4

Розв’яжіть

Δ = (0,2833)(0,4) − (−0,06667)(−0,06667) = 0,1089
VA = Δ1/Δ = 0,4467/0,1089 = 4,102 V
VB = Δ2/Δ = 1,163/0,1089 = 10,68 V

Потужність, яку віддає джерело струму

Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.

PIs = VB·Is = 10,68·4 = 42,73 W

Відповідь

PIs = 42,73 W
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR4 = 3,622 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 8 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 5 Ω+−V1​12 VR3​10 ΩAR5​20 ΩBIs​3 A−+V2​18 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 12 V, V2 = −18 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/10 + (VA − 12)/8 + (VA − VB)/6 = 0
0,3917·VA − 0,1667·VB = 1,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/20 + (VB − VA)/6 + (VB − (−18))/5 = 3
−0,1667·VA + 0,4167·VB = −0,6

Розв’яжіть

Δ = (0,3917)(0,4167) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,1354
VA = Δ1/Δ = 0,525/0,1354 = 3,877 V
VB = Δ2/Δ = 0,015/0,1354 = 0,1108 V

Відповідь

IR4 = (VB − V2)/R4 = (0,1108 − −18)/5 = 3,622 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,6122 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 6 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​20 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 6·20/(6+20) = 4,615 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,615 + 8 = 12,62 Ω
R1​ = 6 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​18 VR2​20 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 18·20/(6+20) = 13,85 V
Rth​ = 12,62 Ω+−Vth​13,85 VRL​10 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 13,85/(12,62 + 10) = 0,6122 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 25,18 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 25 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​4 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 25·4/(25+4) = 3,448 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,448 + 2 = 5,448 Ω
R1​ = 25 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​30 VR2​4 ΩAIs​6 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 4,138 + (−6)·3,448 = −16,55 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = −16,55 + (−6)·2 = −28,55 V
Rth​ = 5,448 Ω−+Vth​28,55 VRL​20 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = −28,55/(5,448 + 20) = −1,122 A
PL = IL²·RL = −1,122²·20 = 25,18 W
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 2,189 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 68 mH / 50 Ω = 1,36 ms
i(∞) = Vs/R = 9/50 = 0,18 A

Виразіть час

0,8 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,8)
t = −1,36·ln(0,2) = 2,189 ms

Відповідь

t = 2,189 ms
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: R = 1,412 kΩ

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Потрібна стала часу

12 = 15·(1 − e−50/τ) → τ = 50/ln(15/(15 − 12))
τ = 50/1,609 = 31,07 ms

Опір

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

R = τ/C = 31,07/22 = 1,412 kΩ

Відповідь

R = 1,412 kΩ
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: I = 0,1508 A

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·50 = 314,2 rad/s
XL = ωL = 314,2·0,02 = 6,283 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(314,2·47·10⁻⁶) = 67,73 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(25² + (−61,44)²) = 66,33 Ω

Струм

Через кожен елемент послідовного кола тече той самий струм.

I = V/|Z| = 10/66,33 = 0,1508 A

Відповідь

I = 0,1508 A
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: f0 = 479,9 Hz

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Резонанс

При резонансі індуктивний і ємнісний опори взаємно компенсуються: ωL = 1/(ωC). Частота мережі не має значення.

f0 = 1/(2π√(LC)) = 1/(2π·√(0,05·2,2·10⁻⁶)) = 479,9 Hz

Відповідь

f0 = 479,9 Hz
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: R = 16,7 Ω

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Активний опір з активної потужності

R = P/I² = 2208/11,5² = 16,7 Ω

Відповідь

R = 16,7 Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: I = 20,28 A

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = 4·tan(arccos 0,75) = 3,528 kvar
QC = V²·2πf·C = 230²·2π·50·68·10⁻⁶ = 1130 var = 1,13 kvar
Q2 = 3,528 − 1,13 = 2,398 kvar

Нова повна потужність

S2 = √(4² + 2,398²) = 4,664 kVA

Новий струм лінії

I = S2/V = 4664/230 = 20,28 A

Відповідь

I = 20,28 A
13.Трифазні системи

Відповідь: IL = 28,56 A

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Електрична вхідна потужність

Pin = Pout/η = 18,5/0,95 = 19,47 kW

Струм лінії

IL = Pin/(√3·VL·cos φ) = 19474/(√3·480·0,82) = 28,56 A

Відповідь

IL = 28,56 A
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 296,1 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 100·tan(acos 0,7) = 100·1,02 = 102 kvar
Q2 = 100·tan(acos 0,9) = 100·0,4843 = 48,43 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 53,59 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній трикутником, кожен конденсатор увімкнено між двома лінійними проводами.

V = 400 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 17863/(377·400²) = 296,1 µF

Відповідь

Cph = 296,1 µF
15.Трансформатори

Відповідь: I1 = 4,6 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Вторинні напруга й струм

V2 = 1150/5 = 230 V
I2 = 230/10 = 23 A

Первинний струм

Ідеальний трансформатор не має втрат: V₁·I₁ = V₂·I₂.

I1 = I2/5 = 4,6 A

Відповідь

I1 = 4,6 A

Перевірка: навантаження з боку первинної обмотки a²·RL = 250 Ω, і 1150/250 дає той самий струм.

16.Трансформатори

Відповідь: Sη,max = 81,65 kVA

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді дорівнюють втратам у сталі

x²·600 = 400 → x = √(400/600) = 0,8165

Навантаження при максимальному ККД

Sη,max = x·S = 0,8165·100 = 81,65 kVA

Відповідь

Sη,max = 81,65 kVA

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals