Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 3 ΩIR1​R3​ = 20 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​4 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 18 VR1 = 3 ΩR2 = 10 ΩR3 = 20 ΩR4 = 4 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 10 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​30 VR2​30 ΩIR2​AR4​10 ΩBR6​20 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 30 VR1 = 10 ΩR2 = 30 ΩR3 = 10 ΩR4 = 10 ΩR5 = 4 ΩR6 = 20 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​24 VR2​10 ΩAR4​12 ΩBIs​2 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 24 VIs = 2 AR1 = 4 ΩR2 = 10 ΩR3 = 8 ΩR4 = 12 Ω
VA = V
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 15 Ω+−V1​15 VR3​15 ΩAR5​15 ΩBIs​2,5 A+−V2​15 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 15 VIs = 2,5 AV2 = 15 VR1 = 6 ΩR2 = 8 ΩR3 = 15 ΩR4 = 15 ΩR5 = 15 Ω
VB = V
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​12 VR2​10 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 12 VR1 = 12 ΩR2 = 10 ΩR3 = 3 Ω
IN = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​5 VR2​2 ΩAIs​3 ABRL​5 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 5 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 5 VIs = 3 AR1 = 3 ΩR2 = 2 ΩR3 = 20 ΩRL = 5 Ω
IL = A
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​20 Vt = 0R = 47 ΩL47 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Через який час після замикання вимикача струм досягне 95% кінцевого значення? Знайдіть t.

Vs = 20 VR = 47 ΩL = 47 mH
t = ms
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​12 Vt = 0R = 47 kΩC?+−vC​

Таймер при t = 0 починає заряджати незаряджений конденсатор через резистор від джерела 12 V. Він має спрацювати, коли напруга на конденсаторі досягне 10,8 V, рівно через 250 ms після старту. При R = 47 kΩ знайдіть потрібну ємність C.

Vs = 12 VVth = 10,8 VT = 250 msR = 47 kΩ
C = µF
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
12 V100 HzR = 60 ΩL = 20 mHC = 10 µF

Послідовне коло RLC підключено до мережі 12 V (діюче значення), 100 Hz. Знайдіть кут зсуву фаз φ повного опору в градусах (додатний, коли струм відстає від напруги).

V = 12 V (rms)f = 100 HzR = 60 ΩL = 20 mHC = 10 µF
φ = °
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
230 V200 HzR1​ = 30 ΩR2​ = 80 ΩC = 22 µFI

Резистор R1 увімкнено послідовно з паралельним з’єднанням R2 і конденсатора C; коло під’єднано до мережі 230 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть діюче значення струму I.

V = 230 V (rms)f = 200 HzR1 = 30 ΩR2 = 80 ΩC = 22 µF
I = A
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
120 VR + jXP = 1776 W18,5 A

Індуктивне навантаження споживає 18,5 A і 1776 W від однофазної мережі 120 V (діюче значення). Подайте його як активний опір R, послідовно з’єднаний з реактивним опором X. Знайдіть R.

V = 120 VI = 18,5 AP = 1776 W
R = Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
P = 30 kWQ1​S1​φ1​QC​

Однофазне навантаження споживає 30 kW при коефіцієнті потужності 0,6 (індуктивному) від мережі 230 V, 50 Hz. Паралельно підключений конденсатор підвищує коефіцієнт потужності до 0,95. Знайдіть новий струм лінії Inew.

P = 30 kWpf1 = 0,6pf2 = 0,95V = 230 Vf = 50 Hz
Inew = A
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 480 VIL​ = ?M75 kW, η = 88%cos φ = 0,86

Трифазний асинхронний двигун при повному навантаженні розвиває механічну потужність 75 kW. При цьому навантаженні його ККД становить 88%, а коефіцієнт потужності 0,86, відстаючий. Лінійна напруга мережі 480 V. Знайдіть лінійний струм IL.

Pout = 75 kWη = 88%cos φ = 0,86VL = 480 V
IL = A
14.Трифазні системиСкладна
P = 100 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 100 kW при коефіцієнті потужності 0,65 (відстаючому) від мережі 690 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,98 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано трикутником. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 100 kWpf1 = 0,65pf2 = 0,98VL = 690 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
RL​ = 60 Ω21460 VV2​I1​ = ?I2​

До первинної обмотки ідеального трансформатора з коефіцієнтом трансформації N₁:N₂ = 2:1 прикладено 460 V. До вторинної обмотки підключено резистор 60 Ω. Знайдіть первинний струм I1.

N1:N2 = 2:1V1 = 460 VRL = 60 Ω
I1 = A
16.ТрансформаториСкладна
25 kVA

Однофазний трансформатор 25 kVA має втрати в сталі 125 W і втрати в міді 500 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?

S = 25 kVAPcore = 125 WPcu,fl = 500 W
Sη,max = kVA

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,789 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​4 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 20 + 4 = 24 Ω
R2 ∥ 24 = 10·24/(10+24) = 7,059 Ω
Req = R1 + 7,059 = 3 + 7,059 = 10,06 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/10,06 = 1,789 A

Відповідь

IR1 = 1,789 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,521 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 10 ΩR3​ = 10 ΩR5​ = 4 Ω+−V1​30 VR2​30 ΩAR4​10 ΩBR6​20 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 4 + 20 = 24 Ω
R4 ∥ 24 = 7,059 Ω
R3 + 7,059 = 17,06 Ω
R2 ∥ 17,06 = 10,87 Ω
Req = R1 + 10,87 = 10 + 10,87 = 20,88 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 30/20,88 = 1,437 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 30 − 1,437·10 = 15,63 V
IR2 = VA/R2 = 15,63/30 = 0,521 A

Відповідь

IR2 = 0,521 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 18 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 4 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​24 VR2​10 ΩAR4​12 ΩBIs​2 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 24 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/10 + (VA − 24)/4 + (VA − VB)/8 = 0
0,475·VA − 0,125·VB = 6

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/12 + (VB − VA)/8 = 2
−0,125·VA + 0,2083·VB = 2

Розв’яжіть

Δ = (0,475)(0,2083) − (−0,125)(−0,125) = 0,08333
VA = Δ1/Δ = 1,5/0,08333 = 18 V
VB = Δ2/Δ = 1,7/0,08333 = 20,4 V

Відповідь

VA = 18 V
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = 20,36 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 6 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 15 Ω+−V1​15 VR3​15 ΩAR5​15 ΩBIs​2,5 A+−V2​15 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 15 V, V2 = 15 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/15 + (VA − 15)/6 + (VA − VB)/8 = 0
0,3583·VA − 0,125·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/15 + (VB − VA)/8 + (VB − 15)/15 = 2,5
−0,125·VA + 0,2583·VB = 3,5

Розв’яжіть

Δ = (0,3583)(0,2583) − (−0,125)(−0,125) = 0,07694
VA = Δ1/Δ = 1,083/0,07694 = 14,08 V
VB = Δ2/Δ = 1,567/0,07694 = 20,36 V

Відповідь

VB = 20,36 V
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 0,6452 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 12 ΩR3​ = 3 ΩКЗR2​10 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 12·10/(12+10) = 5,455 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 5,455 + 3 = 8,455 Ω
R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​12 VR2​10 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 12·10/(12+10) = 5,455 V
IN​0,6452 ARth​8,455 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 5,455/8,455 = 0,6452 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 2,504 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 3 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​2 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 3·2/(3+2) = 1,2 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,2 + 20 = 21,2 Ω
R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​5 VR2​2 ΩAIs​3 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 2 + 3·1,2 = 5,6 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 5,6 + 3·20 = 65,6 V
Rth​ = 21,2 Ω+−Vth​65,6 VRL​5 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 65,6/(21,2 + 5) = 2,504 A
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 2,996 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 47 mH / 47 Ω = 1 ms
i(∞) = Vs/R = 20/47 = 0,4255 A

Виразіть час

0,95 = 1 − e−t/τ → t = −τ·ln(1 − 0,95)
t = −1·ln(0,05) = 2,996 ms

Відповідь

t = 2,996 ms
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: C = 2,31 µF

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Потрібна стала часу

10,8 = 12·(1 − e−250/τ) → τ = 250/ln(12/(12 − 10,8))
τ = 250/2,303 = 108,6 ms

Ємність

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

C = τ/R = 108,6/47 = 2,31 µF

Відповідь

C = 2,31 µF
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: φ = −67,74 °

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·100 = 628,3 rad/s
XL = ωL = 628,3·0,02 = 12,57 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(628,3·10·10⁻⁶) = 159,2 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(60² + (−146,6)²) = 158,4 Ω

Кут зсуву фаз

φ = arctan((XL − XC)/R) = arctan(−146,6/60) = −67,74°

Відповідь

φ = −67,74°
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: I = 4,346 A

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XC = 1/(2π·200·22·10⁻⁶) = 36,17 Ω

Паралельне з’єднання

Помножте чисельник і знаменник на комплексно спряжене, щоб розділити Zp на дійсну й уявну частини.

Zp = R₂·(−jXC)/(R₂ − jXC) = (R₂·XC² − jR₂²·XC)/(R₂² + XC²)
Zp = 13,58 − j30,03 Ω

Повний опір

Z = 30 + 13,58 − j30,03 = 43,58 − j30,03 Ω
|Z| = √(43,58² + 30,03²) = 52,92 Ω

Струм

I = V/|Z| = 230/52,92 = 4,346 A

Відповідь

I = 4,346 A
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: R = 5,189 Ω

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Активний опір з активної потужності

R = P/I² = 1776/18,5² = 5,189 Ω

Відповідь

R = 5,189 Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: Inew = 137,3 A

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = P·tan φ1 = 30·tan(53,13°) = 40 kvar
Q2 = P·tan φ2 = 30·tan(18,19°) = 9,861 kvar
QC = Q1 − Q2 = 30,14 kvar

Новий струм лінії

Inew = P/(V·cos φ2) = 30000/(230·0,95) = 137,3 A

Відповідь

Inew = 137,3 A
13.Трифазні системи

Відповідь: IL = 119,2 A

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Електрична вхідна потужність

Pin = Pout/η = 75/0,88 = 85,23 kW

Струм лінії

IL = Pin/(√3·VL·cos φ) = 85227/(√3·480·0,86) = 119,2 A

Відповідь

IL = 119,2 A
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 179,4 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 100·tan(acos 0,65) = 100·1,169 = 116,9 kvar
Q2 = 100·tan(acos 0,98) = 100·0,2031 = 20,31 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 96,61 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній трикутником, кожен конденсатор увімкнено між двома лінійними проводами.

V = 690 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 32202/(377·690²) = 179,4 µF

Відповідь

Cph = 179,4 µF
15.Трансформатори

Відповідь: I1 = 1,917 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Вторинні напруга й струм

V2 = 460/2 = 230 V
I2 = 230/60 = 3,833 A

Первинний струм

Ідеальний трансформатор не має втрат: V₁·I₁ = V₂·I₂.

I1 = I2/2 = 1,917 A

Відповідь

I1 = 1,917 A

Перевірка: навантаження з боку первинної обмотки a²·RL = 240 Ω, і 460/240 дає той самий струм.

16.Трансформатори

Відповідь: Sη,max = 12,5 kVA

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді дорівнюють втратам у сталі

x²·500 = 125 → x = √(125/500) = 0,5

Навантаження при максимальному ККД

Sη,max = x·S = 0,5·25 = 12,5 kVA

Відповідь

Sη,max = 12,5 kVA

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals