Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​8 ΩAR4​4 ΩB

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 15 VR1 = 15 ΩR2 = 8 ΩR3 = 4 ΩR4 = 4 Ω
Req = Ω
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 20 ΩIR1​R3​ = 2 ΩR5​ = 15 Ω+−V1​24 VR2​30 ΩAR4​25 ΩBR6​10 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 24 VR1 = 20 ΩR2 = 30 ΩR3 = 2 ΩR4 = 25 ΩR5 = 15 ΩR6 = 10 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​8 Ω−+V1​18 VR2​6 Ω+−V2​15 VR3​8 Ω+−V3​10 VI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 18 VR1 = 8 ΩV2 = 15 VR2 = 6 ΩV3 = 10 VR3 = 8 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​5 VR2​25 ΩAR4​5 ΩB0,05·VA​

Ромб — це джерело струму, кероване напругою, що подає струм 0,05·VA (в A, де VA у V) угору у вузол B. Методом вузлових потенціалів знайдіть вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 5 VR1 = 10 ΩR2 = 25 ΩR3 = 4 ΩR4 = 5 Ωg = 0,05 A/V
VB = V
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​6 VR2​6 ΩARL​10 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 10 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 6 VR1 = 8 ΩR2 = 6 ΩR3 = 3 ΩRL = 10 Ω
IL = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 30 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​30 VR2​12 ΩAIs​3 ABRL​2 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 2 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 30 VIs = 3 AR1 = 30 ΩR2 = 12 ΩR3 = 15 ΩRL = 2 Ω
PL = W
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​15 Vt = 0R = 10 ΩL220 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 60 ms.

Vs = 15 VR = 10 ΩL = 220 mHt = 60 ms
i = A
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​5 Vt = 0R = 1 kΩC100 µF+−vC​vC​(0) = 6 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 6 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 5,2 V? Знайдіть t.

Vs = 5 VR = 1 kΩC = 100 µFvC(0) = 6 V
t = ms
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
50 V100 HzR = 25 ΩL = 20 mHI

Резистор і котушку з’єднано паралельно й під’єднано до мережі 50 V (діюче значення), 100 Hz. Знайдіть кут зсуву фаз φ повного опору в градусах (додатний, коли струм відстає від напруги).

V = 50 V (rms)f = 100 HzR = 25 ΩL = 20 mH
φ = °
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
5 Vf0​R = 15 ΩL = 10 mHC = 0,47 µF

Послідовне RLC-коло живиться від джерела 5 V (діюче значення), частоту якого встановлено рівною резонансній частоті кола. Знайдіть діюче значення напруги VL на котушці.

V = 5 V (rms)R = 15 ΩL = 10 mHC = 0,47 µF
VL = V
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
400 V123 kW, 0,65213 kW, 0,85I

До однофазної мережі 400 V паралельно під’єднано два навантаження: навантаження 23 kW з коефіцієнтом потужності 0,65 (індуктивним) і навантаження 13 kW з коефіцієнтом потужності 0,85 (ємнісним). Знайдіть загальний коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

V = 400 VP1 = 23 kW, pf1 = 0,65 відстаючийP2 = 13 kW, pf2 = 0,85 ємнісний
cos φ =
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
P = 30 kWQ1​S1​φ1​QC​

Однофазне навантаження споживає 30 kW при коефіцієнті потужності 0,8 (індуктивному) від мережі 230 V, 60 Hz. Паралельно підключений конденсатор підвищує коефіцієнт потужності до 0,95. Знайдіть реактивну потужність QC, яку має постачати конденсатор.

P = 30 kWpf1 = 0,8pf2 = 0,95V = 230 Vf = 60 Hz
QC = kvar
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 480 VIL​ = 25 Acos φ = 0,92відстаючий

Симетричне трифазне навантаження споживає лінійний струм 25 A від мережі з лінійною напругою 480 V. Коефіцієнт потужності 0,92, відстаючий. Знайдіть сумарну активну потужність P, яку споживає навантаження, у kW.

VL = 480 VIL = 25 Acos φ = 0,92
P = kW
14.Трифазні системиСкладна
P = 50 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 50 kW при коефіцієнті потужності 0,75 (відстаючому) від мережі 480 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,9 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 50 kWpf1 = 0,75pf2 = 0,9VL = 480 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
480 V240 VIHV​ = ?ILV​250 kVA

Однофазний трансформатор 250 kVA, 480/240 V працює з номінальним навантаженням. Вважайте його ідеальним. Знайдіть струм IHV в обмотці вищої напруги.

S = 250 kVAV1 = 480 VV2 = 240 V
IHV = A
16.ТрансформаториСкладна
100 kVA

Однофазний трансформатор 100 kVA має втрати в сталі 800 W і втрати в міді 1200 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?

S = 100 kVAPcore = 800 WPcu,fl = 1200 W
Sη,max = kVA

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 19 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 15 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​15 VR2​8 ΩAR4​4 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 4 + 4 = 8 Ω
R2 ∥ 8 = 8·8/(8+8) = 4 Ω
Req = R1 + 4 = 15 + 4 = 19 Ω

Відповідь

Req = 19 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,806 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 20 ΩR3​ = 2 ΩR5​ = 15 Ω+−V1​24 VR2​30 ΩAR4​25 ΩBR6​10 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 15 + 10 = 25 Ω
R4 ∥ 25 = 12,5 Ω
R3 + 12,5 = 14,5 Ω
R2 ∥ 14,5 = 9,775 Ω
Req = R1 + 9,775 = 20 + 9,775 = 29,78 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 24/29,78 = 0,806 A

Відповідь

IR1 = 0,806 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = 0,8 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − (−18))/8 + (VA − 15)/6 + (VA − 10)/8 = 0

Знайдіть VA

VA = ((−18)/8 + 15/6 + 10/8) / (1/8 + 1/6 + 1/8) = 1,5/0,4167 = 3,6 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (10 − VA)/R3 = (10 − 3,6)/8 = 0,8 A

Відповідь

I3 = 0,8 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = 1,493 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Струми, що виходять з A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
0,39·VA − 0,25·VB = 0,5

ЗСК для вузла B

Залежне джерело подає g·VA у вузол B. Розглядайте його як незалежне джерело, потім перенесіть доданок з VA у ліву частину.

(VB − VA)/R3 + VB/R4 = 0,05·VA
−0,3·VA + 0,45·VB = 0

Розв’яжіть

Δ = (0,39)(0,45) − (−0,25)(−0,3) = 0,1005
VA = Δ1/Δ = 0,225/0,1005 = 2,239 V
VB = Δ2/Δ = 0,15/0,1005 = 1,493 V

Відповідь

VB = 1,493 V
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,1565 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 8 ΩR3​ = 3 ΩКЗR2​6 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 8·6/(8+6) = 3,429 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,429 + 3 = 6,429 Ω
R1​ = 8 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​6 VR2​6 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 6·6/(8+6) = 2,571 V
Rth​ = 6,429 Ω+−Vth​2,571 VRL​10 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 2,571/(6,429 + 10) = 0,1565 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 11,81 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 30 ΩR3​ = 15 ΩКЗR2​12 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 30·12/(30+12) = 8,571 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 8,571 + 15 = 23,57 Ω
R1​ = 30 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​30 VR2​12 ΩAIs​3 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 8,571 + (−3)·8,571 = −17,14 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = −17,14 + (−3)·15 = −62,14 V
Rth​ = 23,57 Ω−+Vth​62,14 VRL​2 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = −62,14/(23,57 + 2) = −2,43 A
PL = IL²·RL = −2,43²·2 = 11,81 W
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 1,402 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 220 mH / 10 Ω = 22 ms
i(∞) = Vs/R = 15/10 = 1,5 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e−t/τ) = 1,5·(1 − e−60/22) = 1,402 A

Відповідь

i = 1,402 A
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 160,9 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 6 V, vC(∞) = Vs = 5 V
τ = R·C = 1 kΩ · 100 µF = 100 ms
vC(t) = 5 + (6 − 5)·e−t/τ

Виразіть час

5,2 = 5 + (1)·e−t/τ → e−t/τ = (5,2 − 5)/(6 − 5) = 0,2
t = τ·ln((6 − 5)/(5,2 − 5)) = 100·ln(5) = 160,9 ms

Відповідь

t = 160,9 ms
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: φ = 63,31 °

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XL = ωL = 2π·100·0,02 = 12,57 Ω

Струми віток

Обидві вітки під’єднано безпосередньо до мережі, тож на кожній повна напруга V.

IR = V/R = 50/25 = 2 A
IX = V/XL = 50/12,57 = 3,979 A

Загальний струм

Струм резистора збігається за фазою з V, а реактивний струм зсунутий на 90°, тож вони додаються як катети прямокутного трикутника.

I = √(IR² + IX²) = √(2² + 3,979²) = 4,453 A

Кут зсуву фаз

Струм котушки відстає від V, тож загальний струм відстає, і кут додатний.

φ = arctan(IX/IR) = arctan(3,979/2) = 63,31°

Відповідь

φ = 63,31°
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: VL = 48,62 V

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Резонанс

При резонансі реактивні опори компенсуються, тож повний опір дорівнює просто R.

ω₀ = 1/√(LC) = 1/√(0,01·0,47·10⁻⁶) = 14586 rad/s
I = V/R = 5/15 = 0,3333 A

Напруга на котушці

XL = ω₀L = 14586·0,01 = 145,9 Ω
VL = I·XL = 0,3333·145,9 = 48,62 V

Відповідь

VL = 48,62 V

Це в Q = 9,724 разів більше за напругу мережі.

11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,8861

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність кожного навантаження

Індуктивне навантаження споживає реактивну потужність (Q > 0); ємнісне — віддає її (Q < 0).

Q1 = 23·tan(arccos 0,65) = 26,89 kvar
Q2 = −13·tan(arccos 0,85) = −8,057 kvar

Сумарні значення

P = 23 + 13 = 36 kW
Q = 26,89 + (−8,057) = 18,83 kvar
S = √(36² + 18,83²) = 40,63 kVA

Загальний коефіцієнт потужності

cos φ = P/S = 36/40,63 = 0,8861 відстаючий

Відповідь

cos φ = 0,8861
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: QC = 12,64 kvar

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = P·tan φ1 = 30·tan(36,87°) = 22,5 kvar
Q2 = P·tan φ2 = 30·tan(18,19°) = 9,861 kvar
QC = Q1 − Q2 = 12,64 kvar

Відповідь

QC = 12,64 kvar
13.Трифазні системи

Відповідь: P = 19,12 kW

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Повна потужність

S = √3·VL·IL = √3·480·25 = 20,78 kVA

Активна потужність

P = S·cos φ = 20,78·0,92 = 19,12 kW

Відповідь

P = 19,12 kW
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 228,9 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 50·tan(acos 0,75) = 50·0,8819 = 44,1 kvar
Q2 = 50·tan(acos 0,9) = 50·0,4843 = 24,22 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 19,88 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.

V = 480/√3 = 277,1 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 6627/(377·277,1²) = 228,9 µF

Відповідь

Cph = 228,9 µF
15.Трансформатори

Відповідь: IHV = 520,8 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Номінальний струм

Обидві обмотки передають однакову повну потужність.

IHV = S/V = 250000/480 = 520,8 A

Відповідь

IHV = 520,8 A
16.Трансформатори

Відповідь: Sη,max = 81,65 kVA

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді дорівнюють втратам у сталі

x²·1200 = 800 → x = √(800/1200) = 0,8165

Навантаження при максимальному ККД

Sη,max = x·S = 0,8165·100 = 81,65 kVA

Відповідь

Sη,max = 81,65 kVA

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals