Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 15 ΩIR1​R3​ = 10 Ω+−V1​18 VR2​5 ΩAR4​20 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 18 VR1 = 15 ΩR2 = 5 ΩR3 = 10 ΩR4 = 20 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 10 Ω+−V1​5 VR2​10 ΩIR2​AR4​3 ΩBR6​2 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 5 VR1 = 10 ΩR2 = 10 ΩR3 = 15 ΩR4 = 3 ΩR5 = 10 ΩR6 = 2 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​2 ΩAR4​8 ΩBIs​2,5 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 15 VIs = 2,5 AR1 = 5 ΩR2 = 2 ΩR3 = 3 ΩR4 = 8 Ω
VA = V
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 25 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​36 VR2​2 ΩAR4​20 ΩIR4​B0,25·VA​

Ромб — це джерело струму, кероване напругою, що подає струм 0,25·VA (в A, де VA у V) угору у вузол B. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 36 VR1 = 25 ΩR2 = 2 ΩR3 = 2 ΩR4 = 20 Ωg = 0,25 A/V
IR4 = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​12 ΩARL​2 ΩIL​B

До a–b підключено навантаження RL = 2 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 10 VR1 = 5 ΩR2 = 12 ΩR3 = 5 ΩRL = 2 Ω
IL = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 4 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAIs​6 ABRL​6 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 6 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 9 VIs = 6 AR1 = 4 ΩR2 = 6 ΩR3 = 6 ΩRL = 6 Ω
PL = W
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​15 Vt = 0R1​ = 2,2 kΩR2​ = 10 kΩC220 µF+−vC​

Джерело Vₛ заряджає конденсатор через R₁, а R₂ під’єднано паралельно C. Конденсатор розряджений, коли вимикач замикається в момент t = 0. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 120 ms.

Vs = 15 VR1 = 2,2 kΩR2 = 10 kΩC = 220 µFt = 120 ms
vC = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​12 Vt = 0R = 3,3 kΩC220 µF+−vC​vC​(0) = 2 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 2 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 5 V? Знайдіть t.

Vs = 12 VR = 3,3 kΩC = 220 µFvC(0) = 2 V
t = ms
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
50 V60 HzR = 50 ΩC = 100 µFI

Резистор і конденсатор з’єднано паралельно й під’єднано до мережі 50 V (діюче значення), 60 Hz. Знайдіть модуль повного опору |Z|.

V = 50 V (rms)f = 60 HzR = 50 ΩC = 100 µF
|Z| = Ω
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
12 V200 HzR1​ = 20 ΩR2​ = 80 ΩC = 22 µFI

Резистор R1 увімкнено послідовно з паралельним з’єднанням R2 і конденсатора C; коло під’єднано до мережі 12 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть діюче значення струму I.

V = 12 V (rms)f = 200 HzR1 = 20 ΩR2 = 80 ΩC = 22 µF
I = A
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
240 VZ15 + j20 ΩI

Навантаження з повним опором Z = 15 + j20 Ω під’єднано до однофазної мережі 240 V (діюче значення). Знайдіть реактивну потужність Q, яку воно споживає.

V = 240 VZ = 15 + j20 Ω
Q = var
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
100 V60 HzRs​ = 20 ΩXs​ = j40 ΩZL​ = ?

Джерело 100 V (діюче значення), 60 Hz має внутрішній опір Zs = 20 + j40 Ω. Опір навантаження ZL можна вибирати довільно. Знайдіть максимальну активну потужність Pmax, яку можна передати навантаженню.

Vs = 100 V (rms)f = 60 HzZs = 20 + j40 Ω
Pmax = W
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 415 VZ = 7 + j24 Ωна фазу

Симетричне навантаження, з’єднане трикутником, з повним опором 7 + j24 Ω на фазу підключене до симетричної трифазної мережі з лінійною напругою 415 V. Знайдіть сумарну активну потужність P, яку поглинає навантаження, у kW.

VL = 415 VZ = 7 + j24 Ω на фазу
P = kW
14.Трифазні системиСкладна
P = 120 kWφ1​S1​Q2​QC​ = ?

Симетричне трифазне навантаження споживає 120 kW при коефіцієнті потужності 0,8 (відстаючому) від мережі 690 V (лінійна напруга), 50 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,9 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Знайдіть сумарну реактивну потужність QC, яку має постачати конденсаторна батарея, у kvar.

P = 120 kWpf1 = 0,8pf2 = 0,9VL = 690 Vf = 50 Hz
QC = kvar
15.ТрансформаториСередня
6600 V230 VIHV​ = ?ILV​75 kVA

Однофазний трансформатор 75 kVA, 6600/230 V працює з номінальним навантаженням. Вважайте його ідеальним. Знайдіть струм IHV в обмотці вищої напруги.

S = 75 kVAV1 = 6600 VV2 = 230 V
IHV = A
16.ТрансформаториСкладна
pf 0,9525 kVA, η = 98,5%

Однофазний трансформатор 25 kVA має втрати в сталі 125 W. При номінальному навантаженні й коефіцієнті потужності 0,95 (відстаючому) його ККД становить 98,5%. Знайдіть втрати в міді при повному навантаженні Pcu,fl у ватах.

S = 25 kVAPcore = 125 Wpf = 0,95η = 98,5%
Pcu,fl = W

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,9333 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 15 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​18 VR2​5 ΩAR4​20 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 10 + 20 = 30 Ω
R2 ∥ 30 = 5·30/(5+30) = 4,286 Ω
Req = R1 + 4,286 = 15 + 4,286 = 19,29 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/19,29 = 0,9333 A

Відповідь

IR1 = 0,9333 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,1942 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 10 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 10 Ω+−V1​5 VR2​10 ΩAR4​3 ΩBR6​2 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 10 + 2 = 12 Ω
R4 ∥ 12 = 2,4 Ω
R3 + 2,4 = 17,4 Ω
R2 ∥ 17,4 = 6,35 Ω
Req = R1 + 6,35 = 10 + 6,35 = 16,35 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 5/16,35 = 0,3058 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 5 − 0,3058·10 = 1,942 V
IR2 = VA/R2 = 1,942/10 = 0,1942 A

Відповідь

IR2 = 0,1942 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 6,092 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 5 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​2 ΩAR4​8 ΩBIs​2,5 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 15 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/2 + (VA − 15)/5 + (VA − VB)/3 = 0
1,033·VA − 0,3333·VB = 3

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/8 + (VB − VA)/3 = 2,5
−0,3333·VA + 0,4583·VB = 2,5

Розв’яжіть

Δ = (1,033)(0,4583) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,3625
VA = Δ1/Δ = 2,208/0,3625 = 6,092 V
VB = Δ2/Δ = 3,583/0,3625 = 9,885 V

Відповідь

VA = 6,092 V
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR4 = 0,2741 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Струми, що виходять з A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
1,04·VA − 0,5·VB = 1,44

ЗСК для вузла B

Залежне джерело подає g·VA у вузол B. Розглядайте його як незалежне джерело, потім перенесіть доданок з VA у ліву частину.

(VB − VA)/R3 + VB/R4 = 0,25·VA
−0,75·VA + 0,55·VB = 0

Розв’яжіть

Δ = (1,04)(0,55) − (−0,5)(−0,75) = 0,197
VA = Δ1/Δ = 0,792/0,197 = 4,02 V
VB = Δ2/Δ = 1,08/0,197 = 5,482 V

Струм через R₄

IR4 = VB/R4 = 5,482/20 = 0,2741 A

Відповідь

IR4 = 0,2741 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = 0,6704 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​12 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·12/(5+12) = 3,529 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,529 + 5 = 8,529 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​12 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 10·12/(5+12) = 7,059 V
Rth​ = 8,529 Ω+−Vth​7,059 VRL​2 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 7,059/(8,529 + 2) = 0,6704 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 90,09 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 4 ΩR3​ = 6 ΩКЗR2​6 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 4·6/(4+6) = 2,4 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,4 + 6 = 8,4 Ω
R1​ = 4 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAIs​6 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 5,4 + 6·2,4 = 19,8 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 19,8 + 6·6 = 55,8 V
Rth​ = 8,4 Ω+−Vth​55,8 VRL​6 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 55,8/(8,4 + 6) = 3,875 A
PL = IL²·RL = 3,875²·6 = 90,09 W
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 3,209 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Еквівалентна схема Тевенена з боку конденсатора

Закоротіть джерело, щоб знайти Rth; розімкніть конденсатор, щоб знайти напругу, до якої він зарядиться.

Rth = R1 ∥ R2 = 2,2·10/(2,2 + 10) = 1,803 kΩ
vC(∞) = 15·10/(2,2 + 10) = 12,3 V

Стала часу

τ = Rth·C = 1,803·220 = 396,7 ms

Крива заряджання

vC(t) = 12,3·(1 − e−120/396,7) = 3,209 V

Відповідь

vC = 3,209 V
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 258,9 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 2 V, vC(∞) = Vs = 12 V
τ = R·C = 3,3 kΩ · 220 µF = 726 ms
vC(t) = 12 + (2 − 12)·e−t/τ

Виразіть час

5 = 12 + (−10)·e−t/τ → e−t/τ = (5 − 12)/(2 − 12) = 0,7
t = τ·ln((2 − 12)/(5 − 12)) = 726·ln(1,429) = 258,9 ms

Відповідь

t = 258,9 ms
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: |Z| = 23,43 Ω

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XC = 1/(ωC) = 1/(2π·60·100·10⁻⁶) = 26,53 Ω

Струми віток

Обидві вітки під’єднано безпосередньо до мережі, тож на кожній повна напруга V.

IR = V/R = 50/50 = 1 A
IX = V/XC = 50/26,53 = 1,885 A

Загальний струм

Струм резистора збігається за фазою з V, а реактивний струм зсунутий на 90°, тож вони додаються як катети прямокутного трикутника.

I = √(IR² + IX²) = √(1² + 1,885²) = 2,134 A

Повний опір

|Z| = V/I = 50/2,134 = 23,43 Ω

Відповідь

|Z| = 23,43 Ω
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: I = 0,2664 A

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XC = 1/(2π·200·22·10⁻⁶) = 36,17 Ω

Паралельне з’єднання

Помножте чисельник і знаменник на комплексно спряжене, щоб розділити Zp на дійсну й уявну частини.

Zp = R₂·(−jXC)/(R₂ − jXC) = (R₂·XC² − jR₂²·XC)/(R₂² + XC²)
Zp = 13,58 − j30,03 Ω

Повний опір

Z = 20 + 13,58 − j30,03 = 33,58 − j30,03 Ω
|Z| = √(33,58² + 30,03²) = 45,05 Ω

Струм

I = V/|Z| = 12/45,05 = 0,2664 A

Відповідь

I = 0,2664 A
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: Q = 1843 var

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Струм

|Z| = √(15² + 20²) = 25 Ω
I = V/|Z| = 240/25 = 9,6 A

Реактивна потужність

Q = I²·X = 9,6²·20 = 1843 var

Відповідь

Q = 1843 var
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: Pmax = 125 W

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Спряжене узгодження

Реактивний опір навантаження компенсує реактивний опір джерела, а активний опір навантаження дорівнює активному опору джерела.

ZL = Zs* = 20 − j40 Ω

Максимальна потужність

I = Vs/(2Rs) = 100/40 = 2,5 A
Pmax = I²·RL = Vs²/(4Rs) = 100²/(4·20) = 125 W

Відповідь

Pmax = 125 W
13.Трифазні системи

Відповідь: P = 5,787 kW

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Фазна напруга

Vph = VL = 415 V

Фазний струм

|Z| = √(7² + 24²) = 25 Ω
Iph = 415/25 = 16,6 A

Сумарна активна потужність

Активну потужність поглинає лише активна складова кожного опору.

P = 3·Iph²·R = 3·16,6²·7 = 5,787 kW

Відповідь

P = 5,787 kW

Перевірка: cos φ = R/|Z| = 0,28, і √3·VL·IL·cos φ дає ту саму потужність.

14.Трифазні системи

Відповідь: QC = 31,88 kvar

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 120·tan(acos 0,8) = 120·0,75 = 90 kvar
Q2 = 120·tan(acos 0,9) = 120·0,4843 = 58,12 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 31,88 kvar

Відповідь

QC = 31,88 kvar
15.Трансформатори

Відповідь: IHV = 11,36 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Номінальний струм

Обидві обмотки передають однакову повну потужність.

IHV = S/V = 75000/6600 = 11,36 A

Відповідь

IHV = 11,36 A
16.Трансформатори

Відповідь: Pcu,fl = 236,7 W

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Вихідна й вхідна потужність

Pout = 25·0,95 = 23,75 kW
Pin = 23750/0,985 = 24112 W

Сумарні втрати й втрати в міді

Ploss = 24112 − 23750 = 361,7 W
Pcu,fl = 361,7 − 125 = 236,7 W

Відповідь

Pcu,fl = 236,7 W

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals