Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 6 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​15 VR2​6 ΩIR2​AR4​6 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 6 ΩR2 = 6 ΩR3 = 20 ΩR4 = 6 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 12 ΩIR1​R3​ = 2 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​18 VR2​4 ΩAR4​8 ΩBR6​4 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 18 VR1 = 12 ΩR2 = 4 ΩR3 = 2 ΩR4 = 8 ΩR5 = 8 ΩR6 = 4 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​10 VR2​5 ΩAR4​6 ΩBIs​1 A

Методом вузлових потенціалів знайдіть потужність PIs, яку віддає джерело струму Is.

V1 = 10 VIs = 1 AR1 = 8 ΩR2 = 5 ΩR3 = 2 ΩR4 = 6 Ω
PIs = W
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 4 ΩIR1​R2​ = 5 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​10 VR3​3 ΩAR5​3 ΩBIs​5 A+−V2​24 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 10 VIs = 5 AV2 = 24 VR1 = 4 ΩR2 = 5 ΩR3 = 3 ΩR4 = 25 ΩR5 = 3 Ω
IR1 = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​24 VR2​12 ΩAab

Знайдіть опір Тевенена Rth з боку затискачів a–b.

V1 = 24 VR1 = 2 ΩR2 = 12 ΩR3 = 8 Ω
Rth = Ω
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAIs​0,5 ABab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 30 VIs = 0,5 AR1 = 12 ΩR2 = 15 ΩR3 = 3 Ω
Vth = V
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
R = 50 Ωt = 0L10 mHi(t)

Через котушку тече сталий струм 1 A. При t = 0 ключ замикає контур через R і джерело від’єднується, тож струм котушки спадає через R. Знайдіть напругу vR на R при t = 1 ms.

i(0) = 1 AR = 50 ΩL = 10 mHt = 1 ms
vR = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​5 Vt = 0R = 3,3 kΩC220 µF+−vC​vC​(0) = 18 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 18 V з указаною полярністю. За який час vC досягне 8,9 V? Знайдіть t.

Vs = 5 VR = 3,3 kΩC = 220 µFvC(0) = 18 V
t = ms
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
50 V50 HzR = 50 ΩL = 250 mHC = 22 µFI

Послідовне коло RLC підключено до мережі 50 V (діюче значення), 50 Hz. Знайдіть активну потужність P, що споживається від мережі.

V = 50 V (rms)f = 50 HzR = 50 ΩL = 250 mHC = 22 µF
P = W
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
230 V100 HzR = 20 ΩL = 100 mHC = 100 µF+−VC​

Послідовне коло RLC підключено до мережі 230 V (діюче значення), 100 Hz. Знайдіть діюче значення напруги VC на конденсаторі.

V = 230 V (rms)f = 100 HzR = 20 ΩL = 100 mHC = 100 µF
VC = V
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
400 V122 kW, 0,8527 kW, 1I = ?

До однофазної мережі 400 V паралельно під’єднано два навантаження: навантаження 22 kW з коефіцієнтом потужності 0,85 (індуктивним) і нагрівач потужністю 7 kW (коефіцієнт потужності 1). Знайдіть загальний струм I, що споживається від мережі.

V = 400 VP1 = 22 kW, pf1 = 0,85 відстаючийP2 = 7 kW, pf2 = 1
I = A
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
400 V50 Hzнавантаження22 kW, 0,75C68 µFI

Однофазне навантаження споживає 22 kW з коефіцієнтом потужності 0,75 (індуктивним) від мережі 400 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 68 µF. Знайдіть новий коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

P = 22 kWpf1 = 0,75V = 400 Vf = 50 HzC = 68 µF
cos φ =
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 208 VZ = 24 + j18 Ωна фазу

Симетричне навантаження, з’єднане трикутником, з повним опором 24 + j18 Ω на фазу підключене до симетричної трифазної мережі з лінійною напругою 208 V. Знайдіть сумарну активну потужність P, яку поглинає навантаження, у kW.

VL = 208 VZ = 24 + j18 Ω на фазу
P = kW
14.Трифазні системиСкладна
P = 50 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 50 kW при коефіцієнті потужності 0,78 (відстаючому) від мережі 690 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,95 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 50 kWpf1 = 0,78pf2 = 0,95VL = 690 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
50 ΩN1​N2​1250 Ω

Підсилювач з вихідним опором 1250 Ω живить гучномовець 50 Ω через ідеальний трансформатор. Для передачі максимальної потужності гучномовець з боку підсилювача має виглядати як 1250 Ω. Знайдіть коефіцієнт трансформації a = N₁/N₂.

Rs = 1250 ΩRL = 50 Ω
a =
16.ТрансформаториСкладна
50 kVA

Однофазний трансформатор 50 kVA має втрати в сталі 200 W і втрати в міді 500 W при номінальному навантаженні. При якому навантаженні Sη,max, у kVA, його ККД найвищий?

S = 50 kVAPcore = 200 WPcu,fl = 500 W
Sη,max = kVA

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,121 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 6 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​15 VR2​6 ΩAR4​6 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 20 + 6 = 26 Ω
R2 ∥ 26 = 6·26/(6+26) = 4,875 Ω
Req = R1 + 4,875 = 6 + 4,875 = 10,88 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/10,88 = 1,379 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 1,379·6 = 6,724 V
IR2 = VA/R2 = 6,724/6 = 1,121 A

Відповідь

IR2 = 1,121 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,24 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 2 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​18 VR2​4 ΩAR4​8 ΩBR6​4 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 8 + 4 = 12 Ω
R4 ∥ 12 = 4,8 Ω
R3 + 4,8 = 6,8 Ω
R2 ∥ 6,8 = 2,519 Ω
Req = R1 + 2,519 = 12 + 2,519 = 14,52 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/14,52 = 1,24 A

Відповідь

IR1 = 1,24 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: PIs = 4,833 W

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/5 + (VA − 10)/8 + (VA − VB)/2 = 0
0,825·VA − 0,5·VB = 1,25

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/6 + (VB − VA)/2 = 1
−0,5·VA + 0,6667·VB = 1

Розв’яжіть

Δ = (0,825)(0,6667) − (−0,5)(−0,5) = 0,3
VA = Δ1/Δ = 1,333/0,3 = 4,444 V
VB = Δ2/Δ = 1,45/0,3 = 4,833 V

Потужність, яку віддає джерело струму

Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.

PIs = VB·Is = 4,833·1 = 4,833 W

Відповідь

PIs = 4,833 W
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 0,8957 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 4 ΩR2​ = 5 ΩR4​ = 25 Ω+−V1​10 VR3​3 ΩAR5​3 ΩBIs​5 A+−V2​24 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V, V2 = 24 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/3 + (VA − 10)/4 + (VA − VB)/5 = 0
0,7833·VA − 0,2·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/3 + (VB − VA)/5 + (VB − 24)/25 = 5
−0,2·VA + 0,5733·VB = 5,96

Розв’яжіть

Δ = (0,7833)(0,5733) − (−0,2)(−0,2) = 0,4091
VA = Δ1/Δ = 2,625/0,4091 = 6,417 V
VB = Δ2/Δ = 5,169/0,4091 = 12,63 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (10 − 6,417)/4 = 0,8957 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: Rth = 9,714 Ω

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​12 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·12/(2+12) = 1,714 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,714 + 8 = 9,714 Ω
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 21,5 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 12 ΩR3​ = 3 ΩКЗR2​15 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 12·15/(12+15) = 6,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6,667 + 3 = 9,667 Ω
R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​15 ΩAIs​0,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 16,67 + 0,5·6,667 = 20 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 20 + 0,5·3 = 21,5 V
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vR = 0,3369 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу

τ = L/R = 10 mH / 50 Ω = 0,2 ms

Спадання струму

i(t) = 1·e−1/0,2 = 0,006738 A
vR = R·i = 50·0,006738 = 0,3369 V

Відповідь

vR = 0,3369 V
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 874,1 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 18 V, vC(∞) = Vs = 5 V
τ = R·C = 3,3 kΩ · 220 µF = 726 ms
vC(t) = 5 + (18 − 5)·e−t/τ

Виразіть час

8,9 = 5 + (13)·e−t/τ → e−t/τ = (8,9 − 5)/(18 − 5) = 0,3
t = τ·ln((18 − 5)/(8,9 − 5)) = 726·ln(3,333) = 874,1 ms

Відповідь

t = 874,1 ms
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: P = 18,18 W

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

XL = 78,54 Ω, XC = 144,7 Ω

Повний опір

|Z| = √(50² + (−66,15)²) = 82,92 Ω

Активна потужність

Котушки й конденсатори лише накопичують і повертають енергію; усю активну потужність споживає резистор.

I = 50/82,92 = 0,603 A
P = I²·R = 0,603²·50 = 18,18 W

Відповідь

P = 18,18 W
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: VC = 71,77 V

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·100 = 628,3 rad/s
XL = ωL = 628,3·0,1 = 62,83 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(628,3·100·10⁻⁶) = 15,92 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(20² + (46,92)²) = 51 Ω

Струм

Через кожен елемент послідовного кола тече той самий струм.

I = V/|Z| = 230/51 = 4,51 A

Напруга на конденсаторі

VC = I·XC = 4,51·15,92 = 71,77 V

Відповідь

VC = 71,77 V
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: I = 80,11 A

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність кожного навантаження

Індуктивне навантаження споживає реактивну потужність (Q > 0); ємнісне — віддає її (Q < 0).

Q1 = 22·tan(arccos 0,85) = 13,63 kvar
Q2 = 0 = 0 kvar

Сумарні значення

P = 22 + 7 = 29 kW
Q = 13,63 + 0 = 13,63 kvar
S = √(29² + 13,63²) = 32,05 kVA

Загальний струм

I = S/V = 32045/400 = 80,11 A

Відповідь

I = 80,11 A
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,809

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = 22·tan(arccos 0,75) = 19,4 kvar
QC = V²·2πf·C = 400²·2π·50·68·10⁻⁶ = 3418 var = 3,418 kvar
Q2 = 19,4 − 3,418 = 15,98 kvar

Нова повна потужність

S2 = √(22² + 15,98²) = 27,19 kVA

Новий коефіцієнт потужності

cos φ = P/S2 = 22/27,19 = 0,809

Відповідь

cos φ = 0,809
13.Трифазні системи

Відповідь: P = 3,461 kW

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Фазна напруга

Vph = VL = 208 V

Фазний струм

|Z| = √(24² + 18²) = 30 Ω
Iph = 208/30 = 6,933 A

Сумарна активна потужність

Активну потужність поглинає лише активна складова кожного опору.

P = 3·Iph²·R = 3·6,933²·24 = 3,461 kW

Відповідь

P = 3,461 kW

Перевірка: cos φ = R/|Z| = 0,8, і √3·VL·IL·cos φ дає ту саму потужність.

14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 131,9 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 50·tan(acos 0,78) = 50·0,8023 = 40,11 kvar
Q2 = 50·tan(acos 0,95) = 50·0,3287 = 16,43 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 23,68 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.

V = 690/√3 = 398,4 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 7893/(377·398,4²) = 131,9 µF

Відповідь

Cph = 131,9 µF
15.Трансформатори

Відповідь: a = 5

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Узгодьте зведене навантаження

a²·50 = 1250
a = √(1250/50) = √25 = 5

Відповідь

a = 5
16.Трансформатори

Відповідь: Sη,max = 31,62 kVA

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді дорівнюють втратам у сталі

x²·500 = 200 → x = √(200/500) = 0,6325

Навантаження при максимальному ККД

Sη,max = x·S = 0,6325·50 = 31,62 kVA

Відповідь

Sη,max = 31,62 kVA

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals