Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​4 ΩIR2​AR4​10 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 12 ΩR2 = 4 ΩR3 = 5 ΩR4 = 10 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​25 ΩAR4​15 ΩBR6​20 Ω

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 30 VR1 = 10 ΩR2 = 25 ΩR3 = 20 ΩR4 = 15 ΩR5 = 3 ΩR6 = 20 Ω
Req = Ω
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 2 ΩIR3​+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​10 ΩBIs​1,5 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 9 VIs = 1,5 AR1 = 5 ΩR2 = 8 ΩR3 = 2 ΩR4 = 10 Ω
IR3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 25 ΩR2​ = 3 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​6 ΩAR5​4 ΩBIs​5 A+−V2​36 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 12 VIs = 5 AV2 = 36 VR1 = 25 ΩR2 = 3 ΩR3 = 6 ΩR4 = 2 ΩR5 = 4 Ω
VA = V
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​6 VR2​6 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 6 VR1 = 2 ΩR2 = 6 ΩR3 = 5 Ω
IN = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​12 ΩAIs​2 ABRL​20 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 20 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 12 VIs = 2 AR1 = 2 ΩR2 = 12 ΩR3 = 30 ΩRL = 20 Ω
IL = A
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
R = 33 Ωt = 0L100 mHi(t)

Через котушку тече сталий струм 3 A. При t = 0 ключ замикає контур через R і джерело від’єднується, тож струм котушки спадає через R. Знайдіть напругу vR на R при t = 5 ms.

i(0) = 3 AR = 33 ΩL = 100 mHt = 5 ms
vR = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​9 Vt = 0R = ?C4,7 µF+−vC​

Таймер при t = 0 починає заряджати незаряджений конденсатор через резистор від джерела 9 V. Він має спрацювати, коли напруга на конденсаторі досягне 8,1 V, рівно через 250 ms після старту. При C = 4,7 µF знайдіть потрібний опір R.

Vs = 9 VVth = 8,1 VT = 250 msC = 4,7 µF
R = kΩ
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
100 V200 HzR = 100 ΩL = 100 mHC = 2,2 µFI

Послідовне коло RLC підключено до мережі 100 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть коефіцієнт потужності cos φ кола.

V = 100 V (rms)f = 200 HzR = 100 ΩL = 100 mHC = 2,2 µF
cos φ =
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
100 V1000 HzR = 50 ΩL = 20 mHC = 47 µF

Послідовне коло RLC підключено до мережі 100 V (діюче значення), 1000 Hz. Знайдіть резонансну частоту f0 кола.

V = 100 V (rms)f = 1000 HzR = 50 ΩL = 20 mHC = 47 µF
f0 = Hz
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
400 V111 kW, 0,85220 kW, 0,8I

До однофазної мережі 400 V паралельно під’єднано два навантаження: навантаження 11 kW з коефіцієнтом потужності 0,85 (індуктивним) і навантаження 20 kW з коефіцієнтом потужності 0,8 (індуктивним). Знайдіть загальний коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

V = 400 VP1 = 11 kW, pf1 = 0,85 відстаючийP2 = 20 kW, pf2 = 0,8 відстаючий
cos φ =
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
230 V50 Hzнавантаження2 kW, 0,6C68 µFI

Однофазне навантаження споживає 2 kW з коефіцієнтом потужності 0,6 (індуктивним) від мережі 230 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 68 µF. Знайдіть новий коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

P = 2 kWpf1 = 0,6V = 230 Vf = 50 HzC = 68 µF
cos φ =
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 690 VIL​ = ?M18,5 kW, η = 88%cos φ = 0,84

Трифазний асинхронний двигун при повному навантаженні розвиває механічну потужність 18,5 kW. При цьому навантаженні його ККД становить 88%, а коефіцієнт потужності 0,84, відстаючий. Лінійна напруга мережі 690 V. Знайдіть лінійний струм IL.

Pout = 18,5 kWη = 88%cos φ = 0,84VL = 690 V
IL = A
14.Трифазні системиСкладна
P = 120 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 120 kW при коефіцієнті потужності 0,8 (відстаючому) від мережі 690 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,92 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 120 kWpf1 = 0,8pf2 = 0,92VL = 690 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
4800 V240 VIHV​ILV​ = ?25 kVA

Однофазний трансформатор 25 kVA, 4800/240 V працює з номінальним навантаженням. Вважайте його ідеальним. Знайдіть струм ILV в обмотці нижчої напруги.

S = 25 kVAV1 = 4800 VV2 = 240 V
ILV = A
16.ТрансформаториСкладна
pf 0,975 kVA, 75% навантаження

Однофазний трансформатор 75 kVA має втрати в сталі 600 W і втрати в міді 900 W при номінальному навантаженні. Він віддає 75% своєї номінальної потужності в kVA при коефіцієнті потужності 0,9 (відстаючому). Знайдіть сумарні втрати Ploss у ватах при цьому навантаженні.

S = 75 kVAPcore = 600 WPcu,fl = 900 Wx = 0,75pf = 0,9
Ploss = W

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,7813 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​4 ΩAR4​10 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 5 + 10 = 15 Ω
R2 ∥ 15 = 4·15/(4+15) = 3,158 Ω
Req = R1 + 3,158 = 12 + 3,158 = 15,16 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/15,16 = 0,9896 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 0,9896·12 = 3,125 V
IR2 = VA/R2 = 3,125/4 = 0,7813 A

Відповідь

IR2 = 0,7813 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 23,44 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 10 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 3 Ω+−V1​30 VR2​25 ΩAR4​15 ΩBR6​20 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 3 + 20 = 23 Ω
R4 ∥ 23 = 9,079 Ω
R3 + 9,079 = 29,08 Ω
R2 ∥ 29,08 = 13,44 Ω
Req = R1 + 13,44 = 10 + 13,44 = 23,44 Ω

Відповідь

Req = 23,44 Ω
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR3 = −0,6276 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 5 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​8 ΩAR4​10 ΩBIs​1,5 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 9 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/8 + (VA − 9)/5 + (VA − VB)/2 = 0
0,825·VA − 0,5·VB = 1,8

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/10 + (VB − VA)/2 = 1,5
−0,5·VA + 0,6·VB = 1,5

Розв’яжіть

Δ = (0,825)(0,6) − (−0,5)(−0,5) = 0,245
VA = Δ1/Δ = 1,83/0,245 = 7,469 V
VB = Δ2/Δ = 2,137/0,245 = 8,724 V

Відповідь

IR3 = (VA − VB)/R3 = (7,469 − 8,724)/2 = −0,6276 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 17,28 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 25 ΩR2​ = 3 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​6 ΩAR5​4 ΩBIs​5 A+−V2​36 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 12 V, V2 = 36 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/6 + (VA − 12)/25 + (VA − VB)/3 = 0
0,54·VA − 0,3333·VB = 0,48

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/4 + (VB − VA)/3 + (VB − 36)/2 = 5
−0,3333·VA + 1,083·VB = 23

Розв’яжіть

Δ = (0,54)(1,083) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,4739
VA = Δ1/Δ = 8,187/0,4739 = 17,28 V
VB = Δ2/Δ = 12,58/0,4739 = 26,55 V

Відповідь

VA = 17,28 V
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 0,6923 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​6 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·6/(2+6) = 1,5 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,5 + 5 = 6,5 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​6 VR2​6 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 6·6/(2+6) = 4,5 V
IN​0,6923 ARth​6,5 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 4,5/6,5 = 0,6923 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = −1,028 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​12 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·12/(2+12) = 1,714 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,714 + 30 = 31,71 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​12 ΩAIs​2 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 10,29 + (−2)·1,714 = 6,857 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 6,857 + (−2)·30 = −53,14 V
Rth​ = 31,71 Ω−+Vth​53,14 VRL​20 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = −53,14/(31,71 + 20) = −1,028 A
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vR = 19,01 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу

τ = L/R = 100 mH / 33 Ω = 3,03 ms

Спадання струму

i(t) = 3·e−5/3,03 = 0,5761 A
vR = R·i = 33·0,5761 = 19,01 V

Відповідь

vR = 19,01 V
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: R = 23,1 kΩ

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Потрібна стала часу

8,1 = 9·(1 − e−250/τ) → τ = 250/ln(9/(9 − 8,1))
τ = 250/2,303 = 108,6 ms

Опір

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

R = τ/C = 108,6/4,7 = 23,1 kΩ

Відповідь

R = 23,1 kΩ
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: cos φ = 0,3901

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

XL = 125,7 Ω, XC = 361,7 Ω

Повний опір

|Z| = √(100² + (−236,1)²) = 256,4 Ω

Коефіцієнт потужності

cos φ = R/|Z| = 100/256,4 = 0,3901
Коло ємнісне, тож коефіцієнт потужності ємнісний (струм випереджає).

Відповідь

cos φ = 0,3901
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: f0 = 164,2 Hz

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Резонанс

При резонансі індуктивний і ємнісний опори взаємно компенсуються: ωL = 1/(ωC). Частота мережі не має значення.

f0 = 1/(2π√(LC)) = 1/(2π·√(0,02·47·10⁻⁶)) = 164,2 Hz

Відповідь

f0 = 164,2 Hz
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,8178

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність кожного навантаження

Індуктивне навантаження споживає реактивну потужність (Q > 0); ємнісне — віддає її (Q < 0).

Q1 = 11·tan(arccos 0,85) = 6,817 kvar
Q2 = 20·tan(arccos 0,8) = 15 kvar

Сумарні значення

P = 11 + 20 = 31 kW
Q = 6,817 + 15 = 21,82 kvar
S = √(31² + 21,82²) = 37,91 kVA

Загальний коефіцієнт потужності

cos φ = P/S = 31/37,91 = 0,8178 відстаючий

Відповідь

cos φ = 0,8178
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,793

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = 2·tan(arccos 0,6) = 2,667 kvar
QC = V²·2πf·C = 230²·2π·50·68·10⁻⁶ = 1130 var = 1,13 kvar
Q2 = 2,667 − 1,13 = 1,537 kvar

Нова повна потужність

S2 = √(2² + 1,537²) = 2,522 kVA

Новий коефіцієнт потужності

cos φ = P/S2 = 2/2,522 = 0,793

Відповідь

cos φ = 0,793
13.Трифазні системи

Відповідь: IL = 20,94 A

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Електрична вхідна потужність

Pin = Pout/η = 18,5/0,88 = 21,02 kW

Струм лінії

IL = Pin/(√3·VL·cos φ) = 21023/(√3·690·0,84) = 20,94 A

Відповідь

IL = 20,94 A
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 216,6 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 120·tan(acos 0,8) = 120·0,75 = 90 kvar
Q2 = 120·tan(acos 0,92) = 120·0,426 = 51,12 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 38,88 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.

V = 690/√3 = 398,4 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 12960/(377·398,4²) = 216,6 µF

Відповідь

Cph = 216,6 µF
15.Трансформатори

Відповідь: ILV = 104,2 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Номінальний струм

Обидві обмотки передають однакову повну потужність.

ILV = S/V = 25000/240 = 104,2 A

Відповідь

ILV = 104,2 A
16.Трансформатори

Відповідь: Ploss = 1106 W

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді при цьому навантаженні

Pcu = x²·Pcu,fl = 0,5625·900 = 506,3 W

Сумарні втрати

Втрати в сталі однакові за будь-якого навантаження.

Ploss = 600 + 506,3 = 1106 W

Відповідь

Ploss = 1106 W

ККД при цьому навантаженні η = 97,86%.

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals