Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩAR4​2 ΩB

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 15 VR1 = 12 ΩR2 = 10 ΩR3 = 3 ΩR4 = 2 Ω
Req = Ω
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 30 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​30 VR2​20 ΩIR2​AR4​3 ΩBR6​10 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 30 VR1 = 5 ΩR2 = 20 ΩR3 = 30 ΩR4 = 3 ΩR5 = 6 ΩR6 = 10 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​10 Ω−+V1​6 VR2​5 Ω+−V2​30 VR3​2 Ω+−V3​24 VI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 6 VR1 = 10 ΩV2 = 30 VR2 = 5 ΩV3 = 24 VR3 = 2 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 10 ΩIR1​R2​ = 8 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​36 VR3​15 ΩAR5​5 ΩBIs​6 A+−V2​36 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 36 VIs = 6 AV2 = 36 VR1 = 10 ΩR2 = 8 ΩR3 = 15 ΩR4 = 3 ΩR5 = 5 Ω
IR1 = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 15 VR1 = 5 ΩR2 = 12 ΩR3 = 6 Ω
IN = A
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 10 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​5 ΩAIs​3 ABab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 30 VIs = 3 AR1 = 10 ΩR2 = 5 ΩR3 = 20 Ω
Vth = V
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​20 Vt = 0R1​ = 4,7 kΩR2​ = 10 kΩC10 µF+−vC​

Джерело Vₛ заряджає конденсатор через R₁, а R₂ під’єднано паралельно C. Конденсатор розряджений, коли вимикач замикається в момент t = 0. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 40 ms.

Vs = 20 VR1 = 4,7 kΩR2 = 10 kΩC = 10 µFt = 40 ms
vC = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​20 Vt = 0R = 2,2 kΩC100 µF+−vC​vC​(0) = 18 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 18 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 120 ms.

Vs = 20 VR = 2,2 kΩC = 100 µFvC(0) = 18 Vt = 120 ms
vC = V
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
230 V1000 HzR = 20 ΩL = 20 mHC = 22 µF

Послідовне коло RLC підключено до мережі 230 V (діюче значення), 1000 Hz. Знайдіть кут зсуву фаз φ повного опору в градусах (додатний, коли струм відстає від напруги).

V = 230 V (rms)f = 1000 HzR = 20 ΩL = 20 mHC = 22 µF
φ = °
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
12 V60 HzR1​ = 10 ΩR2​ = 100 ΩC = 10 µF

Резистор R1 увімкнено послідовно з паралельним з’єднанням R2 і конденсатора C; коло під’єднано до мережі 12 V (діюче значення), 60 Hz. Знайдіть модуль повного опору |Z|.

V = 12 V (rms)f = 60 HzR1 = 10 ΩR2 = 100 ΩC = 10 µF
|Z| = Ω
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
P = 1 kWQ = ?Sφ

Однофазний двигун споживає 1 kW при коефіцієнті потужності 0,8 (індуктивному) від мережі 400 V. Знайдіть реактивну потужність Q, яку він споживає.

P = 1 kWpf = 0,8V = 400 V
Q = kvar
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
240 V50 Hzнавантаження19 kW, 0,65C330 µFI

Однофазне навантаження споживає 19 kW з коефіцієнтом потужності 0,65 (індуктивним) від мережі 240 V, 50 Hz. Паралельно навантаженню під’єднують конденсатор ємністю 330 µF. Знайдіть новий коефіцієнт потужності cos φ з боку мережі.

P = 19 kWpf1 = 0,65V = 240 Vf = 50 HzC = 330 µF
cos φ =
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 400 VIL​ = ?M45 kW, η = 94%cos φ = 0,84

Трифазний асинхронний двигун при повному навантаженні розвиває механічну потужність 45 kW. При цьому навантаженні його ККД становить 94%, а коефіцієнт потужності 0,84, відстаючий. Лінійна напруга мережі 400 V. Знайдіть лінійний струм IL.

Pout = 45 kWη = 94%cos φ = 0,84VL = 400 V
IL = A
14.Трифазні системиСкладна
P = 75 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 75 kW при коефіцієнті потужності 0,75 (відстаючому) від мережі 400 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,98 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 75 kWpf1 = 0,75pf2 = 0,98VL = 400 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
RL​ = 15 Ω511200 VV2​I1​ = ?I2​

До первинної обмотки ідеального трансформатора з коефіцієнтом трансформації N₁:N₂ = 5:1 прикладено 1200 V. До вторинної обмотки підключено резистор 15 Ω. Знайдіть первинний струм I1.

N1:N2 = 5:1V1 = 1200 VRL = 15 Ω
I1 = A
16.ТрансформаториСкладна
pf 0,850 kVA, η = 97,5%

Однофазний трансформатор 50 kVA має втрати в сталі 300 W. При номінальному навантаженні й коефіцієнті потужності 0,8 (відстаючому) його ККД становить 97,5%. Знайдіть втрати в міді при повному навантаженні Pcu,fl у ватах.

S = 50 kVAPcore = 300 Wpf = 0,8η = 97,5%
Pcu,fl = W

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 15,33 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​15 VR2​10 ΩAR4​2 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 3 + 2 = 5 Ω
R2 ∥ 5 = 10·5/(10+5) = 3,333 Ω
Req = R1 + 3,333 = 12 + 3,333 = 15,33 Ω

Відповідь

Req = 15,33 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 1,069 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 5 ΩR3​ = 30 ΩR5​ = 6 Ω+−V1​30 VR2​20 ΩAR4​3 ΩBR6​10 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 6 + 10 = 16 Ω
R4 ∥ 16 = 2,526 Ω
R3 + 2,526 = 32,53 Ω
R2 ∥ 32,53 = 12,38 Ω
Req = R1 + 12,38 = 5 + 12,38 = 17,38 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 30/17,38 = 1,726 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 30 − 1,726·5 = 21,37 V
IR2 = VA/R2 = 21,37/20 = 1,069 A

Відповідь

IR2 = 1,069 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = 1,125 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − (−6))/10 + (VA − 30)/5 + (VA − 24)/2 = 0

Знайдіть VA

VA = ((−6)/10 + 30/5 + 24/2) / (1/10 + 1/5 + 1/2) = 17,4/0,8 = 21,75 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (24 − VA)/R3 = (24 − 21,75)/2 = 1,125 A

Відповідь

I3 = 1,125 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 1,831 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 10 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​36 VR3​15 ΩAR5​5 ΩBIs​6 A+−V2​36 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 36 V, V2 = 36 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/15 + (VA − 36)/10 + (VA − VB)/8 = 0
0,2917·VA − 0,125·VB = 3,6

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/5 + (VB − VA)/8 + (VB − 36)/3 = (−6)
−0,125·VA + 0,6583·VB = 6

Розв’яжіть

Δ = (0,2917)(0,6583) − (−0,125)(−0,125) = 0,1764
VA = Δ1/Δ = 3,12/0,1764 = 17,69 V
VB = Δ2/Δ = 2,2/0,1764 = 12,47 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (36 − 17,69)/10 = 1,831 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 1,111 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩКЗR2​12 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·12/(5+12) = 3,529 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,529 + 6 = 9,529 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​15 VR2​12 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·12/(5+12) = 10,59 V
IN​1,111 ARth​9,529 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 10,59/9,529 = 1,111 A
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 80 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 10 ΩR3​ = 20 ΩКЗR2​5 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 10·5/(10+5) = 3,333 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,333 + 20 = 23,33 Ω
R1​ = 10 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​30 VR2​5 ΩAIs​3 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 10 + 3·3,333 = 20 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 20 + 3·20 = 80 V
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 9,712 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Еквівалентна схема Тевенена з боку конденсатора

Закоротіть джерело, щоб знайти Rth; розімкніть конденсатор, щоб знайти напругу, до якої він зарядиться.

Rth = R1 ∥ R2 = 4,7·10/(4,7 + 10) = 3,197 kΩ
vC(∞) = 20·10/(4,7 + 10) = 13,61 V

Стала часу

τ = Rth·C = 3,197·10 = 31,97 ms

Крива заряджання

vC(t) = 13,61·(1 − e−40/31,97) = 9,712 V

Відповідь

vC = 9,712 V
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 18,84 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 18 V, vC(∞) = Vs = 20 V
τ = R·C = 2,2 kΩ · 100 µF = 220 ms
vC(t) = 20 + (18 − 20)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(120) = 20 + (−2)·e−120/220 = 18,84 V

Відповідь

vC = 18,84 V
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: φ = 80,41 °

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

ω = 2πf = 2π·1000 = 6283 rad/s
XL = ωL = 6283·0,02 = 125,7 Ω
XC = 1/(ωC) = 1/(6283·22·10⁻⁶) = 7,234 Ω

Повний опір

Послідовно повні опори додаються як комплексні числа: Z = R + j(XL − XC).

|Z| = √(R² + (XL − XC)²) = √(20² + (118,4)²) = 120,1 Ω

Кут зсуву фаз

φ = arctan((XL − XC)/R) = arctan(118,4/20) = 80,41°

Відповідь

φ = 80,41°
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: |Z| = 103 Ω

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XC = 1/(2π·60·10·10⁻⁶) = 265,3 Ω

Паралельне з’єднання

Помножте чисельник і знаменник на комплексно спряжене, щоб розділити Zp на дійсну й уявну частини.

Zp = R₂·(−jXC)/(R₂ − jXC) = (R₂·XC² − jR₂²·XC)/(R₂² + XC²)
Zp = 87,56 − j33,01 Ω

Повний опір

Z = 10 + 87,56 − j33,01 = 97,56 − j33,01 Ω
|Z| = √(97,56² + 33,01²) = 103 Ω

Відповідь

|Z| = 103 Ω
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: Q = 0,75 kvar

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Кут

φ = arccos(0,8) = 36,87°, tan φ = 0,75

Реактивна потужність

Q = P·tan φ = 1·0,75 = 0,75 kvar

Відповідь

Q = 0,75 kvar
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: cos φ = 0,7601

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність P не змінюється; змінюється лише реактивна потужність із мережі.

Q1 = 19·tan(arccos 0,65) = 22,21 kvar
QC = V²·2πf·C = 240²·2π·50·330·10⁻⁶ = 5972 var = 5,972 kvar
Q2 = 22,21 − 5,972 = 16,24 kvar

Нова повна потужність

S2 = √(19² + 16,24²) = 25 kVA

Новий коефіцієнт потужності

cos φ = P/S2 = 19/25 = 0,7601

Відповідь

cos φ = 0,7601
13.Трифазні системи

Відповідь: IL = 82,26 A

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Електрична вхідна потужність

Pin = Pout/η = 45/0,94 = 47,87 kW

Струм лінії

IL = Pin/(√3·VL·cos φ) = 47872/(√3·400·0,84) = 82,26 A

Відповідь

IL = 82,26 A
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 844,1 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 75·tan(acos 0,75) = 75·0,8819 = 66,14 kvar
Q2 = 75·tan(acos 0,98) = 75·0,2031 = 15,23 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 50,91 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.

V = 400/√3 = 230,9 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 16971/(377·230,9²) = 844,1 µF

Відповідь

Cph = 844,1 µF
15.Трансформатори

Відповідь: I1 = 3,2 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Вторинні напруга й струм

V2 = 1200/5 = 240 V
I2 = 240/15 = 16 A

Первинний струм

Ідеальний трансформатор не має втрат: V₁·I₁ = V₂·I₂.

I1 = I2/5 = 3,2 A

Відповідь

I1 = 3,2 A

Перевірка: навантаження з боку первинної обмотки a²·RL = 375 Ω, і 1200/375 дає той самий струм.

16.Трансформатори

Відповідь: Pcu,fl = 725,6 W

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Вихідна й вхідна потужність

Pout = 50·0,8 = 40 kW
Pin = 40000/0,975 = 41026 W

Сумарні втрати й втрати в міді

Ploss = 41026 − 40000 = 1026 W
Pcu,fl = 1026 − 300 = 725,6 W

Відповідь

Pcu,fl = 725,6 W

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals