Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1800 kg/h · 50% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 5% сільПродукт10% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 10% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 800 kg/hx1 = 50 %x2 = 5 %x3 = 10 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F1500 kg/h · 11% NaOHПродукт PP = ? · 30%Пара W (чиста вода)0% NaOH

Випарник концентрує розчин (NaOH), випаровуючи чисту воду. Знайдіть витрату продукту P в kg/h.

F = 1500 kg/hxF = 11 %xP = 30 %
P = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 150 °C90 °Cвода · 15 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (легка олива) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 2,5 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 150 → 90 °Cṁc = 2 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 15 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна сторонаетанол · 130 °C80 °Cвода · 25 °C40 °C · ṁ = ?5% втрат

Гарячий теплоносій (етанол) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 5% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 1 kg/scp,h = 2,44 kJ/(kg·K)Th: 130 → 80 °Ct: 25 → 40 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 5 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
30 g (N₂)P = 750 kPaT = 85 °CV = ?

Який об’єм V займає 30 g газу (N₂) при 750 kPa і 85 °C? Вважайте газ ідеальним.

m = 30 gM = 28,01 g/molP = 750 kPaT = 85 °CR = 8,314 J/(mol·K)
V = L
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
Стан 1Стан 2

Стала кількість газу (O₂) переходить від 200 kPa, 20 L, 10 °C до 800 kPa і 190 °C. Знайдіть новий об’єм V2.

P1 = 200 kPaV1 = 20 LT1 = 10 °CP2 = 800 kPaT2 = 190 °C
V2 = L
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(H2​O)m(H2​O)÷ M(X)× 2/ν× M(H2​O)

4 g H2 і 8 g O2 реагують за рівнянням 2H2 + O2 → 2H2O. Яка маса m H2O може утворитися?

M(H2) = 2,016M(O2) = 32M(H2O) = 18,02 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Mg)n(Mg)n(MgO)m(MgO)÷ M(Mg)× 2/2× M(MgO)

У реакції 2Mg + O2 → 2MgO 12 g Mg реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 14,92 g MgO. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Mg) = 24,31 g/molM(MgO) = 40,3 g/molфактичний: 14,92 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,250,250C−x−x+2xE0,25 − x0,25 − x2x

У посудину вносять 0,25 mol/L H₂ і 0,25 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 64. Знайдіть рівноважну концентрацію [H2].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,25 mol/LKc = 64
[H2] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I0,2500C−x+x+xE0,25 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,2 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 0,25 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 0,25 mol/LKc = 0,2
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Алюмінійm = 75 gT = 80 °Cc = 0,897 J/(g·°C)Водаm = 400 gT = 17 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 75 g (матеріал: алюміній, c = 0,897 J/(g·°C)) за температури 80 °C опускають у 400 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 17 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 75 gcmetal = 0,897 J/(g·°C)Tmetal = 80 °Cmwater = 400 gTwater = 17 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H2CH3​OH + 3O₂реагенти2CO₂ + 4H₂O(l)продуктиΔH° = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть ΔH° реакції 2CH3OH + 3O₂ → 2CO₂ + 4H₂O(l).

ΔH°f(CH3OH) = −238,7 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
ΔH° = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)C (mol/L)20 minC = ?

Реакція з кінетичним рівнянням −rA = k·CA² має k = 0,2 L/(mol·min) і починається з 2 mol/L. Знайдіть концентрацію CA через 20 min.

k = 0,2 L/(mol·min)CA0 = 2 mol/Lt = 20 min
CA = mol/L
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk40 °C0,170 °C?

Реакція має константу швидкості 0,1 min⁻¹ при 40 °C та енергію активації 90 kJ/mol. Знайдіть константу швидкості k2 при 70 °C.

k1 = 0,1 min⁻¹T1 = 40 °CT2 = 70 °CEa = 90 kJ/molR = 8,314 J/(mol·K)
k2 = min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
QX = 70%ті самі Q, k і X, що й для CSTR

Рідиннофазна реакція першого порядку має досягти 70% конверсії. У скільки разів CSTR має бути більшим за PFR при тій самій витраті живлення, константі швидкості й конверсії? Знайдіть відношення VCSTR/VPFR.

X = 70%перший порядок, ті самі k і Q
VCSTR/VPFR =
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 1500 LQ = 20 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,3 min⁻¹) відбувається в CSTR об’ємом 1500 L з витратою живлення 20 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть конверсію X у відсотках.

V = 1500 LQ = 20 L/mink = 0,3 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT110 °C30 °C50 °CΔT₁ΔT₂пара, що конденсується

У конденсаторі пара конденсується за сталої температури 110 °C на зовнішній поверхні труб. Охолоджувальна вода (1 kg/s, cp = 4,18 kJ/(kg·K)) тече трубами й нагрівається від 30 до 50 °C. Коефіцієнт теплопередачі 2000 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Ts = 110 °Cṁ = 1 kg/scp = 4,18 kJ/(kg·K)Tc: 30 → 50 °CU = 2000 W/(m²·K)
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT110 °C60 °C37,56 °C25 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (0,5 kg/s, cp = 2,1 kJ/(kg·K)) охолоджується з 110 до 60 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 1 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 25 °C. При U = 500 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 0,5 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 110 → 60 °Cṁc = 1 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 25 °CU = 500 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Бетон, k = 1,450 mmЦегла, k = 0,7250 mm24 °C-4 °CQ̇ = ?

Стіна складається з 50 mm шару (бетон) і 50 mm шару (цегла), її площа 15 m². Зовнішні поверхні мають 24 °C і -4 °C. Знайдіть тепловий потік Q̇ через стіну.

L1 = 50 mm, k1 = 1,4 W/(m·K)L2 = 50 mm, k2 = 0,72 W/(m·K)A = 15 m²T1 = 24 °CT3 = -4 °C
Q̇ = W
20.ТеплопровідністьСкладна
Скло, k = 0,96150 mmМінеральна вата, k = 0,0475 mmприміщення 20 °Cнадворі -13 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 150 mm (скло) і 75 mm (мінеральна вата) відділяє приміщення при 20 °C від зовнішнього повітря при -13 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 7,7 W/(m²·K) всередині та 30 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 12 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 150 mm, k1 = 0,96 W/(m·K)L2 = 75 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 12 m²hi = 7,7 W/(m²·K)ho = 30 W/(m²·K)Troom = 20 °CTout = -13 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,9 m/sD = 300 mmL = 200 mf = 0,022

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,9 m/s горизонтальною трубою довжиною 200 m з внутрішнім діаметром 300 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,9 m/sL = 200 mD = 300 mmf = 0,022ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 0,2Δz = ?L = 150 m, D = 150 mm, f = 0,0183× коліно (K = 0,3)

Два відкриті резервуари з’єднані трубою довжиною 150 m з внутрішнім діаметром 150 mm і коефіцієнтом тертя Дарсі f = 0,018. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 3 колін (K = 0,3 кожне), засувка (K = 0,2) і вихід у нижній резервуар (K = 1,0). Візьміть g = 9,81 m/s². Яка різниця рівнів води Δz між резервуарами дає витрату 25 L/s?

Q = 25 L/sL = 150 mD = 150 mmf = 0,018Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×3)Kvalve = 0,2Kexit = 1,0
Δz = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 150 L/sH = 26 m

Насос з ККД 60% подає 150 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 26 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 150 L/sH = 26 mη = 60%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 50 L/sΔz = 8 mL = 400 m, D = 150 mm, f = 0,018, ΣK = 6

Насос перекачує 50 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 8 m вища. Труба довжиною 400 m має внутрішній діаметр 150 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,018; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 6 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². ККД насоса 80%. Знайдіть потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 50 L/sΔz = 8 mL = 400 mD = 150 mmf = 0,018ΣK = 6η = 80%
Pshaft = kW

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 6400 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 800·(50 − 10)/(10 − 5) = 6400 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 6400 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: P = 550 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 1500·11/30 = 550 kg/h

Відповідь

P = 550 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 52,68 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 2,5·2,1·(150 − 90) = 315 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 15 + 315/(2·4,18) = 52,68 °C

Відповідь

tout = 52,68 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,848 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 1·2,44·(130 − 80) = 122 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,05)·122 = 115,9 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 115,9/(4,18·15) = 1,848 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,848 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V = 4,252 L

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = 30/28,01 = 1,071 mol
T = 85 + 273,15 = 358,1 K

Об’єм

V = nRT/P = 1,071·8,314·358,1/750 = 4,252 L

Відповідь

V = 4,252 L
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V2 = 8,179 L

Об’єднаний газовий закон: для сталої кількості ідеального газу P1V1/T1 = P2V2/T2.

Абсолютні температури

T1 = 283,1 K, T2 = 463,1 K

Об’єднаний газовий закон

V2 = V1·(P1/P2)·(T2/T1) = 20·(200/800)·(463,1/283,1) = 8,179 L

Відповідь

V2 = 8,179 L
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 9,01 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(H2) = 4/2,016 = 1,984 mol
n(O2) = 8/32 = 0,25 mol

Лімітуючий реагент

1,984/2 = 0,9921, 0,25/1 = 0,25 → O2

Маса продукту

n(H2O) = 0,25·2 = 0,5 mol
m = 0,5·18,02 = 9,01 g

Відповідь

m = 9,01 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 75 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Mg) = 12/24,31 = 0,4936 mol
m = 0,4936·2/2·40,3 = 19,89 g

Вихід у відсотках

Y = 14,92/19,89·100 = 75%

Відповідь

Y = 75%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [H2] = 0,05 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

64 = (2x)²/(0,25 − x)²

Добудьте квадратний корінь

8 = 2x/(0,25 − x) → x = 0,25·8/(2 + 8) = 0,2 mol/L

Рівноважна концентрація

[H₂] = 0,25 − x = 0,05 mol/L

Відповідь

[H2] = 0,05 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,1449 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,2 = x²/(0,25 − x) → x² + 0,2·x − 0,05 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,2 + √(0,2² + 4·0,05))/2 = 0,1449 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,1449 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,1449 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 19,44 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

75·0,897·(80 − Tf) = 400·4,18·(Tf − 17)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (67,28·80 + 1672·17)/(67,28 + 1672) = 19,44 °C

Відповідь

Tf = 19,44 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: ΔH° = −1453 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [2·(−393,5) + 4·(−285,8)] − [2·(−238,7) + 3·0] = −1453 kJ

Відповідь

ΔH° = −1453 kJ

Від’ємне: реакція виділяє теплоту (екзотермічна).

13.Хімічна кінетика

Відповідь: CA = 0,2222 mol/L

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Інтегроване рівняння другого порядку

1/CA = 1/CA0 + kt = 0,5 + 0,2·20 = 4,5 L/mol
CA = 1/4,5 = 0,2222 mol/L

Відповідь

CA = 0,2222 mol/L
14.Хімічна кінетика

Відповідь: k2 = 2,054 min⁻¹

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 313,1 K, T2 = 343,1 K

Співвідношення Арреніуса

ln(k2/k1) = −(90000/8,314)·(1/343,1 − 1/313,1) = 3,022
k2 = 0,1·e3,022 = 2,054 min⁻¹

Відповідь

k2 = 2,054 min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: VCSTR/VPFR = 1,938

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

k·τ для кожного реактора

CSTR: k·τ = X/(1 − X) = 0,7/0,3 = 2,333
PFR: k·τ = ln(1/(1 − X)) = ln(3,333) = 1,204

Відношення об’ємів

VCSTR/VPFR = 2,333/1,204 = 1,938

Відповідь

VCSTR/VPFR = 1,938

При високій конверсії різниця швидко зростає.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 95,74 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 1500/20 = 75 min, kτ = 0,3·75 = 22,5

Конверсія

X = kτ/(1 + kτ) = 22,5/(1 + 22,5) = 95,74%

Відповідь

X = 95,74%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 0,6013 m²

LMTD method: the temperature difference between the streams changes along the exchanger, so the rate equation uses its logarithmic mean: Q̇ = U·A·ΔTlm, with ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), where ΔT₁ and ΔT₂ are the differences at the two ends. Counter-flow gives a larger ΔTlm than parallel flow for the same inlet and outlet temperatures.

Теплове навантаження з боку води

Q̇ = 1·4,18·(50 − 30) = 83,6 kW

Різниці температур на кінцях

ΔT₁ = 110 − 30 = 80 K
ΔT₂ = 110 − 50 = 60 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (80 − 60)/ln(80/60) = 69,52 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 83600/(2000·69,52) = 0,6013 m²

Відповідь

A = 0,6013 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 2,04 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 0,5·2,1·50 = 52,5 kW
Tc,out = 25 + 52,5/(1·4,18) = 37,56 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 110 − 37,56 = 72,44 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 60 − 25 = 35 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (72,44 − 35)/ln(72,44/35) = 51,47 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 52500/(500·51,47) = 2,04 m²

Відповідь

A = 2,04 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Q̇ = 3994 W

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(1,4·15) = 0,002381 K/W
R2 = L2/(k2A) = (50/1000)/(0,72·15) = 0,00463 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 28/0,007011 = 3994 W

Відповідь

Q̇ = 3994 W
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 18,05 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(7,7·12) = 0,01082 K/W
R1 = L1/(k1A) = (150/1000)/(0,96·12) = 0,01302 K/W
R2 = L2/(k2A) = (75/1000)/(0,04·12) = 0,1563 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(30·12) = 0,002778 K/W
ΣR = 0,1829 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (20 − (-13))/0,1829 = 180,5 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 20 − 180,5·0,01082 = 18,05 °C

Відповідь

Ts = 18,05 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 26,47 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,022·(200/0,3)·1,9²/(2·9,81) = 2,699 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·2,699 = 26473 Pa = 26,47 kPa

Відповідь

Δp = 26,47 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δz = 2,101 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,025/0,01767 = 1,415 m/s
V²/(2g) = 0,102 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,018·150/0,15 = 18
ΣK = 0,5 + 3·0,3 + 0,2 + 1,0 = 2,6

Сумарні втрати напору

hf = 18·0,102 = 1,836 m
hm = 2,6·0,102 = 0,2652 m
Δz = hf + hm = 2,101 m

Відповідь

Δz = 2,101 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 63,77 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,15·26 = 38,26 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 38,26/0,6 = 63,77 kW

Відповідь

Pshaft = 63,77 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 18,41 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,05/0,01767 = 2,829 m/s
V²/(2g) = 0,408 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (48 + 6)·0,408 = 22,03 m

Напір насоса

H = Δz + hL = 8 + 22,03 = 30,03 m

Потужність на валу

Pshaft = ρ·g·Q·H/η = 1000·9,81·0,05·30,03/0,8 = 18,41 kW

Відповідь

Pshaft = 18,41 kW

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical