Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1600 kg/h · 10% цукорПотік 2ṁ₂ = ? · 50% цукорПродукт30% цукор

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 30% компонента (цукор)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 600 kg/hx1 = 10 %x2 = 50 %x3 = 30 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F2300 kg/h · 13% сільПродукт P35% сільПара W (чиста вода)W = ? kg/h

Випарник концентрує розчин (сіль), випаровуючи чисту воду. Знайдіть кількість випаруваної води W в kg/h.

F = 2300 kg/hxF = 13 %xP = 35 %
W = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонаетанол · 130 °C60 °Cвода · 15 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (етанол) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 1,5 kg/scp,h = 2,44 kJ/(kg·K)Th: 130 → 60 °Cṁc = 1,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 15 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 130 °C80 °Cвода · 25 °C65 °C · ṁ = ?15% втрат

Гарячий теплоносій (легка олива) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 15% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 1 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 130 → 80 °Ct: 25 → 65 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 15 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
250 g (N₂)P = 700 kPaT = 85 °CV = ?

Який об’єм V займає 250 g газу (N₂) при 700 kPa і 85 °C? Вважайте газ ідеальним.

m = 250 gM = 28,01 g/molP = 700 kPaT = 85 °CR = 8,314 J/(mol·K)
V = L
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
CO₂, M = 44,01 g/molP = 600 kPaT = 50 °Cρ = ?

Знайдіть густину ρ газу (CO₂) при 600 kPa і 50 °C, вважаючи його ідеальним.

M = 44,01 g/molP = 600 kPaT = 50 °CR = 8,314 J/(mol·K)
ρ = kg/m³
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(Fe)m(Fe)÷ M(X)× 2/ν× M(Fe)

16 g Fe2O3 і 48 g CO реагують за рівнянням Fe2O3 + 3CO → 2Fe + 3CO2. Яка маса m Fe може утворитися?

M(Fe2O3) = 159,69M(CO) = 28,01M(Fe) = 55,85 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(C3​H8​)n(C3​H8​)n(CO2​)m(CO2​)÷ M(C3​H8​)× 3/1× M(CO2​)

У реакції C3H8 + 5O2 → 3CO2 + 4H2O 10 g C3H8 реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 23,35 g CO2. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(C3H8) = 44,1 g/molM(CO2) = 44,01 g/molфактичний: 23,35 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,250,250C−x−x+2xE0,25 − x0,25 − x2x

У посудину вносять 0,25 mol/L H₂ і 0,25 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 9. Знайдіть рівноважну концентрацію [H2].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,25 mol/LKc = 9
[H2] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I1,500C−x+x+xE1,5 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,2 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 1,5 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [PCl5].

[PCl₅]₀ = 1,5 mol/LKc = 0,2
[PCl5] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Алюмінійm = 50 gT = 140 °Cc = 0,897 J/(g·°C)Водаm = 400 gT = 16 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 50 g (матеріал: алюміній, c = 0,897 J/(g·°C)) за температури 140 °C опускають у 400 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 16 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 50 gcmetal = 0,897 J/(g·°C)Tmetal = 140 °Cmwater = 400 gTwater = 16 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H10 g C4​H10​2C4​H10​ + 13O₂реагенти8CO₂ + 10H₂O(l)продуктиq = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть теплоту q, що виділяється під час повного згоряння 10 g C4H10 (M = 58,12 g/mol): 2C4H10 + 13O₂ → 8CO₂ + 10H₂O(l). Подайте q додатним числом.

ΔH°f(C4H10) = −125,6 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
q = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)C (mol/L)15 minC = ?

Реакція з кінетичним рівнянням −rA = k·CA² має k = 0,1 L/(mol·min) і починається з 2 mol/L. Знайдіть концентрацію CA через 15 min.

k = 0,1 L/(mol·min)CA0 = 2 mol/Lt = 15 min
CA = mol/L
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk30 °C0,00550 °C?

Реакція має константу швидкості 0,005 min⁻¹ при 30 °C та енергію активації 50 kJ/mol. Знайдіть константу швидкості k2 при 50 °C.

k1 = 0,005 min⁻¹T1 = 30 °CT2 = 50 °CEa = 50 kJ/molR = 8,314 J/(mol·K)
k2 = min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
QX = 70%ті самі Q, k і X, що й для CSTR

Рідиннофазна реакція першого порядку має досягти 70% конверсії. У скільки разів CSTR має бути більшим за PFR при тій самій витраті живлення, константі швидкості й конверсії? Знайдіть відношення VCSTR/VPFR.

X = 70%перший порядок, ті самі k і Q
VCSTR/VPFR =
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 250 LQ = 5 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,12 min⁻¹) відбувається в CSTR об’ємом 250 L з витратою живлення 5 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть конверсію X у відсотках.

V = 250 LQ = 5 L/mink = 0,12 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT175 °C60 °C100 °C30 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 320 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 175 до 60 °C, а холодний нагрівається з 30 до 100 °C. Коефіцієнт теплопередачі 200 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 320 kWU = 200 W/(m²·K)Th: 175 → 60 °CTc: 30 → 100 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT130 °C95 °C?10 °CΔT₁ΔT₂протитечія

У протитечійному теплообміннику «труба в трубі» гаряча олива (0,2 kg/s, cp = 2,5 kJ/(kg·K)) тече внутрішньою трубою й охолоджується від 130 до 95 °C. Вода (0,3 kg/s, cp = 4,18 kJ/(kg·K)) у кільцевому каналі входить при 10 °C. Внутрішня труба має діаметр 32 mm, і U = 300 W/(m²·K) віднесено до цього діаметра. Знайдіть потрібну довжину труби L.

ṁh = 0,2 kg/scp,h = 2,5 kJ/(kg·K)Th: 130 → 95 °Cṁc = 0,3 kg/sTc,in = 10 °CD = 32 mmU = 300 W/(m²·K)
L = m
19.ТеплопровідністьСередня
Деревина, k = 0,1750 mmМінеральна вата, k = 0,0475 mm23 °C-12 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 50 mm шару (деревина) і 75 mm шару (мінеральна вата), її площа 6 m². Зовнішні поверхні мають 23 °C і -12 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 50 mm, k1 = 0,17 W/(m·K)L2 = 75 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 6 m²T1 = 23 °CT3 = -12 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Бетон, k = 1,4100 mmПінополістирол, k = 0,03550 mmприміщення 22 °Cнадворі -12 °CQ̇ = ?

Стіна з 100 mm (бетон) і 50 mm (пінополістирол) відділяє приміщення при 22 °C від зовнішнього повітря при -12 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 6 W/(m²·K) всередині та 20 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 4 m². Знайдіть тепловтрати Q̇ через стіну.

L1 = 100 mm, k1 = 1,4 W/(m·K)L2 = 50 mm, k2 = 0,035 W/(m·K)A = 4 m²hi = 6 W/(m²·K)ho = 20 W/(m²·K)Troom = 22 °CTout = -12 °C
Q̇ = W
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,6 m/sD = 100 mmL = 400 mf = 0,022

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,6 m/s горизонтальною трубою довжиною 400 m з внутрішнім діаметром 100 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,6 m/sL = 400 mD = 100 mmf = 0,022ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 5Δz = 40 mL = 150 m, D = 150 mm, f = 0,0254× коліно (K = 0,3)

Два відкриті резервуари з’єднані трубою довжиною 150 m з внутрішнім діаметром 150 mm і коефіцієнтом тертя Дарсі f = 0,025. Поверхня води у верхньому резервуарі на 40 m вища, ніж у нижньому. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 4 колін (K = 0,3 кожне), засувка (K = 5) і вихід у нижній резервуар (K = 1,0). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть витрату Q у L/s.

Δz = 40 mL = 150 mD = 150 mmf = 0,025Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×4)Kvalve = 5Kexit = 1,0
Q = L/s
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 15 L/sH = 46 m

Насос з ККД 78% подає 15 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 46 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 15 L/sH = 46 mη = 78%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 100 L/sΔz = 17 mL = 300 m, D = 250 mm, f = 0,02, ΣK = 6

Насос перекачує 100 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 17 m вища. Труба довжиною 300 m має внутрішній діаметр 250 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,02; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 6 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 100 L/sΔz = 17 mL = 300 mD = 250 mmf = 0,02ΣK = 6
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 600 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
цукор: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 600·(10 − 30)/(30 − 50) = 600 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 600 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: W = 1446 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 2300·13/35 = 854,3 kg/h

Загальний баланс

W = F − P = 2300 − 854,3 = 1446 kg/h

Відповідь

W = 1446 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 55,86 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 1,5·2,44·(130 − 60) = 256,2 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 15 + 256,2/(1,5·4,18) = 55,86 °C

Відповідь

tout = 55,86 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 0,5338 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 1·2,1·(130 − 80) = 105 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,15)·105 = 89,25 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 89,25/(4,18·40) = 0,5338 kg/s

Відповідь

ṁc = 0,5338 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V = 37,97 L

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = 250/28,01 = 8,925 mol
T = 85 + 273,15 = 358,1 K

Об’єм

V = nRT/P = 8,925·8,314·358,1/700 = 37,97 L

Відповідь

V = 37,97 L
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: ρ = 9,829 kg/m³

Густина ідеального газу: ρ = PM/(RT).

Перетворіть газовий закон

PV = (m/M)RT → ρ = m/V = PM/(RT)
T = 50 + 273,15 = 323,1 K

Густина

ρ = 600·44,01/(8,314·323,1) = 9,829 kg/m³

Відповідь

ρ = 9,829 kg/m³
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 11,19 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(Fe2O3) = 16/159,69 = 0,1002 mol
n(CO) = 48/28,01 = 1,714 mol

Лімітуючий реагент

0,1002/1 = 0,1002, 1,714/3 = 0,5712 → Fe2O3

Маса продукту

n(Fe) = 0,1002·2 = 0,2004 mol
m = 0,2004·55,85 = 11,19 g

Відповідь

m = 11,19 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 77,99 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(C3H8) = 10/44,1 = 0,2268 mol
m = 0,2268·3/1·44,01 = 29,94 g

Вихід у відсотках

Y = 23,35/29,94·100 = 77,99%

Відповідь

Y = 77,99%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [H2] = 0,1 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

9 = (2x)²/(0,25 − x)²

Добудьте квадратний корінь

3 = 2x/(0,25 − x) → x = 0,25·3/(2 + 3) = 0,15 mol/L

Рівноважна концентрація

[H₂] = 0,25 − x = 0,1 mol/L

Відповідь

[H2] = 0,1 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [PCl5] = 1,043 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,2 = x²/(1,5 − x) → x² + 0,2·x − 0,3 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,2 + √(0,2² + 4·0,3))/2 = 0,4568 mol/L

Рівноважна концентрація

[PCl₅] = 1,5 − 0,4568 = 1,043 mol/L

Відповідь

[PCl5] = 1,043 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 19,24 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

50·0,897·(140 − Tf) = 400·4,18·(Tf − 16)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (44,85·140 + 1672·16)/(44,85 + 1672) = 19,24 °C

Відповідь

Tf = 19,24 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: q = 495,1 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [8·(−393,5) + 10·(−285,8)] − [2·(−125,6) + 13·0] = −5755 kJ

Теплота для заданої маси

n = 10/58,12 = 0,1721 mol
q = n·|ΔH°/2| = 0,1721·2877 = 495,1 kJ

Відповідь

q = 495,1 kJ
13.Хімічна кінетика

Відповідь: CA = 0,5 mol/L

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Інтегроване рівняння другого порядку

1/CA = 1/CA0 + kt = 0,5 + 0,1·15 = 2 L/mol
CA = 1/2 = 0,5 mol/L

Відповідь

CA = 0,5 mol/L
14.Хімічна кінетика

Відповідь: k2 = 0,01707 min⁻¹

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 303,1 K, T2 = 323,1 K

Співвідношення Арреніуса

ln(k2/k1) = −(50000/8,314)·(1/323,1 − 1/303,1) = 1,228
k2 = 0,005·e1,228 = 0,01707 min⁻¹

Відповідь

k2 = 0,01707 min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: VCSTR/VPFR = 1,938

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

k·τ для кожного реактора

CSTR: k·τ = X/(1 − X) = 0,7/0,3 = 2,333
PFR: k·τ = ln(1/(1 − X)) = ln(3,333) = 1,204

Відношення об’ємів

VCSTR/VPFR = 2,333/1,204 = 1,938

Відповідь

VCSTR/VPFR = 1,938

При високій конверсії різниця швидко зростає.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 85,71 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 250/5 = 50 min, kτ = 0,12·50 = 6

Конверсія

X = kτ/(1 + kτ) = 6/(1 + 6) = 85,71%

Відповідь

X = 85,71%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 32,58 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 175 − 100 = 75 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 60 − 30 = 30 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (75 − 30)/ln(75/30) = 49,11 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 320000/(200·49,11) = 32,58 m²

Відповідь

A = 32,58 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: L = 6,099 m

LMTD method: the temperature difference between the streams changes along the exchanger, so the rate equation uses its logarithmic mean: Q̇ = U·A·ΔTlm, with ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), where ΔT₁ and ΔT₂ are the differences at the two ends. Counter-flow gives a larger ΔTlm than parallel flow for the same inlet and outlet temperatures.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = 0,2·2,5·(130 − 95) = 17,5 kW
Tc,out = 10 + 17,5/(0,3·4,18) = 23,96 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 130 − 23,96 = 106 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 95 − 10 = 85 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (106 − 85)/ln(106/85) = 95,13 K

Площа й довжина

A = 17500/(300·95,13) = 0,6132 m²
L = A/(πD) = 0,6132/(π·0,032) = 6,099 m

Відповідь

L = 6,099 m
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 18,25 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,17·6) = 0,04902 K/W
R2 = L2/(k2A) = (75/1000)/(0,04·6) = 0,3125 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 35/0,3615 = 96,81 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 23 − 96,81·0,04902 = 18,25 °C

Відповідь

Ti = 18,25 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Q̇ = 79,22 W

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(6·4) = 0,04167 K/W
R1 = L1/(k1A) = (100/1000)/(1,4·4) = 0,01786 K/W
R2 = L2/(k2A) = (50/1000)/(0,035·4) = 0,3571 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(20·4) = 0,0125 K/W
ΣR = 0,4292 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (22 − (-12))/0,4292 = 79,22 W

Відповідь

Q̇ = 79,22 W
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 112,6 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,022·(400/0,1)·1,6²/(2·9,81) = 11,48 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·11,48 = 112640 Pa = 112,6 kPa

Відповідь

Δp = 112,6 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Q = 86,57 L/s

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,025·150/0,15 = 25
ΣK = 0,5 + 4·0,3 + 5 + 1,0 = 7,7

Рівняння енергії

Обидві поверхні відкриті в атмосферу й практично нерухомі, тож усе Δz втрачається в трубі.

40 = (25 + 7,7)·V²/(2·9,81)
V = √(2·9,81·40/32,7) = 4,899 m/s

Витрата

Q = V·π·D²/4 = 4,899·0,01767 = 0,08657 m³/s = 86,57 L/s

Відповідь

Q = 86,57 L/s
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 8,678 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,015·46 = 6,769 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 6,769/0,78 = 8,678 kW

Відповідь

Pshaft = 8,678 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 23,35 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,1/0,04909 = 2,037 m/s
V²/(2g) = 0,2115 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (24 + 6)·0,2115 = 6,346 m

Напір насоса

Обидві поверхні відкриті й практично нерухомі, тож члени з тиском і швидкістю зникають.

H = Δz + hL = 17 + 6,346 = 23,35 m

Відповідь

H = 23,35 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical