Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 11000 kg/h · 35% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 15% сільПродукт20% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 20% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 1000 kg/hx1 = 35 %x2 = 15 %x3 = 20 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F3000 kg/h · 12% сільПродукт PP = ? · 60%Пара W (чиста вода)0% сіль

Випарник концентрує розчин (сіль), випаровуючи чисту воду. Знайдіть витрату продукту P в kg/h.

F = 3000 kg/hxF = 12 %xP = 60 %
P = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонаетанол · 130 °C60 °Cвода · 20 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (етанол) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 2 kg/scp,h = 2,44 kJ/(kg·K)Th: 130 → 60 °Cṁc = 1,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 20 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 150 °C90 °Cвода · 10 °C50 °C · ṁ = ?10% втрат

Гарячий теплоносій (легка олива) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 10% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 2 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 150 → 90 °Ct: 10 → 50 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 10 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
420 g (CO₂)V = 50 LT = 50 °CP = ?

Резервуар об’ємом 50 L містить 420 g газу (CO₂) при 50 °C. Вважайте газ ідеальним і знайдіть тиск P.

m = 420 gM = 44,01 g/molV = 50 LT = 50 °CR = 8,314 J/(mol·K)
P = kPa
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
He, M = 4,003 g/molP = 150 kPaT = 50 °Cρ = ?

Знайдіть густину ρ газу (He) при 150 kPa і 50 °C, вважаючи його ідеальним.

M = 4,003 g/molP = 150 kPaT = 50 °CR = 8,314 J/(mol·K)
ρ = kg/m³
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(NH3​)m(NH3​)÷ M(X)× 2/ν× M(NH3​)

4 g N2 і 48 g H2 реагують за рівнянням N2 + 3H2 → 2NH3. Яка маса m NH3 може утворитися?

M(N2) = 28,02M(H2) = 2,016M(NH3) = 17,03 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Al)n(Al)n(AlCl3​)m(AlCl3​)÷ M(Al)× 2/2× M(AlCl3​)

У реакції 2Al + 3Cl2 → 2AlCl3 4 g Al реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 18,58 g AlCl3. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Al) = 26,98 g/molM(AlCl3) = 133,33 g/molфактичний: 18,58 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,80,80C−x−x+2xE0,8 − x0,8 − x2x

У посудину вносять 0,8 mol/L H₂ і 0,8 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 16. Знайдіть рівноважну концентрацію [HI].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,8 mol/LKc = 16
[HI] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I100C−x+x+xE1 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,04 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 1 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 1 mol/LKc = 0,04
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Залізоm = 75 gT = 170 °Cc = 0,449 J/(g·°C)Водаm = 400 gT = 16 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 75 g (матеріал: залізо, c = 0,449 J/(g·°C)) за температури 170 °C опускають у 400 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 16 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 75 gcmetal = 0,449 J/(g·°C)Tmetal = 170 °Cmwater = 400 gTwater = 16 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H250 g C3​H8​C3​H8​ + 5O₂реагенти3CO₂ + 4H₂O(l)продуктиq = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть теплоту q, що виділяється під час повного згоряння 250 g C3H8 (M = 44,1 g/mol): C3H8 + 5O₂ → 3CO₂ + 4H₂O(l). Подайте q додатним числом.

ΔH°f(C3H8) = −103,8 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
q = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)X (%)t = ?50%

Реакція першого порядку в періодичному реакторі має k = 0,02 min⁻¹. Скільки часу потрібно, щоб досягти ступеня перетворення 50%? Знайдіть t.

k = 0,02 min⁻¹X = 50 %
t = min
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk40 °C0,00565 °C?

Реакція має константу швидкості 0,005 min⁻¹ при 40 °C та енергію активації 60 kJ/mol. Знайдіть константу швидкості k2 при 65 °C.

k1 = 0,005 min⁻¹T1 = 40 °CT2 = 65 °CEa = 60 kJ/molR = 8,314 J/(mol·K)
k2 = min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
QX = 85%ті самі Q, k і X, що й для CSTR

Рідиннофазна реакція першого порядку має досягти 85% конверсії. У скільки разів CSTR має бути більшим за PFR при тій самій витраті живлення, константі швидкості й конверсії? Знайдіть відношення VCSTR/VPFR.

X = 85%перший порядок, ті самі k і Q
VCSTR/VPFR =
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
Q = 20 L/minX = ?V = 250 L

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,12 min⁻¹) відбувається в реакторі ідеального витіснення (PFR) об’ємом 250 L з витратою живлення 20 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть конверсію X у відсотках.

V = 250 LQ = 20 L/mink = 0,12 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT100 °C50 °C35 °C25 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 340 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 100 до 50 °C, а холодний нагрівається з 25 до 35 °C. Коефіцієнт теплопередачі 1000 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 340 kWU = 1000 W/(m²·K)Th: 100 → 50 °CTc: 25 → 35 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT95 °C75 °C28,99 °C25 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (1 kg/s, cp = 2,5 kJ/(kg·K)) охолоджується з 95 до 75 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 3 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 25 °C. При U = 200 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 1 kg/scp,h = 2,5 kJ/(kg·K)Th: 95 → 75 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 25 °CU = 200 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Бетон, k = 1,4250 mmСкло, k = 0,96100 mm25 °C6 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 250 mm шару (бетон) і 100 mm шару (скло), її площа 4 m². Зовнішні поверхні мають 25 °C і 6 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 250 mm, k1 = 1,4 W/(m·K)L2 = 100 mm, k2 = 0,96 W/(m·K)A = 4 m²T1 = 25 °CT3 = 6 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Скло, k = 0,96200 mmМінеральна вата, k = 0,04150 mmприміщення 20 °Cнадворі -12 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 200 mm (скло) і 150 mm (мінеральна вата) відділяє приміщення при 20 °C від зовнішнього повітря при -12 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 8 W/(m²·K) всередині та 20 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 200 mm, k1 = 0,96 W/(m·K)L2 = 150 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 15 m²hi = 8 W/(m²·K)ho = 20 W/(m²·K)Troom = 20 °CTout = -12 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,2 m/sD = 200 mmL = 300 mf = 0,015

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,2 m/s горизонтальною трубою довжиною 300 m з внутрішнім діаметром 200 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,2 m/sL = 300 mD = 200 mmf = 0,015ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 2вільний вихідH = ?L = 200 m, D = 200 mm, f = 0,0154× коліно (K = 0,3)

Труба довжиною 200 m з внутрішнім діаметром 200 mm (коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015) виходить з відкритого резервуара й витікає вільним струменем в атмосферу. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 4 колін (K = 0,3 кожне) і засувка (K = 2). Візьміть g = 9,81 m/s². На скільки H поверхня резервуара має бути вищою за вихід труби для витрати 75 L/s?

Q = 75 L/sL = 200 mD = 200 mmf = 0,015Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×4)Kvalve = 2
H = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 60 L/sH = 56 m

Насос подає 60 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 56 m. ККД насоса 65%, а ККД електродвигуна, що його приводить, — 92%. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть електричну потужність Pel, яку споживає двигун, у kW.

Q = 60 L/sH = 56 mηpump = 65%ηmotor = 92%g = 9,81 m/s²
Pel = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 40 L/sΔz = 7 mL = 100 m, D = 150 mm, f = 0,015, ΣK = 2

Насос перекачує 40 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 7 m вища. Труба довжиною 100 m має внутрішній діаметр 150 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 2 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 40 L/sΔz = 7 mL = 100 mD = 150 mmf = 0,015ΣK = 2
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 3000 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 1000·(35 − 20)/(20 − 15) = 3000 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 3000 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: P = 600 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 3000·12/60 = 600 kg/h

Відповідь

P = 600 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 74,48 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 2·2,44·(130 − 60) = 341,6 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 20 + 341,6/(1,5·4,18) = 74,48 °C

Відповідь

tout = 74,48 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,356 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 2·2,1·(150 − 90) = 252 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,1)·252 = 226,8 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 226,8/(4,18·40) = 1,356 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,356 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: P = 512,8 kPa

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = m/M = 420/44,01 = 9,543 mol
T = 50 + 273,15 = 323,1 K

Тиск

P = nRT/V = 9,543·8,314·323,1/0,05 = 512,8 kPa

Відповідь

P = 512,8 kPa
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: ρ = 0,2235 kg/m³

Густина ідеального газу: ρ = PM/(RT).

Перетворіть газовий закон

PV = (m/M)RT → ρ = m/V = PM/(RT)
T = 50 + 273,15 = 323,1 K

Густина

ρ = 150·4,003/(8,314·323,1) = 0,2235 kg/m³

Відповідь

ρ = 0,2235 kg/m³
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 4,862 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(N2) = 4/28,02 = 0,1428 mol
n(H2) = 48/2,016 = 23,81 mol

Лімітуючий реагент

0,1428/1 = 0,1428, 23,81/3 = 7,937 → N2

Маса продукту

n(NH3) = 0,1428·2 = 0,2855 mol
m = 0,2855·17,03 = 4,862 g

Відповідь

m = 4,862 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 93,99 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Al) = 4/26,98 = 0,1483 mol
m = 0,1483·2/2·133,33 = 19,77 g

Вихід у відсотках

Y = 18,58/19,77·100 = 93,99%

Відповідь

Y = 93,99%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [HI] = 1,067 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

16 = (2x)²/(0,8 − x)²

Добудьте квадратний корінь

4 = 2x/(0,8 − x) → x = 0,8·4/(2 + 4) = 0,5333 mol/L

Рівноважна концентрація

[HI] = 2x = 1,067 mol/L

Відповідь

[HI] = 1,067 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,181 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,04 = x²/(1 − x) → x² + 0,04·x − 0,04 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,04 + √(0,04² + 4·0,04))/2 = 0,181 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,181 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,181 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 19,04 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

75·0,449·(170 − Tf) = 400·4,18·(Tf − 16)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (33,68·170 + 1672·16)/(33,68 + 1672) = 19,04 °C

Відповідь

Tf = 19,04 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: q = 12584 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [3·(−393,5) + 4·(−285,8)] − [1·(−103,8) + 5·0] = −2220 kJ

Теплота для заданої маси

n = 250/44,1 = 5,669 mol
q = n·|ΔH°/1| = 5,669·2220 = 12584 kJ

Відповідь

q = 12584 kJ
13.Хімічна кінетика

Відповідь: t = 34,66 min

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Ступінь перетворення і концентрація

C/C0 = 1 − X = 0,5

Виразіть час

t = −ln(1 − X)/k = −ln(0,5)/0,02 = 34,66 min

Відповідь

t = 34,66 min
14.Хімічна кінетика

Відповідь: k2 = 0,02747 min⁻¹

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 313,1 K, T2 = 338,1 K

Співвідношення Арреніуса

ln(k2/k1) = −(60000/8,314)·(1/338,1 − 1/313,1) = 1,704
k2 = 0,005·e1,704 = 0,02747 min⁻¹

Відповідь

k2 = 0,02747 min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: VCSTR/VPFR = 2,987

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

k·τ для кожного реактора

CSTR: k·τ = X/(1 − X) = 0,85/0,15 = 5,667
PFR: k·τ = ln(1/(1 − X)) = ln(6,667) = 1,897

Відношення об’ємів

VCSTR/VPFR = 5,667/1,897 = 2,987

Відповідь

VCSTR/VPFR = 2,987

При високій конверсії різниця швидко зростає.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 77,69 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 250/20 = 12,5 min, kτ = 0,12·12,5 = 1,5

Конверсія

X = 1 − e−kτ = 1 − e−1,5 = 77,69%

Відповідь

X = 77,69%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 8,122 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 100 − 35 = 65 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 50 − 25 = 25 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (65 − 25)/ln(65/25) = 41,86 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 340000/(1000·41,86) = 8,122 m²

Відповідь

A = 8,122 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 4,338 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 1·2,5·20 = 50 kW
Tc,out = 25 + 50/(3·4,18) = 28,99 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 95 − 28,99 = 66,01 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 75 − 25 = 50 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (66,01 − 50)/ln(66,01/50) = 57,64 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 50000/(200·57,64) = 4,338 m²

Відповідь

A = 4,338 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 13 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (250/1000)/(1,4·4) = 0,04464 K/W
R2 = L2/(k2A) = (100/1000)/(0,96·4) = 0,02604 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 19/0,07068 = 268,8 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 25 − 268,8·0,04464 = 13 °C

Відповідь

Ti = 13 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 19,03 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(8·15) = 0,008333 K/W
R1 = L1/(k1A) = (200/1000)/(0,96·15) = 0,01389 K/W
R2 = L2/(k2A) = (150/1000)/(0,04·15) = 0,25 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(20·15) = 0,003333 K/W
ΣR = 0,2756 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (20 − (-12))/0,2756 = 116,1 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 20 − 116,1·0,008333 = 19,03 °C

Відповідь

Ts = 19,03 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 16,2 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,015·(300/0,2)·1,2²/(2·9,81) = 1,651 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·1,651 = 16200 Pa = 16,2 kPa

Відповідь

Δp = 16,2 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: H = 5,723 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,075/0,03142 = 2,387 m/s
V²/(2g) = 0,2905 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,015·200/0,2 = 15
ΣK = 0,5 + 4·0,3 + 2 = 3,7

Рівняння енергії

Струмінь на виході ще має швидкісний напір; це не втрата, але його треба забезпечити.

H = (1 + 15 + 3,7)·0,2905 = 5,723 m

Відповідь

H = 5,723 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pel = 55,12 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,06·56 = 32,96 kW

Потужність на валу

Pshaft = 32,96/0,65 = 50,71 kW

Електрична потужність

Pel = 50,71/0,92 = 55,12 kW

Відповідь

Pel = 55,12 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 10,13 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,04/0,01767 = 2,264 m/s
V²/(2g) = 0,2611 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (10 + 2)·0,2611 = 3,134 m

Напір насоса

Обидві поверхні відкриті й практично нерухомі, тож члени з тиском і швидкістю зникають.

H = Δz + hL = 7 + 3,134 = 10,13 m

Відповідь

H = 10,13 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical