Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1300 kg/h · 20% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 30% сільПродукт25% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 25% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 300 kg/hx1 = 20 %x2 = 30 %x3 = 25 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F4400 kg/h · 14% NaOHПродукт PP = ? · 40%Пара W (чиста вода)0% NaOH

Випарник концентрує розчин (NaOH), випаровуючи чисту воду. Знайдіть витрату продукту P в kg/h.

F = 4400 kg/hxF = 14 %xP = 40 %
P = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 120 °C70 °Cвода · 25 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 0,5 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 120 → 70 °Cṁc = 0,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 25 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 130 °C70 °Cвода · 10 °C60 °C · ṁ = ?15% втрат

Гарячий теплоносій (легка олива) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 15% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 2,5 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 130 → 70 °Ct: 10 → 60 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 15 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
440 g (Ar)V = 10 LT = 95 °CP = ?

Резервуар об’ємом 10 L містить 440 g газу (Ar) при 95 °C. Вважайте газ ідеальним і знайдіть тиск P.

m = 440 gM = 39,95 g/molV = 10 LT = 95 °CR = 8,314 J/(mol·K)
P = kPa
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
Стан 1Стан 2

Стала кількість газу (CH₄) переходить від 250 kPa, 10 L, 20 °C до 400 kPa і 180 °C. Знайдіть новий об’єм V2.

P1 = 250 kPaV1 = 10 LT1 = 20 °CP2 = 400 kPaT2 = 180 °C
V2 = L
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(H2​O)m(H2​O)÷ M(X)× 2/ν× M(H2​O)

12 g H2 і 20 g O2 реагують за рівнянням 2H2 + O2 → 2H2O. Яка маса m H2O може утворитися?

M(H2) = 2,016M(O2) = 32M(H2O) = 18,02 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Na)n(Na)n(NaCl)m(NaCl)÷ M(Na)× 2/2× M(NaCl)

У реакції 2Na + Cl2 → 2NaCl 6 g Na реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 12,51 g NaCl. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Na) = 22,99 g/molM(NaCl) = 58,44 g/molфактичний: 12,51 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,10,10C−x−x+2xE0,1 − x0,1 − x2x

У посудину вносять 0,1 mol/L H₂ і 0,1 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 16. Знайдіть рівноважну концентрацію [HI].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,1 mol/LKc = 16
[HI] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I0,2500C−x+x+xE0,25 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,05 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 0,25 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 0,25 mol/LKc = 0,05
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Залізоm = 150 gT = 160 °Cc = 0,449 J/(g·°C)Водаm = 300 gT = 23 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 150 g (матеріал: залізо, c = 0,449 J/(g·°C)) за температури 160 °C опускають у 300 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 23 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 150 gcmetal = 0,449 J/(g·°C)Tmetal = 160 °Cmwater = 300 gTwater = 23 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H250 g C3​H8​C3​H8​ + 5O₂реагенти3CO₂ + 4H₂O(l)продуктиq = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть теплоту q, що виділяється під час повного згоряння 250 g C3H8 (M = 44,1 g/mol): C3H8 + 5O₂ → 3CO₂ + 4H₂O(l). Подайте q додатним числом.

ΔH°f(C3H8) = −103,8 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
q = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)C (mol/L)30 minC = ?

Реакція з кінетичним рівнянням −rA = k·CA² має k = 0,2 L/(mol·min) і починається з 1 mol/L. Знайдіть концентрацію CA через 30 min.

k = 0,2 L/(mol·min)CA0 = 1 mol/Lt = 30 min
CA = mol/L
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk20 °C0,00550 °C0,087

Константа швидкості реакції — 0,005 min⁻¹ при 20 °C і 0,087 min⁻¹ при 50 °C. Знайдіть енергію активації Ea.

k1 = 0,005 min⁻¹T1 = 20 °Ck2 = 0,087 min⁻¹T2 = 50 °CR = 8,314 J/(mol·K)
Ea = kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
Q = 25 L/minCA0​ = 2 mol/LCA​ = ?V = 150 L, k = 0,15 min⁻¹

Рідиннофазна реакція першого порядку A → B (k = 0,15 min⁻¹) відбувається в реакторі ідеального витіснення (PFR) об’ємом 150 L. Живлення надходить з витратою 25 L/min при CA0 = 2 mol/L. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть вихідну концентрацію CA.

V = 150 LQ = 25 L/mink = 0,15 min⁻¹CA0 = 2 mol/L
CA = mol/L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 1500 LQ = 20 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,05 min⁻¹) відбувається в CSTR об’ємом 1500 L з витратою живлення 20 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть конверсію X у відсотках.

V = 1500 LQ = 20 L/mink = 0,05 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT95 °C45 °C60 °C15 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 190 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 95 до 45 °C, а холодний нагрівається з 15 до 60 °C. Коефіцієнт теплопередачі 1500 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 190 kWU = 1500 W/(m²·K)Th: 95 → 45 °CTc: 15 → 60 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT170 °C50 °C41,96 °C30 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (0,5 kg/s, cp = 2,5 kJ/(kg·K)) охолоджується з 170 до 50 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 3 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 30 °C. При U = 300 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 0,5 kg/scp,h = 2,5 kJ/(kg·K)Th: 170 → 50 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 30 °CU = 300 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Мінеральна вата, k = 0,0450 mmПінополістирол, k = 0,03550 mm19 °C-9 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 50 mm шару (мінеральна вата) і 50 mm шару (пінополістирол), її площа 10 m². Зовнішні поверхні мають 19 °C і -9 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 50 mm, k1 = 0,04 W/(m·K)L2 = 50 mm, k2 = 0,035 W/(m·K)A = 10 m²T1 = 19 °CT3 = -9 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Пінополістирол, k = 0,035250 mmМінеральна вата, k = 0,0425 mmприміщення 20 °Cнадворі -13 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 250 mm (пінополістирол) і 25 mm (мінеральна вата) відділяє приміщення при 20 °C від зовнішнього повітря при -13 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 7,7 W/(m²·K) всередині та 20 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 250 mm, k1 = 0,035 W/(m·K)L2 = 25 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 15 m²hi = 7,7 W/(m²·K)ho = 20 W/(m²·K)Troom = 20 °CTout = -13 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,1 m/sD = 50 mmL = 400 mf = 0,028

Вода тече із середньою швидкістю 1,1 m/s трубою довжиною 400 m з внутрішнім діаметром 50 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,028 і g = 9,81 m/s². Знайдіть втрати напору на тертя hf.

V = 1,1 m/sL = 400 mD = 50 mmf = 0,028g = 9,81 m/s²
hf = m
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 10Δz = 32 mL = 400 m, D = 300 mm, f = 0,022× коліно (K = 0,3)

Два відкриті резервуари з’єднані трубою довжиною 400 m з внутрішнім діаметром 300 mm і коефіцієнтом тертя Дарсі f = 0,02. Поверхня води у верхньому резервуарі на 32 m вища, ніж у нижньому. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 2 колін (K = 0,3 кожне), засувка (K = 10) і вихід у нижній резервуар (K = 1,0). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть витрату Q у L/s.

Δz = 32 mL = 400 mD = 300 mmf = 0,02Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×2)Kvalve = 10Kexit = 1,0
Q = L/s
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 10 L/sH = 14 m

Насос з ККД 78% подає 10 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 14 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 10 L/sH = 14 mη = 78%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
250 kPa (надлишковий)PQ = 100 L/sΔz = 28 mL = 150 m, D = 250 mm, f = 0,022, ΣK = 8

Насос перекачує 100 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 28 m вища. Труба довжиною 150 m має внутрішній діаметр 250 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 8 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Верхній бак закритий, а повітря над водою в ньому має надлишковий тиск 250 kPa. Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 100 L/sΔz = 28 mL = 150 mD = 250 mmf = 0,022ΣK = 8ptank = 250 kPa
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 300 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 300·(20 − 25)/(25 − 30) = 300 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 300 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: P = 1540 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 4400·14/40 = 1540 kg/h

Відповідь

P = 1540 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 68,06 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 0,5·3,6·(120 − 70) = 90 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 25 + 90/(0,5·4,18) = 68,06 °C

Відповідь

tout = 68,06 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,281 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 2,5·2,1·(130 − 70) = 315 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,15)·315 = 267,8 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 267,8/(4,18·50) = 1,281 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,281 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: P = 3371 kPa

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = m/M = 440/39,95 = 11,01 mol
T = 95 + 273,15 = 368,1 K

Тиск

P = nRT/V = 11,01·8,314·368,1/0,01 = 3371 kPa

Відповідь

P = 3371 kPa
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V2 = 9,661 L

Об’єднаний газовий закон: для сталої кількості ідеального газу P1V1/T1 = P2V2/T2.

Абсолютні температури

T1 = 293,1 K, T2 = 453,1 K

Об’єднаний газовий закон

V2 = V1·(P1/P2)·(T2/T1) = 10·(250/400)·(453,1/293,1) = 9,661 L

Відповідь

V2 = 9,661 L
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 22,52 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(H2) = 12/2,016 = 5,952 mol
n(O2) = 20/32 = 0,625 mol

Лімітуючий реагент

5,952/2 = 2,976, 0,625/1 = 0,625 → O2

Маса продукту

n(H2O) = 0,625·2 = 1,25 mol
m = 1,25·18,02 = 22,52 g

Відповідь

m = 22,52 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 82,02 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Na) = 6/22,99 = 0,261 mol
m = 0,261·2/2·58,44 = 15,25 g

Вихід у відсотках

Y = 12,51/15,25·100 = 82,02%

Відповідь

Y = 82,02%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [HI] = 0,1333 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

16 = (2x)²/(0,1 − x)²

Добудьте квадратний корінь

4 = 2x/(0,1 − x) → x = 0,1·4/(2 + 4) = 0,06667 mol/L

Рівноважна концентрація

[HI] = 2x = 0,1333 mol/L

Відповідь

[HI] = 0,1333 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,08956 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,05 = x²/(0,25 − x) → x² + 0,05·x − 0,0125 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,05 + √(0,05² + 4·0,0125))/2 = 0,08956 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,08956 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,08956 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 29,98 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

150·0,449·(160 − Tf) = 300·4,18·(Tf − 23)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (67,35·160 + 1254·23)/(67,35 + 1254) = 29,98 °C

Відповідь

Tf = 29,98 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: q = 12584 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [3·(−393,5) + 4·(−285,8)] − [1·(−103,8) + 5·0] = −2220 kJ

Теплота для заданої маси

n = 250/44,1 = 5,669 mol
q = n·|ΔH°/1| = 5,669·2220 = 12584 kJ

Відповідь

q = 12584 kJ
13.Хімічна кінетика

Відповідь: CA = 0,1429 mol/L

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Інтегроване рівняння другого порядку

1/CA = 1/CA0 + kt = 1 + 0,2·30 = 7 L/mol
CA = 1/7 = 0,1429 mol/L

Відповідь

CA = 0,1429 mol/L
14.Хімічна кінетика

Відповідь: Ea = 74,99 kJ/mol

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 293,1 K, T2 = 323,1 K

Виразіть Ea з рівняння Арреніуса

Ea = −R·ln(k2/k1)/(1/T2 − 1/T1) = −8,314·2,856/(-3,167e-4) = 74992 J/mol
Ea = 74,99 kJ/mol

Відповідь

Ea = 74,99 kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: CA = 0,8131 mol/L

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 150/25 = 6 min

Вихідна концентрація

CA = 2·e−0,15·6 = 0,8131 mol/L

Відповідь

CA = 0,8131 mol/L

Конверсія: X = 59,34%.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 78,95 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 1500/20 = 75 min, kτ = 0,05·75 = 3,75

Конверсія

X = kτ/(1 + kτ) = 3,75/(1 + 3,75) = 78,95%

Відповідь

X = 78,95%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 3,905 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 95 − 60 = 35 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 45 − 15 = 30 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (35 − 30)/ln(35/30) = 32,44 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 190000/(1500·32,44) = 3,905 m²

Відповідь

A = 3,905 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 8,592 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 0,5·2,5·120 = 150 kW
Tc,out = 30 + 150/(3·4,18) = 41,96 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 170 − 41,96 = 128 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 50 − 30 = 20 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (128 − 20)/ln(128/20) = 58,19 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 150000/(300·58,19) = 8,592 m²

Відповідь

A = 8,592 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 5,933 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,04·10) = 0,125 K/W
R2 = L2/(k2A) = (50/1000)/(0,035·10) = 0,1429 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 28/0,2679 = 104,5 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 19 − 104,5·0,125 = 5,933 °C

Відповідь

Ti = 5,933 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 19,46 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(7,7·15) = 0,008658 K/W
R1 = L1/(k1A) = (250/1000)/(0,035·15) = 0,4762 K/W
R2 = L2/(k2A) = (25/1000)/(0,04·15) = 0,04167 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(20·15) = 0,003333 K/W
ΣR = 0,5298 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (20 − (-13))/0,5298 = 62,28 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 20 − 62,28·0,008658 = 19,46 °C

Відповідь

Ts = 19,46 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: hf = 13,81 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкісний напір

V²/(2g) = 1,1²/(2·9,81) = 0,06167 m

Дарсі–Вейсбах

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,028·(400/0,05)·1,1²/(2·9,81) = 13,81 m

Відповідь

hf = 13,81 m
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Q = 284,5 L/s

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,02·400/0,3 = 26,67
ΣK = 0,5 + 2·0,3 + 10 + 1,0 = 12,1

Рівняння енергії

Обидві поверхні відкриті в атмосферу й практично нерухомі, тож усе Δz втрачається в трубі.

32 = (26,67 + 12,1)·V²/(2·9,81)
V = √(2·9,81·32/38,77) = 4,024 m/s

Витрата

Q = V·π·D²/4 = 4,024·0,07069 = 0,2845 m³/s = 284,5 L/s

Відповідь

Q = 284,5 L/s
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 1,761 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,01·14 = 1,373 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 1,373/0,78 = 1,761 kW

Відповідь

Pshaft = 1,761 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 57,97 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,1/0,04909 = 2,037 m/s
V²/(2g) = 0,2115 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (13,2 + 8)·0,2115 = 4,484 m

П’єзометричний напір

p/(ρ·g) = 250000/(1000·9,81) = 25,48 m

Напір насоса

Обидві поверхні практично нерухомі, тож члена зі швидкісним напором немає.

H = Δz + p/(ρ·g) + hL = 28 + 25,48 + 4,484 = 57,97 m

Відповідь

H = 57,97 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical