Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1450 kg/h · 5% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 45% сільПродукт15% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 15% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 450 kg/hx1 = 5 %x2 = 45 %x3 = 15 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F1900 kg/h · 10% цукорПродукт PP = ? · 30%Пара W (чиста вода)0% цукор

Випарник концентрує розчин (цукор), випаровуючи чисту воду. Знайдіть витрату продукту P в kg/h.

F = 1900 kg/hxF = 10 %xP = 30 %
P = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонаетанол · 180 °C140 °Cвода · 10 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (етанол) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 1 kg/scp,h = 2,44 kJ/(kg·K)Th: 180 → 140 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 10 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна сторонаетанол · 160 °C130 °Cвода · 20 °C60 °C · ṁ = ?10% втрат

Гарячий теплоносій (етанол) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 10% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 3 kg/scp,h = 2,44 kJ/(kg·K)Th: 160 → 130 °Ct: 20 → 60 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 10 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
370 g (Ar)P = 750 kPaT = 55 °CV = ?

Який об’єм V займає 370 g газу (Ar) при 750 kPa і 55 °C? Вважайте газ ідеальним.

m = 370 gM = 39,95 g/molP = 750 kPaT = 55 °CR = 8,314 J/(mol·K)
V = L
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
Стан 1Стан 2

Стала кількість газу (O₂) переходить від 250 kPa, 5 L, 20 °C до 100 kPa і 70 °C. Знайдіть новий об’єм V2.

P1 = 250 kPaV1 = 5 LT1 = 20 °CP2 = 100 kPaT2 = 70 °C
V2 = L
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(H2​O)m(H2​O)÷ M(X)× 2/ν× M(H2​O)

10 g H2 і 32 g O2 реагують за рівнянням 2H2 + O2 → 2H2O. Яка маса m H2O може утворитися?

M(H2) = 2,016M(O2) = 32M(H2O) = 18,02 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(H2​)n(H2​)n(H2​O)m(H2​O)÷ M(H2​)× 2/2× M(H2​O)

У реакції 2H2 + O2 → 2H2O 6 g H2 реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 37,54 g H2O. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(H2) = 2,016 g/molM(H2O) = 18,02 g/molфактичний: 37,54 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,50,50C−x−x+2xE0,5 − x0,5 − x2x

У посудину вносять 0,5 mol/L H₂ і 0,5 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 36. Знайдіть рівноважну концентрацію [HI].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,5 mol/LKc = 36
[HI] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I0,800C−x+x+xE0,8 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,01 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 0,8 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 0,8 mol/LKc = 0,01
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Залізоm = 50 gT = 130 °Cc = 0,449 J/(g·°C)Водаm = 100 gT = 15 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 50 g (матеріал: залізо, c = 0,449 J/(g·°C)) за температури 130 °C опускають у 100 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 15 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 50 gcmetal = 0,449 J/(g·°C)Tmetal = 130 °Cmwater = 100 gTwater = 15 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
HCH4​ + 2O₂реагентиCO₂ + 2H₂O(l)продуктиΔH° = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть ΔH° реакції CH4 + 2O₂ → CO₂ + 2H₂O(l).

ΔH°f(CH4) = −74,8 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
ΔH° = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)X (%)t = ?90%

Реакція першого порядку в періодичному реакторі має k = 0,01 min⁻¹. Скільки часу потрібно, щоб досягти ступеня перетворення 90%? Знайдіть t.

k = 0,01 min⁻¹X = 90 %
t = min
14.Хімічна кінетикаСкладна
t (min)X (%)20 minX = ?

Реакція першого порядку має k = 0,002 min⁻¹ при 20 °C і енергію активації 50 kJ/mol. Тепер реактор періодичної дії працює при 40 °C протягом 20 min. Знайдіть досягнутий ступінь перетворення X.

k1 = 0,002 min⁻¹T1 = 20 °CEa = 50 kJ/molT2 = 40 °Ct = 20 minR = 8,314 J/(mol·K)
X = %
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
Q = 25 L/minX = 70%V = ?, k = 0,05 min⁻¹

Рідиннофазну реакцію першого порядку A → B з k = 0,05 min⁻¹ проводять у реакторі ідеального витіснення (PFR) з витратою живлення 25 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть об’єм реактора V у літрах для 70% конверсії A.

Q = 25 L/mink = 0,05 min⁻¹X = 70%
V = L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 150 LV = 150 LQ = 5 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,05 min⁻¹) відбувається у двох однакових послідовних CSTR об’ємом 150 L кожен. Витрата живлення 5 L/min, густина стала, реактори працюють у стаціонарному режимі. Знайдіть загальну конверсію X у відсотках.

V = 150 L (×2)Q = 5 L/mink = 0,05 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT150 °C85 °C40 °C20 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 430 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 150 до 85 °C, а холодний нагрівається з 20 до 40 °C. Коефіцієнт теплопередачі 1000 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 430 kWU = 1000 W/(m²·K)Th: 150 → 85 °CTc: 20 → 40 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT120 °C15 °C?ΔT₁ΔT₂пара, що конденсується

Пара конденсується за сталої температури 120 °C на зовнішній поверхні труб конденсатора з площею теплообміну 1,5 m² і U = 2500 W/(m²·K). Охолоджувальна вода (2 kg/s, cp = 4,18 kJ/(kg·K)) входить у труби при 15 °C. Знайдіть температуру води на виході Tc,out.

Ts = 120 °CA = 1,5 m²U = 2500 W/(m²·K)ṁ = 2 kg/scp = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 15 °C
Tc,out = °C
19.ТеплопровідністьСередня
Мінеральна вата, k = 0,0450 mmБетон, k = 1,450 mm16 °C-10 °CQ̇ = ?

Стіна складається з 50 mm шару (мінеральна вата) і 50 mm шару (бетон), її площа 4 m². Зовнішні поверхні мають 16 °C і -10 °C. Знайдіть тепловий потік Q̇ через стіну.

L1 = 50 mm, k1 = 0,04 W/(m·K)L2 = 50 mm, k2 = 1,4 W/(m·K)A = 4 m²T1 = 16 °CT3 = -10 °C
Q̇ = W
20.ТеплопровідністьСкладна
Гіпсокартон, k = 0,1750 mmМінеральна вата, k = 0,04100 mmприміщення 22 °Cнадворі 5 °CQ̇

Стіна з 50 mm (гіпсокартон) і 100 mm (мінеральна вата) відділяє приміщення при 22 °C від зовнішнього повітря при 5 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 8 W/(m²·K) всередині та 30 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 20 m². Знайдіть коефіцієнт теплопередачі U стіни.

L1 = 50 mm, k1 = 0,17 W/(m·K)L2 = 100 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 20 m²hi = 8 W/(m²·K)ho = 30 W/(m²·K)Troom = 22 °CTout = 5 °C
U = W/(m²·K)
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,7 m/sD = 50 mmL = 500 mf = 0,02

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,7 m/s горизонтальною трубою довжиною 500 m з внутрішнім діаметром 50 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,02 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,7 m/sL = 500 mD = 50 mmf = 0,02ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 5вільний вихідH = ?L = 150 m, D = 150 mm, f = 0,0223× коліно (K = 0,3)

Труба довжиною 150 m з внутрішнім діаметром 150 mm (коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022) виходить з відкритого резервуара й витікає вільним струменем в атмосферу. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 3 колін (K = 0,3 кожне) і засувка (K = 5). Візьміть g = 9,81 m/s². На скільки H поверхня резервуара має бути вищою за вихід труби для витрати 30 L/s?

Q = 30 L/sL = 150 mD = 150 mmf = 0,022Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×3)Kvalve = 5
H = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 60 L/sH = 18 m

Насос з ККД 75% подає 60 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 18 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 60 L/sH = 18 mη = 75%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 50 L/sΔz = 25 mL = 400 m, D = 150 mm, f = 0,015, ΣK = 6

Насос перекачує 50 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 25 m вища. Труба довжиною 400 m має внутрішній діаметр 150 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 6 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 50 L/sΔz = 25 mL = 400 mD = 150 mmf = 0,015ΣK = 6
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 150 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 450·(5 − 15)/(15 − 45) = 150 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 150 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: P = 633,3 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 1900·10/30 = 633,3 kg/h

Відповідь

P = 633,3 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 17,78 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 1·2,44·(180 − 140) = 97,6 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 10 + 97,6/(3·4,18) = 17,78 °C

Відповідь

tout = 17,78 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,182 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 3·2,44·(160 − 130) = 219,6 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,1)·219,6 = 197,6 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 197,6/(4,18·40) = 1,182 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,182 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V = 33,69 L

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = 370/39,95 = 9,262 mol
T = 55 + 273,15 = 328,1 K

Об’єм

V = nRT/P = 9,262·8,314·328,1/750 = 33,69 L

Відповідь

V = 33,69 L
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V2 = 14,63 L

Об’єднаний газовий закон: для сталої кількості ідеального газу P1V1/T1 = P2V2/T2.

Абсолютні температури

T1 = 293,1 K, T2 = 343,1 K

Об’єднаний газовий закон

V2 = V1·(P1/P2)·(T2/T1) = 5·(250/100)·(343,1/293,1) = 14,63 L

Відповідь

V2 = 14,63 L
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 36,04 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(H2) = 10/2,016 = 4,96 mol
n(O2) = 32/32 = 1 mol

Лімітуючий реагент

4,96/2 = 2,48, 1/1 = 1 → O2

Маса продукту

n(H2O) = 1·2 = 2 mol
m = 2·18,02 = 36,04 g

Відповідь

m = 36,04 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 70 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(H2) = 6/2,016 = 2,976 mol
m = 2,976·2/2·18,02 = 53,63 g

Вихід у відсотках

Y = 37,54/53,63·100 = 70%

Відповідь

Y = 70%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [HI] = 0,75 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

36 = (2x)²/(0,5 − x)²

Добудьте квадратний корінь

6 = 2x/(0,5 − x) → x = 0,5·6/(2 + 6) = 0,375 mol/L

Рівноважна концентрація

[HI] = 2x = 0,75 mol/L

Відповідь

[HI] = 0,75 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,08458 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,01 = x²/(0,8 − x) → x² + 0,01·x − 0,008 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,01 + √(0,01² + 4·0,008))/2 = 0,08458 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,08458 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,08458 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 20,86 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

50·0,449·(130 − Tf) = 100·4,18·(Tf − 15)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (22,45·130 + 418·15)/(22,45 + 418) = 20,86 °C

Відповідь

Tf = 20,86 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: ΔH° = −890,3 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [1·(−393,5) + 2·(−285,8)] − [1·(−74,8) + 2·0] = −890,3 kJ

Відповідь

ΔH° = −890,3 kJ

Від’ємне: реакція виділяє теплоту (екзотермічна).

13.Хімічна кінетика

Відповідь: t = 230,3 min

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Ступінь перетворення і концентрація

C/C0 = 1 − X = 0,1

Виразіть час

t = −ln(1 − X)/k = −ln(0,1)/0,01 = 230,3 min

Відповідь

t = 230,3 min
14.Хімічна кінетика

Відповідь: X = 13,78 %

Reaction rates: for a first-order reaction −dC/dt = kC, so C = C₀·e−kt and the half-life ln 2/k does not depend on concentration. For a second-order reaction 1/C = 1/C₀ + kt. The rate constant rises with temperature following Arrhenius: k = A·e−Ea/(RT).

Константа швидкості за нової температури

T1 = 293,1 K, T2 = 313,1 K
k2 = 0,002·e−(50000/8,314)·(1/313,1 − 1/293,1) = 0,007414 min⁻¹

Конверсія

X = 1 − e−0,007414·20 = 1 − 0,8622 = 13,78 %

Відповідь

X = 13,78 %
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: V = 602 L

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = ln(1/(1 − 0,7))/0,05 = 1,204/0,05 = 24,08 min

Об’єм

V = Q·τ = 25·24,08 = 602 L

Відповідь

V = 602 L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 84 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 150/5 = 30 min, kτ = 0,05·30 = 1,5

Конверсія

C1/CA0 = 1/(1 + kτ) = 1/(1 + 1,5) = 0,4
C2/CA0 = 1/(1 + kτ)² = 0,16
X = 1 − 0,16 = 84%

Відповідь

X = 84%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 5,027 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 150 − 40 = 110 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 85 − 20 = 65 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (110 − 65)/ln(110/65) = 85,54 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 430000/(1000·85,54) = 5,027 m²

Відповідь

A = 5,027 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: Tc,out = 52,95 °C

LMTD method: the temperature difference between the streams changes along the exchanger, so the rate equation uses its logarithmic mean: Q̇ = U·A·ΔTlm, with ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), where ΔT₁ and ΔT₂ are the differences at the two ends. Counter-flow gives a larger ΔTlm than parallel flow for the same inlet and outlet temperatures.

Поєднайте енергетичний баланс і рівняння теплопередачі

Якщо ΔT₁ = Ts − Tc,in і ΔT₂ = Ts − Tc,out, різниця ΔT₁ − ΔT₂ дорівнює підвищенню температури води, тож воно скорочується.

ṁcp(ΔT₁ − ΔT₂) = U·A·(ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂)
ln(ΔT₁/ΔT₂) = U·A/(ṁcp) = 2500·1,5/(2·4180) = 0,4486

Температура на виході

ΔT₂ = ΔT₁·e−0,4486 = 105·0,6385 = 67,05 K
Tc,out = 120 − 67,05 = 52,95 °C

Відповідь

Tc,out = 52,95 °C

Передана теплота: Q̇ = 317,3 kW.

19.Теплопровідність

Відповідь: Q̇ = 80,89 W

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,04·4) = 0,3125 K/W
R2 = L2/(k2A) = (50/1000)/(1,4·4) = 0,008929 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 26/0,3214 = 80,89 W

Відповідь

Q̇ = 80,89 W
20.Теплопровідність

Відповідь: U = 0,3387 W/(m²·K)

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(8·20) = 0,00625 K/W
R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,17·20) = 0,01471 K/W
R2 = L2/(k2A) = (100/1000)/(0,04·20) = 0,125 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(30·20) = 0,001667 K/W
ΣR = 0,1476 K/W

Коефіцієнт теплопередачі

U = 1/(A·ΣR) = 1/(20·0,1476) = 0,3387 W/(m²·K)

Відповідь

U = 0,3387 W/(m²·K)
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 289 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,02·(500/0,05)·1,7²/(2·9,81) = 29,46 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·29,46 = 289000 Pa = 289 kPa

Відповідь

Δp = 289 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: H = 4,319 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,03/0,01767 = 1,698 m/s
V²/(2g) = 0,1469 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,022·150/0,15 = 22
ΣK = 0,5 + 3·0,3 + 5 = 6,4

Рівняння енергії

Струмінь на виході ще має швидкісний напір; це не втрата, але його треба забезпечити.

H = (1 + 22 + 6,4)·0,1469 = 4,319 m

Відповідь

H = 4,319 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 14,13 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,06·18 = 10,59 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 10,59/0,75 = 14,13 kW

Відповідь

Pshaft = 14,13 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 43,77 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,05/0,01767 = 2,829 m/s
V²/(2g) = 0,408 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (40 + 6)·0,408 = 18,77 m

Напір насоса

Обидві поверхні відкриті й практично нерухомі, тож члени з тиском і швидкістю зникають.

H = Δz + hL = 25 + 18,77 = 43,77 m

Відповідь

H = 43,77 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical