Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1350 kg/h · 20% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 50% сільПродукт45% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 45% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 350 kg/hx1 = 20 %x2 = 50 %x3 = 45 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F2100 kg/h · 20% сільПродукт P45% сільПара W (чиста вода)W = ? kg/h

Випарник концентрує розчин (сіль), випаровуючи чисту воду. Знайдіть кількість випаруваної води W в kg/h.

F = 2100 kg/hxF = 20 %xP = 45 %
W = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 120 °C60 °Cвода · 30 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (легка олива) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 2 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 120 → 60 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 30 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 150 °C110 °Cвода · 15 °C90 °C · ṁ = ?10% втрат

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 10% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 2 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 150 → 110 °Ct: 15 → 90 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 10 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
330 g (CO₂)P = 700 kPaT = 10 °CV = ?

Який об’єм V займає 330 g газу (CO₂) при 700 kPa і 10 °C? Вважайте газ ідеальним.

m = 330 gM = 44,01 g/molP = 700 kPaT = 10 °CR = 8,314 J/(mol·K)
V = L
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
CH₄, M = 16,04 g/molP = 750 kPaT = 110 °Cρ = ?

Знайдіть густину ρ газу (CH₄) при 750 kPa і 110 °C, вважаючи його ідеальним.

M = 16,04 g/molP = 750 kPaT = 110 °CR = 8,314 J/(mol·K)
ρ = kg/m³
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(AlCl3​)m(AlCl3​)÷ M(X)× 2/ν× M(AlCl3​)

30 g Al і 40 g Cl2 реагують за рівнянням 2Al + 3Cl2 → 2AlCl3. Яка маса m AlCl3 може утворитися?

M(Al) = 26,98M(Cl2) = 70,9M(AlCl3) = 133,33 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Na)n(Na)n(NaCl)m(NaCl)÷ M(Na)× 2/2× M(NaCl)

У реакції 2Na + Cl2 → 2NaCl 20 g Na реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 46,26 g NaCl. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Na) = 22,99 g/molM(NaCl) = 58,44 g/molфактичний: 46,26 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII110C−x−x+2xE1 − x1 − x2x

У посудину вносять 1 mol/L H₂ і 1 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 49. Знайдіть рівноважну концентрацію [HI].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 1 mol/LKc = 49
[HI] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I0,200C−x+x+xE0,2 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,1 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 0,2 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [PCl5].

[PCl₅]₀ = 0,2 mol/LKc = 0,1
[PCl5] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Мідьm = 75 gT = 80 °Cc = 0,385 J/(g·°C)Водаm = 300 gT = 15 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 75 g (матеріал: мідь, c = 0,385 J/(g·°C)) за температури 80 °C опускають у 300 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 15 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 75 gcmetal = 0,385 J/(g·°C)Tmetal = 80 °Cmwater = 300 gTwater = 15 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
HC6​H12​O6​ + 6O₂реагенти6CO₂ + 6H₂O(l)продуктиΔH° = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть ΔH° реакції C6H12O6 + 6O₂ → 6CO₂ + 6H₂O(l).

ΔH°f(C6H12O6) = −1274 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
ΔH° = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)X (%)t = ?80%

Реакція першого порядку в періодичному реакторі має k = 0,1 min⁻¹. Скільки часу потрібно, щоб досягти ступеня перетворення 80%? Знайдіть t.

k = 0,1 min⁻¹X = 80 %
t = min
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk20 °C0,140 °C?

Реакція має константу швидкості 0,1 min⁻¹ при 20 °C та енергію активації 120 kJ/mol. Знайдіть константу швидкості k2 при 40 °C.

k1 = 0,1 min⁻¹T1 = 20 °CT2 = 40 °CEa = 120 kJ/molR = 8,314 J/(mol·K)
k2 = min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
Q = 10 L/minX = 80%V = ?, k = 0,12 min⁻¹

Рідиннофазну реакцію першого порядку A → B з k = 0,12 min⁻¹ проводять у реакторі ідеального витіснення (PFR) з витратою живлення 10 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть об’єм реактора V у літрах для 80% конверсії A.

Q = 10 L/mink = 0,12 min⁻¹X = 80%
V = L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 500 LV = 500 LQ = 80 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,2 min⁻¹) відбувається у двох однакових послідовних CSTR об’ємом 500 L кожен. Витрата живлення 80 L/min, густина стала, реактори працюють у стаціонарному режимі. Знайдіть загальну конверсію X у відсотках.

V = 500 L (×2)Q = 80 L/mink = 0,2 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT155 °C65 °C35 °C10 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 140 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 155 до 65 °C, а холодний нагрівається з 10 до 35 °C. Коефіцієнт теплопередачі 200 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 140 kWU = 200 W/(m²·K)Th: 155 → 65 °CTc: 10 → 35 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT130 °C105 °C23,37 °C15 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (2 kg/s, cp = 2,1 kJ/(kg·K)) охолоджується з 130 до 105 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 3 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 15 °C. При U = 1500 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 2 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 130 → 105 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 15 °CU = 1500 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Гіпсокартон, k = 0,17150 mmСкло, k = 0,96100 mm23 °C-13 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 150 mm шару (гіпсокартон) і 100 mm шару (скло), її площа 8 m². Зовнішні поверхні мають 23 °C і -13 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 150 mm, k1 = 0,17 W/(m·K)L2 = 100 mm, k2 = 0,96 W/(m·K)A = 8 m²T1 = 23 °CT3 = -13 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Деревина, k = 0,17150 mmГіпсокартон, k = 0,1750 mmприміщення 22 °Cнадворі 1 °CQ̇ = ?

Стіна з 150 mm (деревина) і 50 mm (гіпсокартон) відділяє приміщення при 22 °C від зовнішнього повітря при 1 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 7,7 W/(m²·K) всередині та 20 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть тепловтрати Q̇ через стіну.

L1 = 150 mm, k1 = 0,17 W/(m·K)L2 = 50 mm, k2 = 0,17 W/(m·K)A = 15 m²hi = 7,7 W/(m²·K)ho = 20 W/(m²·K)Troom = 22 °CTout = 1 °C
Q̇ = W
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,2 m/sD = 300 mmL = 800 mf = 0,03

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,2 m/s горизонтальною трубою довжиною 800 m з внутрішнім діаметром 300 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,03 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,2 m/sL = 800 mD = 300 mmf = 0,03ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 2вільний вихідH = ?L = 150 m, D = 300 mm, f = 0,0224× коліно (K = 0,3)

Труба довжиною 150 m з внутрішнім діаметром 300 mm (коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022) виходить з відкритого резервуара й витікає вільним струменем в атмосферу. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 4 колін (K = 0,3 кожне) і засувка (K = 2). Візьміть g = 9,81 m/s². На скільки H поверхня резервуара має бути вищою за вихід труби для витрати 120 L/s?

Q = 120 L/sL = 150 mD = 300 mmf = 0,022Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×4)Kvalve = 2
H = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 40 L/sH = 46 m

Насос з ККД 65% подає 40 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 46 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 40 L/sH = 46 mη = 65%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
400 kPa (надлишковий)PQ = 80 L/sΔz = 6 mL = 100 m, D = 200 mm, f = 0,02, ΣK = 3

Насос перекачує 80 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 6 m вища. Труба довжиною 100 m має внутрішній діаметр 200 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,02; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 3 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Верхній бак закритий, а повітря над водою в ньому має надлишковий тиск 400 kPa. Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 80 L/sΔz = 6 mL = 100 mD = 200 mmf = 0,02ΣK = 3ptank = 400 kPa
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 1750 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 350·(20 − 45)/(45 − 50) = 1750 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 1750 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: W = 1167 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 2100·20/45 = 933,3 kg/h

Загальний баланс

W = F − P = 2100 − 933,3 = 1167 kg/h

Відповідь

W = 1167 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 50,1 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 2·2,1·(120 − 60) = 252 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 30 + 252/(3·4,18) = 50,1 °C

Відповідь

tout = 50,1 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 0,8268 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 2·3,6·(150 − 110) = 288 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,1)·288 = 259,2 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 259,2/(4,18·75) = 0,8268 kg/s

Відповідь

ṁc = 0,8268 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V = 25,22 L

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = 330/44,01 = 7,498 mol
T = 10 + 273,15 = 283,1 K

Об’єм

V = nRT/P = 7,498·8,314·283,1/700 = 25,22 L

Відповідь

V = 25,22 L
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: ρ = 3,776 kg/m³

Густина ідеального газу: ρ = PM/(RT).

Перетворіть газовий закон

PV = (m/M)RT → ρ = m/V = PM/(RT)
T = 110 + 273,15 = 383,1 K

Густина

ρ = 750·16,04/(8,314·383,1) = 3,776 kg/m³

Відповідь

ρ = 3,776 kg/m³
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 50,15 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(Al) = 30/26,98 = 1,112 mol
n(Cl2) = 40/70,9 = 0,5642 mol

Лімітуючий реагент

1,112/2 = 0,556, 0,5642/3 = 0,1881 → Cl2

Маса продукту

n(AlCl3) = 0,1881·2 = 0,3761 mol
m = 0,3761·133,33 = 50,15 g

Відповідь

m = 50,15 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 90,99 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Na) = 20/22,99 = 0,8699 mol
m = 0,8699·2/2·58,44 = 50,84 g

Вихід у відсотках

Y = 46,26/50,84·100 = 90,99%

Відповідь

Y = 90,99%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [HI] = 1,556 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

49 = (2x)²/(1 − x)²

Добудьте квадратний корінь

7 = 2x/(1 − x) → x = 1·7/(2 + 7) = 0,7778 mol/L

Рівноважна концентрація

[HI] = 2x = 1,556 mol/L

Відповідь

[HI] = 1,556 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [PCl5] = 0,1 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,1 = x²/(0,2 − x) → x² + 0,1·x − 0,02 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,1 + √(0,1² + 4·0,02))/2 = 0,1 mol/L

Рівноважна концентрація

[PCl₅] = 0,2 − 0,1 = 0,1 mol/L

Відповідь

[PCl5] = 0,1 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 16,46 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

75·0,385·(80 − Tf) = 300·4,18·(Tf − 15)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (28,88·80 + 1254·15)/(28,88 + 1254) = 16,46 °C

Відповідь

Tf = 16,46 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: ΔH° = −2802 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [6·(−393,5) + 6·(−285,8)] − [1·(−1274) + 6·0] = −2802 kJ

Відповідь

ΔH° = −2802 kJ

Від’ємне: реакція виділяє теплоту (екзотермічна).

13.Хімічна кінетика

Відповідь: t = 16,09 min

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Ступінь перетворення і концентрація

C/C0 = 1 − X = 0,2

Виразіть час

t = −ln(1 − X)/k = −ln(0,2)/0,1 = 16,09 min

Відповідь

t = 16,09 min
14.Хімічна кінетика

Відповідь: k2 = 2,321 min⁻¹

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 293,1 K, T2 = 313,1 K

Співвідношення Арреніуса

ln(k2/k1) = −(120000/8,314)·(1/313,1 − 1/293,1) = 3,145
k2 = 0,1·e3,145 = 2,321 min⁻¹

Відповідь

k2 = 2,321 min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: V = 134,1 L

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = ln(1/(1 − 0,8))/0,12 = 1,609/0,12 = 13,41 min

Об’єм

V = Q·τ = 10·13,41 = 134,1 L

Відповідь

V = 134,1 L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 80,25 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 500/80 = 6,25 min, kτ = 0,2·6,25 = 1,25

Конверсія

C1/CA0 = 1/(1 + kτ) = 1/(1 + 1,25) = 0,4444
C2/CA0 = 1/(1 + kτ)² = 0,1975
X = 1 − 0,1975 = 80,25%

Відповідь

X = 80,25%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 8,402 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 155 − 35 = 120 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 65 − 10 = 55 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (120 − 55)/ln(120/55) = 83,32 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 140000/(200·83,32) = 8,402 m²

Відповідь

A = 8,402 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 0,7137 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 2·2,1·25 = 105 kW
Tc,out = 15 + 105/(3·4,18) = 23,37 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 130 − 23,37 = 106,6 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 105 − 15 = 90 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (106,6 − 90)/ln(106,6/90) = 98,08 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 105000/(1500·98,08) = 0,7137 m²

Відповідь

A = 0,7137 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = −9,199 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (150/1000)/(0,17·8) = 0,1103 K/W
R2 = L2/(k2A) = (100/1000)/(0,96·8) = 0,01302 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 36/0,1233 = 291,9 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 23 − 291,9·0,1103 = −9,199 °C

Відповідь

Ti = −9,199 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Q̇ = 232,2 W

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(7,7·15) = 0,008658 K/W
R1 = L1/(k1A) = (150/1000)/(0,17·15) = 0,05882 K/W
R2 = L2/(k2A) = (50/1000)/(0,17·15) = 0,01961 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(20·15) = 0,003333 K/W
ΣR = 0,09042 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (22 − (1))/0,09042 = 232,2 W

Відповідь

Q̇ = 232,2 W
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 57,6 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,03·(800/0,3)·1,2²/(2·9,81) = 5,872 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·5,872 = 57600 Pa = 57,6 kPa

Відповідь

Δp = 57,6 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: H = 2,306 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,12/0,07069 = 1,698 m/s
V²/(2g) = 0,1469 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,022·150/0,3 = 11
ΣK = 0,5 + 4·0,3 + 2 = 3,7

Рівняння енергії

Струмінь на виході ще має швидкісний напір; це не втрата, але його треба забезпечити.

H = (1 + 11 + 3,7)·0,1469 = 2,306 m

Відповідь

H = 2,306 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 27,77 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,04·46 = 18,05 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 18,05/0,65 = 27,77 kW

Відповідь

Pshaft = 27,77 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 51,07 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,08/0,03142 = 2,546 m/s
V²/(2g) = 0,3305 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (10 + 3)·0,3305 = 4,297 m

П’єзометричний напір

p/(ρ·g) = 400000/(1000·9,81) = 40,77 m

Напір насоса

Обидві поверхні практично нерухомі, тож члена зі швидкісним напором немає.

H = Δz + p/(ρ·g) + hL = 6 + 40,77 + 4,297 = 51,07 m

Відповідь

H = 51,07 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical