Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 11000 kg/h · 10% цукорПотік 2ṁ₂ = ? · 45% цукорПродукт15% цукор

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 15% компонента (цукор)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 1000 kg/hx1 = 10 %x2 = 45 %x3 = 15 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F3100 kg/h · 7% цукорПродукт P45% цукорПара W (чиста вода)W = ? kg/h

Випарник концентрує розчин (цукор), випаровуючи чисту воду. Знайдіть кількість випаруваної води W в kg/h.

F = 3100 kg/hxF = 7 %xP = 45 %
W = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 170 °C120 °Cвода · 30 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 1,5 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 170 → 120 °Cṁc = 0,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 30 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 140 °C100 °Cвода · 10 °C35 °C · ṁ = ?10% втрат

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 10% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 1 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 140 → 100 °Ct: 10 → 35 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 10 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
60 g (CH₄)P = 100 kPaT = 90 °CV = ?

Який об’єм V займає 60 g газу (CH₄) при 100 kPa і 90 °C? Вважайте газ ідеальним.

m = 60 gM = 16,04 g/molP = 100 kPaT = 90 °CR = 8,314 J/(mol·K)
V = L
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
He, M = 4,003 g/molP = 750 kPaT = 180 °Cρ = ?

Знайдіть густину ρ газу (He) при 750 kPa і 180 °C, вважаючи його ідеальним.

M = 4,003 g/molP = 750 kPaT = 180 °CR = 8,314 J/(mol·K)
ρ = kg/m³
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(CO2​)m(CO2​)÷ M(X)× 3/ν× M(CO2​)

4 g Fe2O3 і 64 g CO реагують за рівнянням Fe2O3 + 3CO → 2Fe + 3CO2. Яка маса m CO2 може утворитися?

M(Fe2O3) = 159,69M(CO) = 28,01M(CO2) = 44,01 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Fe2​O3​)n(Fe2​O3​)n(Fe)m(Fe)÷ M(Fe2​O3​)× 2/1× M(Fe)

У реакції Fe2O3 + 3CO → 2Fe + 3CO2 8 g Fe2O3 реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 4,76 g Fe. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Fe2O3) = 159,69 g/molM(Fe) = 55,85 g/molфактичний: 4,76 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,250,250C−x−x+2xE0,25 − x0,25 − x2x

У посудину вносять 0,25 mol/L H₂ і 0,25 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 36. Знайдіть рівноважну концентрацію [H2].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,25 mol/LKc = 36
[H2] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I0,800C−x+x+xE0,8 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,1 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 0,8 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 0,8 mol/LKc = 0,1
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Залізоm = 150 gT = 90 °Cc = 0,449 J/(g·°C)Водаm = 300 gT = 23 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 150 g (матеріал: залізо, c = 0,449 J/(g·°C)) за температури 90 °C опускають у 300 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 23 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 150 gcmetal = 0,449 J/(g·°C)Tmetal = 90 °Cmwater = 300 gTwater = 23 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H2C4​H10​ + 13O₂реагенти8CO₂ + 10H₂O(l)продуктиΔH° = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть ΔH° реакції 2C4H10 + 13O₂ → 8CO₂ + 10H₂O(l).

ΔH°f(C4H10) = −125,6 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
ΔH° = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)C (mol/L)15 minC = ?

Реакція з кінетичним рівнянням −rA = k·CA² має k = 0,25 L/(mol·min) і починається з 0,5 mol/L. Знайдіть концентрацію CA через 15 min.

k = 0,25 L/(mol·min)CA0 = 0,5 mol/Lt = 15 min
CA = mol/L
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk30 °C0,160 °C?

Реакція має константу швидкості 0,1 min⁻¹ при 30 °C та енергію активації 70 kJ/mol. Знайдіть константу швидкості k2 при 60 °C.

k1 = 0,1 min⁻¹T1 = 30 °CT2 = 60 °CEa = 70 kJ/molR = 8,314 J/(mol·K)
k2 = min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
Q = 80 L/minX = 50%V = ?, k = 0,05 min⁻¹

Рідиннофазну реакцію першого порядку A → B з k = 0,05 min⁻¹ проводять у реакторі ідеального витіснення (PFR) з витратою живлення 80 L/min. Густина стала, реактор працює в стаціонарному режимі. Знайдіть об’єм реактора V у літрах для 50% конверсії A.

Q = 80 L/mink = 0,05 min⁻¹X = 50%
V = L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 400 LV = 400 LQ = 100 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,1 min⁻¹) відбувається у двох однакових послідовних CSTR об’ємом 400 L кожен. Витрата живлення 100 L/min, густина стала, реактори працюють у стаціонарному режимі. Знайдіть загальну конверсію X у відсотках.

V = 400 L (×2)Q = 100 L/mink = 0,1 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT130 °C50 °C105 °C20 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Кожухотрубний теплообмінник (один хід у міжтрубному просторі, два ходи в трубах) має передавати 560 kW. Гарячий теплоносій охолоджується від 130 до 50 °C, а холодний нагрівається від 20 до 105 °C. Поправковий коефіцієнт до LMTD для цієї схеми F = 0,8, а U = 1000 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 560 kWF = 0,8U = 1000 W/(m²·K)Th: 130 → 50 °CTc: 20 → 105 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT145 °C50 °C81,82 °C25 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (2 kg/s, cp = 2,5 kJ/(kg·K)) охолоджується з 145 до 50 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 2 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 25 °C. При U = 1000 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 2 kg/scp,h = 2,5 kJ/(kg·K)Th: 145 → 50 °Cṁc = 2 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 25 °CU = 1000 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Пінополістирол, k = 0,03550 mmМінеральна вата, k = 0,0475 mm23 °C-7 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 50 mm шару (пінополістирол) і 75 mm шару (мінеральна вата), її площа 20 m². Зовнішні поверхні мають 23 °C і -7 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 50 mm, k1 = 0,035 W/(m·K)L2 = 75 mm, k2 = 0,04 W/(m·K)A = 20 m²T1 = 23 °CT3 = -7 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Мінеральна вата, k = 0,04150 mmПінополістирол, k = 0,035100 mmприміщення 20 °Cнадворі 3 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 150 mm (мінеральна вата) і 100 mm (пінополістирол) відділяє приміщення при 20 °C від зовнішнього повітря при 3 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 8 W/(m²·K) всередині та 25 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 150 mm, k1 = 0,04 W/(m·K)L2 = 100 mm, k2 = 0,035 W/(m·K)A = 15 m²hi = 8 W/(m²·K)ho = 25 W/(m²·K)Troom = 20 °CTout = 3 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 2,7 m/sD = 300 mmL = 200 mf = 0,022

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 2,7 m/s горизонтальною трубою довжиною 200 m з внутрішнім діаметром 300 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 2,7 m/sL = 200 mD = 300 mmf = 0,022ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 10вільний вихідH = ?L = 100 m, D = 100 mm, f = 0,0152× коліно (K = 0,3)

Труба довжиною 100 m з внутрішнім діаметром 100 mm (коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015) виходить з відкритого резервуара й витікає вільним струменем в атмосферу. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 2 колін (K = 0,3 кожне) і засувка (K = 10). Візьміть g = 9,81 m/s². На скільки H поверхня резервуара має бути вищою за вихід труби для витрати 15 L/s?

Q = 15 L/sL = 100 mD = 100 mmf = 0,015Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×2)Kvalve = 10
H = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 30 L/sH = 74 m

Насос з ККД 70% подає 30 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 74 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть потрібну потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 30 L/sH = 74 mη = 70%g = 9,81 m/s²
Pshaft = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 40 L/sΔz = 7 mL = 150 m, D = 150 mm, f = 0,018, ΣK = 8

Насос перекачує 40 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 7 m вища. Труба довжиною 150 m має внутрішній діаметр 150 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,018; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 8 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 40 L/sΔz = 7 mL = 150 mD = 150 mmf = 0,018ΣK = 8
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 166,7 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
цукор: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 1000·(10 − 15)/(15 − 45) = 166,7 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 166,7 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: W = 2618 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 3100·7/45 = 482,2 kg/h

Загальний баланс

W = F − P = 3100 − 482,2 = 2618 kg/h

Відповідь

W = 2618 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 159,2 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 1,5·3,6·(170 − 120) = 270 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 30 + 270/(0,5·4,18) = 159,2 °C

Відповідь

tout = 159,2 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,24 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 1·3,6·(140 − 100) = 144 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,1)·144 = 129,6 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 129,6/(4,18·25) = 1,24 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,24 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V = 112,9 L

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = 60/16,04 = 3,741 mol
T = 90 + 273,15 = 363,1 K

Об’єм

V = nRT/P = 3,741·8,314·363,1/100 = 112,9 L

Відповідь

V = 112,9 L
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: ρ = 0,7969 kg/m³

Густина ідеального газу: ρ = PM/(RT).

Перетворіть газовий закон

PV = (m/M)RT → ρ = m/V = PM/(RT)
T = 180 + 273,15 = 453,1 K

Густина

ρ = 750·4,003/(8,314·453,1) = 0,7969 kg/m³

Відповідь

ρ = 0,7969 kg/m³
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 3,307 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(Fe2O3) = 4/159,69 = 0,02505 mol
n(CO) = 64/28,01 = 2,285 mol

Лімітуючий реагент

0,02505/1 = 0,02505, 2,285/3 = 0,7616 → Fe2O3

Маса продукту

n(CO2) = 0,02505·3 = 0,07515 mol
m = 0,07515·44,01 = 3,307 g

Відповідь

m = 3,307 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 85,06 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Fe2O3) = 8/159,69 = 0,0501 mol
m = 0,0501·2/1·55,85 = 5,596 g

Вихід у відсотках

Y = 4,76/5,596·100 = 85,06%

Відповідь

Y = 85,06%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [H2] = 0,0625 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

36 = (2x)²/(0,25 − x)²

Добудьте квадратний корінь

6 = 2x/(0,25 − x) → x = 0,25·6/(2 + 6) = 0,1875 mol/L

Рівноважна концентрація

[H₂] = 0,25 − x = 0,0625 mol/L

Відповідь

[H2] = 0,0625 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,2372 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,1 = x²/(0,8 − x) → x² + 0,1·x − 0,08 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,1 + √(0,1² + 4·0,08))/2 = 0,2372 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,2372 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,2372 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 26,42 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

150·0,449·(90 − Tf) = 300·4,18·(Tf − 23)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (67,35·90 + 1254·23)/(67,35 + 1254) = 26,42 °C

Відповідь

Tf = 26,42 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: ΔH° = −5755 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [8·(−393,5) + 10·(−285,8)] − [2·(−125,6) + 13·0] = −5755 kJ

Відповідь

ΔH° = −5755 kJ

Від’ємне: реакція виділяє теплоту (екзотермічна).

13.Хімічна кінетика

Відповідь: CA = 0,1739 mol/L

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Інтегроване рівняння другого порядку

1/CA = 1/CA0 + kt = 2 + 0,25·15 = 5,75 L/mol
CA = 1/5,75 = 0,1739 mol/L

Відповідь

CA = 0,1739 mol/L
14.Хімічна кінетика

Відповідь: k2 = 1,219 min⁻¹

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 303,1 K, T2 = 333,1 K

Співвідношення Арреніуса

ln(k2/k1) = −(70000/8,314)·(1/333,1 − 1/303,1) = 2,501
k2 = 0,1·e2,501 = 1,219 min⁻¹

Відповідь

k2 = 1,219 min⁻¹
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: V = 1109 L

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = ln(1/(1 − 0,5))/0,05 = 0,6931/0,05 = 13,86 min

Об’єм

V = Q·τ = 80·13,86 = 1109 L

Відповідь

V = 1109 L
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 48,98 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 400/100 = 4 min, kτ = 0,1·4 = 0,4

Конверсія

C1/CA0 = 1/(1 + kτ) = 1/(1 + 0,4) = 0,7143
C2/CA0 = 1/(1 + kτ)² = 0,5102
X = 1 − 0,5102 = 48,98%

Відповідь

X = 48,98%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 25,53 m²

LMTD method: the temperature difference between the streams changes along the exchanger, so the rate equation uses its logarithmic mean: Q̇ = U·A·ΔTlm, with ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), where ΔT₁ and ΔT₂ are the differences at the two ends. Counter-flow gives a larger ΔTlm than parallel flow for the same inlet and outlet temperatures.

Різниці температур на кінцях (протитечія)

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 130 − 105 = 25 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 50 − 20 = 30 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (25 − 30)/ln(25/30) = 27,42 K

Площа

A = Q̇/(U·F·ΔTlm,cf) = 560000/(1000·0,8·27,42) = 25,53 m²

Відповідь

A = 25,53 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 11,53 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 2·2,5·95 = 475 kW
Tc,out = 25 + 475/(2·4,18) = 81,82 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 145 − 81,82 = 63,18 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 50 − 25 = 25 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (63,18 − 25)/ln(63,18/25) = 41,18 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 475000/(1000·41,18) = 11,53 m²

Відповідь

A = 11,53 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 10,03 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,035·20) = 0,07143 K/W
R2 = L2/(k2A) = (75/1000)/(0,04·20) = 0,09375 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 30/0,1652 = 181,6 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 23 − 181,6·0,07143 = 10,03 °C

Відповідь

Ti = 10,03 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 19,69 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(8·15) = 0,008333 K/W
R1 = L1/(k1A) = (150/1000)/(0,04·15) = 0,25 K/W
R2 = L2/(k2A) = (100/1000)/(0,035·15) = 0,1905 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(25·15) = 0,002667 K/W
ΣR = 0,4515 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (20 − (3))/0,4515 = 37,65 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 20 − 37,65·0,008333 = 19,69 °C

Відповідь

Ts = 19,69 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 53,46 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,022·(200/0,3)·2,7²/(2·9,81) = 5,45 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·5,45 = 53460 Pa = 53,46 kPa

Відповідь

Δp = 53,46 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: H = 5,038 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,015/0,007854 = 1,91 m/s
V²/(2g) = 0,1859 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,015·100/0,1 = 15
ΣK = 0,5 + 2·0,3 + 10 = 11,1

Рівняння енергії

Струмінь на виході ще має швидкісний напір; це не втрата, але його треба забезпечити.

H = (1 + 15 + 11,1)·0,1859 = 5,038 m

Відповідь

H = 5,038 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 31,11 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,03·74 = 21,78 kW

Потужність на валу

Pshaft = Ph/η = 21,78/0,7 = 31,11 kW

Відповідь

Pshaft = 31,11 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 13,79 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,04/0,01767 = 2,264 m/s
V²/(2g) = 0,2611 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (18 + 8)·0,2611 = 6,79 m

Напір насоса

Обидві поверхні відкриті й практично нерухомі, тож члени з тиском і швидкістю зникають.

H = Δz + hL = 7 + 6,79 = 13,79 m

Відповідь

H = 13,79 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical