Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1850 kg/h · 10% сільПотік 2ṁ₂ = ? · 40% сільПродукт35% сіль

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 35% компонента (сіль)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 850 kg/hx1 = 10 %x2 = 40 %x3 = 35 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F2800 kg/h · 19% NaOHПродукт P50% NaOHПара W (чиста вода)W = ? kg/h

Випарник концентрує розчин (NaOH), випаровуючи чисту воду. Знайдіть кількість випаруваної води W в kg/h.

F = 2800 kg/hxF = 19 %xP = 50 %
W = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 160 °C130 °Cвода · 30 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 1,5 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 160 → 130 °Cṁc = 3 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 30 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна сторонагліколева суміш · 150 °C120 °Cвода · 25 °C45 °C · ṁ = ?5% втрат

Гарячий теплоносій (гліколева суміш) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 5% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 0,5 kg/scp,h = 3,6 kJ/(kg·K)Th: 150 → 120 °Ct: 25 → 45 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 5 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
330 g (N₂)V = 20 LT = 70 °CP = ?

Резервуар об’ємом 20 L містить 330 g газу (N₂) при 70 °C. Вважайте газ ідеальним і знайдіть тиск P.

m = 330 gM = 28,01 g/molV = 20 LT = 70 °CR = 8,314 J/(mol·K)
P = kPa
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
Стан 1Стан 2

Стала кількість газу (He) переходить від 300 kPa, 5 L, 15 °C до 600 kPa і 160 °C. Знайдіть новий об’єм V2.

P1 = 300 kPaV1 = 5 LT1 = 15 °CP2 = 600 kPaT2 = 160 °C
V2 = L
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(CO2​)m(CO2​)÷ M(X)× 1/ν× M(CO2​)

20 g CH4 і 32 g O2 реагують за рівнянням CH4 + 2O2 → CO2 + 2H2O. Яка маса m CO2 може утворитися?

M(CH4) = 16,04M(O2) = 32M(CO2) = 44,01 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(Na)n(Na)n(NaCl)m(NaCl)÷ M(Na)× 2/2× M(NaCl)

У реакції 2Na + Cl2 → 2NaCl 16 g Na реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 34,57 g NaCl. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(Na) = 22,99 g/molM(NaCl) = 58,44 g/molфактичний: 34,57 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,20,20C−x−x+2xE0,2 − x0,2 − x2x

У посудину вносять 0,2 mol/L H₂ і 0,2 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 16. Знайдіть рівноважну концентрацію [HI].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,2 mol/LKc = 16
[HI] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I1,500C−x+x+xE1,5 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,01 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 1,5 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [PCl5].

[PCl₅]₀ = 1,5 mol/LKc = 0,01
[PCl5] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Алюмінійm = 150 gT = 150 °Cc = 0,897 J/(g·°C)Водаm = 400 gT = 21 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 150 g (матеріал: алюміній, c = 0,897 J/(g·°C)) за температури 150 °C опускають у 400 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 21 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 150 gcmetal = 0,897 J/(g·°C)Tmetal = 150 °Cmwater = 400 gTwater = 21 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H10 g C2​H5​OHC2​H5​OH + 3O₂реагенти2CO₂ + 3H₂O(l)продуктиq = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть теплоту q, що виділяється під час повного згоряння 10 g C2H5OH (M = 46,07 g/mol): C2H5OH + 3O₂ → 2CO₂ + 3H₂O(l). Подайте q додатним числом.

ΔH°f(C2H5OH) = −277,7 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
q = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)X (%)t = ?95%

Реакція першого порядку в періодичному реакторі має k = 0,3 min⁻¹. Скільки часу потрібно, щоб досягти ступеня перетворення 95%? Знайдіть t.

k = 0,3 min⁻¹X = 95 %
t = min
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk25 °C0,00540 °C0,0193

Константа швидкості реакції — 0,005 min⁻¹ при 25 °C і 0,0193 min⁻¹ при 40 °C. Знайдіть енергію активації Ea.

k1 = 0,005 min⁻¹T1 = 25 °Ck2 = 0,0193 min⁻¹T2 = 40 °CR = 8,314 J/(mol·K)
Ea = kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
QX = 95%ті самі Q, k і X, що й для CSTR

Рідиннофазна реакція першого порядку має досягти 95% конверсії. У скільки разів CSTR має бути більшим за PFR при тій самій витраті живлення, константі швидкості й конверсії? Знайдіть відношення VCSTR/VPFR.

X = 95%перший порядок, ті самі k і Q
VCSTR/VPFR =
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 400 LV = 400 LQ = 40 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,4 min⁻¹) відбувається у двох однакових послідовних CSTR об’ємом 400 L кожен. Витрата живлення 40 L/min, густина стала, реактори працюють у стаціонарному режимі. Знайдіть загальну конверсію X у відсотках.

V = 400 L (×2)Q = 40 L/mink = 0,4 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT170 °C30 °C60 °C15 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 270 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 170 до 30 °C, а холодний нагрівається з 15 до 60 °C. Коефіцієнт теплопередачі 800 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 270 kWU = 800 W/(m²·K)Th: 170 → 30 °CTc: 15 → 60 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT110 °C85 °C42,56 °C30 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (1,5 kg/s, cp = 2,1 kJ/(kg·K)) охолоджується з 110 до 85 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 1,5 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 30 °C. При U = 800 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 1,5 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 110 → 85 °Cṁc = 1,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 30 °CU = 800 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Мінеральна вата, k = 0,04100 mmЦегла, k = 0,72100 mm18 °C3 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 100 mm шару (мінеральна вата) і 100 mm шару (цегла), її площа 6 m². Зовнішні поверхні мають 18 °C і 3 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 100 mm, k1 = 0,04 W/(m·K)L2 = 100 mm, k2 = 0,72 W/(m·K)A = 6 m²T1 = 18 °CT3 = 3 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Мінеральна вата, k = 0,04250 mmЦегла, k = 0,7275 mmприміщення 22 °Cнадворі -10 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 250 mm (мінеральна вата) і 75 mm (цегла) відділяє приміщення при 22 °C від зовнішнього повітря при -10 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 10 W/(m²·K) всередині та 30 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 250 mm, k1 = 0,04 W/(m·K)L2 = 75 mm, k2 = 0,72 W/(m·K)A = 15 m²hi = 10 W/(m²·K)ho = 30 W/(m²·K)Troom = 22 °CTout = -10 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
Q = 6 L/sD = 50 mmL = 50 mf = 0,02

Вода тече з витратою 6 L/s трубою довжиною 50 m з внутрішнім діаметром 50 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,02 і g = 9,81 m/s². Знайдіть втрати напору на тертя hf.

Q = 6 L/sL = 50 mD = 50 mmf = 0,02g = 9,81 m/s²
hf = m
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 2Δz = ?L = 100 m, D = 300 mm, f = 0,0222× коліно (K = 0,3)

Два відкриті резервуари з’єднані трубою довжиною 100 m з внутрішнім діаметром 300 mm і коефіцієнтом тертя Дарсі f = 0,022. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 2 колін (K = 0,3 кожне), засувка (K = 2) і вихід у нижній резервуар (K = 1,0). Візьміть g = 9,81 m/s². Яка різниця рівнів води Δz між резервуарами дає витрату 200 L/s?

Q = 200 L/sL = 100 mD = 300 mmf = 0,022Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×2)Kvalve = 2Kexit = 1,0
Δz = m
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 15 L/sH = 76 m

Насос подає 15 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 76 m. ККД насоса 78%, а ККД електродвигуна, що його приводить, — 95%. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть електричну потужність Pel, яку споживає двигун, у kW.

Q = 15 L/sH = 76 mηpump = 78%ηmotor = 95%g = 9,81 m/s²
Pel = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 80 L/sΔz = 10 mL = 400 m, D = 250 mm, f = 0,015, ΣK = 6

Насос перекачує 80 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 10 m вища. Труба довжиною 400 m має внутрішній діаметр 250 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,015; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 6 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². ККД насоса 70%. Знайдіть потужність на валу Pshaft у kW.

Q = 80 L/sΔz = 10 mL = 400 mD = 250 mmf = 0,015ΣK = 6η = 70%
Pshaft = kW

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 4250 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
сіль: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 850·(10 − 35)/(35 − 40) = 4250 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 4250 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: W = 1736 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 2800·19/50 = 1064 kg/h

Загальний баланс

W = F − P = 2800 − 1064 = 1736 kg/h

Відповідь

W = 1736 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 42,92 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 1,5·3,6·(160 − 130) = 162 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 30 + 162/(3·4,18) = 42,92 °C

Відповідь

tout = 42,92 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 0,6136 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 0,5·3,6·(150 − 120) = 54 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,05)·54 = 51,3 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 51,3/(4,18·20) = 0,6136 kg/s

Відповідь

ṁc = 0,6136 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: P = 1681 kPa

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = m/M = 330/28,01 = 11,78 mol
T = 70 + 273,15 = 343,1 K

Тиск

P = nRT/V = 11,78·8,314·343,1/0,02 = 1681 kPa

Відповідь

P = 1681 kPa
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V2 = 3,758 L

Об’єднаний газовий закон: для сталої кількості ідеального газу P1V1/T1 = P2V2/T2.

Абсолютні температури

T1 = 288,1 K, T2 = 433,1 K

Об’єднаний газовий закон

V2 = V1·(P1/P2)·(T2/T1) = 5·(300/600)·(433,1/288,1) = 3,758 L

Відповідь

V2 = 3,758 L
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 22 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(CH4) = 20/16,04 = 1,247 mol
n(O2) = 32/32 = 1 mol

Лімітуючий реагент

1,247/1 = 1,247, 1/2 = 0,5 → O2

Маса продукту

n(CO2) = 0,5·1 = 0,5 mol
m = 0,5·44,01 = 22 g

Відповідь

m = 22 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 85 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(Na) = 16/22,99 = 0,696 mol
m = 0,696·2/2·58,44 = 40,67 g

Вихід у відсотках

Y = 34,57/40,67·100 = 85%

Відповідь

Y = 85%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [HI] = 0,2667 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

16 = (2x)²/(0,2 − x)²

Добудьте квадратний корінь

4 = 2x/(0,2 − x) → x = 0,2·4/(2 + 4) = 0,1333 mol/L

Рівноважна концентрація

[HI] = 2x = 0,2667 mol/L

Відповідь

[HI] = 0,2667 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [PCl5] = 1,382 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,01 = x²/(1,5 − x) → x² + 0,01·x − 0,015 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,01 + √(0,01² + 4·0,015))/2 = 0,1176 mol/L

Рівноважна концентрація

[PCl₅] = 1,5 − 0,1176 = 1,382 mol/L

Відповідь

[PCl5] = 1,382 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 30,61 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

150·0,897·(150 − Tf) = 400·4,18·(Tf − 21)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (134,6·150 + 1672·21)/(134,6 + 1672) = 30,61 °C

Відповідь

Tf = 30,61 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: q = 296,7 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [2·(−393,5) + 3·(−285,8)] − [1·(−277,7) + 3·0] = −1367 kJ

Теплота для заданої маси

n = 10/46,07 = 0,2171 mol
q = n·|ΔH°/1| = 0,2171·1367 = 296,7 kJ

Відповідь

q = 296,7 kJ
13.Хімічна кінетика

Відповідь: t = 9,986 min

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Ступінь перетворення і концентрація

C/C0 = 1 − X = 0,05

Виразіть час

t = −ln(1 − X)/k = −ln(0,05)/0,3 = 9,986 min

Відповідь

t = 9,986 min
14.Хімічна кінетика

Відповідь: Ea = 69,9 kJ/mol

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 298,1 K, T2 = 313,1 K

Виразіть Ea з рівняння Арреніуса

Ea = −R·ln(k2/k1)/(1/T2 − 1/T1) = −8,314·1,351/(-1,607e-4) = 69896 J/mol
Ea = 69,9 kJ/mol

Відповідь

Ea = 69,9 kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: VCSTR/VPFR = 6,342

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

k·τ для кожного реактора

CSTR: k·τ = X/(1 − X) = 0,95/0,05 = 19
PFR: k·τ = ln(1/(1 − X)) = ln(20) = 2,996

Відношення об’ємів

VCSTR/VPFR = 19/2,996 = 6,342

Відповідь

VCSTR/VPFR = 6,342

При високій конверсії різниця швидко зростає.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 96 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 400/40 = 10 min, kτ = 0,4·10 = 4

Конверсія

C1/CA0 = 1/(1 + kτ) = 1/(1 + 4) = 0,2
C2/CA0 = 1/(1 + kτ)² = 0,04
X = 1 − 0,04 = 96%

Відповідь

X = 96%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 7,078 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 170 − 60 = 110 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 30 − 15 = 15 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (110 − 15)/ln(110/15) = 47,68 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 270000/(800·47,68) = 7,078 m²

Відповідь

A = 7,078 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 1,613 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 1,5·2,1·25 = 78,75 kW
Tc,out = 30 + 78,75/(1,5·4,18) = 42,56 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 110 − 42,56 = 67,44 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 85 − 30 = 55 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (67,44 − 55)/ln(67,44/55) = 61,01 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 78750/(800·61,01) = 1,613 m²

Відповідь

A = 1,613 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 3,789 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (100/1000)/(0,04·6) = 0,4167 K/W
R2 = L2/(k2A) = (100/1000)/(0,72·6) = 0,02315 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 15/0,4398 = 34,11 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 18 − 34,11·0,4167 = 3,789 °C

Відповідь

Ti = 3,789 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 21,51 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(10·15) = 0,006667 K/W
R1 = L1/(k1A) = (250/1000)/(0,04·15) = 0,4167 K/W
R2 = L2/(k2A) = (75/1000)/(0,72·15) = 0,006944 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(30·15) = 0,002222 K/W
ΣR = 0,4325 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (22 − (-10))/0,4325 = 73,99 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 22 − 73,99·0,006667 = 21,51 °C

Відповідь

Ts = 21,51 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: hf = 9,519 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Середня швидкість

A = π·0,05²/4 = 0,001963 m²
V = Q/A = 0,006/0,001963 = 3,056 m/s

Швидкісний напір

V²/(2g) = 3,056²/(2·9,81) = 0,4759 m

Дарсі–Вейсбах

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,02·(50/0,05)·3,056²/(2·9,81) = 9,519 m

Відповідь

hf = 9,519 m
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δz = 4,665 m

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Швидкість

V = Q/A = 0,2/0,07069 = 2,829 m/s
V²/(2g) = 0,408 m

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,022·100/0,3 = 7,333
ΣK = 0,5 + 2·0,3 + 2 + 1,0 = 4,1

Сумарні втрати напору

hf = 7,333·0,408 = 2,992 m
hm = 4,1·0,408 = 1,673 m
Δz = hf + hm = 4,665 m

Відповідь

Δz = 4,665 m
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pel = 15,09 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,015·76 = 11,18 kW

Потужність на валу

Pshaft = 11,18/0,78 = 14,34 kW

Електрична потужність

Pel = 14,34/0,95 = 15,09 kW

Відповідь

Pel = 15,09 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pshaft = 15,76 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,08/0,04909 = 1,63 m/s
V²/(2g) = 0,1354 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (24 + 6)·0,1354 = 4,061 m

Напір насоса

H = Δz + hL = 10 + 4,061 = 14,06 m

Потужність на валу

Pshaft = ρ·g·Q·H/η = 1000·9,81·0,08·14,06/0,7 = 15,76 kW

Відповідь

Pshaft = 15,76 kW

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical