Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 6 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.
Розчин має співвідношену концентрацію 1:10 000. Вам потрібно 0,2 mg. Наберіть об’єм у шприц на 10 mL: який це об’єм V?
Тренувальна вправа (вигадані значення, не клінічна рекомендація). Треба приготувати 500 mL 20% dextrose, змішавши 50% і 10% dextrose. Скільки mL V 10% розчину вам потрібно? Округліть до цілого mL.
Пацієнт важить 90 kg, йому призначено 2 mg/kg одноразово. Знайдіть дозу D у mg.
Призначено 9500 одиниць препарату, який випускають по 10000 одиниць/mL. Наберіть дозу в шприц на 1 mL: який об’єм V ви вводите?
Тренувальна вправа (вигадані значення, не клінічна рекомендація). Після в/в дози vancomycin рівень становить 40 mg/L через 1 h і 14,9 mg/L через 11 h. Припустіть елімінацію першого порядку. Знайдіть період напіввиведення t½.
Тренувальна вправа (вигадані значення, не клінічна рекомендація). Пацієнт масою 82 kg регулярно отримує tobramycin і перебуває в рівноважному стані. Ціль — пік 7 mg/L і мінімум 1 mg/L, об’єм розподілу — 0,3 L/kg. Припустивши швидкі в/в дози, яка доза D підвищує рівень від мінімуму до піку?
Відповідь: V = 2 mL
Від концентрації до об’єму: спершу переведіть концентрацію в mg на mL. Відсоток w/v — це грами на 100 mL, тож x% = 10x mg/mL. Співвідношена концентрація 1:n — це 1 g у n mL. Після відновлення концентрація — це доза порошку, поділена на кінцевий об’єм (розчинник + об’єм порошку). Тоді об’єм = доза/концентрація.
Відповідь: V = 375 mL
Алігація: щоб змішати вищу концентрацію H і нижчу L до цільової T, візьміть (T − L) частин H і (H − T) частин L. Частини перехрещуються: кожен вихідний розчин отримує відстань від цільової концентрації до іншого розчину. Вода або чиста основа рахується як 0%. Числа наведено лише для тренування; біля ліжка пацієнта завжди дотримуйтеся місцевих протоколів і просіть подвійної перевірки доз препаратів високого ризику.
Перевірка: 125 mL 50% + 375 mL 10% = 500 mL.
Відповідь: D = 180 mg
Розрахунок дози: кількість для введення дорівнює призначеній дозі, поділеній на концентрацію наявного препарату, помноженій на об'єм, у якому вона міститься: кількість = (призначена доза/концентрація) × об'єм. Завжди узгоджуйте одиниці (спершу переведіть g у mg, mg у mcg) і перевіряйте, чи відповідь розумна.
Відповідь: V = 0,95 mL
Набирання дози: об’єм = (призначена доза/концентрація вихідного розчину) × об’єм вихідного розчину. Спершу переведіть в однакові одиниці, потім перевірте, що об’єм вміщується в шприц і потрапляє на одну з його поділок.
На цьому шприці 1 mL кожна мала лінія — це 0,01 mL.
Відповідь: t½ = 7,019 h
Кліренс і об’єм: у рівноважному стані швидкість введення дорівнює швидкості елімінації, тому швидкість підтримувального введення = CL × Css. Навантажувальна доза — це LD = Vd × C/(S × F), де S — сольовий фактор (частка діючої речовини в солі), а F — біодоступність (1 для в/в). За двома концентраціями k = ln(C₁/C₂)/Δt; для в/в болюса Vd = доза/C₀ і CL = k × Vd. Числа наведено лише для тренування; біля ліжка пацієнта завжди дотримуйтеся місцевих протоколів і просіть подвійної перевірки доз препаратів високого ризику.
Відповідь: D = 147,6 mg
Складання режиму дозування: при швидких в/в дозах концентрація падає від піку до мінімуму протягом інтервалу, тому τ = ln(Cpeak/Ctrough)/k, а доза, що відновлює пік, дорівнює Vd × (Cpeak − Ctrough). Середня рівноважна концентрація Css,avg = S·F·доза/(CL·τ). Під час інфузії концентрація зростає як C = (R/CL)(1 − e−kt). Для препарату, що виводиться нирками, дозу масштабують за кліренсом креатиніну. Числа наведено лише для тренування; біля ліжка пацієнта завжди дотримуйтеся місцевих протоколів і просіть подвійної перевірки доз препаратів високого ризику.
На практиці дозу округлюють до зручної кількості.
ExamProblems · examproblems.com/courses/pharmacy-calculations