Прямокутну ділянку площею 450 m² огороджують з усіх чотирьох боків. Сторона вздовж вулиці довжиною x коштує €30 за метр; інші три сторони — €10 за метр. Знайдіть довжину x сторони вздовж вулиці, за якої вартість мінімальна.
A = 450 m²€30/m€10/m
x = m
6.ОптимізаціяСкладна
Компанія продає q одиниць на тиждень. Ціна, за якою їх можна продати, p = 110 − 0,1q євро за одиницю, а витрати C(q) = 4900 + 40q євро. Знайдіть ціну p, що максимізує прибуток.
p = 110 − 0,1qC = 4900 + 40q
p = €
7.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫02 2x·(x² + 1)1 dx.
f(x) = 2x·(x² + 1)1[0, 2]
I =
8.ІнтегралиСкладна
Обчисліть I = ∫₀1,5 x²·eˣ dx.
∫₀1,5 x²eˣ dx
I =
3Розчини
1.Границі
Відповідь: L = 1,667
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Поділіть на найвищий степінь
(5 + (−2)/x2 + (−6)/x3)/(3 + 3/x2 + 6/x3)
Нехай x → ∞
L = 5/3 = 1,667
Відповідь
L = 1,667
При однакових степенях границя дорівнює відношенню старших коефіцієнтів.
2.Границі
Відповідь: L = 6,25
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Перше застосування
5·sin 5x/(4x) → 0/0
Друге застосування
25·cos 5x/4
Підставте x = 0
L = 25/4 = 6,25
Відповідь
L = 6,25
3.Похідні
Відповідь: f′(0.5) = 0,9182
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(x) + x·cos(x)
Підставте
f′(0,5) = 0,4794 + 0,5·0,8776 = 0,9182
Відповідь
f′(0,5) = 0,9182
4.Похідні
Відповідь: x = −2
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 15x + 18 = 3·(x2 + 5x + 6)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −3 або x = −2
Що є що
f″(x) = 6x + 15: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−3) = −3, f″(−2) = 3
x = −2
Відповідь
x = −2
5.Оптимізація
Відповідь: x = 15 m
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Вартість як функція x
C(x) = 40x + 9000/x
Прирівняйте похідну до нуля
C″(x) = 18000/x³ > 0, тож це мінімум.
x = √(9000/40) = 15 m
y = 450/15 = 30 m
Мінімальна вартість
C = 40·15 + 9000/15 = €1200
Відповідь
x = 15 m
6.Оптимізація
Відповідь: p = 75 €
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Заміна змінної
u = x² + 1, du = 2x dx
I = ∫15 u1 du
Проінтегруйте й підставте межі
I = [u2/2]15 = (25 − 1)/2 = 12
Відповідь
I = 12
8.Інтеграли
Відповідь: I = 3,602
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.