У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.
1Формули та методи
Границі
Пряма підстановка
спершу спробуйте x = a; 0/0 означає, що треба спростити
Розкладіть на множники й скоротіть
xⁿ − aⁿ = (x − a)(xⁿ⁻¹ + a·xⁿ⁻² + … + aⁿ⁻¹)
Спряжений вираз
(√x − √a)(√x + √a) = x − a
Границі на нескінченності
поділіть на найвищий степінь x; однакові степені дають відношення старших коефіцієнтів
Особлива границя
limx→∞ (1 + a/x)bx = eab
Правило Лопіталя
lim f/g = lim f′/g′ (0/0 or ∞/∞)
Похідні
Похідна степеня
(xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹
Правило добутку
(uv)′ = u′v + uv′
Похідна частки
(u/v)′ = (u′v − uv′)/v²
Ланцюгове правило
f(g(x))′ = f′(g(x))·g′(x)
Основні похідні
(eˣ)′ = eˣ, (ln x)′ = 1/x, (sin x)′ = cos x, (cos x)′ = −sin x
Метод
Визначте структуру: сума, добуток, частка чи композиція.
Застосуйте степеневе правило до кожного степеня x.
За потреби використайте правило добутку, частки або ланцюгове правило.
Спростіть і, якщо треба, обчисліть значення в точці.
Оптимізація
Метод
запишіть Q(x) через одну змінну, розв’яжіть Q′(x) = 0, перевірте Q″ або кінці проміжку
Максимум
Q′(x) = 0, Q″(x) < 0
Мінімум
Q′(x) = 0, Q″(x) > 0
Закритий циліндр
V = πr²h, A = 2πr² + 2πrh
Прибуток
P = R − C, R = p·q, maximum where MR = MC
Інтеграли
Похідна степеня
∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1) + C
Визначений інтеграл
∫ab f dx = F(b) − F(a)
Основні інтеграли
∫eˣ dx = eˣ, ∫1/x dx = ln|x|, ∫sin x dx = −cos x
Площа між кривими
∫ab (f − g) dx
Метод
Якщо можливо, перепишіть підінтегральну функцію як суму простих доданків.
Застосуйте степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1), і табличні інтеграли для ex, 1/x, sin і cos.
Використовуйте підстановку, коли бачите функцію разом з її похідною.
Для визначеного інтеграла обчисліть F(b) − F(a).
2Задачі для практики
1.ГраниціСередня
Знайдіть границю L = limx→∞ (√(4x2 + 2x) − 2x).
f(x) = √(4x2 + 2x) − 2xx → ∞
L =
2.ГраниціСкладна
Знайдіть границю L = limx→0 (e3x − 1 − 3x)/x².
f(x) = (e3x − 1 − 3x)/x²x → 0
L =
3.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(3x), x у радіанах. Знайдіть f′(1,5).
f(x) = x·sin(3x)x = 1,5 rad
f′(1.5) =
4.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = x2 + 4x − 6 у точці x = 2 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = x2 + 4x − 6x = 2
b =
5.ОптимізаціяСередня
Прямокутну ділянку площею 400 m² огороджують з усіх чотирьох боків. Сторона вздовж вулиці довжиною x коштує €20 за метр; інші три сторони — €12 за метр. Знайдіть довжину x сторони вздовж вулиці, за якої вартість мінімальна.
A = 400 m²€20/m€12/m
x = m
6.ОптимізаціяСкладна
Театр продає 340 квитків на виставу по €25. Маркетингове дослідження показує, що кожне підвищення ціни квитка на €1 означає на 10 проданих квитків менше (а кожне зниження на €1 — на 10 більше). Знайдіть ціну квитка p, що максимізує виручку.
340 × €2510 / €1
p = €
7.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫02 2x·(x² + 1)2 dx.
f(x) = 2x·(x² + 1)2[0, 2]
I =
8.ІнтегралиСкладна
Обчисліть I = ∫₀0,5 x²·eˣ dx.
∫₀0,5 x²eˣ dx
I =
3Розчини
1.Границі
Відповідь: L = 0,5
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Помножте на спряжений вираз
f(x) = 2x/(√(4x2 + 2x) + 2x)
Поділіть на x
f(x) = 2/(√(4 + 2/x) + 2)
Нехай x → ∞
L = 2/(2 + 2) = 0,5
Відповідь
L = 0,5
2.Границі
Відповідь: L = 4,5
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Перше застосування
(3·e3x − 3)/(2x) → 0/0
Друге застосування
9·e3x/2
Підставте x = 0
L = 9·1/2 = 4,5
Відповідь
L = 4,5
3.Похідні
Відповідь: f′(1.5) = −1,926
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(3x) + 3x·cos(3x)
Підставте
f′(1,5) = −0,9775 + 4,5·(−0,2108) = −1,926
Відповідь
f′(1,5) = −1,926
4.Похідні
Відповідь: b = −10
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(2) = 6
f′(x) = 2x + 4 → f′(2) = 8
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = 6 − 8·2 = −10
Відповідь
b = −10
5.Оптимізація
Відповідь: x = 17,32 m
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Вартість як функція x
C(x) = 32x + 9600/x
Прирівняйте похідну до нуля
C″(x) = 19200/x³ > 0, тож це мінімум.
x = √(9600/32) = 17,32 m
y = 400/17,32 = 23,09 m
Мінімальна вартість
C = 32·17,32 + 9600/17,32 = €1109
Відповідь
x = 17,32 m
6.Оптимізація
Відповідь: p = 29,5 €
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Виручка як функція ціни
n(p) = 590 − 10p
R(p) = 590p − 10p²
Прирівняйте похідну до нуля
R″(p) = −20 < 0, тож це максимум.
p = 590/20 = €29,5
Максимальна виручка
n = 590 − 10·29,5 = 295
R = 29,5·295 = €8703
Відповідь
p = €29,5
7.Інтеграли
Відповідь: I = 41,33
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Заміна змінної
u = x² + 1, du = 2x dx
I = ∫15 u2 du
Проінтегруйте й підставте межі
I = [u3/3]15 = (125 − 1)/3 = 41,33
Відповідь
I = 41,33
8.Інтеграли
Відповідь: I = 0,0609
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.