Прямокутну ділянку площею 1200 m² огороджують з усіх чотирьох боків. Сторона вздовж вулиці довжиною x коштує €30 за метр; інші три сторони — €5 за метр. Знайдіть мінімальну загальну вартість C.
A = 1200 m²€30/m€5/m
C = €
6.ОптимізаціяСкладна
Невелика фірма продає свою продукцію за фіксованою ринковою ціною €65 за одиницю. Виробництво q одиниць коштує C(q) = 6500 + 14q + 0,02q² євро. Знайдіть обсяг випуску q, що максимізує прибуток.
p = €65C = 6500 + 14q + 0,02q²
q = од.
7.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫01 ex dx.
f(x) = ex[0, 1]
I =
8.ІнтегралиСкладна
Обчисліть I = ∫₀3 x²·eˣ dx.
∫₀3 x²eˣ dx
I =
3Розчини
1.Границі
Відповідь: L = 2,718
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Візьміть логарифм
ln L = limx→∞ x·ln(1 + 1/x)
Обчисліть
ln(1 + u)/u → 1 при u → 0, тож x·ln(1 + a/x) → a.
ln L = 1·1 = 1
Позбудьтеся логарифма
L = e1 = 2,718
Відповідь
L = 2,718
2.Границі
Відповідь: L = 0,25
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Правило Лопіталя
L = limx→0 [1/(1 + x)]/[4·cos 4x]
Підставте x = 0
L = 1/4 = 0,25
Відповідь
L = 0,25
3.Похідні
Відповідь: f′(1.5) = 80,34
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правило добутку
f′(x) = u′v + uv′ = e2x·(1 + 2·x)
Підставте
f′(1,5) = 20,09·(1 + 3) = 80,34
Відповідь
f′(1,5) = 80,34
4.Похідні
Відповідь: x = −4
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 15x + 12 = 3·(x2 + 5x + 4)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −4 або x = −1
Що є що
f″(x) = 6x + 15: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−4) = −9, f″(−1) = 9
x = −4
Відповідь
x = −4
5.Оптимізація
Відповідь: C = 1296 €
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Вартість як функція x
C(x) = 35x + 12000/x
Прирівняйте похідну до нуля
C″(x) = 24000/x³ > 0, тож це мінімум.
x = √(12000/35) = 18,52 m
y = 1200/18,52 = 64,81 m
Мінімальна вартість
C = 35·18,52 + 12000/18,52 = €1296
Відповідь
C = €1296
6.Оптимізація
Відповідь: q = 1275 од.
Оптимізація: запишіть величину, яку треба оптимізувати, як функцію однієї змінної, виключивши іншу за допомогою обмеження. Прирівняйте похідну до нуля й розв’яжіть. Перевірте, що критична точка — максимум або мінімум (друга похідна або зміна знака першої похідної) і що вона лежить у допустимому проміжку; кінцева точка, як-от нульова довжина сторони, не є відповіддю.
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = ex/1
Підставте межі
I = (e1 − 1)/1 = (2,718 − 1)/1 = 1,718
Відповідь
I = 1,718
8.Інтеграли
Відповідь: I = 98,43
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.