Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачі Назад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів: R_eq = R₁ + R₂ + …
Паралельне з’єднання резисторів: 1/R_eq = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Два паралельно: R_eq = R₁R₂ / (R₁ + R₂)
Закон Ома: V = I·R
Потужність: P = V·I = I²R = V²/R

Метод

Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
Перемальовуйте коло після кожного кроку.
Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа: ΣI_in = ΣI_out
Струм гілки: I = (V_a − V_b)/R
Опорний вузол: V_ground = 0

Метод

Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
Виразіть кожен струм гілки як (V_a − V_b)/R.
Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа: ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор: струм = I₁ − I₂
Джерело струму в контурі: задає струм цього контуру

Метод

Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання: x = x₁ + x₂ + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги: коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму: розрив (0 A)
Подільник напруги: V₂ = V·R₂/(R₁ + R₂)
Подільник струму: I₁ = I·R₂/(R₁ + R₂)

Метод

Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена: V_th = V_{open circuit}
Опір Тевенена: R_th: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона: I_N = V_th/R_th
Струм навантаження: I_L = V_th/(R_th + R_L)
Передача максимальної потужності: R_L = R_th, P_max = V_th²/(4R_th)

Метод

Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це V_th.
Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це R_th.
Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: V_th послідовно з R_th.
Для еквівалента Нортона перетворіть: I_N = V_th/R_th, з паралельним R_N = R_th.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач: V_out = −(R_f/R_in)·V_in
Неінвертувальний підсилювач: V_out = (1 + R_f/R₁)·V_in
Сумувальний підсилювач: V_out = −R_f(V₁/R₁ + V₂/R₂)
Ідеальний ОП: V₊ = V₋, I_in = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу: τ = RC | τ = L/R
Відгук: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ
Конденсатор на постійному струмі: розрив; v_C не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі: коротке замикання; i_L не може змінитися стрибком
Усталений режим: t ≈ 5τ

Метод

Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня

Знайдіть еквівалентний опір R_eq, який бачить джерело V₁.

V₁ = 12 VR₁ = 20 ΩR₂ = 12 ΩR₃ = 8 ΩR₄ = 2 Ω

R_eq = Ω

2.Послідовні й паралельні резисториСкладна

Знайдіть еквівалентний опір R_eq, який бачить джерело V₁.

V₁ = 36 VR₁ = 12 ΩR₂ = 6 ΩR₃ = 10 ΩR₄ = 8 ΩR₅ = 2 ΩR₆ = 3 Ω

R_eq = Ω

3.Метод вузлових потенціалівСередня

Джерело напруги Vₛ між A і B має затискач + біля B, тож забезпечує V_B − V_A = Vₛ. Методом вузлових потенціалів із надвузлом знайдіть струм I_x через джерело напруги від A до B, як показує стрілка.

I_s = 1,5 AV_s = 5 VR₁ = 5 ΩR₂ = 5 Ω

I_x = A

4.Метод вузлових потенціалівСкладна

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм I_R1 через R₁ у напрямку стрілки.

V₁ = 5 VI_s = 0,5 AV₂ = 12 VR₁ = 6 ΩR₂ = 4 ΩR₃ = 3 ΩR₄ = 5 ΩR₅ = 15 Ω

I_R1 = A

5.Метод контурних струмівСередня

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I₂ (за годинниковою стрілкою).

V₁ = 12 VV₂ = 10 VR₁ = 8 ΩR₂ = 15 ΩR₃ = 8 Ω

I₂ = A

6.Метод контурних струмівСкладна

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу V_R3 на R₃ з указаною полярністю.

V₁ = 24 VV₂ = 15 VR₁ = 15 ΩR₂ = 12 ΩR₃ = 2 ΩR₄ = 2 ΩR₅ = 4 Ω

V_R3 = V

7.Метод накладанняСередня

Лінійне резистивне коло містить одне джерело напруги V_s і одне джерело струму I_s. Струм I через резистор навантаження виміряли двічі: при V_s = 12 V і I_s = 6 mA I = 3 mA; при V_s = 5 V і I_s = 6 mA I = −0,5 mA. Знайдіть струм навантаження I при V_s = 15 V і I_s = 1 mA.

12 V, 6 mA → 3 mA5 V, 6 mA → −0,5 mAV_s = 15 V, I_s = 1 mA

I = mA

8.Метод накладанняСкладна

За методом накладання знайдіть потужність P_R3, яку споживає R₃.

V₁ = 18 VI_s = 1,5 AV₂ = 30 VR₁ = 4 ΩR₂ = 3 ΩR₃ = 20 ΩR₄ = 30 Ω

P_R3 = W

9.Тевенен і НортонСередня

Знайдіть напругу Тевенена V_th з боку затискачів a–b.

V₁ = 30 VR₁ = 3 ΩR₂ = 4 ΩR₃ = 15 Ω

V_th = V

10.Тевенен і НортонСкладна

Знайдіть напругу Тевенена V_th з боку затискачів a–b.

V₁ = 6 VI_s = 1 AR₁ = 4 ΩR₂ = 10 ΩR₃ = 15 Ω

V_th = V

11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня

Підберіть резистор зворотного зв’язку R_f, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 8.

R₁ = 100 kΩA_v = 8

R_f = kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу V_out.

V₁ = 1,3 VV₂ = 0,9 VR₁ = 100 kΩR₂ = 4,7 kΩR₃ = 22 kΩR₄ = 100 kΩ

V_out = V

13.Перехідні процеси RC і RLСередня

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.

V_s = 9 VR = 47 ΩL = 33 mHt = 1 ms

i = A

14.Перехідні процеси RC і RLСкладна

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 3 V з указаною полярністю. За який час v_C досягне 3,9 V? Знайдіть t.

V_s = 6 VR = 10 kΩC = 100 µFv_C(0) = 3 V

t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: R_eq = 25,45 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R₃ + R₄ = 8 + 2 = 10 Ω

R₂ ∥ 10 = 12·10/(12+10) = 5,455 Ω

R_eq = R₁ + 5,455 = 20 + 5,455 = 25,45 Ω

Відповідь

R_eq = 25,45 Ω

2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: R_eq = 16,11 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

R₅ + R₆ = 2 + 3 = 5 Ω

R₄ ∥ 5 = 3,077 Ω

R₃ + 3,077 = 13,08 Ω

R₂ ∥ 13,08 = 4,113 Ω

R_eq = R₁ + 4,113 = 12 + 4,113 = 16,11 Ω

Відповідь

R_eq = 16,11 Ω

3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I_x = 1,25 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

Утворіть надвузол

Струм через джерело напруги між A і B невідомий, тож ЗСК не можна записати для A чи B окремо. Об’єднайте A, B і джерело в один надвузол: струм, що входить у нього, дорівнює струму, що виходить.

V_B = V_A + V_s = V_A + 5

V_A/R₁ + V_B/R₂ = I_s

Розв’яжіть

V_A/5 + (V_A + 5)/5 = 1,5

V_A = (1,5 − 5/5)/(1/5 + 1/5) = 1,25 V

V_B = 1,25 + 5 = 6,25 V

Струм через джерело напруги

Усе, що проходить через джерело від A до B, виходить з вузла B через R₂.

I_x = V_B/R₂ = 6,25/5 = 1,25 A

Відповідь

I_x = 1,25 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I_R1 = 0,2407 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V₁ = 5 V, V₂ = 12 V). Невідомі: V_A, V_B.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

V_A/R₃ + (V_A − V₁)/R₁ + (V_A − V_B)/R₂ = 0

V_A/3 + (V_A − 5)/6 + (V_A − V_B)/4 = 0

0,75·V_A − 0,25·V_B = 0,8333

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

V_B/R₅ + (V_B − V_A)/R₂ + (V_B − V₂)/R₄ = I_s

V_B/15 + (V_B − V_A)/4 + (V_B − 12)/5 = 0,5

−0,25·V_A + 0,5167·V_B = 2,9

Розв’яжіть

Δ = (0,75)(0,5167) − (−0,25)(−0,25) = 0,325

V_A = Δ₁/Δ = 1,156/0,325 = 3,556 V

V_B = Δ₂/Δ = 2,383/0,325 = 7,333 V

Відповідь

I_R1 = (V₁ − V_A)/R₁ = (5 − 3,556)/6 = 0,2407 A

5.Метод контурних струмів

Відповідь: I₂ = −0,2105 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R₁·I₁ + R₃(I₁ − I₂) = V₁

8·I₁ + 8(I₁ − I₂) = 12

16·I₁ − 8·I₂ = 12

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₃(I₂ − I₁) = −V₂

15·I₂ + 8(I₂ − I₁) = (−10)

−8·I₁ + 23·I₂ = −10

Розв’яжіть

Δ = (16)(23) − (−8)(−8) = 304

I₁ = Δ₁/Δ = 196/304 = 0,6447 A

I₂ = Δ₂/Δ = −64/304 = −0,2105 A

Відповідь

I₂ = −0,2105 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: V_R3 = −5,634 V

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I₁, I₂, I₃. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

R₁·I₁ + R₄(I₁ − I₂) = V₁

15·I₁ + 2(I₁ − I₂) = 24

17·I₁ − 2·I₂ = 24

ЗНК для контуру 2

R₂·I₂ + R₄(I₂ − I₁) + R₅(I₂ − I₃) = 0

12·I₂ + 2(I₂ − I₁) + 4(I₂ − I₃) = 0

−2·I₁ + 18·I₂ − 4·I₃ = 0

ЗНК для контуру 3

R₃·I₃ + R₅(I₃ − I₂) = −V₂

2·I₃ + 4(I₃ − I₂) = (−15)

−4·I₂ + 6·I₃ = −15

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 1540

I₁ = Δ₁/Δ = 2088/1540 = 1,356 A

I₂ = Δ₂/Δ = −732/1540 = −0,4753 A

I₃ = Δ₃/Δ = −4338/1540 = −2,817 A

Відповідь

I_R3 = I₃ = −2,817 A

V_R3 = I_R3·R₃ = −2,817·2 = −5,634 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I = 7 mA

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Запишіть відгук як суму внесків

Кожен внесок пропорційний своєму джерелу з коефіцієнтом, що залежить лише від резисторів.

I = k₁·V_s + k₂·I_s

12·k₁ + 6·k₂ = 3

5·k₁ + 6·k₂ = −0,5

Знайдіть коефіцієнти

Δ = (12)(6) − (6)(5) = 42

k₁ = Δ₁/Δ = 21/42 = 0,5

k₂ = Δ₂/Δ = −21/42 = −0,5

k₁ = 0,5 mA/V, k₂ = −0,5

Обчисліть новий струм

I = 0,5·15 + (−0,5)·1 = 7 mA

Відповідь

I = 7 mA

8.Метод накладання

Відповідь: P_R3 = 21,02 W

Випадок 1 · діє лише V₁

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R₃ ∥ (R₂+R₄) = 20 ∥ 33 = 12,45 Ω

V_A = 18·12,45/(4+12,45) = 13,62 V

V_B = V_A·R₄/(R₂+R₄) = 13,62·30/33 = 12,39 V

I_R3′ = (V_A − 0)/R₃ = (13,62 − 0)/20 = 0,6812 A

Випадок 2 · діє лише I_s

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R₁ ∥ R₃ = 3,333 Ω, тож лівий шлях — R₂+3,333 = 6,333 Ω

R_eq = R₄ ∥ 6,333 = 5,229 Ω

V_B = I_s·R_eq = 1,5·5,229 = 7,844 V

V_A = V_B·3,333/6,333 = 4,128 V

I_R3″ = (V_A − 0)/R₃ = (4,128 − 0)/20 = 0,2064 A

Випадок 3 · діє лише V₂

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R₁ ∥ R₃ = 4·20/(4+20) = 3,333 Ω

V_B = V₂·(R₂+R₁∥R₃)/(R₄+R₂+R₁∥R₃) = 30·6,333/36,33 = 5,229 V

V_A = V_B·(R₁∥R₃)/(R₂+R₁∥R₃) = 5,229·3,333/6,333 = 2,752 V

I_R3‴ = (V_A − 0)/R₃ = (2,752 − 0)/20 = 0,1376 A

Додайте внески струму

I_R3 = I_R3′ + I_R3″ + I_R3‴ = 0,6812 + 0,2064 + 0,1376 = 1,025 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

P_R3 = I_R3²·R₃ = 1,025²·20 = 21,02 W

Відповідь

P_R3 = 21,02 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 10,51 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: V_th = 17,14 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги V_th, послідовне з опором R_th. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму I_N = V_th/R_th, паралельне R_th.

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R₁ ∥ R₂ = 3·4/(3+4) = 1,714 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 1,714 + 15 = 16,71 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

V_th = V₁·R₂/(R₁+R₂) = 30·4/(3+4) = 17,14 V

10.Тевенен і Нортон

Відповідь: V_th = −13,57 V

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

R₁ ∥ R₂ = 4·10/(4+10) = 2,857 Ω

R_th = (R₁ ∥ R₂) + R₃ = 2,857 + 15 = 17,86 Ω

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

V_A = V₁·R₂/(R₁+R₂) + I_s·(R₁∥R₂) = 4,286 + (−1)·2,857 = 1,429 V

V_th = V_B = V_A + I_s·R₃ = 1,429 + (−1)·15 = −13,57 V

11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: R_f = 700 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = V_in, а струм через R₁ тече й через R_f, тож V_out = V_in·(1 + R_f/R₁).

A_v = 1 + R_f/R₁

R_f = (8 − 1)·100 = 700 kΩ

Відповідь

R_f = 700 kΩ

12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V_out = 0,7113 V

Напруга на вході +

V₊ = V₂·R₄/(R₃ + R₄) = 0,9·100/(22 + 100) = 0,7377 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

V_out = −(4,7/100)·1,3 + (1 + 4,7/100)·0,7377 = −0,0611 + 0,7724 = 0,7113 V

Відповідь

V_out = 0,7113 V

13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,1454 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e^−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 33 mH / 47 Ω = 0,7021 ms

i(∞) = V_s/R = 9/47 = 0,1915 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e^−t/τ) = 0,1915·(1 − e^−1/0,7021) = 0,1454 A

Відповідь

i = 0,1454 A

14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 356,7 ms

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

v_C(0) = 3 V, v_C(∞) = V_s = 6 V

τ = R·C = 10 kΩ · 100 µF = 1000 ms

v_C(t) = 6 + (3 − 6)·e^−t/τ

Виразіть час

3,9 = 6 + (−3)·e^−t/τ → e^−t/τ = (3,9 − 6)/(3 − 6) = 0,7

t = τ·ln((3 − 6)/(3,9 − 6)) = 1000·ln(1,429) = 356,7 ms

Відповідь

t = 356,7 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1

Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Метод

Метод вузлових потенціалів

Метод

Метод контурних струмів

Метод

Метод накладання

Метод

Тевенен і Нортон

Метод

Схеми з операційними підсилювачами

Перехідні процеси RC і RL

Метод

2Задачі для практики

3Розчини

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Відповідь

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Відповідь

Утворіть надвузол

Розв’яжіть

Струм через джерело напруги

Відповідь

Визначте вузли

ЗСК у вузлі A

ЗСК у вузлі B

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

Розв’яжіть

Відповідь

Призначте контурні струми

ЗНК для контуру 1

ЗНК для контуру 2

ЗНК для контуру 3

Розв’яжіть

Відповідь

Запишіть відгук як суму внесків

Знайдіть коефіцієнти

Обчисліть новий струм

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V1

Випадок 2 · діє лише Is

Випадок 3 · діє лише V2

Додайте внески струму

Потужність у резисторі

Відповідь

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

Відповідь

Напруга на вході +

Накладіть дію двох входів

Відповідь

Стала часу і кінцевий струм

Струм у заданий момент

Відповідь

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Виразіть час

Відповідь

Випадок 1 · діє лише V₁

Випадок 2 · діє лише I_s

Випадок 3 · діє лише V₂

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу

Знайдіть R_th з усіма вимкненими джерелами

Знайдіть V_th — напругу холостого ходу