Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​3 ΩB

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 10 VR1 = 3 ΩR2 = 8 ΩR3 = 20 ΩR4 = 3 Ω
Req = Ω
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩIR2​AR4​12 ΩBR6​25 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 15 VR1 = 12 ΩR2 = 5 ΩR3 = 15 ΩR4 = 12 ΩR5 = 8 ΩR6 = 25 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​12 Ω+−V1​12 VR2​5 Ω+−V2​12 VR3​10 ΩI3​A

Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.

V1 = 12 VR1 = 12 ΩV2 = 12 VR2 = 5 ΩR3 = 10 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​24 VR3​8 ΩAR5​10 ΩBIs​1,5 A+−V2​24 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 24 VIs = 1,5 AV2 = 24 VR1 = 6 ΩR2 = 6 ΩR3 = 8 ΩR4 = 3 ΩR5 = 10 Ω
VA = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 5 ΩR2​ = 12 Ω+−V1​10 VR3​20 ΩA+−V2​12 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I1 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 10 VV2 = 12 VR1 = 5 ΩR2 = 12 ΩR3 = 20 Ω
I1 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 12 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​10 VR4​2 ΩAR5​2 Ω+−VR5​B+−V2​6 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR5 на R5 з указаною полярністю.

V1 = 10 VV2 = 6 VR1 = 12 ΩR2 = 12 ΩR3 = 25 ΩR4 = 2 ΩR5 = 2 Ω
VR5 = V
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 5 ΩIR3​+−V1​6 VR2​3 ΩAR4​10 ΩBIs​2 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 6 VIs = 2 AR1 = 8 ΩR2 = 3 ΩR3 = 5 ΩR4 = 10 Ω
IR3 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 ΩIR4​+−V1​24 VR3​30 ΩAIs​5 AB+−V2​30 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 24 VIs = 5 AV2 = 30 VR1 = 15 ΩR2 = 15 ΩR3 = 30 ΩR4 = 20 Ω
IR4 = A
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 5 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​15 VR2​15 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 15 VR1 = 5 ΩR2 = 15 ΩR3 = 2 Ω
Vth = V
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 6 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​24 VR2​4 ΩAIs​1,5 ABRL​3 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 3 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 24 VIs = 1,5 AR1 = 6 ΩR2 = 4 ΩR3 = 8 ΩRL = 3 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 22 kΩVin​R1​ = 1 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V; його вихід насичується на рівні ±12 V. На інвертувальний підсилювач подається синусоїдальний сигнал. Знайдіть найбільшу амплітуду вхідного сигналу Vin,max (пікове значення), за якої вихідний сигнал не обмежується.

R1 = 1 kΩRf = 22 kΩVsat = ±12 V
Vin,max = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
Vin​V1​Vout​каскад 1: інвертувальнийR1​ = 47 kΩRf1​ = 47 kΩкаскад 2: неінвертувальнийR2​ = 10 kΩRf2​ = 1 kΩ

Два каскади на ідеальних ОП увімкнено послідовно: інвертувальний підсилювач (R1, Rf1), за ним неінвертувальний (R2 на землю, Rf2 у колі зворотного зв’язку). Обидва живляться від ±15 V. Знайдіть загальний коефіцієнт підсилення за напругою Av = Vout/Vin.

R1 = 47 kΩRf1 = 47 kΩR2 = 10 kΩRf2 = 1 kΩ
Av =
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​24 Vt = 0R = 50 ΩL47 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть напругу vL на котушці в момент t = 1 ms.

Vs = 24 VR = 50 ΩL = 47 mHt = 1 ms
vL = V
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​20 VR1​ = 10 ΩR2​ = 5 Ωрозмикається при t = 0L100 mHi(t)

Ключ паралельно R2 був замкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть струм котушки i при t = 15 ms.

Vs = 20 VR1 = 10 ΩR2 = 5 ΩL = 100 mHt = 15 ms
i = A

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 8,935 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 3 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​3 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 20 + 3 = 23 Ω
R2 ∥ 23 = 8·23/(8+23) = 5,935 Ω
Req = R1 + 5,935 = 3 + 5,935 = 8,935 Ω

Відповідь

Req = 8,935 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,7684 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 8 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩAR4​12 ΩBR6​25 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 8 + 25 = 33 Ω
R4 ∥ 33 = 8,8 Ω
R3 + 8,8 = 23,8 Ω
R2 ∥ 23,8 = 4,132 Ω
Req = R1 + 4,132 = 12 + 4,132 = 16,13 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 15/16,13 = 0,9298 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 0,9298·12 = 3,842 V
IR2 = VA/R2 = 3,842/5 = 0,7684 A

Відповідь

IR2 = 0,7684 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: I3 = −0,887 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.

(VA − 12)/12 + (VA − 12)/5 + VA/10 = 0

Знайдіть VA

VA = (12/12 + 12/5 + 0/10) / (1/12 + 1/5 + 1/10) = 3,4/0,3833 = 8,87 V

Струм гілки

Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.

I3 = (0 − VA)/R3 = (0 − 8,87)/10 = −0,887 A

Відповідь

I3 = −0,887 A

Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.

4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 16,11 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 6 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 3 Ω+−V1​24 VR3​8 ΩAR5​10 ΩBIs​1,5 A+−V2​24 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 24 V, V2 = 24 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/8 + (VA − 24)/6 + (VA − VB)/6 = 0
0,4583·VA − 0,1667·VB = 4

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/10 + (VB − VA)/6 + (VB − 24)/3 = 1,5
−0,1667·VA + 0,6·VB = 9,5

Розв’яжіть

Δ = (0,4583)(0,6) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,2472
VA = Δ1/Δ = 3,983/0,2472 = 16,11 V
VB = Δ2/Δ = 5,021/0,2472 = 20,31 V

Відповідь

VA = 16,11 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I1 = 0,2 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 5 ΩR2​ = 12 Ω+−V1​10 VR3​20 ΩA+−V2​12 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 20(I1 − I2) = 10
25·I1 − 20·I2 = 10

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
12·I2 + 20(I2 − I1) = (−12)
−20·I1 + 32·I2 = −12

Розв’яжіть

Δ = (25)(32) − (−20)(−20) = 400
I1 = Δ1/Δ = 80/400 = 0,2 A
I2 = Δ2/Δ = −100/400 = −0,25 A

Відповідь

I1 = 0,2 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR5 = 0,5615 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 12 ΩR2​ = 12 ΩR3​ = 25 Ω+−V1​10 VR4​2 ΩAR5​2 ΩB+−V2​6 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
12·I1 + 2(I1 − I2) = 10
14·I1 − 2·I2 = 10

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 2(I2 − I1) + 2(I2 − I3) = 0
−2·I1 + 16·I2 − 2·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
25·I3 + 2(I3 − I2) = (−6)
−2·I2 + 27·I3 = −6

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 5884
I1 = Δ1/Δ = 4256/5884 = 0,7233 A
I2 = Δ2/Δ = 372/5884 = 0,06322 A
I3 = Δ3/Δ = −1280/5884 = −0,2175 A

Відповідь

IR5 = I2 − I3 = 0,2808 A
VR5 = IR5·R5 = 0,2808·2 = 0,5615 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR3 = −1,069 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​6 VR2​3 ΩAR4​10 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 5+10 = 15 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 3·15/(3+15) = 2,5 Ω
VA = 6·2,5/(8+2,5) = 1,429 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 1,429·10/15 = 0,9524 V
IR3′ = (VA − VB)/R3 = (1,429 − 0,9524)/5 = 0,09524 A
R1​ = 8 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​3 ΩAR4​10 ΩBIs​2 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 8·3/(8+3) = 2,182 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 10 ∥ 7,182 = 4,18 Ω
VB = Is·Req = 2·4,18 = 8,36 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 8,36·2,182/7,182 = 2,54 V
IR3″ = (VA − VB)/R3 = (2,54 − 8,36)/5 = −1,164 A

Додайте складові

IR3 = IR3′ + IR3″
IR3 = 0,09524 + (−1,164) = −1,069 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: IR4 = 2,467 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 Ω+−V1​24 VR3​30 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 30 ∥ 35 = 16,15 Ω
VA = 24·16,15/(15+16,15) = 12,44 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 12,44·20/35 = 7,111 V
IR4′ = (VB − V2)/R4 = (7,111 − 0)/20 = 0,3556 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 ΩКЗR3​30 ΩAIs​5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 10 Ω, тож лівий шлях — R2+10 = 25 Ω
Req = R4 ∥ 25 = 11,11 Ω
VB = Is·Req = 5·11,11 = 55,56 V
VA = VB·10/25 = 22,22 V
IR4″ = (VB − V2)/R4 = (55,56 − 0)/20 = 2,778 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 ΩКЗR3​30 ΩAОБРИВB+−V2​30 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 15·30/(15+30) = 10 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 30·25/45 = 16,67 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 16,67·10/25 = 6,667 V
IR4‴ = (VB − V2)/R4 = (16,67 − 30)/20 = −0,6667 A

Додайте складові

IR4 = IR4′ + IR4″ + IR4‴
IR4 = 0,3556 + 2,778 + (−0,6667) = 2,467 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 11,25 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 5 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​15 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 2 = 5,75 Ω
R1​ = 5 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​15 VR2​15 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·15/(5+15) = 11,25 V
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 10,61 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 6 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​4 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 6·4/(6+4) = 2,4 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,4 + 8 = 10,4 Ω
R1​ = 6 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​24 VR2​4 ΩAIs​1,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 9,6 + 1,5·2,4 = 13,2 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 13,2 + 1,5·8 = 25,2 V
Rth​ = 10,4 Ω+−Vth​25,2 VRL​3 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 25,2/(10,4 + 3) = 1,881 A
PL = IL²·RL = 1,881²·3 = 10,61 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vin,max = 0,5455 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення

|Av| = Rf/R1 = 22/1 = 22

Найбільший вхідний сигнал без обмеження

Vin,max = Vsat/|Av| = 12/22 = 0,5455 V

Відповідь

Vin,max = 0,5455 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Av = −1,1

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення кожного каскаду

A1 = −Rf1/R1 = −47/47 = −1
A2 = 1 + Rf2/R2 = 1 + 1/10 = 1,1

Загальний коефіцієнт підсилення

Av = A1·A2 = −1·1,1 = −1,1

Відповідь

Av = −1,1
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vL = 8,283 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 47 mH / 50 Ω = 0,94 ms
i(∞) = Vs/R = 24/50 = 0,48 A

Напруга на котушці

У момент t = 0 уся напруга живлення прикладена до котушки; далі вона спадає до нуля.

vL(t) = Vs·e−t/τ = 24·e−1/0,94 = 8,283 V

Відповідь

vL = 8,283 V
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 1,404 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

До t = 0 замкнений ключ шунтує R₂; після цього в контурі обидва резистори, R₁ і R₂.

i(0) = 20/10 = 2 A
i(∞) = 20/(10 + 5) = 1,333 A
τ = L/R = 100/15 = 6,667 ms
i(t) = 1,333 + (2 − 1,333)·e−t/τ

Струм у заданий момент

i(15) = 1,333 + (0,6667)·e−15/6,667 = 1,404 A

Відповідь

i = 1,404 A

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1