Між вузлом A і землею ввімкнено три вітки, як показано на схемі. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм I3 у вітці 3, що тече вгору у вузол A в напрямку стрілки.
V1 = 12 VR1 = 12 ΩV2 = 12 VR2 = 5 ΩR3 = 10 Ω
I3 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).
ОП ідеальний і живиться від ±15 V; його вихід насичується на рівні ±12 V. На інвертувальний підсилювач подається синусоїдальний сигнал. Знайдіть найбільшу амплітуду вхідного сигналу Vin,max (пікове значення), за якої вихідний сигнал не обмежується.
R1 = 1 kΩRf = 22 kΩVsat = ±12 V
Vin,max = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
Два каскади на ідеальних ОП увімкнено послідовно: інвертувальний підсилювач (R1, Rf1), за ним неінвертувальний (R2 на землю, Rf2 у колі зворотного зв’язку). Обидва живляться від ±15 V. Знайдіть загальний коефіцієнт підсилення за напругою Av = Vout/Vin.
R1 = 47 kΩRf1 = 47 kΩR2 = 10 kΩRf2 = 1 kΩ
Av =
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть напругу vL на котушці в момент t = 1 ms.
Vs = 24 VR = 50 ΩL = 47 mHt = 1 ms
vL = V
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Ключ паралельно R2 був замкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть струм котушки i при t = 15 ms.
Vs = 20 VR1 = 10 ΩR2 = 5 ΩL = 100 mHt = 15 ms
i = A
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: Req = 8,935 Ω
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 20 + 3 = 23 Ω
R2 ∥ 23 = 8·23/(8+23) = 5,935 Ω
Req = R1 + 5,935 = 3 + 5,935 = 8,935 Ω
Відповідь
Req = 8,935 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR2 = 0,7684 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 8 + 25 = 33 Ω
R4 ∥ 33 = 8,8 Ω
R3 + 8,8 = 23,8 Ω
R2 ∥ 23,8 = 4,132 Ω
Req = R1 + 4,132 = 12 + 4,132 = 16,13 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 15/16,13 = 0,9298 A
Струм через R₂
Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.
VA = V1 − IR1·R1 = 15 − 0,9298·12 = 3,842 V
IR2 = VA/R2 = 3,842/5 = 0,7684 A
Відповідь
IR2 = 0,7684 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: I3 = −0,887 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
ЗСК для вузла A
Нижній провід візьміть за землю. Кожна вітка проводить від A струм (VA − Vk)/Rk, де Vk — напруга її джерела (нуль для простого резистора). Сума струмів, що виходять з A, дорівнює нулю.
(VA − 12)/12 + (VA − 12)/5 + VA/10 = 0
Знайдіть VA
VA = (12/12 + 12/5 + 0/10) / (1/12 + 1/5 + 1/10) = 3,4/0,3833 = 8,87 V
Струм гілки
Стрілка спрямована вгору вздовж вітки, у вузол A.
I3 = (0 − VA)/R3 = (0 − 8,87)/10 = −0,887 A
Відповідь
I3 = −0,887 A
Від’ємний результат означає, що дійсний струм тече проти стрілки.
4.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: VA = 16,11 V
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 24 V, V2 = 24 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/8 + (VA − 24)/6 + (VA − VB)/6 = 0
0,4583·VA − 0,1667·VB = 4
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/10 + (VB − VA)/6 + (VB − 24)/3 = 1,5
−0,1667·VA + 0,6·VB = 9,5
Розв’яжіть
Δ = (0,4583)(0,6) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,2472
VA = Δ1/Δ = 3,983/0,2472 = 16,11 V
VB = Δ2/Δ = 5,021/0,2472 = 20,31 V
Відповідь
VA = 16,11 V
5.Метод контурних струмів
Відповідь: I1 = 0,2 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
5·I1 + 20(I1 − I2) = 10
25·I1 − 20·I2 = 10
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
12·I2 + 20(I2 − I1) = (−12)
−20·I1 + 32·I2 = −12
Розв’яжіть
Δ = (25)(32) − (−20)(−20) = 400
I1 = Δ1/Δ = 80/400 = 0,2 A
I2 = Δ2/Δ = −100/400 = −0,25 A
Відповідь
I1 = 0,2 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
6.Метод контурних струмів
Відповідь: VR5 = 0,5615 V
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
12·I1 + 2(I1 − I2) = 10
14·I1 − 2·I2 = 10
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
12·I2 + 2(I2 − I1) + 2(I2 − I3) = 0
−2·I1 + 16·I2 − 2·I3 = 0
ЗНК для контуру 3
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
25·I3 + 2(I3 − I2) = (−6)
−2·I2 + 27·I3 = −6
Розв’яжіть
Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 5884
I1 = Δ1/Δ = 4256/5884 = 0,7233 A
I2 = Δ2/Δ = 372/5884 = 0,06322 A
I3 = Δ3/Δ = −1280/5884 = −0,2175 A
Відповідь
IR5 = I2 − I3 = 0,2808 A
VR5 = IR5·R5 = 0,2808·2 = 0,5615 V
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
7.Метод накладання
Відповідь: IR3 = −1,069 A
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.
V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.
R1 ∥ R2 = 8·3/(8+3) = 2,182 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 10 ∥ 7,182 = 4,18 Ω
VB = Is·Req = 2·4,18 = 8,36 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 8,36·2,182/7,182 = 2,54 V
IR3″ = (VA − VB)/R3 = (2,54 − 8,36)/5 = −1,164 A
Додайте складові
IR3 = IR3′ + IR3″
IR3 = 0,09524 + (−1,164) = −1,069 A
Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.
8.Метод накладання
Відповідь: IR4 = 2,467 A
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.
R3 ∥ (R2+R4) = 30 ∥ 35 = 16,15 Ω
VA = 24·16,15/(15+16,15) = 12,44 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 12,44·20/35 = 7,111 V
IR4′ = (VB − V2)/R4 = (7,111 − 0)/20 = 0,3556 A
Випадок 2 · діє лише Is
Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.
R1 ∥ R3 = 10 Ω, тож лівий шлях — R2+10 = 25 Ω
Req = R4 ∥ 25 = 11,11 Ω
VB = Is·Req = 5·11,11 = 55,56 V
VA = VB·10/25 = 22,22 V
IR4″ = (VB − V2)/R4 = (55,56 − 0)/20 = 2,778 A
Випадок 3 · діє лише V2
V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.
R1 ∥ R3 = 15·30/(15+30) = 10 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 30·25/45 = 16,67 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 16,67·10/25 = 6,667 V
IR4‴ = (VB − V2)/R4 = (16,67 − 30)/20 = −0,6667 A
Додайте складові
IR4 = IR4′ + IR4″ + IR4‴
IR4 = 0,3556 + 2,778 + (−0,6667) = 2,467 A
Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.
9.Тевенен і Нортон
Відповідь: Vth = 11,25 V
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 5·15/(5+15) = 3,75 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 3,75 + 2 = 5,75 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.
Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·15/(5+15) = 11,25 V
10.Тевенен і Нортон
Відповідь: PL = 10,61 W
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 6·4/(6+4) = 2,4 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,4 + 8 = 10,4 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 9,6 + 1,5·2,4 = 13,2 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 13,2 + 1,5·8 = 25,2 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 25,2/(10,4 + 3) = 1,881 A
PL = IL²·RL = 1,881²·3 = 10,61 W
11.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Vin,max = 0,5455 V
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Коефіцієнт підсилення
|Av| = Rf/R1 = 22/1 = 22
Найбільший вхідний сигнал без обмеження
Vin,max = Vsat/|Av| = 12/22 = 0,5455 V
Відповідь
Vin,max = 0,5455 V
12.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Av = −1,1
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Коефіцієнт підсилення кожного каскаду
A1 = −Rf1/R1 = −47/47 = −1
A2 = 1 + Rf2/R2 = 1 + 1/10 = 1,1
Загальний коефіцієнт підсилення
Av = A1·A2 = −1·1,1 = −1,1
Відповідь
Av = −1,1
13.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: vL = 8,283 V
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу і кінцевий струм
Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.
τ = L/R = 47 mH / 50 Ω = 0,94 ms
i(∞) = Vs/R = 24/50 = 0,48 A
Напруга на котушці
У момент t = 0 уся напруга живлення прикладена до котушки; далі вона спадає до нуля.
vL(t) = Vs·e−t/τ = 24·e−1/0,94 = 8,283 V
Відповідь
vL = 8,283 V
14.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: i = 1,404 A
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Початкове значення, кінцеве значення, стала часу
До t = 0 замкнений ключ шунтує R₂; після цього в контурі обидва резистори, R₁ і R₂.