Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 15 ΩIR1​R3​ = 6 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​8 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 18 VR1 = 15 ΩR2 = 10 ΩR3 = 6 ΩR4 = 8 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 8 ΩIR1​R3​ = 4 ΩR5​ = 10 Ω+−V1​36 VR2​12 ΩAR4​15 ΩBR6​5 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 36 VR1 = 8 ΩR2 = 12 ΩR3 = 4 ΩR4 = 15 ΩR5 = 10 ΩR6 = 5 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​12 VR2​20 ΩAR4​15 ΩBIs​1,5 A

Методом вузлових потенціалів знайдіть потужність PIs, яку віддає джерело струму Is.

V1 = 12 VIs = 1,5 AR1 = 12 ΩR2 = 20 ΩR3 = 6 ΩR4 = 15 Ω
PIs = W
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 8 ΩR2​ = 2 ΩR4​ = 30 Ω+−V1​5 VR3​3 ΩAR5​2 ΩBIs​2,5 A+−V2​12 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 5 VIs = 2,5 AV2 = 12 VR1 = 8 ΩR2 = 2 ΩR3 = 3 ΩR4 = 30 ΩR5 = 2 Ω
VA = V
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 15 ΩR2​ = 15 Ω+−V1​15 VR3​6 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I1 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 15 VV2 = 18 VR1 = 15 ΩR2 = 15 ΩR3 = 6 Ω
I1 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 10 ΩR2​ = 4 ΩR3​ = 20 ΩIR3​+−V1​24 VR4​2 ΩAR5​20 ΩB+−V2​12 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 24 VV2 = 12 VR1 = 10 ΩR2 = 4 ΩR3 = 20 ΩR4 = 2 ΩR5 = 20 Ω
IR3 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 8 ΩIR1​R3​ = 6 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​3 ΩBIs​2,5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 10 VIs = 2,5 AR1 = 8 ΩR2 = 8 ΩR3 = 6 ΩR4 = 3 Ω
IR1 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 2 ΩR2​ = 15 Ω−+VR2​R4​ = 20 Ω+−V1​9 VR3​12 ΩAIs​0,5 AB−+V2​36 V

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 9 VIs = 0,5 AV2 = 36 VR1 = 2 ΩR2 = 15 ΩR3 = 12 ΩR4 = 20 Ω
VR2 = V
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 15 VR1 = 2 ΩR2 = 5 ΩR3 = 2 Ω
IN = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​8 ΩAIs​3 ABRL​10 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 10 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 12 VIs = 3 AR1 = 12 ΩR2 = 8 ΩR3 = 30 ΩRL = 10 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = 1 kΩR1​ = 1 kΩVin​ = −1,3 V

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Знайдіть вихідну напругу Vout.

Vin = −1,3 VR1 = 1 kΩRf = 1 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​R2​ = 10 kΩV1​ = 1,6 VR1​ = 4,7 kΩV2​ = 1,7 VR3​ = 47 kΩR4​ = 4,7 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 1,6 VV2 = 1,7 VR1 = 4,7 kΩR2 = 10 kΩR3 = 47 kΩR4 = 4,7 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​24 Vt = 0R = 50 ΩL220 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 5 ms.

Vs = 24 VR = 50 ΩL = 220 mHt = 5 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​24 VR1​ = 5 ΩR2​ = 22 Ωрозмикається при t = 0L68 mHi(t)

Ключ паралельно R2 був замкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть струм котушки i при t = 5 ms.

Vs = 24 VR1 = 5 ΩR2 = 22 ΩL = 68 mHt = 5 ms
i = A

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,864 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 15 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​8 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 6 + 8 = 14 Ω
R2 ∥ 14 = 10·14/(10+14) = 5,833 Ω
Req = R1 + 5,833 = 15 + 5,833 = 20,83 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/20,83 = 0,864 A

Відповідь

IR1 = 0,864 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 2,595 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 8 ΩR3​ = 4 ΩR5​ = 10 Ω+−V1​36 VR2​12 ΩAR4​15 ΩBR6​5 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 10 + 5 = 15 Ω
R4 ∥ 15 = 7,5 Ω
R3 + 7,5 = 11,5 Ω
R2 ∥ 11,5 = 5,872 Ω
Req = R1 + 5,872 = 8 + 5,872 = 13,87 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 36/13,87 = 2,595 A

Відповідь

IR1 = 2,595 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: PIs = 21,91 W

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/20 + (VA − 12)/12 + (VA − VB)/6 = 0
0,3·VA − 0,1667·VB = 1

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/15 + (VB − VA)/6 = 1,5
−0,1667·VA + 0,2333·VB = 1,5

Розв’яжіть

Δ = (0,3)(0,2333) − (−0,1667)(−0,1667) = 0,04222
VA = Δ1/Δ = 0,4833/0,04222 = 11,45 V
VB = Δ2/Δ = 0,6167/0,04222 = 14,61 V

Потужність, яку віддає джерело струму

Джерело подає Iₛ угору у вузол B, від землі (0 V) до VB. Джерело, струм якого виходить з його затискача +, віддає потужність P = V·I.

PIs = VB·Is = 14,61·1,5 = 21,91 W

Відповідь

PIs = 21,91 W
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 2,831 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 8 ΩR2​ = 2 ΩR4​ = 30 Ω+−V1​5 VR3​3 ΩAR5​2 ΩBIs​2,5 A+−V2​12 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 5 V, V2 = 12 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/3 + (VA − 5)/8 + (VA − VB)/2 = 0
0,9583·VA − 0,5·VB = 0,625

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/2 + (VB − VA)/2 + (VB − 12)/30 = 2,5
−0,5·VA + 1,033·VB = 2,9

Розв’яжіть

Δ = (0,9583)(1,033) − (−0,5)(−0,5) = 0,7403
VA = Δ1/Δ = 2,096/0,7403 = 2,831 V
VB = Δ2/Δ = 3,092/0,7403 = 4,176 V

Відповідь

VA = 2,831 V
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I1 = 0,5111 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 15 ΩR2​ = 15 Ω+−V1​15 VR3​6 ΩA+−V2​18 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
15·I1 + 6(I1 − I2) = 15
21·I1 − 6·I2 = 15

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
15·I2 + 6(I2 − I1) = (−18)
−6·I1 + 21·I2 = −18

Розв’яжіть

Δ = (21)(21) − (−6)(−6) = 405
I1 = Δ1/Δ = 207/405 = 0,5111 A
I2 = Δ2/Δ = −288/405 = −0,7111 A

Відповідь

I1 = 0,5111 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: IR3 = −0,3638 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 10 ΩR2​ = 4 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​24 VR4​2 ΩAR5​20 ΩB+−V2​12 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
10·I1 + 2(I1 − I2) = 24
12·I1 − 2·I2 = 24

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
4·I2 + 2(I2 − I1) + 20(I2 − I3) = 0
−2·I1 + 26·I2 − 20·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
20·I3 + 20(I3 − I2) = (−12)
−20·I2 + 40·I3 = −12

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 7520
I1 = Δ1/Δ = 14880/7520 = 1,979 A
I2 = Δ2/Δ = −960/7520 = −0,1277 A
I3 = Δ3/Δ = −2736/7520 = −0,3638 A

Відповідь

IR3 = I3 = −0,3638 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR1 = 1,106 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR3​ = 6 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​3 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 6+3 = 9 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 8·9/(8+9) = 4,235 Ω
VA = 10·4,235/(8+4,235) = 3,462 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 3,462·3/9 = 1,154 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (10 − 3,462)/8 = 0,8173 A
R1​ = 8 ΩR3​ = 6 ΩКЗR2​8 ΩAR4​3 ΩBIs​2,5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 8·8/(8+8) = 4 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 3 ∥ 10 = 2,308 Ω
VB = Is·Req = (−2,5)·2,308 = −5,769 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = −5,769·4/10 = −2,308 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − −2,308)/8 = 0,2885 A

Додайте складові

IR1 = IR1′ + IR1″
IR1 = 0,8173 + 0,2885 = 1,106 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: VR2 = −13,77 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 2 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 Ω+−V1​9 VR3​12 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 12 ∥ 35 = 8,936 Ω
VA = 9·8,936/(2+8,936) = 7,354 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 7,354·20/35 = 4,202 V
VR2′ = VB − VA = 4,202 − 7,354 = −3,152 V
R1​ = 2 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 ΩКЗR3​12 ΩAIs​0,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 1,714 Ω, тож лівий шлях — R2+1,714 = 16,71 Ω
Req = R4 ∥ 16,71 = 9,105 Ω
VB = Is·Req = 0,5·9,105 = 4,553 V
VA = VB·1,714/16,71 = 0,4669 V
VR2″ = VB − VA = 4,553 − 0,4669 = 4,086 V
R1​ = 2 ΩR2​ = 15 ΩR4​ = 20 ΩКЗR3​12 ΩAОБРИВB−+V2​36 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 2·12/(2+12) = 1,714 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−36)·16,71/36,71 = −16,39 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −16,39·1,714/16,71 = −1,681 V
VR2‴ = VB − VA = −16,39 − −1,681 = −14,71 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″ + VR2‴
VR2 = (−3,152) + 4,086 + (−14,71) = −13,77 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 3,125 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​5 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·5/(2+5) = 1,429 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,429 + 2 = 3,429 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·5/(2+5) = 10,71 V
IN​3,125 ARth​3,429 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 10,71/3,429 = 3,125 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 59,41 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 12 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​8 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 12·8/(12+8) = 4,8 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 4,8 + 30 = 34,8 Ω
R1​ = 12 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​8 ΩAIs​3 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 4,8 + 3·4,8 = 19,2 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 19,2 + 3·30 = 109,2 V
Rth​ = 34,8 Ω+−Vth​109,2 VRL​10 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 109,2/(34,8 + 10) = 2,438 A
PL = IL²·RL = 2,438²·10 = 59,41 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −2,6 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Інвертувальний вхід повторює вхід

V₋ = V₊ = −1,3 V
I = V₋/R1 = −1,3/1 = −1,3 mA

Вихідна напруга

Струм через R₁ тече й через Rf.

Vout = V₋ + I·Rf = −1,3 + (−1,3)·1 = −2,6 V

Відповідь

Vout = −2,6 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = −2,921 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на вході +

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 1,7·4,7/(47 + 4,7) = 0,1545 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

Vout = −(10/4,7)·1,6 + (1 + 10/4,7)·0,1545 = −3,404 + 0,4834 = −2,921 V

Відповідь

Vout = −2,921 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,3259 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 220 mH / 50 Ω = 4,4 ms
i(∞) = Vs/R = 24/50 = 0,48 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e−t/τ) = 0,48·(1 − e−5/4,4) = 0,3259 A

Відповідь

i = 0,3259 A
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 1,426 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

До t = 0 замкнений ключ шунтує R₂; після цього в контурі обидва резистори, R₁ і R₂.

i(0) = 24/5 = 4,8 A
i(∞) = 24/(5 + 22) = 0,8889 A
τ = L/R = 68/27 = 2,519 ms
i(t) = 0,8889 + (4,8 − 0,8889)·e−t/τ

Струм у заданий момент

i(5) = 0,8889 + (3,911)·e−5/2,519 = 1,426 A

Відповідь

i = 1,426 A

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1