Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 6 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAR4​20 ΩB

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 9 VR1 = 6 ΩR2 = 6 ΩR3 = 2 ΩR4 = 20 Ω
Req = Ω
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 2 ΩIR1​R3​ = 20 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​30 ΩBR6​20 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 18 VR1 = 2 ΩR2 = 10 ΩR3 = 20 ΩR4 = 30 ΩR5 = 2 ΩR6 = 20 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 10 ΩIR1​R3​ = 3 Ω+−V1​24 VR2​6 ΩAR4​6 ΩBIs​1 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 24 VIs = 1 AR1 = 10 ΩR2 = 6 ΩR3 = 3 ΩR4 = 6 Ω
IR1 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 12 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​9 VR2​15 ΩAR4​15 ΩIR4​B0,1·VA​

Ромб — це джерело струму, кероване напругою, що подає струм 0,1·VA (в A, де VA у V) угору у вузол B. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 9 VR1 = 12 ΩR2 = 15 ΩR3 = 8 ΩR4 = 15 Ωg = 0,1 A/V
IR4 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 6 ΩIR1​R2​ = 6 Ω+−V1​12 VR3​3 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VV2 = 10 VR1 = 6 ΩR2 = 6 ΩR3 = 3 Ω
IR1 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 30 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​36 VR4​3 Ω+−VR4​AR5​5 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти напругу VR4 на R4 з указаною полярністю.

V1 = 36 VV2 = 10 VR1 = 6 ΩR2 = 30 ΩR3 = 8 ΩR4 = 3 ΩR5 = 5 Ω
VR4 = V
7.Метод накладанняСередня
лінійне колоVs​Is​IRL​

Лінійне резистивне коло містить одне джерело напруги Vs і одне джерело струму Is. Струм I через резистор навантаження виміряли двічі: при Vs = 20 V і Is = 4 mA I = 41,2 mA; при Vs = 12 V і Is = 10 mA I = 27 mA. Знайдіть струм навантаження I при Vs = 8 V і Is = 10 mA.

20 V, 4 mA → 41,2 mA12 V, 10 mA → 27 mAVs = 8 V, Is = 10 mA
I = mA
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 15 ΩIR1​R2​ = 6 ΩR4​ = 10 Ω+−V1​10 VR3​25 ΩAIs​2,5 AB+−V2​30 V

За методом накладання знайдіть потужність PR1, яку споживає R1.

V1 = 10 VIs = 2,5 AV2 = 30 VR1 = 15 ΩR2 = 6 ΩR3 = 25 ΩR4 = 10 Ω
PR1 = W
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 10 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​10 VR2​20 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 10 VR1 = 10 ΩR2 = 20 ΩR3 = 4 Ω
Vth = V
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 30 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAIs​1,5 ABab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 9 VIs = 1,5 AR1 = 30 ΩR2 = 6 ΩR3 = 5 Ω
IN = A
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​R2​ = 10 kΩV1​ = 1,2 VR1​ = 1 kΩV2​ = 2,1 VR3​ = 1 kΩR4​ = 10 kΩ

Диференціальний підсилювач використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V, R3 = R1 і R4 = R2. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = 1,2 VV2 = 2,1 VR1 = R3 = 1 kΩR2 = R4 = 10 kΩ
Vout = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​C = 1 µFVin​ = 0,2 VR = 4,7 kΩ

Інтегратор використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V; його вихід насичується на рівні ±12 V. Конденсатор розряджений, коли при t = 0 подається стала вхідна напруга Vin = 0,2 V. Через який час після t = 0 вихід досягне насичення? Знайдіть t.

Vin = 0,2 VR = 4,7 kΩC = 1 µFVsat = ±12 V
t = ms
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​20 Vt = 0R = 20 ΩL220 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть енергію W, накопичену в котушці при t = 15 ms, у mJ.

Vs = 20 VR = 20 ΩL = 220 mHt = 15 ms
W = mJ
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​24 Vрозмикається при t = 0R1​ = 6,8 kΩR2​ = 1 kΩC100 µF+−vC​

Ключ був замкнений тривалий час, тож коло в усталеному режимі. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 40 ms.

Vs = 24 VR1 = 6,8 kΩR2 = 1 kΩC = 100 µFt = 40 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 10,71 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 6 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAR4​20 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 2 + 20 = 22 Ω
R2 ∥ 22 = 6·22/(6+22) = 4,714 Ω
Req = R1 + 4,714 = 6 + 4,714 = 10,71 Ω

Відповідь

Req = 10,71 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 1,864 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 2 ΩR3​ = 20 ΩR5​ = 2 Ω+−V1​18 VR2​10 ΩAR4​30 ΩBR6​20 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 2 + 20 = 22 Ω
R4 ∥ 22 = 12,69 Ω
R3 + 12,69 = 32,69 Ω
R2 ∥ 32,69 = 7,658 Ω
Req = R1 + 7,658 = 2 + 7,658 = 9,658 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/9,658 = 1,864 A

Відповідь

IR1 = 1,864 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 1,588 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 10 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​24 VR2​6 ΩAR4​6 ΩBIs​1 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 24 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/6 + (VA − 24)/10 + (VA − VB)/3 = 0
0,6·VA − 0,3333·VB = 2,4

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/6 + (VB − VA)/3 = 1
−0,3333·VA + 0,5·VB = 1

Розв’яжіть

Δ = (0,6)(0,5) − (−0,3333)(−0,3333) = 0,1889
VA = Δ1/Δ = 1,533/0,1889 = 8,118 V
VB = Δ2/Δ = 1,4/0,1889 = 7,412 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (24 − 8,118)/10 = 1,588 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR4 = 0,4576 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Струми, що виходять з A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
0,275·VA − 0,125·VB = 0,75

ЗСК для вузла B

Залежне джерело подає g·VA у вузол B. Розглядайте його як незалежне джерело, потім перенесіть доданок з VA у ліву частину.

(VB − VA)/R3 + VB/R4 = 0,1·VA
−0,225·VA + 0,1917·VB = 0

Розв’яжіть

Δ = (0,275)(0,1917) − (−0,125)(−0,225) = 0,02458
VA = Δ1/Δ = 0,1437/0,02458 = 5,847 V
VB = Δ2/Δ = 0,1688/0,02458 = 6,864 V

Струм через R₄

IR4 = VB/R4 = 6,864/15 = 0,4576 A

Відповідь

IR4 = 0,4576 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: IR1 = 1,083 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 6 Ω+−V1​12 VR3​3 ΩA+−V2​10 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
6·I1 + 3(I1 − I2) = 12
9·I1 − 3·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
6·I2 + 3(I2 − I1) = (−10)
−3·I1 + 9·I2 = −10

Розв’яжіть

Δ = (9)(9) − (−3)(−3) = 72
I1 = Δ1/Δ = 78/72 = 1,083 A
I2 = Δ2/Δ = −54/72 = −0,75 A

Відповідь

IR1 = I1 = 1,083 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: VR4 = 11,54 V

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 30 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​36 VR4​3 ΩAR5​5 ΩB+−V2​10 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
6·I1 + 3(I1 − I2) = 36
9·I1 − 3·I2 = 36

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
30·I2 + 3(I2 − I1) + 5(I2 − I3) = 0
−3·I1 + 38·I2 − 5·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
8·I3 + 5(I3 − I2) = (−10)
−5·I2 + 13·I3 = −10

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 4104
I1 = Δ1/Δ = 16734/4104 = 4,077 A
I2 = Δ2/Δ = 954/4104 = 0,2325 A
I3 = Δ3/Δ = −2790/4104 = −0,6798 A

Відповідь

IR4 = I1 − I2 = 3,845 A
VR4 = IR4·R4 = 3,845·3 = 11,54 V

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: I = 19 mA

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

Запишіть відгук як суму внесків

Кожен внесок пропорційний своєму джерелу з коефіцієнтом, що залежить лише від резисторів.

I = k₁·Vs + k₂·Is
20·k₁ + 4·k₂ = 41,2
12·k₁ + 10·k₂ = 27

Знайдіть коефіцієнти

Δ = (20)(10) − (4)(12) = 152
k₁ = Δ1/Δ = 304/152 = 2
k₂ = Δ2/Δ = 45,6/152 = 0,3
k₁ = 2 mA/V, k₂ = 0,3

Обчисліть новий струм

I = 2·8 + 0,3·10 = 19 mA

Відповідь

I = 19 mA
8.Метод накладання

Відповідь: PR1 = 13,56 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 15 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 10 Ω+−V1​10 VR3​25 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 25 ∥ 16 = 9,756 Ω
VA = 10·9,756/(15+9,756) = 3,941 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 3,941·10/16 = 2,463 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (10 − 3,941)/15 = 0,4039 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 10 ΩКЗR3​25 ΩAIs​2,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 9,375 Ω, тож лівий шлях — R2+9,375 = 15,38 Ω
Req = R4 ∥ 15,38 = 6,059 Ω
VB = Is·Req = 2,5·6,059 = 15,15 V
VA = VB·9,375/15,38 = 9,236 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 9,236)/15 = −0,6158 A
R1​ = 15 ΩR2​ = 6 ΩR4​ = 10 ΩКЗR3​25 ΩAОБРИВB+−V2​30 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 15·25/(15+25) = 9,375 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = 30·15,38/25,38 = 18,18 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = 18,18·9,375/15,38 = 11,08 V
IR1‴ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 11,08)/15 = −0,7389 A

Додайте внески струму

IR1 = IR1′ + IR1″ + IR1‴ = 0,4039 + (−0,6158) + (−0,7389) = −0,9507 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR1 = IR1²·R1 = (−0,9507)²·15 = 13,56 W

Відповідь

PR1 = 13,56 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 16,32 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 6,667 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 10 ΩR3​ = 4 ΩКЗR2​20 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 10·20/(10+20) = 6,667 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6,667 + 4 = 10,67 Ω
R1​ = 10 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​10 VR2​20 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 10·20/(10+20) = 6,667 V
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 1,65 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 30 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​6 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 30·6/(30+6) = 5 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 5 + 5 = 10 Ω
R1​ = 30 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​9 VR2​6 ΩAIs​1,5 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 1,5 + 1,5·5 = 9 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 9 + 1,5·5 = 16,5 V
IN​1,65 ARth​10 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 16,5/10 = 1,65 A
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 9 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на входах

Через R₃ і R₄ тече однаковий струм, тож вони утворюють подільник напруги; зворотний зв’язок забезпечує V₋ = V₊.

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 2,1·10/(1 + 10) = 1,909 V
V₋ = V₊

ЗСК для інвертувального входу

(1,2 − 1,909)/1 = (1,909 − Vout)/10
Vout = (R2/R1)·(V2 − V1) = (10/1)·(2,1 − 1,2) = 9 V

Відповідь

Vout = 9 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: t = 282 ms

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідний струм і швидкість наростання

kΩ помножити на µF дає мілісекунди.

RC = 4,7 kΩ · 1 µF = 4,7 ms
швидкість наростання = −Vin/(RC) = −0,2/4,7 = −0,04255 V/ms

Час до насичення

|Vin|·t/(RC) = Vsat → t = Vsat·RC/|Vin| = 12·4,7/0,2 = 282 ms

Відповідь

t = 282 ms
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: W = 60,93 mJ

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 220 mH / 20 Ω = 11 ms
i(∞) = Vs/R = 20/20 = 1 A

Струм у заданий момент

i(t) = 1·(1 − e−15/11) = 0,7443 A

Накопичена енергія

W = ½·L·i² = ½·220·0,7443² = 60,93 mJ

Відповідь

W = 60,93 mJ
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 2,063 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкова напруга на конденсаторі

В усталеному режимі конденсатор — розрив кола, тож R₁ і R₂ утворюють подільник напруги. Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком у момент розмикання ключа.

vC(0) = 24·1/(6,8 + 1) = 3,077 V

Стала часу після розмикання ключа

τ = R2·C = 1·100 = 100 ms

Розряджання

vC(t) = 3,077·e−40/100 = 2,063 V

Відповідь

vC = 2,063 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1