Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 20 ΩIR1​R3​ = 4 Ω+−V1​9 VR2​5 ΩAR4​15 ΩB

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 9 VR1 = 20 ΩR2 = 5 ΩR3 = 4 ΩR4 = 15 Ω
IR1 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​6 ΩIR2​AR4​25 ΩBR6​15 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 10 VR1 = 5 ΩR2 = 6 ΩR3 = 15 ΩR4 = 25 ΩR5 = 5 ΩR6 = 15 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​12 VR2​4 ΩAR4​15 ΩBIs​2 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VB (відносно землі).

V1 = 12 VIs = 2 AR1 = 20 ΩR2 = 4 ΩR3 = 12 ΩR4 = 15 Ω
VB = V
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 4 ΩR2​ = 8 ΩIR2​R4​ = 10 Ω+−V1​36 VR3​2 ΩAR5​5 ΩBIs​0,5 A+−V2​10 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 36 VIs = 0,5 AV2 = 10 VR1 = 4 ΩR2 = 8 ΩR3 = 2 ΩR4 = 10 ΩR5 = 5 Ω
IR2 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 3 ΩR2​ = 5 Ω+−V1​12 VR3​5 ΩA+−V2​6 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I2 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 12 VV2 = 6 VR1 = 3 ΩR2 = 5 ΩR3 = 5 Ω
I2 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 20 ΩR2​ = 5 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​24 VR4​6 ΩAR5​20 ΩB+−V2​24 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I1 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 24 VV2 = 24 VR1 = 20 ΩR2 = 5 ΩR3 = 15 ΩR4 = 6 ΩR5 = 20 Ω
I1 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​4 ΩIR2​AR4​4 ΩBIs​4 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти струм IR2 через R2 у напрямку стрілки.

V1 = 9 VIs = 4 AR1 = 8 ΩR2 = 4 ΩR3 = 2 ΩR4 = 4 Ω
IR2 = A
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 25 ΩIR1​R2​ = 10 ΩR4​ = 8 Ω+−V1​12 VR3​6 ΩAIs​1,5 AB−+V2​10 V

За методом накладання знайдіть потужність PR1, яку споживає R1.

V1 = 12 VIs = 1,5 AV2 = 10 VR1 = 25 ΩR2 = 10 ΩR3 = 6 ΩR4 = 8 Ω
PR1 = W
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 20 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​6 VR2​15 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 6 VR1 = 20 ΩR2 = 15 ΩR3 = 5 Ω
IN = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​36 VR2​20 ΩAIs​6 ABab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 36 VIs = 6 AR1 = 8 ΩR2 = 20 ΩR3 = 2 Ω
Vth = V
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​R2​ = 22 kΩV1​ = −1,3 VR1​ = 2 kΩV2​ = −2,2 VR3​ = 2 kΩR4​ = 22 kΩ

Диференціальний підсилювач використовує ідеальний ОП із живленням ±15 V, R3 = R1 і R4 = R2. Знайдіть напругу V− на інвертувальному вході.

V1 = −1,3 VV2 = −2,2 VR1 = R3 = 2 kΩR2 = R4 = 22 kΩ
V− = V
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​R2​ = 47 kΩV1​ = −1,1 VR1​ = 100 kΩV2​ = 0,3 VR3​ = 47 kΩR4​ = 1 kΩ

ОП ідеальний і живиться від ±15 V. Відношення опорів не узгоджені. Знайдіть вихідну напругу Vout.

V1 = −1,1 VV2 = 0,3 VR1 = 100 kΩR2 = 47 kΩR3 = 47 kΩR4 = 1 kΩ
Vout = V
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​6 Vt = 0R = 5 ΩL68 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть енергію W, накопичену в котушці при t = 5 ms, у mJ.

Vs = 6 VR = 5 ΩL = 68 mHt = 5 ms
W = mJ
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​24 Vt = 0R = 6,8 kΩC68 µF+−vC​vC​(0) = 6 V

Безпосередньо перед замиканням вимикача в момент t = 0 конденсатор має 6 V з указаною полярністю. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 200 ms.

Vs = 24 VR = 6,8 kΩC = 68 µFvC(0) = 6 Vt = 200 ms
vC = V

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,3757 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 20 ΩR3​ = 4 Ω+−V1​9 VR2​5 ΩAR4​15 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 4 + 15 = 19 Ω
R2 ∥ 19 = 5·19/(5+19) = 3,958 Ω
Req = R1 + 3,958 = 20 + 3,958 = 23,96 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 9/23,96 = 0,3757 A

Відповідь

IR1 = 0,3757 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,8231 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 5 ΩR3​ = 15 ΩR5​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​6 ΩAR4​25 ΩBR6​15 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 5 + 15 = 20 Ω
R4 ∥ 20 = 11,11 Ω
R3 + 11,11 = 26,11 Ω
R2 ∥ 26,11 = 4,879 Ω
Req = R1 + 4,879 = 5 + 4,879 = 9,879 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 10/9,879 = 1,012 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 10 − 1,012·5 = 4,939 V
IR2 = VA/R2 = 4,939/6 = 0,8231 A

Відповідь

IR2 = 0,8231 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VB = 16,15 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 20 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​12 VR2​4 ΩAR4​15 ΩBIs​2 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 12 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/4 + (VA − 12)/20 + (VA − VB)/12 = 0
0,3833·VA − 0,08333·VB = 0,6

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/15 + (VB − VA)/12 = 2
−0,08333·VA + 0,15·VB = 2

Розв’яжіть

Δ = (0,3833)(0,15) − (−0,08333)(−0,08333) = 0,05056
VA = Δ1/Δ = 0,2567/0,05056 = 5,077 V
VB = Δ2/Δ = 0,8167/0,05056 = 16,15 V

Відповідь

VB = 16,15 V
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR2 = 0,5526 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 4 ΩR2​ = 8 ΩR4​ = 10 Ω+−V1​36 VR3​2 ΩAR5​5 ΩBIs​0,5 A+−V2​10 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 36 V, V2 = 10 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/2 + (VA − 36)/4 + (VA − VB)/8 = 0
0,875·VA − 0,125·VB = 9

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/5 + (VB − VA)/8 + (VB − 10)/10 = 0,5
−0,125·VA + 0,425·VB = 1,5

Розв’яжіть

Δ = (0,875)(0,425) − (−0,125)(−0,125) = 0,3563
VA = Δ1/Δ = 4,013/0,3563 = 11,26 V
VB = Δ2/Δ = 2,438/0,3563 = 6,842 V

Відповідь

IR2 = (VA − VB)/R2 = (11,26 − 6,842)/8 = 0,5526 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I2 = 0,2182 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 3 ΩR2​ = 5 Ω+−V1​12 VR3​5 ΩA+−V2​6 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
3·I1 + 5(I1 − I2) = 12
8·I1 − 5·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
5·I2 + 5(I2 − I1) = (−6)
−5·I1 + 10·I2 = −6

Розв’яжіть

Δ = (8)(10) − (−5)(−5) = 55
I1 = Δ1/Δ = 90/55 = 1,636 A
I2 = Δ2/Δ = 12/55 = 0,2182 A

Відповідь

I2 = 0,2182 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: I1 = 0,8193 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 20 ΩR2​ = 5 ΩR3​ = 15 Ω+−V1​24 VR4​6 ΩAR5​20 ΩB+−V2​24 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
20·I1 + 6(I1 − I2) = 24
26·I1 − 6·I2 = 24

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
5·I2 + 6(I2 − I1) + 20(I2 − I3) = 0
−6·I1 + 31·I2 − 20·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
15·I3 + 20(I3 − I2) = (−24)
−20·I2 + 35·I3 = −24

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 16550
I1 = Δ1/Δ = 13560/16550 = 0,8193 A
I2 = Δ2/Δ = −7440/16550 = −0,4495 A
I3 = Δ3/Δ = −15600/16550 = −0,9426 A

Відповідь

I1 = 0,8193 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: IR2 = 1,75 A

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​9 VR2​4 ΩAR4​4 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 2+4 = 6 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 4·6/(4+6) = 2,4 Ω
VA = 9·2,4/(8+2,4) = 2,077 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 2,077·4/6 = 1,385 V
IR2′ = (VA − 0)/R2 = (2,077 − 0)/4 = 0,5192 A
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​4 ΩAR4​4 ΩBIs​4 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 8·4/(8+4) = 2,667 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 4 ∥ 4,667 = 2,154 Ω
VB = Is·Req = 4·2,154 = 8,615 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 8,615·2,667/4,667 = 4,923 V
IR2″ = (VA − 0)/R2 = (4,923 − 0)/4 = 1,231 A

Додайте складові

IR2 = IR2′ + IR2″
IR2 = 0,5192 + 1,231 = 1,75 A

Від’ємний результат означає, що насправді струм тече проти стрілки.

8.Метод накладання

Відповідь: PR1 = 3,799 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 25 ΩR2​ = 10 ΩR4​ = 8 Ω+−V1​12 VR3​6 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 6 ∥ 18 = 4,5 Ω
VA = 12·4,5/(25+4,5) = 1,831 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 1,831·8/18 = 0,8136 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (12 − 1,831)/25 = 0,4068 A
R1​ = 25 ΩR2​ = 10 ΩR4​ = 8 ΩКЗR3​6 ΩAIs​1,5 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 4,839 Ω, тож лівий шлях — R2+4,839 = 14,84 Ω
Req = R4 ∥ 14,84 = 5,198 Ω
VB = Is·Req = 1,5·5,198 = 7,797 V
VA = VB·4,839/14,84 = 2,542 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 2,542)/25 = −0,1017 A
R1​ = 25 ΩR2​ = 10 ΩR4​ = 8 ΩКЗR3​6 ΩAОБРИВB−+V2​10 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 25·6/(25+6) = 4,839 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−10)·14,84/22,84 = −6,497 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −6,497·4,839/14,84 = −2,119 V
IR1‴ = (V1 − VA)/R1 = (0 − −2,119)/25 = 0,08475 A

Додайте внески струму

IR1 = IR1′ + IR1″ + IR1‴ = 0,4068 + (−0,1017) + 0,08475 = 0,3898 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR1 = IR1²·R1 = 0,3898²·25 = 3,799 W

Відповідь

PR1 = 3,799 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 4,575 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 0,1895 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 20 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​15 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 20·15/(20+15) = 8,571 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 8,571 + 5 = 13,57 Ω
R1​ = 20 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​6 VR2​15 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 6·15/(20+15) = 2,571 V
IN​0,1895 ARth​13,57 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 2,571/13,57 = 0,1895 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 72 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 8 ΩR3​ = 2 ΩКЗR2​20 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 8·20/(8+20) = 5,714 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 5,714 + 2 = 7,714 Ω
R1​ = 8 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​36 VR2​20 ΩAIs​6 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 25,71 + 6·5,714 = 60 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 60 + 6·2 = 72 V
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: V− = −2,017 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на входах

Через R₃ і R₄ тече однаковий струм, тож вони утворюють подільник напруги; зворотний зв’язок забезпечує V₋ = V₊.

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = −2,2·22/(2 + 22) = −2,017 V
V₋ = V₊

Відповідь

V− = −2,017 V
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Vout = 0,5262 V

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Напруга на вході +

V₊ = V2·R4/(R3 + R4) = 0,3·1/(47 + 1) = 0,00625 V

Накладіть дію двох входів

При V₂ = 0 для V₁ схема — інвертувальний підсилювач. При V₁ = 0 V₊ підсилюється з коефіцієнтом неінвертувального підсилювача 1 + R₂/R₁.

Vout = −(47/100)·(−1,1) + (1 + 47/100)·0,00625 = 0,517 + 0,009187 = 0,5262 V

Відповідь

Vout = 0,5262 V
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: W = 4,634 mJ

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 68 mH / 5 Ω = 13,6 ms
i(∞) = Vs/R = 6/5 = 1,2 A

Струм у заданий момент

i(t) = 1,2·(1 − e−5/13,6) = 0,3692 A

Накопичена енергія

W = ½·L·i² = ½·68·0,3692² = 4,634 mJ

Відповідь

W = 4,634 mJ
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 12,32 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком, тож вона починає з накопиченого значення й прямує до напруги джерела.

vC(0) = 6 V, vC(∞) = Vs = 24 V
τ = R·C = 6,8 kΩ · 68 µF = 462,4 ms
vC(t) = 24 + (6 − 24)·e−t/τ

Напруга в заданий момент

vC(200) = 24 + (−18)·e−200/462,4 = 12,32 V

Відповідь

vC = 12,32 V

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1