Теорія електричних кіл 1: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 14 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Метод контурних струмів

Закон напруг Кірхгофа
ΣV = 0 у кожному контурі
Спільний резистор
струм = I1 − I2
Джерело струму в контурі
задає струм цього контуру

Метод

  1. Задайте струм за годинниковою стрілкою в кожному контурі (вікні) кола.
  2. Застосуйте закон напруг Кірхгофа до кожного контуру: сума спадів напруги дорівнює нулю.
  3. У резисторі, спільному для двох контурів, струм дорівнює різниці двох контурних струмів.
  4. Розв’яжіть рівняння; від’ємний результат означає, що струм тече в протилежному напрямку.

Метод накладання

Метод накладання
x = x1 + x2 + … (one source at a time)
Вимкнене джерело напруги
коротке замикання (0 V)
Вимкнене джерело струму
розрив (0 A)
Подільник напруги
V2 = V·R2/(R1 + R2)
Подільник струму
I1 = I·R2/(R1 + R2)

Метод

  1. Порахуйте незалежні джерела. Для кожного джерела ви розв’яжете одне простіше коло.
  2. Залиште одне джерело й вимкніть інші: джерело напруги стає коротким замиканням (провідником), джерело струму — розривом.
  3. Розв’яжіть простіше коло щодо потрібної напруги чи струму, стежачи за напрямком.
  4. Повторіть для кожного джерела, потім додайте внески з урахуванням знаків.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Схеми з операційними підсилювачами

Інвертувальний підсилювач
Vout = −(Rf/Rin)·Vin
Неінвертувальний підсилювач
Vout = (1 + Rf/R1)·Vin
Сумувальний підсилювач
Vout = −Rf(V1/R1 + V2/R2)
Ідеальний ОП
V+ = V−, Iin = 0

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 15 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​24 VR2​15 ΩAR4​8 ΩB

Знайдіть еквівалентний опір Req, який бачить джерело V1.

V1 = 24 VR1 = 15 ΩR2 = 15 ΩR3 = 2 ΩR4 = 8 Ω
Req = Ω
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 6 ΩIR1​R3​ = 10 ΩR5​ = 12 Ω+−V1​6 VR2​15 ΩAR4​2 ΩBR6​10 Ω

Знайдіть струм IR1, який віддає джерело і який тече через R1.

V1 = 6 VR1 = 6 ΩR2 = 15 ΩR3 = 10 ΩR4 = 2 ΩR5 = 12 ΩR6 = 10 Ω
IR1 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 3 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​20 ΩBIs​3 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти вузлову напругу VA (відносно землі).

V1 = 10 VIs = 3 AR1 = 3 ΩR2 = 8 ΩR3 = 10 ΩR4 = 20 Ω
VA = V
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 25 ΩIR1​R2​ = 10 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​25 ΩAR5​6 ΩBIs​3 A+−V2​30 V

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VIs = 3 AV2 = 30 VR1 = 25 ΩR2 = 10 ΩR3 = 25 ΩR4 = 2 ΩR5 = 6 Ω
IR1 = A
5.Метод контурних струмівСередня
R1​ = 2 ΩR2​ = 4 Ω+−V1​18 VR3​20 ΩA+−V2​24 VI1​I2​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти контурний струм I2 (за годинниковою стрілкою).

V1 = 18 VV2 = 24 VR1 = 2 ΩR2 = 4 ΩR3 = 20 Ω
I2 = A
6.Метод контурних струмівСкладна
R1​ = 6 ΩR2​ = 2 ΩR3​ = 10 ΩIR3​+−V1​12 VR4​12 ΩAR5​3 ΩB+−V2​36 VI1​I2​I3​

Скористайтеся методом контурних струмів, щоб знайти струм IR3 через R3 у напрямку стрілки.

V1 = 12 VV2 = 36 VR1 = 6 ΩR2 = 2 ΩR3 = 10 ΩR4 = 12 ΩR5 = 3 Ω
IR3 = A
7.Метод накладанняСередня
R1​ = 2 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​6 VR2​5 Ω+−VR2​AR4​6 ΩBIs​2,5 A

Скористайтеся методом накладання, щоб знайти напругу VR2 на R2 з указаною полярністю.

V1 = 6 VIs = 2,5 AR1 = 2 ΩR2 = 5 ΩR3 = 3 ΩR4 = 6 Ω
VR2 = V
8.Метод накладанняСкладна
R1​ = 4 ΩIR1​R2​ = 25 ΩR4​ = 15 Ω+−V1​9 VR3​8 ΩAIs​6 AB−+V2​10 V

За методом накладання знайдіть потужність PR1, яку споживає R1.

V1 = 9 VIs = 6 AV2 = 10 VR1 = 4 ΩR2 = 25 ΩR3 = 8 ΩR4 = 15 Ω
PR1 = W
9.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 4 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩAab

Знайдіть струм Нортона IN: струм, що тече від a до b, якщо затискачі закоротити.

V1 = 15 VR1 = 4 ΩR2 = 5 ΩR3 = 5 Ω
IN = A
10.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 15 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​9 VR2​10 ΩAIs​2 ABRL​20 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 20 Ω. За допомогою еквівалента Тевенена знайдіть потужність PL, що передається навантаженню.

V1 = 9 VIs = 2 AR1 = 15 ΩR2 = 10 ΩR3 = 12 ΩRL = 20 Ω
PL = W
11.Схеми з операційними підсилювачамиСередня
−+Vout​Rf​ = ?R1​ = 4,7 kΩVin​

Підберіть резистор зворотного зв’язку Rf, щоб цей неінвертувальний підсилювач мав коефіцієнт підсилення за напругою 25.

R1 = 4,7 kΩAv = 25
Rf = kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачамиСкладна
−+Vout​Rf​ = 4,7 kΩV1​ = 0,5 VR1​ = 4,7 kΩV2​ = 0,8 VR2​ = 10 kΩIf​

Сумувальний підсилювач використовує ідеальний ОП, що живиться від ±15 V. Знайдіть струм If через резистор зворотного зв’язку, що тече до виходу.

V1 = 0,5 VV2 = 0,8 VR1 = 4,7 kΩR2 = 10 kΩRf = 4,7 kΩ
If = mA
13.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​9 Vt = 0R = 68 ΩL100 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.

Vs = 9 VR = 68 ΩL = 100 mHt = 1 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​12 VR1​ = 10 ΩR2​ = 22 Ωзамикається при t = 0L150 mHi(t)

Ключ паралельно R2 був розімкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ замикається й закорочує R2. Через який час після t = 0 струм котушки досягне 0,705 A? Знайдіть t.

Vs = 12 VR1 = 10 ΩR2 = 22 ΩL = 150 mH
t = ms

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: Req = 21 Ω

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 15 ΩR3​ = 2 Ω+−V1​24 VR2​15 ΩAR4​8 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 2 + 8 = 10 Ω
R2 ∥ 10 = 15·10/(15+10) = 6 Ω
Req = R1 + 6 = 15 + 6 = 21 Ω

Відповідь

Req = 21 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR1 = 0,4756 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 6 ΩR3​ = 10 ΩR5​ = 12 Ω+−V1​6 VR2​15 ΩAR4​2 ΩBR6​10 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 12 + 10 = 22 Ω
R4 ∥ 22 = 1,833 Ω
R3 + 1,833 = 11,83 Ω
R2 ∥ 11,83 = 6,615 Ω
Req = R1 + 6,615 = 6 + 6,615 = 12,61 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 6/12,61 = 0,4756 A

Відповідь

IR1 = 0,4756 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: VA = 10,85 V

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 3 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​10 VR2​8 ΩAR4​20 ΩBIs​3 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/8 + (VA − 10)/3 + (VA − VB)/10 = 0
0,5583·VA − 0,1·VB = 3,333

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/20 + (VB − VA)/10 = 3
−0,1·VA + 0,15·VB = 3

Розв’яжіть

Δ = (0,5583)(0,15) − (−0,1)(−0,1) = 0,07375
VA = Δ1/Δ = 0,8/0,07375 = 10,85 V
VB = Δ2/Δ = 2,008/0,07375 = 27,23 V

Відповідь

VA = 10,85 V
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = −0,1975 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 25 ΩR2​ = 10 ΩR4​ = 2 Ω+−V1​12 VR3​25 ΩAR5​6 ΩBIs​3 A+−V2​30 V

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 12 V, V2 = 30 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/25 + (VA − 12)/25 + (VA − VB)/10 = 0
0,18·VA − 0,1·VB = 0,48

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/6 + (VB − VA)/10 + (VB − 30)/2 = 3
−0,1·VA + 0,7667·VB = 18

Розв’яжіть

Δ = (0,18)(0,7667) − (−0,1)(−0,1) = 0,128
VA = Δ1/Δ = 2,168/0,128 = 16,94 V
VB = Δ2/Δ = 3,288/0,128 = 25,69 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (12 − 16,94)/25 = −0,1975 A
5.Метод контурних струмів

Відповідь: I2 = −1,312 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 2 ΩR2​ = 4 Ω+−V1​18 VR3​20 ΩA+−V2​24 VI1​I2​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
2·I1 + 20(I1 − I2) = 18
22·I1 − 20·I2 = 18

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
4·I2 + 20(I2 − I1) = (−24)
−20·I1 + 24·I2 = −24

Розв’яжіть

Δ = (22)(24) − (−20)(−20) = 128
I1 = Δ1/Δ = −48/128 = −0,375 A
I2 = Δ2/Δ = −168/128 = −1,313 A

Відповідь

I2 = −1,312 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

6.Метод контурних струмів

Відповідь: IR3 = −2,778 A

Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.

R1​ = 6 ΩR2​ = 2 ΩR3​ = 10 Ω+−V1​12 VR4​12 ΩAR5​3 ΩB+−V2​36 VI1​I2​I3​

Призначте контурні струми

У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.

ЗНК для контуру 1

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
6·I1 + 12(I1 − I2) = 12
18·I1 − 12·I2 = 12

ЗНК для контуру 2

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
2·I2 + 12(I2 − I1) + 3(I2 − I3) = 0
−12·I1 + 17·I2 − 3·I3 = 0

ЗНК для контуру 3

Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).

R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
10·I3 + 3(I3 − I2) = (−36)
−3·I2 + 13·I3 = −36

Розв’яжіть

Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 1944
I1 = Δ1/Δ = 1248/1944 = 0,642 A
I2 = Δ2/Δ = −72/1944 = −0,03704 A
I3 = Δ3/Δ = −5400/1944 = −2,778 A

Відповідь

IR3 = I3 = −2,778 A

Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.

7.Метод накладання

Відповідь: VR2 = 5,753 V

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 2 ΩR3​ = 3 Ω+−V1​6 VR2​5 ΩAR4​6 ΩBОБРИВ

Випадок 1 · діє лише V1

Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.

R3+R4 = 3+6 = 9 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 5·9/(5+9) = 3,214 Ω
VA = 6·3,214/(2+3,214) = 3,699 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 3,699·6/9 = 2,466 V
VR2′ = VA − 0 = 3,699 − 0 = 3,699 V
R1​ = 2 ΩR3​ = 3 ΩКЗR2​5 ΩAR4​6 ΩBIs​2,5 A

Випадок 2 · діє лише Is

V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.

R1 ∥ R2 = 2·5/(2+5) = 1,429 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 6 ∥ 4,429 = 2,548 Ω
VB = Is·Req = 2,5·2,548 = 6,37 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 6,37·1,429/4,429 = 2,055 V
VR2″ = VA − 0 = 2,055 − 0 = 2,055 V

Додайте складові

VR2 = VR2′ + VR2″
VR2 = 3,699 + 2,055 = 5,753 V

Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.

8.Метод накладання

Відповідь: PR1 = 0,6602 W

Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.

R1​ = 4 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 15 Ω+−V1​9 VR3​8 ΩAОБРИВBКЗ

Випадок 1 · діє лише V1

V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.

R3 ∥ (R2+R4) = 8 ∥ 40 = 6,667 Ω
VA = 9·6,667/(4+6,667) = 5,625 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 5,625·15/40 = 2,109 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (9 − 5,625)/4 = 0,8437 A
R1​ = 4 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 15 ΩКЗR3​8 ΩAIs​6 ABКЗ

Випадок 2 · діє лише Is

Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.

R1 ∥ R3 = 2,667 Ω, тож лівий шлях — R2+2,667 = 27,67 Ω
Req = R4 ∥ 27,67 = 9,727 Ω
VB = Is·Req = 6·9,727 = 58,36 V
VA = VB·2,667/27,67 = 5,625 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 5,625)/4 = −1,406 A
R1​ = 4 ΩR2​ = 25 ΩR4​ = 15 ΩКЗR3​8 ΩAОБРИВB−+V2​10 V

Випадок 3 · діє лише V2

V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.

R1 ∥ R3 = 4·8/(4+8) = 2,667 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−10)·27,67/42,67 = −6,484 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −6,484·2,667/27,67 = −0,625 V
IR1‴ = (V1 − VA)/R1 = (0 − −0,625)/4 = 0,1563 A

Додайте внески струму

IR1 = IR1′ + IR1″ + IR1‴ = 0,8437 + (−1,406) + 0,1563 = −0,4063 A

Потужність у резисторі

Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.

PR1 = IR1²·R1 = (−0,4063)²·4 = 0,6602 W

Відповідь

PR1 = 0,6602 W

Сума потужностей окремих випадків дала б 10,86 W, а це неправильно.

9.Тевенен і Нортон

Відповідь: IN = 1,154 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 4 ΩR3​ = 5 ΩКЗR2​5 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 4·5/(4+5) = 2,222 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,222 + 5 = 7,222 Ω
R1​ = 4 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​15 VR2​5 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·5/(4+5) = 8,333 V
IN​1,154 ARth​7,222 Ωab

Еквівалент Нортона

Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.

IN = Vth/Rth = 8,333/7,222 = 1,154 A
10.Тевенен і Нортон

Відповідь: PL = 21,72 W

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 15 ΩR3​ = 12 ΩКЗR2​10 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 15·10/(15+10) = 6 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6 + 12 = 18 Ω
R1​ = 15 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​9 VR2​10 ΩAIs​2 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 3,6 + 2·6 = 15,6 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 15,6 + 2·12 = 39,6 V
Rth​ = 18 Ω+−Vth​39,6 VRL​20 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = 39,6/(18 + 20) = 1,042 A
PL = IL²·RL = 1,042²·20 = 21,72 W
11.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: Rf = 112,8 kΩ

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача

V₋ = V₊ = Vin, а струм через R₁ тече й через Rf, тож Vout = Vin·(1 + Rf/R₁).

Av = 1 + Rf/R1
Rf = (25 − 1)·4,7 = 112,8 kΩ

Відповідь

Rf = 112,8 kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачами

Відповідь: If = 0,1864 mA

Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.

Вхідні струми

V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.

I1 = V1/R1 = 0,5/4,7 = 0,1064 mA
I2 = V2/R2 = 0,8/10 = 0,08 mA
If = I1 + I2 = 0,1864 mA

Відповідь

If = 0,1864 mA
13.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: i = 0,0653 A

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 100 mH / 68 Ω = 1,471 ms
i(∞) = Vs/R = 9/68 = 0,1324 A

Струм у заданий момент

i(t) = i(∞)·(1 − e−t/τ) = 0,1324·(1 − e−1/1,471) = 0,0653 A

Відповідь

i = 0,0653 A
14.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: t = 7,662 ms

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкове значення, кінцеве значення, стала часу

До t = 0 у контурі обидва резистори; після цього замкнений ключ шунтує R₂.

i(0) = 12/(10 + 22) = 0,375 A
i(∞) = 12/10 = 1,2 A
τ = L/R = 150/10 = 15 ms
i(t) = 1,2 + (0,375 − 1,2)·e−t/τ

Виразіть час

e−t/τ = (0,705 − 1,2)/(0,375 − 1,2) = 0,6
t = 15·ln(1,667) = 7,662 ms

Відповідь

t = 7,662 ms

ExamProblems · examproblems.com/courses/circuit-analysis-1