До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть струм i у момент t = 1 ms.
Vs = 9 VR = 68 ΩL = 100 mHt = 1 ms
i = A
14.Перехідні процеси RC і RLСкладна
Ключ паралельно R2 був розімкнений тривалий час, тож струм котушки сталий. При t = 0 ключ замикається й закорочує R2. Через який час після t = 0 струм котушки досягне 0,705 A? Знайдіть t.
Vs = 12 VR1 = 10 ΩR2 = 22 ΩL = 150 mH
t = ms
3Розчини
1.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: Req = 21 Ω
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R3 + R4 = 2 + 8 = 10 Ω
R2 ∥ 10 = 15·10/(15+10) = 6 Ω
Req = R1 + 6 = 15 + 6 = 21 Ω
Відповідь
Req = 21 Ω
2.Послідовні й паралельні резистори
Відповідь: IR1 = 0,4756 A
Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.
Об’єднуйте резистори з дальнього кінця
Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.
R5 + R6 = 12 + 10 = 22 Ω
R4 ∥ 22 = 1,833 Ω
R3 + 1,833 = 11,83 Ω
R2 ∥ 11,83 = 6,615 Ω
Req = R1 + 6,615 = 6 + 6,615 = 12,61 Ω
Струм джерела
Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.
IR1 = V1/Req = 6/12,61 = 0,4756 A
Відповідь
IR1 = 0,4756 A
3.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: VA = 10,85 V
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/8 + (VA − 10)/3 + (VA − VB)/10 = 0
0,5583·VA − 0,1·VB = 3,333
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/20 + (VB − VA)/10 = 3
−0,1·VA + 0,15·VB = 3
Розв’яжіть
Δ = (0,5583)(0,15) − (−0,1)(−0,1) = 0,07375
VA = Δ1/Δ = 0,8/0,07375 = 10,85 V
VB = Δ2/Δ = 2,008/0,07375 = 27,23 V
Відповідь
VA = 10,85 V
4.Метод вузлових потенціалів
Відповідь: IR1 = −0,1975 A
Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.
Визначте вузли
Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 12 V, V2 = 30 V). Невідомі: VA, VB.
ЗСК у вузлі A
Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.
VA/R3 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R2 = 0
VA/25 + (VA − 12)/25 + (VA − VB)/10 = 0
0,18·VA − 0,1·VB = 0,48
ЗСК у вузлі B
Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.
VB/R5 + (VB − VA)/R2 + (VB − V2)/R4 = Is
VB/6 + (VB − VA)/10 + (VB − 30)/2 = 3
−0,1·VA + 0,7667·VB = 18
Розв’яжіть
Δ = (0,18)(0,7667) − (−0,1)(−0,1) = 0,128
VA = Δ1/Δ = 2,168/0,128 = 16,94 V
VB = Δ2/Δ = 3,288/0,128 = 25,69 V
Відповідь
IR1 = (V1 − VA)/R1 = (12 − 16,94)/25 = −0,1975 A
5.Метод контурних струмів
Відповідь: I2 = −1,312 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R3(I1 − I2) = V1
2·I1 + 20(I1 − I2) = 18
22·I1 − 20·I2 = 18
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R3(I2 − I1) = −V2
4·I2 + 20(I2 − I1) = (−24)
−20·I1 + 24·I2 = −24
Розв’яжіть
Δ = (22)(24) − (−20)(−20) = 128
I1 = Δ1/Δ = −48/128 = −0,375 A
I2 = Δ2/Δ = −168/128 = −1,313 A
Відповідь
I2 = −1,312 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
6.Метод контурних струмів
Відповідь: IR3 = −2,778 A
Метод контурних струмів: дайте кожному вікну плоского кола власний контурний струм, запишіть закон напруг Кірхгофа для кожного контуру (сума спадів = сума зростань) і розв’яжіть. Струми гілок — це контурний струм або різниця двох контурних струмів у спільній гілці.
Призначте контурні струми
У кожному вікні намалюйте струм за годинниковою стрілкою: I1, I2, I3. Резистор, спільний для двох контурів, проводить різницю їхніх струмів.
ЗНК для контуру 1
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R1·I1 + R4(I1 − I2) = V1
6·I1 + 12(I1 − I2) = 12
18·I1 − 12·I2 = 12
ЗНК для контуру 2
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R2·I2 + R4(I2 − I1) + R5(I2 − I3) = 0
2·I2 + 12(I2 − I1) + 3(I2 − I3) = 0
−12·I1 + 17·I2 − 3·I3 = 0
ЗНК для контуру 3
Обходячи за годинниковою стрілкою, спади напруги на резисторах дорівнюють зростанням напруги джерел (від − до + у напрямку обходу).
R3·I3 + R5(I3 − I2) = −V2
10·I3 + 3(I3 − I2) = (−36)
−3·I2 + 13·I3 = −36
Розв’яжіть
Δ = визначник матриці коефіцієнтів = 1944
I1 = Δ1/Δ = 1248/1944 = 0,642 A
I2 = Δ2/Δ = −72/1944 = −0,03704 A
I3 = Δ3/Δ = −5400/1944 = −2,778 A
Відповідь
IR3 = I3 = −2,778 A
Від’ємний контурний струм тече проти годинникової стрілки.
7.Метод накладання
Відповідь: VR2 = 5,753 V
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
Iₛ стає розривом, тож R₃ і R₄ утворюють одну послідовну гілку від A до землі, паралельну R₂.
R3+R4 = 3+6 = 9 Ω
R2 ∥ (R3+R4) = 5·9/(5+9) = 3,214 Ω
VA = 6·3,214/(2+3,214) = 3,699 V
VB = VA·R4/(R3+R4) = 3,699·6/9 = 2,466 V
VR2′ = VA − 0 = 3,699 − 0 = 3,699 V
Випадок 2 · діє лише Is
V₁ стає коротким замиканням, тож R₁ паралельний R₂. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ і шляхом через R₃.
R1 ∥ R2 = 2·5/(2+5) = 1,429 Ω
Req = R4 ∥ (R3+R1∥R2) = 6 ∥ 4,429 = 2,548 Ω
VB = Is·Req = 2,5·2,548 = 6,37 V
VA = VB·(R1∥R2)/(R3+R1∥R2) = 6,37·1,429/4,429 = 2,055 V
VR2″ = VA − 0 = 2,055 − 0 = 2,055 V
Додайте складові
VR2 = VR2′ + VR2″
VR2 = 3,699 + 2,055 = 5,753 V
Від’ємний результат означає, що насправді полярність протилежна вказаній.
8.Метод накладання
Відповідь: PR1 = 0,6602 W
Метод накладання: у лінійному колі будь-яка напруга чи струм дорівнює сумі відгуків на кожне незалежне джерело, що діє окремо. Щоб вимкнути джерело, замініть ідеальне джерело напруги коротким замиканням, а ідеальне джерело струму — розривом. Резистори залишаються на місці.
Випадок 1 · діє лише V1
V₂ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. З боку A резистор R₃ паралельний послідовній парі R₂+R₄.
R3 ∥ (R2+R4) = 8 ∥ 40 = 6,667 Ω
VA = 9·6,667/(4+6,667) = 5,625 V
VB = VA·R4/(R2+R4) = 5,625·15/40 = 2,109 V
IR1′ = (V1 − VA)/R1 = (9 − 5,625)/4 = 0,8437 A
Випадок 2 · діє лише Is
Обидва джерела напруги стають короткими замиканнями. Iₛ у точці B розгалужується між R₄ (тепер до землі) і R₂, послідовним із R₁ ∥ R₃.
R1 ∥ R3 = 2,667 Ω, тож лівий шлях — R2+2,667 = 27,67 Ω
Req = R4 ∥ 27,67 = 9,727 Ω
VB = Is·Req = 6·9,727 = 58,36 V
VA = VB·2,667/27,67 = 5,625 V
IR1″ = (V1 − VA)/R1 = (0 − 5,625)/4 = −1,406 A
Випадок 3 · діє лише V2
V₁ стає коротким замиканням, а Iₛ — розривом. R₁ ∥ R₃ відходить від A, послідовно з R₂ назад до B.
R1 ∥ R3 = 4·8/(4+8) = 2,667 Ω
VB = V2·(R2+R1∥R3)/(R4+R2+R1∥R3) = (−10)·27,67/42,67 = −6,484 V
VA = VB·(R1∥R3)/(R2+R1∥R3) = −6,484·2,667/27,67 = −0,625 V
Потужність залежить від квадрата струму, тож метод накладання до неї не застосовний: спочатку додайте струми, потім піднесіть до квадрата.
PR1 = IR1²·R1 = (−0,4063)²·4 = 0,6602 W
Відповідь
PR1 = 0,6602 W
Сума потужностей окремих випадків дала б 10,86 W, а це неправильно.
9.Тевенен і Нортон
Відповідь: IN = 1,154 A
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 4·5/(4+5) = 2,222 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 2,222 + 5 = 7,222 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.
Vth = V1·R2/(R1+R2) = 15·5/(4+5) = 8,333 V
Еквівалент Нортона
Джерело Нортона — те саме коло, подане як джерело струму, паралельне R_th. Його струм — це струм короткого замикання на a–b.
IN = Vth/Rth = 8,333/7,222 = 1,154 A
10.Тевенен і Нортон
Відповідь: PL = 21,72 W
Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.
Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами
Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.
R1 ∥ R2 = 15·10/(15+10) = 6 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6 + 12 = 18 Ω
Знайдіть Vth — напругу холостого ходу
Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.
VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 3,6 + 2·6 = 15,6 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 15,6 + 2·12 = 39,6 V
Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена
Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.
IL = Vth/(Rth + RL) = 39,6/(18 + 20) = 1,042 A
PL = IL²·RL = 1,042²·20 = 21,72 W
11.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: Rf = 112,8 kΩ
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
V₋ = V₊ = Vin, а струм через R₁ тече й через Rf, тож Vout = Vin·(1 + Rf/R₁).
Av = 1 + Rf/R1
Rf = (25 − 1)·4,7 = 112,8 kΩ
Відповідь
Rf = 112,8 kΩ
12.Схеми з операційними підсилювачами
Відповідь: If = 0,1864 mA
Правила ідеального ОП: з від’ємним зворотним зв’язком підсилювач встановлює вихід так, щоб обидва входи мали однакову напругу (V₋ = V₊), і в жоден вхід струм не тече. ЗСК на інвертувальному вході з цими двома фактами дає вихід.
Вхідні струми
V₋ = 0, тож на кожному вхідному резисторі вся його вхідна напруга.
I1 = V1/R1 = 0,5/4,7 = 0,1064 mA
I2 = V2/R2 = 0,8/10 = 0,08 mA
If = I1 + I2 = 0,1864 mA
Відповідь
If = 0,1864 mA
13.Перехідні процеси RC і RL
Відповідь: i = 0,0653 A
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Стала часу і кінцевий струм
Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.
Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.
Початкове значення, кінцеве значення, стала часу
До t = 0 у контурі обидва резистори; після цього замкнений ключ шунтує R₂.