Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 82 °C залишили в кімнаті з температурою 22 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,11 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 23 min.
T0 = 82 °CTa = 22 °Ck = 0,11 min⁻¹t = 23 min
T = °C
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 1000 L води, у якій розчинено 5 kg солі. Розсіл із 0,05 kg солі на літр надходить зі швидкістю 2 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Через скільки хвилин t бак міститиме 41 kg солі?
V = 1000 Lm0 = 5 kgc = 0,05 kg/Lr = 2 L/min
t = min
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫₁2,5 x·ln x dx.
∫₁2,5 x ln x dx
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 1 − x² і віссю x.
y = 1 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(3x), x у радіанах. Знайдіть f′(1,5).
Наближено обчисліть ∫01 x³ dx за формулою трапецій, n = 2, і порівняйте з точним значенням. Знайдіть абсолютну похибку |E| = |T − I|.
f(x) = x³[a, b] = [0, 1]n = 2
|E| =
8.Чисельні методиСкладна
Розв’яжіть y′ = y − t², y(0) = 3 методом Ейлера з кроком h = 0,2 до t = 0,8. Точний розв’язок — y = t² + 2t + 2 + (y₀ − 2)eᵗ. Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,8) − y4|.
y′ = y − t²y(0) = 3h = 0,2
|E| =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: T = 26,78 °C
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Розв’язок закону охолодження
T(t) = 22 + 60·e−0,11t
Підставте t
T(23) = 22 + 60·0,07966 = 26,78 °C
Відповідь
T = 26,78 °C
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: t = 804,7 min
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Результат
m(t) = 50 + (−45)·e−t/500
Розв’яжіть щодо t
e−t/500 = (50 − 41)/(50 − 5) = 0,2
t = 500·ln(5) = 804,7 min
Відповідь
t = 804,7 min
3.Інтеграли
Відповідь: I = 1,551
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.
Оберіть u та dv
u = ln x, du = dx/x; dv = x dx, v = x²/2
Первісна
∫x ln x dx = (x²/2)ln x − ∫(x/2) dx = (x²/2)ln x − x²/4
Границі
(3,125·ln 2,5 − 1,5625) − (0 − 0,25) = 1,551
Відповідь
I = 1,551
4.Інтеграли
Відповідь: A = 1,333
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
1 − x² = 0 → x = ±1
Інтегруйте
A = [1x − x³/3]−11 = 0,6667 − (−0,6667) = 1,333
Відповідь
A = 1,333
5.Похідні
Відповідь: f′(1.5) = −1,926
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(3x) + 3x·cos(3x)
Підставте
f′(1,5) = −0,9775 + 4,5·(−0,2108) = −1,926
Відповідь
f′(1,5) = −1,926
6.Похідні
Відповідь: x = 4
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 − 12x = 3·(x2 − 4x)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = 0 або x = 4
Що є що
f″(x) = 6x − 12: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(0) = −12, f″(4) = 12
x = 4
Відповідь
x = 4
7.Чисельні методи
Відповідь: |E| = 0,0625
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Точне значення
I = 0,25
Формула трапецій
T = (0,5/2)·(0 + 2·0,125 + 1) = 0,3125
Похибка
|E| = |0,3125 − 0,25| = 0,0625
Відповідь
|E| = 0,0625
Відносна похибка: 25 %.
8.Чисельні методи
Відповідь: |E| = 0,3667
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.
Кроки Ейлера
y4 = 6,09888
Точне значення
y(0,8) = 6,465541
Глобальна похибка
|E| = |6,465541 − 6,09888| = 0,3667
Графік
Відповідь
|E| = 0,3667
Зменшення h удвічі приблизно вдвічі зменшує похибку методу Ейлера.