Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 81 °C залишили в кімнаті з температурою 22 °C. Через 27 min її температура становить 27 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Знайдіть сталу k в min⁻¹.
Наближено обчисліть ∫02 √x·e−x dx за формулою трапецій з n = 2 смугами. Дайте T.
f(x) = √x·e−x[a, b] = [0, 2]n = 2
T =
8.Чисельні методиСкладна
Розв’яжіть y′ = −2ty, y(0) = 1 методом Ейлера з кроком h = 0,1 до t = 0,3. Точний розв’язок — y = y₀e−t². Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,3) − y3|.
y′ = −2tyy(0) = 1h = 0,1
|E| =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: k = 0,09141 min⁻¹
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Відношення різниць температур
e−27k = 5/59
Розв’яжіть щодо k
k = ln(59/5)/27 = 0,09141 min⁻¹
Відповідь
k = 0,09141 min⁻¹
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(0.5) = 1,918
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Інтегрувальний множник
μ = e2t
(e2ty)′ = 7e1,5t
Загальний розв’язок
y = 7/1,5·e−0,5t + C·e−2t = 4,667·e−0,5t + C·e−2t
Початкова умова
0 = 4,667 + C → C = −4,667
Обчисліть
y(0,5) = 4,667·0,7788 + (−4,667)·0,3679 = 1,918
Відповідь
y(0,5) = 1,918
3.Інтеграли
Відповідь: I = 156
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Заміна змінної
u = x² + 1, du = 2x dx
I = ∫15 u3 du
Проінтегруйте й підставте межі
I = [u4/4]15 = (625 − 1)/4 = 156
Відповідь
I = 156
4.Інтеграли
Відповідь: I = 0,0609
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.
Перший крок
∫x²eˣ dx = x²eˣ − ∫2x eˣ dx
Другий крок
∫2x eˣ dx = 2x eˣ − 2eˣ
∫x²eˣ dx = eˣ(x² − 2x + 2)
Границі
1,649·(1,25) − 1·2 = 0,0609
Відповідь
I = 0,0609
5.Похідні
Відповідь: f′(−2) = −0,75
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило для логарифма
f′(x) = 6x/(3x2 + 4)
Підставте
f′(−2) = −12/16 = −0,75
Відповідь
f′(−2) = −0,75
6.Похідні
Відповідь: x = −3
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 9x = 3·(x2 + 3x)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −3 або x = 0
Що є що
f″(x) = 6x + 9: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−3) = −9, f″(0) = 9
x = −3
Відповідь
x = −3
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 0,4636
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Вузли та значення
h = 1
Σ wᵢfᵢ = 0 + 2·0,367879 + 0,191393 = 0,927152
Формула трапецій
T = (1/2)·0,927152 = 0,4636
Відповідь
T = 0,4636
Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.
8.Чисельні методи
Відповідь: |E| = 0,02687
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.
Кроки Ейлера
y3 = 0,9408
Точне значення
y(0,3) = 0,913931
Глобальна похибка
|E| = |0,913931 − 0,9408| = 0,02687
Графік
Відповідь
|E| = 0,02687
Зменшення h удвічі приблизно вдвічі зменшує похибку методу Ейлера.