Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 6y′ + 9y = 0 при y(0) = 3 і y′(0) = 0. Знайдіть y(1,5).
y″ + 6y′ + 9y = 0y(0) = 3y′(0) = 0
y(1.5) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Система підпорядковується y″ + 3y′ + 18,25y = 18,25 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть y(1); кути в радіанах.
y″ + 3y′ + 18,25y = 18,25y(0) = 0y′(0) = 0
y(1) =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫02 e−x dx.
f(x) = e−x[0, 2]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 1 − x² і віссю x.
y = 1 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(x), x у радіанах. Знайдіть f′(1).
f(x) = x·sin(x)x = 1 rad
f′(1) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = −x2 + 4x − 6 у точці x = 3 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = −x2 + 4x − 6x = 3
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫02 √(1 + x³) dx за формулою Сімпсона з n = 2 смугами. Дайте S.
f(x) = √(1 + x³)[a, b] = [0, 2]n = 2
S =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Хойна (вдосконаленим методом Ейлера) з h = 0,25 для y′ = e−ty, y(0) = 1, щоб оцінити y3 ≈ y(0,75).
y′ = e−tyy(0) = 1h = 0,25
y3 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1.5) = 0,1833
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Подвійний корінь
(r + 3)² = 0 → r = −3
Сталі
A = y(0) = 3
y′(0) = B − 3A → B = 0 + 9 = 9
Обчисліть
y(1,5) = (3 + 9·1,5)·e−4,5 = 0,1833
Відповідь
y(1,5) = 0,1833
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1) = 1,209
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Усталене значення та корені
yss = 1, r = −1,5 ± 4j
Сталі за початковими значеннями
y(0) = 1 + A = 0 → A = −1
y′(0) = −1,5A + 4B = 0 → B = −0,375
Обчисліть
y(1) = 1·(1 − e−1,5(cos 4 + 0,375·sin 4)) = 1,209
Відповідь
y(1) = 1,209
3.Інтеграли
Відповідь: I = 0,8647
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e−x/(−1)
Підставте межі
I = (e−2 − 1)/(−1) = (0,1353 − 1)/(−1) = 0,8647
Відповідь
I = 0,8647
4.Інтеграли
Відповідь: A = 1,333
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
1 − x² = 0 → x = ±1
Інтегруйте
A = [1x − x³/3]−11 = 0,6667 − (−0,6667) = 1,333
Відповідь
A = 1,333
5.Похідні
Відповідь: f′(1) = 1,382
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(x) + x·cos(x)
Підставте
f′(1) = 0,8415 + 1·0,5403 = 1,382
Відповідь
f′(1) = 1,382
6.Похідні
Відповідь: b = 3
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(3) = −3
f′(x) = −2x + 4 → f′(3) = −2
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = −3 − (−2)·3 = 3
Відповідь
b = 3
7.Чисельні методи
Відповідь: S = 3,219
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Вузли та значення
h = 1
Σ wᵢfᵢ = 1 + 4·1,414214 + 3 = 9,656854
Формула Сімпсона
S = (1/3)·9,656854 = 3,219
Відповідь
S = 3,219
Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.
8.Чисельні методи
Відповідь: y3 = 1,474
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.