Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 6y′ + 5y = 0 при y(0) = 5 і y′(0) = 1. Знайдіть y(1).
y″ + 6y′ + 5y = 0y(0) = 5y′(0) = 1
y(1) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Розв’яжіть y″ + y′ + 25,25y = 0 при y(0) = 3 і y′(0) = 0 (відпущено зі стану спокою). Знайдіть y(1,5); кути в радіанах.
y″ + y′ + 25,25y = 0y(0) = 3y′(0) = 0
y(1.5) =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫₁4 x·ln x dx.
∫₁4 x ln x dx
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області, обмеженої y = x2 і y = 3x.
Формулу трапецій застосовують до ∫02 sin x dx. Похибка не перевищує (b − a)³·M/(12n²), де M = max|f″| на [0, 2]. Знайдіть найменшу кількість смуг n, що гарантує похибку нижче за 0,001.
f(x) = sin x[a, b] = [0, 2]ε = 0,001
n =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Хойна (вдосконаленим методом Ейлера) з h = 0,5 для y′ = y − t², y(0) = 2, щоб оцінити y3 ≈ y(1,5).
y′ = y − t²y(0) = 2h = 0,5
y3 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1) = 2,381
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Характеристичні корені
(r + 1)(r + 5) = 0 → r = −1, −5
Сталі за початковими значеннями
A + B = 5, −1A − 5B = 1
A = 6,5, B = −1,5
Обчисліть
y(1) = 6,5·e−1 + (−1,5)·e−5 = 2,381
Відповідь
y(1) = 2,381
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1.5) = 0,6241
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Комплексні корені
r = −0,5 ± 5j
Сталі
A = 3, B = 0,5·3/5 = 0,3
Обчисліть
y(1,5) = e−0,75(3·cos 7,5 + 0,3·sin 7,5) = 0,6241
Відповідь
y(1,5) = 0,6241
3.Інтеграли
Відповідь: I = 7,34
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.
Оберіть u та dv
u = ln x, du = dx/x; dv = x dx, v = x²/2
Первісна
∫x ln x dx = (x²/2)ln x − ∫(x/2) dx = (x²/2)ln x − x²/4
Границі
(8·ln 4 − 4) − (0 − 0,25) = 7,34
Відповідь
I = 7,34
4.Інтеграли
Відповідь: A = 4,5
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
x2 = 3x → x = 0, x = 3
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [1,5x2 − 0,3333x3]03 = 4,5
Відповідь
A = 4,5
5.Похідні
Відповідь: f′(2) = 0,9231
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило для логарифма
f′(x) = 6x/(3x2 + 1)
Підставте
f′(2) = 12/13 = 0,9231
Відповідь
f′(2) = 0,9231
6.Похідні
Відповідь: x = −1
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 − 3x − 6 = 3·(x2 − x − 2)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −1 або x = 2
Що є що
f″(x) = 6x − 3: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−1) = −9, f″(2) = 9
x = −1
Відповідь
x = −1
7.Чисельні методи
Відповідь: n = 26
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Оцінка другої похідної
M = |sin(π/2)| = 1
Виразіть n
n² > 8·1/(12·0,001) = 666,7
n > 25,82 → n = 26
Відповідь
n = 26
8.Чисельні методи
Відповідь: y3 = 6,921
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.