Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 89 °C залишили в кімнаті з температурою 22 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,09 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 22 min.
Область під y = √(x) від x = 0 до x = 2 обертається навколо осі x. Знайдіть об’єм V цього тіла (параболоїда).
y = √(x)0 ≤ x ≤ 2
V =
4.ІнтегралиСкладна
Область між прямою y = 3x і параболою y = 3x² обертається навколо осі x. Знайдіть об’єм V цього тіла.
y = 3xy = 3x²
V =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x2·e2x. Знайдіть f′(2).
f(x) = x2·e2xx = 2
f′(2) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 3x2 − 5x − 4 у точці x = 2 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 3x2 − 5x − 4x = 2
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫01 sin(x²) dx за формулою трапецій з n = 4 смугами. Дайте T.
f(x) = sin(x²)[a, b] = [0, 1]n = 4
T =
8.Чисельні методиСкладна
Виконайте один крок класичного методу Рунге–Кутти (RK4) з h = 0,2 для y′ = t² + y², y(0) = 1. Знайдіть y₁ ≈ y(0,2).
y′ = t² + y²y(0) = 1h = 0,2
y1 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: T = 31,25 °C
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Розв’язок закону охолодження
T(t) = 22 + 67·e−0,09t
Підставте t
T(22) = 22 + 67·0,1381 = 31,25 °C
Відповідь
T = 31,25 °C
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1) = 2,253
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Інтегрувальний множник
μ = e3t
(e3ty)′ = 9e2,5t
Загальний розв’язок
y = 9/2,5·e−0,5t + C·e−3t = 3,6·e−0,5t + C·e−3t
Початкова умова
5 = 3,6 + C → C = 1,4
Обчисліть
y(1) = 3,6·0,6065 + 1,4·0,04979 = 2,253
Відповідь
y(1) = 2,253
3.Інтеграли
Відповідь: V = 6,283
Об’єми тіл обертання: обертання області під y = f(x) від x = a до x = b навколо осі x дає тіло, поперечний переріз якого в точці x — круг радіуса f(x). Сума кругів дає V = π∫ₐᵇ f(x)² dx. Якщо область лежить між зовнішньою кривою R(x) і внутрішньою r(x), кожен зріз — шайба: V = π∫ₐᵇ (R(x)² − r(x)²) dx. Радіуси підносьте до квадрата до віднімання.
Метод дисків
V = π∫₀2 x dx
Інтегруйте
V = π·1·2²/2 = 6,283
Відповідь
V = 6,283
4.Інтеграли
Відповідь: V = 3,77
Об’єми тіл обертання: обертання області під y = f(x) від x = a до x = b навколо осі x дає тіло, поперечний переріз якого в точці x — круг радіуса f(x). Сума кругів дає V = π∫ₐᵇ f(x)² dx. Якщо область лежить між зовнішньою кривою R(x) і внутрішньою r(x), кожен зріз — шайба: V = π∫ₐᵇ (R(x)² − r(x)²) dx. Радіуси підносьте до квадрата до віднімання.
Точки перетину
3x = 3x² → x = 0, x = 1
Метод шайб
V = π∫₀1 ((3x)² − (3x²)²) dx
Інтегруйте
V = π(9·1³/3 − 9·1⁵/5) = π·1,2 = 3,77
Відповідь
V = 3,77
5.Похідні
Відповідь: f′(2) = 655,2
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правило добутку
f′(x) = u′v + uv′ = e2x·(2x + 2·x2)
Підставте
f′(2) = 54,6·(4 + 8) = 655,2
Відповідь
f′(2) = 655,2
6.Похідні
Відповідь: b = −16
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(2) = −2
f′(x) = 6x − 5 → f′(2) = 7
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = −2 − 7·2 = −16
Відповідь
b = −16
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 0,316
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.