Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Банку газованого напою температурою 3 °C дістали з холодильника в кімнату з температурою 26 °C. Через 13 min її температура становить 10 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Знайдіть сталу k в min⁻¹.
T0 = 3 °CTa = 26 °CT(13) = 10 °C
k = min⁻¹
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Розв’яжіть задачу Коші y′ + 3y/x = 3 при x > 0, y(1) = 1. Знайдіть y(2).
y′ + 3y/x = 3y(1) = 1
y(2) =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫₀π/3 x·cos x dx (x у радіанах).
∫₀π/3 x·cos x dx
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 9 − x² і віссю x.
y = 9 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(3x), x у радіанах. Знайдіть f′(1,5).
f(x) = x·sin(3x)x = 1,5 rad
f′(1.5) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 0,5x2 − 3x + 6 у точці x = 3 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 0,5x2 − 3x + 6x = 3
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫02 √x·e−x dx за формулою трапецій з n = 6 смугами. Дайте T.
f(x) = √x·e−x[a, b] = [0, 2]n = 6
T =
8.Чисельні методиСкладна
Розв’яжіть y′ = y(2 − y), y(0) = 0,2 методом Ейлера з кроком h = 0,25 до t = 0,75. Точний розв’язок — y = 2y₀/(y₀ + (2 − y₀)e−2t). Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,75) − y3|.
y′ = y(2 − y)y(0) = 0,2h = 0,25
|E| =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: k = 0,02792 min⁻¹
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Відношення різниць температур
e−13k = -16/-23
Розв’яжіть щодо k
k = ln(-23/-16)/13 = 0,02792 min⁻¹
Відповідь
k = 0,02792 min⁻¹
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(2) = 1,531
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Інтегрувальний множник
μ = e∫3/x dx = x3
Інтегруйте
(x3y)′ = 3x3 → x3y = 3x4/4 + C
Початкова умова
1 = 3/4 + C → C = 0,25
Обчисліть
y(2) = (3·24/4 + 0,25)/23 = 1,531
Відповідь
y(2) = 1,531
3.Інтеграли
Відповідь: I = 0,4069
Інтегрування частинами: ∫u·dv = u·v − ∫v·du, з правила добутку. Оберіть за u множник, що спрощується після диференціювання (степінь x або ln x), а за dv — множник, який можна проінтегрувати (eˣ, sin x, cos x або x, коли u = ln x). Для визначеного інтеграла обчисліть u·v на обох межах: ∫ₐᵇ u dv = [u·v]ₐᵇ − ∫ₐᵇ v du. Множник x² потребує двох кіл.
Оберіть u та dv
u = x, du = dx; dv = cos x dx, v = sin x
Первісна
∫x cos x dx = x sin x − ∫sin x dx = x sin x + cos x
Границі
(π/3·sin π/3 + cos π/3) − (0 + 1) = 0,4069
Відповідь
I = 0,4069
4.Інтеграли
Відповідь: A = 36
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
9 − x² = 0 → x = ±3
Інтегруйте
A = [9x − x³/3]−33 = 18 − (−18) = 36
Відповідь
A = 36
5.Похідні
Відповідь: f′(1.5) = −1,926
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(3x) + 3x·cos(3x)
Підставте
f′(1,5) = −0,9775 + 4,5·(−0,2108) = −1,926
Відповідь
f′(1,5) = −1,926
6.Похідні
Відповідь: b = 1,5
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(3) = 1,5
f′(x) = x − 3 → f′(3) = 0
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = 1,5 − 0·3 = 1,5
Відповідь
b = 1,5
7.Чисельні методи
Відповідь: T = 0,6149
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.