Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 89 °C залишили в кімнаті з температурою 20 °C. Через 10 min її температура становить 71 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Знайдіть сталу k в min⁻¹.
T0 = 89 °CTa = 20 °CT(10) = 71 °C
k = min⁻¹
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Розв’яжіть y″ + 4y′ + 13y = 0 при y(0) = 1 і y′(0) = 0 (відпущено зі стану спокою). Знайдіть y(1); кути в радіанах.
y″ + 4y′ + 13y = 0y(0) = 1y′(0) = 0
y(1) =
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫03 ex dx.
f(x) = ex[0, 3]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області між параболою y = 4 − x² і віссю x.
y = 4 − x²
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = ln(x2 + 2). Знайдіть f′(3).
f(x) = ln(x2 + 2)x = 3
f′(3) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 0,5x2 − 3x − 1 у точці x = 1 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 0,5x2 − 3x − 1x = 1
b =
7.Чисельні методиСередня
Формулу трапецій застосовують до ∫02 x³ dx. Похибка не перевищує (b − a)³·M/(12n²), де M = max|f″| на [0, 2]. Знайдіть найменшу кількість смуг n, що гарантує похибку нижче за 0,001.
f(x) = x³[a, b] = [0, 2]ε = 0,001
n =
8.Чисельні методиСкладна
Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,1 для y′ = −0,5y, y(0) = 3, щоб оцінити y3 ≈ y(0,3).
y′ = −0,5yy(0) = 3h = 0,1
y3 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: k = 0,03023 min⁻¹
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Відношення різниць температур
e−10k = 51/69
Розв’яжіть щодо k
k = ln(69/51)/10 = 0,03023 min⁻¹
Відповідь
k = 0,03023 min⁻¹
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1) = −0,1212
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Комплексні корені
r = −2 ± 3j
Сталі
A = 1, B = 2·1/3 = 0,6667
Обчисліть
y(1) = e−2(1·cos 3 + 0,6667·sin 3) = −0,1212
Відповідь
y(1) = −0,1212
3.Інтеграли
Відповідь: I = 19,09
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = ex/1
Підставте межі
I = (e3 − 1)/1 = (20,09 − 1)/1 = 19,09
Відповідь
I = 19,09
4.Інтеграли
Відповідь: A = 10,67
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Нулі
4 − x² = 0 → x = ±2
Інтегруйте
A = [4x − x³/3]−22 = 5,333 − (−5,333) = 10,67
Відповідь
A = 10,67
5.Похідні
Відповідь: f′(3) = 0,5455
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило для логарифма
f′(x) = 2x/(x2 + 2)
Підставте
f′(3) = 6/11 = 0,5455
Відповідь
f′(3) = 0,5455
6.Похідні
Відповідь: b = −1,5
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(1) = −3,5
f′(x) = x − 3 → f′(1) = −2
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = −3,5 − (−2)·1 = −1,5
Відповідь
b = −1,5
7.Чисельні методи
Відповідь: n = 90
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Оцінка другої похідної
M = 6·2 = 12
Виразіть n
n² > 8·12/(12·0,001) = 8000
n > 89,44 → n = 90
Відповідь
n = 90
8.Чисельні методи
Відповідь: y3 = 2,572
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.