Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 8y′ + 15y = 0 при y(0) = 3 і y′(0) = 0. Знайдіть y(1,5).
y″ + 8y′ + 15y = 0y(0) = 3y′(0) = 0
y(1.5) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 200 L чистої води. Розсіл із 0,05 kg солі на літр надходить зі швидкістю 20 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Скільки солі m буде в баку через 15 min?
V = 200 Lm0 = 0 kgc = 0,05 kg/Lr = 20 L/min
m = kg
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫01 e2x dx.
f(x) = e2x[0, 1]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області, обмеженої y = 0,5x2 і y = 4x.
y = 0,5x2y = 4x
A =
5.ПохідніСередня
Нехай f(x) = x·sin(x), x у радіанах. Знайдіть f′(0,5).
f(x) = x·sin(x)x = 0,5 rad
f′(0.5) =
6.ПохідніСкладна
Дотична до f(x) = 2x2 − x + 2 у точці x = 3 перетинає вісь y у точці y = b. Знайдіть b.
f(x) = 2x2 − x + 2x = 3
b =
7.Чисельні методиСередня
Наближено обчисліть ∫01 x³ dx за формулою трапецій, n = 2, і порівняйте з точним значенням. Знайдіть абсолютну похибку |E| = |T − I|.
f(x) = x³[a, b] = [0, 1]n = 2
|E| =
8.Чисельні методиСкладна
Виконайте один крок класичного методу Рунге–Кутти (RK4) з h = 0,5 для y′ = cos t − y, y(0) = 2. Знайдіть y₁ ≈ y(0,5).
y′ = cos t − yy(0) = 2h = 0,5
y1 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(1.5) = 0,08083
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Характеристичні корені
(r + 3)(r + 5) = 0 → r = −3, −5
Сталі за початковими значеннями
A + B = 3, −3A − 5B = 0
A = 7,5, B = −4,5
Обчисліть
y(1,5) = 7,5·e−4,5 + (−4,5)·e−7,5 = 0,08083
Відповідь
y(1,5) = 0,08083
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: m = 7,769 kg
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Складіть рівняння
dm/dt = 20·0,05 − (20/200)·m = 1 − 0,1·m
Розв’яжіть
Інтегрувальний множник ert/V; розв’язок наближається до рівноважного c·V.
m(t) = 10 + (−10)·e−t/10
Підставте t
m(15) = 10 + (−10)·0,2231 = 7,769 kg
Відповідь
m = 7,769 kg
3.Інтеграли
Відповідь: I = 3,195
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e2x/2
Підставте межі
I = (e2 − 1)/2 = (7,389 − 1)/2 = 3,195
Відповідь
I = 3,195
4.Інтеграли
Відповідь: A = 42,67
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
0,5x2 = 4x → x = 0, x = 8
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [2x2 − 0,1667x3]08 = 42,67
Відповідь
A = 42,67
5.Похідні
Відповідь: f′(0.5) = 0,9182
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правила добутку й ланцюгове
f′(x) = sin(x) + x·cos(x)
Підставте
f′(0,5) = 0,4794 + 0,5·0,8776 = 0,9182
Відповідь
f′(0,5) = 0,9182
6.Похідні
Відповідь: b = −16
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Точка і нахил
f(3) = 17
f′(x) = 4x − 1 → f′(3) = 11
Дотична при x = 0
b = f(x₀) − f′(x₀)·x₀ = 17 − 11·3 = −16
Відповідь
b = −16
7.Чисельні методи
Відповідь: |E| = 0,0625
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Точне значення
I = 0,25
Формула трапецій
T = (0,5/2)·(0 + 2·0,125 + 1) = 0,3125
Похибка
|E| = |0,3125 − 0,25| = 0,0625
Відповідь
|E| = 0,0625
Відносна похибка: 25 %.
8.Чисельні методи
Відповідь: y1 = 1,588
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.