Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.
2Задачі для практики
1.Диференціальні рівнянняСередня
Розв’яжіть y″ + 8y′ + 16y = 0 при y(0) = 2 і y′(0) = 2. Знайдіть y(2).
y″ + 8y′ + 16y = 0y(0) = 2y′(0) = 2
y(2) =
2.Диференціальні рівнянняСкладна
Бак містить 1000 L води, у якій розчинено 20 kg солі. Розсіл із 0,2 kg солі на літр надходить зі швидкістю 10 L/min, а добре перемішаний розчин витікає з тією самою швидкістю. Скільки солі m буде в баку через 85 min?
V = 1000 Lm0 = 20 kgc = 0,2 kg/Lr = 10 L/min
m = kg
3.ІнтегралиСередня
Обчисліть I = ∫03 e−x dx.
f(x) = e−x[0, 3]
I =
4.ІнтегралиСкладна
Знайдіть площу A області, обмеженої y = 2x2 і y = 3x.
Швидкість транспортного засобу вимірюють кожні 1 с (таблиця). Оцініть пройдену відстань s від t = 0 до t = 5 с за формулою трапецій.
h = 1 sn = 5
s = m
8.Чисельні методиСкладна
Виконайте один крок класичного методу Рунге–Кутти (RK4) з h = 0,2 для y′ = cos t − y, y(0) = 3. Знайдіть y₁ ≈ y(0,2).
y′ = cos t − yy(0) = 3h = 0,2
y1 =
3Розчини
1.Диференціальні рівняння
Відповідь: y(2) = 0,00738
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Подвійний корінь
(r + 4)² = 0 → r = −4
Сталі
A = y(0) = 2
y′(0) = B − 4A → B = 2 + 8 = 10
Обчисліть
y(2) = (2 + 10·2)·e−8 = 0,00738
Відповідь
y(2) = 0,00738
2.Диференціальні рівняння
Відповідь: m = 123,1 kg
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Складіть рівняння
dm/dt = 10·0,2 − (10/1000)·m = 2 − 0,01·m
Розв’яжіть
Інтегрувальний множник ert/V; розв’язок наближається до рівноважного c·V.
m(t) = 200 + (−180)·e−t/100
Підставте t
m(85) = 200 + (−180)·0,4274 = 123,1 kg
Відповідь
m = 123,1 kg
3.Інтеграли
Відповідь: I = 0,9502
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = e−x/(−1)
Підставте межі
I = (e−3 − 1)/(−1) = (0,04979 − 1)/(−1) = 0,9502
Відповідь
I = 0,9502
4.Інтеграли
Відповідь: A = 1,125
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
2x2 = 3x → x = 0, x = 1,5
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [1,5x2 − 0,6667x3]01,5 = 1,125
Відповідь
A = 1,125
5.Похідні
Відповідь: f′(0.5) = 0,5841
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Правило добутку
f′(x) = u′v + uv′ = e−0,5x·(1 + (−0,5)·x)
Підставте
f′(0,5) = 0,7788·(1 + (−0,25)) = 0,5841
Відповідь
f′(0,5) = 0,5841
6.Похідні
Відповідь: x = −4
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 18x + 24 = 3·(x2 + 6x + 8)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −4 або x = −2
Що є що
f″(x) = 6x + 18: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−4) = −6, f″(−2) = 6
x = −4
Відповідь
x = −4
7.Чисельні методи
Відповідь: s = 32 m
Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.
Зважена сума
9 + 2·8 + 2·6 + 2·5 + 2·4 + 9 = 64
Формула трапецій
s = (1/2)·64 = 32 m
Відповідь
s = 32 m
8.Чисельні методи
Відповідь: y1 = 2,636
Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.