Динаміка: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 20 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Кінематика

Швидкість
v = v0 + a·t
Переміщення
s = v0·t + ½·a·t²
Без часу
v² = v0² + 2·a·s
Одиниці
1 m/s = 3,6 km/h

Метод

  1. Випишіть, що відомо: v₀, v, a, t і s, з одиницями.
  2. Оберіть рівняння, що містить три відомі величини й невідому.
  3. Оберіть один додатний напрямок і протилежно напрямленим величинам дайте знак мінус.
  4. Розв’яжіть і перевірте, чи відповідь фізично розумна.

Закони Ньютона

Другий закон
ΣF = m·a
Вага
W = m·g
Тертя ковзання
Ff = μ·N
На похилій площині
уздовж: m·g·sin θ, по нормалі: m·g·cos θ

Метод

  1. Накресліть розрахункову схему з усіма силами, що діють на тіло.
  2. Оберіть додатний напрямок уздовж руху.
  3. Розкладіть сили на складові вздовж руху й перпендикулярно до нього (на похилій площині: m·g·sin θ уздовж, m·g·cos θ перпендикулярно до площини).
  4. Застосуйте ΣF = m·a уздовж руху; тертя μ·N напрямлене проти руху.

Рух тіла, кинутого під кутом

Складові
vx = v0cos θ, vy = v0sin θ
Положення
x = vxt, y = h + vyt − ½gt²
Максимальна висота
H = h + vy²/(2g)
Дальність (рівна поверхня)
R = v0²·sin 2θ/g

Метод

  1. Розкладіть початкову швидкість на складові: vx = v₀·cos θ і vy = v₀·sin θ.
  2. Горизонтальний рух відбувається зі сталою швидкістю; вертикальний — з прискоренням −g.
  3. Знайдіть час польоту з вертикального руху.
  4. Підставте цей час у горизонтальний рух, щоб знайти дальність.

Рух по колу

Доцентрове прискорення
a = v²/r = ω²·r
Доцентрова сила
F = m·v²/r
Кутова швидкість
ω = v/r = 2π/T
Горизонтальний поворот, тертя
vmax = √(μ·g·r)

Робота й енергія

Кінетична енергія
Ek = ½mv²
Потенціальна енергія
Ep = mgh
Енергетичний баланс
Ek1 + Ep1 + W = Ek2 + Ep2 + losses
Робота сили тертя
W = μ·N·d
Потужність
P = W/t

Імпульс і зіткнення

Імпульс
p = m·v
Збереження
Σm·v (before) = Σm·v (after)
Абсолютно непружний удар
v′ = (m1v1 + m2v2)/(m1 + m2)
Імпульс сили
J = F·Δt = m·Δv

Метод

  1. Оберіть додатний напрямок і дайте кожній швидкості її знак.
  2. Запишіть сумарний імпульс до зіткнення: Σm·v.
  3. При абсолютно непружному зіткненні тіла після нього рухаються разом; при пружному зберігається також кінетична енергія.
  4. Прирівняйте імпульс до зіткнення до імпульсу після й розв’яжіть.

Обертання твердого тіла

Моменти інерції відносно G
стрижень mL²/12, диск ½mR², кільце mR², суцільна куля (2/5)mR², порожниста куля (2/3)mR²
Теорема про паралельне перенесення осей
I = IG + m·d²
Радіус інерції
I = m·k²
Стрижень відносно кінця
I = mL²/3
Рівняння руху
ΣM = I·α
Швидкість у rad/s
ω = 2π·n/60
Кінетична енергія
E = ½·I·ω²
Робота й потужність
W = T·θ, P = T·ω
Кочення без проковзування
v = ω·r, E = ½mv²(1 + I/(mr²)), a = g·sin θ/(1 + I/(mr²))
Момент імпульсу
L = I·ω, I1ω1 = I2ω2
Удар відносно шарніра
m·v·d = I·ω

Метод

  1. Виберіть вісь: нерухомий шарнір або центр мас для тіл, що котяться.
  2. Знайдіть момент інерції відносно цієї осі за стандартними результатами, застосовуючи I = IG + m·d² для зсуненої осі.
  3. Виберіть метод: ΣM = I·α для прискорень і сил, енергію (½·I·ω² + ½·m·v² + m·g·h) для швидкостей, момент імпульсу для ударів і раптових змін.
  4. Пов’яжіть лінійний і кутовий рух за допомогою v = ω·r та a = α·r і переведіть rpm у rad/s.

Зубчасті колеса й передачі

Зачеплення коліс
n1·N1 = n2·N2
Крутний момент
T2 = T1·(N2/N1)·η
Потужність
P = T·ω, ω = 2π·n/60
Багатоступенева передача
загальне передаточне відношення = добуток передаточних відношень ступенів

Пружини й маятники

Вантаж на пружині
T = 2π·√(m/k)
Маятник
T = 2π·√(L/g)
Кутова частота
ω = √(k/m) = 2π/T
Найбільші швидкість і прискорення
vmax = A·ω, amax = A·ω²
Енергія
E = ½·k·A²

Механічні коливання

Власна частота
ωn = √(k/m), fn = ωn/(2π)
Зі статичного прогину
ωn = √(g/δst)
Критичне демпфування
cc = 2√(km) = 2mωn
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc
Частота загасаючих коливань
ωd = ωn√(1 − ζ²)
Логарифмічний декремент
δ = (1/n)·ln(x0/xn), ζ = δ/√(4π² + δ²)
Пружини паралельно
k = k1 + k2
Пружини послідовно
1/k = 1/k1 + 1/k2

2Задачі для практики

1.КінематикаСередня
a = 3,25 m/s²s = 1600 m

Літак рушає з місця й рівноприскорено розганяється злітною смугою з прискоренням 3,25 m/s². Знайдіть його швидкість v через 1600 m.

v₀ = 0a = 3,25 m/s²s = 1600 m
v = m/s
2.КінематикаСкладна
d = ?

Камінь відпускають без початкової швидкості в колодязь. Сплеск чути через 2,2 s після того, як камінь відпустили. Швидкість звуку 343 m/s; нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть глибину d колодязя.

ttotal = 2,2 svsound = 343 m/sg = 9,81 m/s²
d = m
3.Закони НьютонаСередня
θ = 20°a = ?m = 16 kg

Брусок масою 16 kg ковзає вниз похилою площиною під кутом 20° до горизонту. Коефіцієнт тертя ковзання 0,3. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть прискорення a бруска вздовж площини.

m = 16 kgθ = 20°μ = 0,3g = 9,81 m/s²
a = m/s²
4.Закони НьютонаСкладна
θ = 35°брусокv₀ = 10,5 m/s

Бруску надають поштовху, і він починає ковзати вгору похилою площиною з кутом 35° зі швидкістю 10,5 m/s. Коефіцієнт тертя ковзання 0,25. Прийміть g = 9,81 m/s². Яку відстань d уздовж площини він пройде до зупинки?

v₀ = 10,5 m/sθ = 35°μ = 0,25g = 9,81 m/s²
d = m
5.Рух тіла, кинутого під кутомСередня
v0​ = 28 m/sθ = ?R = 30 m

М’яч кидають з рівної землі зі швидкістю 28 m/s, і він має впасти на відстані 30 m. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть менший із двох можливих кутів кидання θ.

v₀ = 28 m/sR = 30 mg = 9,81 m/s²
θ = °
6.Рух тіла, кинутого під кутомСкладна
h = 40 mv0​ = 16 m/s20°x = ?

М’яч кидають під кутом 20° до горизонту з вершини скелі висотою 40 m. Опором повітря знехтуйте. Знайдіть горизонтальну відстань x, яку м’яч пролітає до удару об землю.

v0 = 16 m/sθ = 20°h = 40 mg = 9,81 m/s²
x = m
7.Рух по колуСередня
r = 20 m8 m/s

Автомобіль масою 1600 kg проїжджає вершину горбка на дорозі зі швидкістю 8 m/s. Вершина горбка — дуга кола радіусом 20 m. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу нормальної реакції N дороги на автомобіль на вершині.

m = 1600 kgv = 8 m/sr = 20 mg = 9,81 m/s²
N = N
8.Рух по колуСкладна
r = 0,7 m10,5 m/svtop​ = ?

Кульку масою 0,4 kg на легкій нитці завдовжки 0,7 m обертають по вертикальному колу. У найнижчій точці її швидкість 10,5 m/s. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу Ttop нитки в найвищій точці.

m = 0,4 kgr = 0,7 mvbottom = 10,5 m/sg = 9,81 m/s²
Ttop = N
9.Робота й енергіяСередня
20°d = 5 mμ = 0,1

Брусок без початкової швидкості ковзає похилою площиною під кутом 20° до горизонту. Коефіцієнт тертя ковзання 0,1. Знайдіть його швидкість v після того, як він проковзає 5 m вздовж площини.

θ = 20°μ = 0,1d = 5 mg = 9,81 m/s²
v = m/s
10.Робота й енергіяСкладна
h = 3 mL = 4,5 mμ = 0,3k = 4000 N/m

Брусок масою 5 kg відпускають без початкової швидкості на висоті 3 m на гладкій рампі. Унизу він перетинає шорстку горизонтальну смугу довжиною 4,5 m (μ = 0,3), а потім натрапляє на пружину (k = 4000 N/m) на гладкій поверхні. Знайдіть найбільше стиснення x пружини.

m = 5 kgh = 3 mL = 4,5 mμ = 0,3k = 4000 N/mg = 9,81 m/s²
x = cm
11.Імпульс і зіткненняСередня
11 kg40 m/s5 kgv′2​ = ?

Снаряд масою 16 kg, що рухається горизонтально зі швидкістю 10 m/s, розривається на два уламки, які рухаються вздовж тієї самої прямої. Уламок масою 11 kg продовжує рух уперед зі швидкістю 40 m/s. Знайдіть швидкість v′2 уламка масою 5 kg (додатна в початковому напрямку).

M = 16 kgu = 10 m/sm1 = 11 kgv′1 = 40 m/sm2 = 5 kg
v′2 = m/s
12.Імпульс і зіткненняСкладна
1200 kg25 m/s2000 kg18 m/sv′ = ?

На перехресті автомобіль масою 1200 kg, що їде на схід зі швидкістю 25 m/s, зіштовхується з автомобілем масою 2000 kg, що їде на північ зі швидкістю 18 m/s. Автомобілі зчіплюються. Знайдіть швидкість v′ уламків одразу після зіткнення.

m1 = 1200 kgv1 = 25 m/s (E)m2 = 2000 kgv2 = 18 m/s (N)
v′ = m/s
13.Обертання твердого тілаСередня
L = 2,9 mm = 20 kgα

Однорідний тонкий стрижень масою 20 kg і довжиною 2,9 m закріплено шарнірно за один кінець і утримують горизонтально. Його відпускають зі стану спокою. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть вертикальну силу R, з якою шарнір діє на стрижень одразу після відпускання.

m = 20 kgL = 2,9 mg = 9,81 m/s²
R = N
14.Обертання твердого тілаСкладна
3,5 m/sω

порожниста куля масою 16 kg котиться без проковзування зі швидкістю 3,5 m/s. Знайдіть його повну кінетичну енергію Ek.

m = 16 kgv = 3,5 m/sI = (2/3)·m·r²
Ek = J
15.Зубчасті колеса й передачіСередня
d1​ = 125 mmd2​ = 400 mm720 rpmn2​ = ?

Шків 125 мм при 720 об/хв приводить шків 400 мм пасом із прослизанням 2,5 %. Знайдіть частоту обертання n2 веденого шківа.

n1 = 720 rpmd1 = 125 mmd2 = 400 mms = 2,5 %
n2 = rpm
16.Зубчасті колеса й передачіСкладна
A = 16B = 20C = 16D = 30

У багатоступеневій зубчастій передачі колесо A (16 зуб.) на вхідному валу обертається з частотою 960 rpm і приводить колесо B (20 зуб.). Колесо C (16 зуб.) закріплене на одному валу з B і приводить колесо D (30 зуб.) на вихідному валу. Знайдіть вихідну частоту обертання nout.

nin = 960 rpmA = 16B = 20C = 16D = 30
nout = rpm
17.Пружини й маятникиСередня
L = 0,6 mT = 1,45 s

Астронавт на іншій планеті з’ясовує, що математичний маятник завдовжки 0,6 m має період 1,45 s за малих коливань. Знайдіть прискорення вільного падіння g на цій планеті.

L = 0,6 mT = 1,45 s
g = m/s²
18.Пружини й маятникиСкладна
2,5 kgk = 1300 N/m400 m/s

Куля масою 12 g, що летить зі швидкістю 400 m/s, влучає й застрягає в бруску масою 2,5 kg, що лежить на поверхні без тертя. Брусок прикріплений до горизонтальної пружини з k = 1300 N/m. Знайдіть амплітуду A коливань, що виникають, у cm.

m = 12 gv = 400 m/sM = 2,5 kgk = 1300 N/m
A = cm
19.Механічні коливанняСередня
k = 10 kN/mζ = 0,35m = 40 kg

Маса 40 kg на пружині жорсткістю 10 kN/m має в’язкий демпфер, що дає коефіцієнт демпфування 0,35. Знайдіть частоту загасаючих вільних коливань fd у Hz.

m = 40 kgk = 10 kN/mζ = 0,35
fd = Hz
20.Механічні коливанняСкладна
k1​ = 5k2​ = 30m = 40 kg

Маса 40 kg висить на двох пружинах, з’єднаних кінець до кінця (послідовно): верхня пружина має k₁ = 5 kN/m, нижня — k₂ = 30 kN/m. Знайдіть еквівалентну жорсткість keq системи пружин у kN/m.

m = 40 kgk1 = 5 kN/mk2 = 30 kN/m
keq = kN/m

3Розчини

1.Кінематика

Відповідь: v = 102 m/s

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Швидкість після проходження відстані

v = √(2·a·s) = √(2·3,25·1600) = 102 m/s

Відповідь

v = 102 m/s
(367,1 km/h)
2.Кінематика

Відповідь: d = 22,35 m

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Дві частини часу

½·9,81·t₁² = 343·(2,2 − t₁)
4,905·t₁² + 343·t₁ − 754,6 = 0

Час падіння

Фізичний зміст має лише додатний корінь.

t₁ = (−343 + √(343² + 4·4,905·754,6))/(2·4,905) = 2,135 s

Глибина

d = ½·9,81·2,135² = 22,35 m

Відповідь

d = 22,35 m
3.Закони Ньютона

Відповідь: a = 0,5897 m/s²

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Сили вздовж площини

Униз уздовж площини — додатний напрямок.

m·a = m·g·sin θ − μ·m·g·cos θ

Прискорення

a = 9,81·(sin 20° − 0,3·cos 20°) = 9,81·(0,342 − 0,2819) = 0,5897 m/s²

Відповідь

a = 0,5897 m/s²
4.Закони Ньютона

Відповідь: d = 7,219 m

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Сповільнення

Обидві сили спрямовані вниз схилом; маса скорочується.

a = 9,81·(sin 35° + 0,25·cos 35°) = 7,636 m/s²

Шлях

d = v₀²/(2a) = 10,5²/(2·7,636) = 7,219 m

Відповідь

d = 7,219 m
5.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: θ = 11,02 °

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Формула дальності

R = v₀²·sin 2θ/g → sin 2θ = 9,81·30/28² = 0,3754

Кут

2θ = 22,05° → θ = 11,02°

Відповідь

θ = 11,02°

Інший розв’язок 90° − θ = 78,98°.

6.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: x = 52,13 m

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Розкладіть початкову швидкість

Горизонтальна швидкість стала; вертикальний рух має стале прискорення g = 9,81 m/s² донизу.

vx = v0·cos θ = 16·cos 20° = 15,04 m/s
vy = v0·sin θ = 16·sin 20° = 5,472 m/s

Час польоту

Розв’яжіть y(t) = h + vy·t − ½gt² = 0 і візьміть додатний корінь.

0 = 40 + 5,472·t − 4,905·t²
t = (vy + √(vy² + 2gh))/g = (5,472 + √(29,95 + 784,8))/9,81 = 3,467 s

Горизонтальна відстань

x = vx·t = 15,04·3,467 = 52,13 m

Відповідь

x = 52,13 m
7.Рух по колу

Відповідь: N = 10576 N

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Сили у верхній точці

Напрямок до центра (униз) додатний.

m·g − N = m·v²/r
N = 1600·9,81 − 1600·8²/20 = 15696 − 5120 = 10576 N

Відповідь

N = 10576 N

Автомобіль стає «легшим»: дорога тисне вгору менше за його вагу.

8.Рух по колу

Відповідь: Ttop = 43,38 N

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Швидкість у верхній точці

Кінетична енергія перетворюється на потенціальну на висоті 2r.

vtop² = 10,5² − 4·9,81·0,7 = 82,78 m²/s²

Сили у верхній точці

Сила натягу й сила тяжіння обидві спрямовані вниз, до центра.

T + m·g = m·vtop²/r
T = 0,4·82,78/0,7 − 0,4·9,81 = 43,38 N

Відповідь

Ttop = 43,38 N
9.Робота й енергія

Відповідь: v = 4,933 m/s

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Енергетичний баланс уздовж площини

Брусок опускається на висоту d·sin θ, а тертя забирає μmg·cos θ·d. Маса скорочується.

½v² = g·d·(sin θ − μ·cos θ)
v = √(2·9,81·5·(0,342 − 0,1·0,9397)) = 4,933 m/s

Відповідь

v = 4,933 m/s
10.Робота й енергія

Відповідь: x = 20,12 cm

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Енергія після шорсткої смуги

Рампа гладка, тож енергію забирає лише смуга.

mgh − μmgL = 49,05·(3 − 0,3·4,5) = 80,93 J

Найбільше стиснення

½kx² = 80,93 → x = √(2·80,93/4000) = 0,2012 m = 20,12 cm

Відповідь

x = 20,12 cm
11.Імпульс і зіткнення

Відповідь: v′2 = −56 m/s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Імпульс до удару

p = M·u = 16·10 = 160 kg·m/s

Імпульс після удару

160 = 11·40 + 5·v′2
v′2 = (160 − 440)/5 = −56 m/s

Відповідь

v′2 = −56 m/s

Знак мінус означає, що другий уламок летить назад.

12.Імпульс і зіткнення

Відповідь: v′ = 14,64 m/s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Складові імпульсу

px = 1200·25 = 30000 kg·m/s
py = 2000·18 = 36000 kg·m/s

Швидкість уламків

v′ = √(px² + py²)/(m1 + m2) = 46861/3200 = 14,64 m/s

Відповідь

v′ = 14,64 m/s
13.Обертання твердого тіла

Відповідь: R = 49,05 N

Обертання навколо нерухомої осі: сума моментів відносно осі дорівнює I·α (ΣM = I·α), так само як ΣF = m·a для поступального руху. В енергетичній формі момент T, що повертає тіло на кут θ (у радіанах), виконує роботу T·θ, яка змінює кінетичну енергію ½·I·ω²; сила тяжіння додає або забирає m·g·Δh центра мас. Потужність дорівнює P = T·ω.

Моменти відносно шарніра

У момент відпускання ω = 0, тож доцентрового прискорення немає, і центр прискорюється строго вниз.

m·g·L/2 = (m·L²/3)·α → α = 3g/(2L) = 3·9,81/(2·2,9) = 5,074 rad/s²

Вертикальні сили

aG = α·L/2 = 7,357 m/s²
m·g − R = m·aG → R = 20·(9,81 − 7,357) = 49,05 N

Відповідь

R = 49,05 N

R = m·g/4, не залежить від довжини.

14.Обертання твердого тіла

Відповідь: Ek = 163,3 J

Кочення й момент імпульсу: тіло, що котиться без проковзування, має v = ω·r, тож його кінетична енергія дорівнює ½·m·v² + ½·I·ω² = ½·m·v²·(1 + I/(m·r²)). По схилу це дає a = g·sin θ/(1 + I/(m·r²)). Коли відносно осі не діє зовнішній момент, момент імпульсу відносно цієї осі зберігається, I₁·ω₁ = I₂·ω₂, навіть якщо кінетична енергія втрачається.

Поступальна частина й частина обертання

Etrans = ½·m·v² = ½·16·3,5² = 98 J
Erot = ½·I·ω² = ½·0,6667·m·r²·(v/r)² = 0,6667·98 = 65,33 J

Разом

Ek = 98 + 65,33 = 163,3 J

Відповідь

Ek = 163,3 J
15.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: n2 = 219,4 rpm

Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.

Частота обертання без прослизання

720·125/400 = 225 rpm

З прослизанням

n2 = 225·0,975 = 219,4 rpm

Відповідь

n2 = 219,4 rpm
16.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: nout = 409,6 rpm

Зубчасті передачі: у колесах, що зачеплені, швидкість у точці контакту зубців однакова, тож n₁·N₁ = n₂·N₂: колесо з меншою кількістю зубців обертається швидше. Колеса на одному валу обертаються з однаковою частотою. Потужність передається далі (за вирахуванням втрат), тож зі зменшенням частоти обертання крутний момент зростає: T₂ = T₁·(N₂/N₁)·η, а P = T·ω, де ω = 2π·n/60.

Перший ступінь

nB = 960·16/20 = 768 rpm = nC

Другий ступінь

nout = 768·16/30 = 409,6 rpm

Відповідь

nout = 409,6 rpm

загальне передаточне відношення = 2,344 : 1

17.Пружини й маятники

Відповідь: g = 11,27 m/s²

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Знайдіть g

g = 4π²·L/T² = 4π²·0,6/1,45² = 11,27 m/s²

Відповідь

g = 11,27 m/s²
18.Пружини й маятники

Відповідь: A = 8,4 cm

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Швидкість після удару

V = m·v/(m + M) = 0,012·400/2,512 = 1,911 m/s

Кутова частота

ω = √(k/(m + M)) = √(1300/2,512) = 22,75 rad/s

Амплітуда

A = V/ω = 1,911/22,75 = 0,084 m = 8,4 cm

Відповідь

A = 8,4 cm
19.Механічні коливання

Відповідь: fd = 2,357 Hz

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Власна частота без демпфування

ωn = √(10000/40) = 15,81 rad/s
fn = 15,81/(2π) = 2,516 Hz

Частота загасаючих коливань

fd = fn·√(1 − ζ²) = 2,516·√(1 − 0,35²) = 2,357 Hz

Відповідь

fd = 2,357 Hz
20.Механічні коливання

Відповідь: keq = 4,286 kN/m

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Еквівалентна жорсткість

Послідовні пружини передають однакову силу, а їхні прогини додаються, тож додаються обернені жорсткості: 1/k = 1/k1 + 1/k2.

1/keq = 1/5 + 1/30 → keq = 5·30/(5 + 30) = 4,286 kN/m

Відповідь

keq = 4,286 kN/m

ExamProblems · examproblems.com/courses/dynamics