v = ω·r, E = ½mv²(1 + I/(mr²)), a = g·sin θ/(1 + I/(mr²))
Момент імпульсу
L = I·ω, I1ω1 = I2ω2
Удар відносно шарніра
m·v·d = I·ω
Метод
Виберіть вісь: нерухомий шарнір або центр мас для тіл, що котяться.
Знайдіть момент інерції відносно цієї осі за стандартними результатами, застосовуючи I = IG + m·d² для зсуненої осі.
Виберіть метод: ΣM = I·α для прискорень і сил, енергію (½·I·ω² + ½·m·v² + m·g·h) для швидкостей, момент імпульсу для ударів і раптових змін.
Пов’яжіть лінійний і кутовий рух за допомогою v = ω·r та a = α·r і переведіть rpm у rad/s.
Зубчасті колеса й передачі
Зачеплення коліс
n1·N1 = n2·N2
Крутний момент
T2 = T1·(N2/N1)·η
Потужність
P = T·ω, ω = 2π·n/60
Багатоступенева передача
загальне передаточне відношення = добуток передаточних відношень ступенів
Пружини й маятники
Вантаж на пружині
T = 2π·√(m/k)
Маятник
T = 2π·√(L/g)
Кутова частота
ω = √(k/m) = 2π/T
Найбільші швидкість і прискорення
vmax = A·ω, amax = A·ω²
Енергія
E = ½·k·A²
Механічні коливання
Власна частота
ωn = √(k/m), fn = ωn/(2π)
Зі статичного прогину
ωn = √(g/δst)
Критичне демпфування
cc = 2√(km) = 2mωn
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc
Частота загасаючих коливань
ωd = ωn√(1 − ζ²)
Логарифмічний декремент
δ = (1/n)·ln(x0/xn), ζ = δ/√(4π² + δ²)
Пружини паралельно
k = k1 + k2
Пружини послідовно
1/k = 1/k1 + 1/k2
2Задачі для практики
1.КінематикаСередня
Літак рушає з місця й рівноприскорено розганяється злітною смугою з прискоренням 1,5 m/s². Знайдіть його швидкість v через 1200 m.
v₀ = 0a = 1,5 m/s²s = 1200 m
v = m/s
2.КінематикаСкладна
М’яч кидають вертикально вгору зі швидкістю 10 m/s з краю даху на висоті 5 m над землею. Опором повітря знехтуйте, g = 9,81 m/s². Через який час після кидка він упаде на землю? Знайдіть t.
v₀ = 10 m/sh₀ = 5 mg = 9,81 m/s²
t = s
3.Закони НьютонаСередня
Брусок масою 3 kg ковзає вниз похилою площиною під кутом 35° до горизонту. Коефіцієнт тертя ковзання 0,25. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть прискорення a бруска вздовж площини.
m = 3 kgθ = 35°μ = 0,25g = 9,81 m/s²
a = m/s²
4.Закони НьютонаСкладна
Брусок масою 2 kg на горизонтальному столі з’єднаний легкою ниткою, перекинутою через блок без тертя, з підвішеним вантажем масою 6 kg. Коефіцієнт тертя ковзання між бруском і столом 0,3. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу T нитки.
m1 = 2 kgm2 = 6 kgμ = 0,3g = 9,81 m/s²
T = N
5.Рух тіла, кинутого під кутомСередня
М’яч кидають під кутом 20° до горизонту з рівної поверхні. Опором повітря знехтуйте. Знайдіть горизонтальну відстань x, яку м’яч пролітає до удару об землю.
v0 = 34 m/sθ = 20°g = 9,81 m/s²
x = m
6.Рух тіла, кинутого під кутомСкладна
М’яч кидають зі швидкістю 28 m/s під кутом 40° над горизонталлю з вершини скелі заввишки 25 m. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть найбільшу висоту H над землею біля підніжжя скелі.
v₀ = 28 m/sθ = 40°h = 25 mg = 9,81 m/s²
H = m
7.Рух по колуСередня
Поворот радіусом 220 m має нахил полотна 15°. З якою швидкістю v автомобіль може пройти його взагалі без потреби в терті? Прийміть g = 9,81 m/s².
r = 220 mθ = 15°g = 9,81 m/s²
v = m/s
8.Рух по колуСкладна
Кульку масою 0,2 kg на легкій нитці завдовжки 0,7 m обертають по вертикальному колу. У найнижчій точці її швидкість 8 m/s. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу Ttop нитки в найвищій точці.
m = 0,2 kgr = 0,7 mvbottom = 8 m/sg = 9,81 m/s²
Ttop = N
9.Робота й енергіяСередня
Автомобіль масою 1200 kg піднімається схилом 4° зі сталою швидкістю 54 km/h. Опір повітря й опір коченню разом становлять 500 N. Знайдіть потужність P, яку мають передавати колеса, у kW.
Візок масою 1 kg відпускають без початкової швидкості з висоти 2,8 m на гладкій трасі, що переходить у вертикальну петлю радіусом 1 m. Знайдіть силу нормальної реакції N, з якою траса діє на візок у верхній точці петлі.
m = 1 kgh = 2,8 mR = 1 mg = 9,81 m/s²
N = N
11.Імпульс і зіткненняСередня
Візок масою 3,5 kg, що рухається зі швидкістю 11 m/s, зазнає абсолютно пружного центрального удару з нерухомим візком масою 0,5 kg на доріжці без тертя. Знайдіть швидкість v′1 першого візка після зіткнення (додатну в напрямку його початкового руху).
m1 = 3,5 kgm2 = 0,5 kgv1 = 11 m/sv2 = 0
v′1 = m/s
12.Імпульс і зіткненняСкладна
М’яч масою 0,3 kg ударяється об стіну зі швидкістю 17 m/s і відскакує прямо назад зі швидкістю 12 m/s. Контакт триває 25 ms. Знайдіть модуль імпульсу сили J, який стіна надає м’ячу.
m = 0,3 kgvin = 17 m/svout = 12 m/sΔt = 25 ms
J = N·s
13.Обертання твердого тілаСередня
Однорідний тонкий стрижень масою 7,5 kg і довжиною 1,7 m закріплено шарнірно за один кінець і відпускають зі стану спокою з горизонтального положення. Нехтуйте тертям і візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть кутову швидкість ω стрижня, коли він проходить вертикальне положення.
m = 7,5 kgL = 1,7 mg = 9,81 m/s²
ω = rad/s
14.Обертання твердого тілаСкладна
Однорідний тонкий стрижень масою 5 kg і довжиною 0,7 m висить у спокої на шарнірі без тертя на верхньому кінці. Куля масою 25 g, що летить горизонтально зі швидкістю 380 m/s, влучає в стрижень на 0,28 m нижче за шарнір і застрягає в ньому. Знайдіть кутову швидкість ω стрижня одразу після удару.
M = 5 kgL = 0,7 mm = 25 gv = 380 m/sd = 0,28 m
ω = rad/s
15.Зубчасті колеса й передачіСередня
Шків 150 мм при 1440 об/хв приводить шків 250 мм пасом із прослизанням 2 %. Знайдіть частоту обертання n2 веденого шківа.
n1 = 1440 rpmd1 = 150 mmd2 = 250 mms = 2 %
n2 = rpm
16.Зубчасті колеса й передачіСкладна
Відкритий пас з’єднує шків 200 мм і шків 400 мм, центри яких розташовані на відстані 600 мм. Знайдіть кут обхвату θ на меншому шківі в градусах.
d1 = 200 mmd2 = 400 mmC = 600 mm
θ = °
17.Пружини й маятникиСередня
Довжина математичного маятника 2,5 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть його період T для малих коливань.
L = 2,5 mg = 9,81 m/s²
T = s
18.Пружини й маятникиСкладна
Вантаж масою 2,9 kg прикріплюють до нижнього кінця нерозтягнутої вертикальної пружини з k = 360 N/m і відпускають без початкової швидкості. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть найбільшу швидкість vmax вантажу.
m = 2,9 kgk = 360 N/mg = 9,81 m/s²
vmax = m/s
19.Механічні коливанняСередня
Маса 5 kg спирається на пружину жорсткістю 15 kN/m і в’язкий демпфер з коефіцієнтом опору 160 N·s/m. Знайдіть коефіцієнт демпфування ζ.
m = 5 kgk = 15 kN/mc = 160 N·s/m
ζ =
20.Механічні коливанняСкладна
Маса 5 kg висить на двох пружинах, з’єднаних кінець до кінця (послідовно): верхня пружина має k₁ = 25 kN/m, нижня — k₂ = 100 kN/m. Знайдіть еквівалентну жорсткість keq системи пружин у kN/m.
m = 5 kgk1 = 25 kN/mk2 = 100 kN/m
keq = kN/m
3Розчини
1.Кінематика
Відповідь: v = 60 m/s
Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.
Швидкість після проходження відстані
v = √(2·a·s) = √(2·1,5·1200) = 60 m/s
Відповідь
v = 60 m/s
(216 km/h)
2.Кінематика
Відповідь: t = 2,454 s
Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.
Рівняння руху
Угору — додатний напрямок, земля розташована на h₀ нижче від точки кидка.
−5 = 10·t − ½·9,81·t²
4,905·t² − 10·t − 5 = 0
Розв’яжіть квадратне рівняння
Фізичний зміст має лише додатний корінь.
t = (10 + √(10² + 2·9,81·5))/9,81 = 2,454 s
Відповідь
t = 2,454 s
3.Закони Ньютона
Відповідь: a = 3,618 m/s²
Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.
Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.
Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.
Розкладіть початкову швидкість
Горизонтальна швидкість стала; вертикальний рух має стале прискорення g = 9,81 m/s² донизу.
vx = v0·cos θ = 34·cos 20° = 31,95 m/s
vy = v0·sin θ = 34·sin 20° = 11,63 m/s
Час польоту
Старт і приземлення на одній висоті: t = 2vy/g.
t = 2·11,63/9,81 = 2,371 s
Горизонтальна відстань
x = vx·t = 31,95·2,371 = 75,75 m
Відповідь
x = 75,75 m
6.Рух тіла, кинутого під кутом
Відповідь: H = 41,51 m
Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.
Початкова вертикальна швидкість
vy = 28·sin 40° = 18 m/s
Підйом над скелею
Δh = vy²/(2g) = 18²/(2·9,81) = 16,51 m
Висота над землею
H = 25 + 16,51 = 41,51 m
Відповідь
H = 41,51 m
7.Рух по колу
Відповідь: v = 24,05 m/s
Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.
v = √(r·g·tan θ) = √(220·9,81·tan 15°) = 24,05 m/s
Відповідь
v = 24,05 m/s
(86,57 km/h)
8.Рух по колу
Відповідь: Ttop = 8,476 N
Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.
Швидкість у верхній точці
Кінетична енергія перетворюється на потенціальну на висоті 2r.
vtop² = 8² − 4·9,81·0,7 = 36,53 m²/s²
Сили у верхній точці
Сила натягу й сила тяжіння обидві спрямовані вниз, до центра.
T + m·g = m·vtop²/r
T = 0,2·36,53/0,7 − 0,2·9,81 = 8,476 N
Відповідь
Ttop = 8,476 N
9.Робота й енергія
Відповідь: P = 19,82 kW
Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d). Потужність — це сила, помножена на швидкість: P = F·v.
Сила тяги
m·g = 1200·9,81 = 11772 N
mg·sin θ = 11772·sin 4° = 821,2 N
F = 821,2 + 500 = 1321 N
Потужність
v = 54/3,6 = 15 m/s
P = F·v = 1321·15 = 19818 W = 19,82 kW
Відповідь
P = 19,82 kW
10.Робота й енергія
Відповідь: N = 5,886 N
Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d). При русі по колу рівнодійна сила, спрямована до центра, має дорівнювати mv²/r.
Швидкість у верхній точці
v² = 2g(h − 2R) = 2·9,81·(2,8 − 2) = 15,7 m²/s²
Сили у верхній точці
m·g = 1·9,81 = 9,81 N
N = mv²/R − mg = 1·15,7/1 − 9,81 = 5,886 N
Відповідь
N = 5,886 N
Візок ледь проходить петлю при h = 2,5R; тоді у верхній точці N = 0.
11.Імпульс і зіткнення
Відповідь: v′1 = 8,25 m/s
Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.
Пружний удар об нерухоме тіло
Спільний розв’язок рівнянь збереження імпульсу й енергії дає ці два результати.
v′1 = (3,5 − 0,5)/(3,5 + 0,5)·11 = 8,25 m/s
v′2 = 2·3,5/(3,5 + 0,5)·11 = 19,25 m/s
Відповідь
v′1 = 8,25 m/s
12.Імпульс і зіткнення
Відповідь: J = 8,7 N·s
Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.
Зміна імпульсу
J = m·Δv = 0,3·(12 + 17) = 8,7 N·s
Відповідь
J = 8,7 N·s
13.Обертання твердого тіла
Відповідь: ω = 4,161 rad/s
Обертання навколо нерухомої осі: сума моментів відносно осі дорівнює I·α (ΣM = I·α), так само як ΣF = m·a для поступального руху. В енергетичній формі момент T, що повертає тіло на кут θ (у радіанах), виконує роботу T·θ, яка змінює кінетичну енергію ½·I·ω²; сила тяжіння додає або забирає m·g·Δh центра мас. Потужність дорівнює P = T·ω.
Кочення й момент імпульсу: тіло, що котиться без проковзування, має v = ω·r, тож його кінетична енергія дорівнює ½·m·v² + ½·I·ω² = ½·m·v²·(1 + I/(m·r²)). По схилу це дає a = g·sin θ/(1 + I/(m·r²)). Коли відносно осі не діє зовнішній момент, момент імпульсу відносно цієї осі зберігається, I₁·ω₁ = I₂·ω₂, навіть якщо кінетична енергія втрачається.
Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.
Частота обертання без прослизання
1440·150/250 = 864 rpm
З прослизанням
n2 = 864·0,98 = 846,7 rpm
Відповідь
n2 = 846,7 rpm
16.Зубчасті колеса й передачі
Відповідь: θ = 160,8 °
Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.
Кут паса
asin(0,1667) = 9,594°
Кут обхвату
θ = 180 − 2·9,594 = 160,8°
Відповідь
θ = 160,8°
17.Пружини й маятники
Відповідь: T = 3,172 s
Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².
Період маятника
T = 2π·√(2,5/9,81) = 3,172 s
Відповідь
T = 3,172 s
18.Пружини й маятники
Відповідь: vmax = 0,8805 m/s
Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².
Положення рівноваги й амплітуда
x₀ = m·g/k = 2,9·9,81/360 = 0,07902 m = A
Найбільша швидкість
Швидкість найбільша в положенні рівноваги.
ω = √(360/2,9) = 11,14 rad/s
vmax = A·ω = 0,07902·11,14 = 0,8805 m/s
Відповідь
vmax = 0,8805 m/s
19.Механічні коливання
Відповідь: ζ = 0,2921
Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.
Критичне демпфування
cc = 2·√(k·m) = 2·√(15000·5) = 547,7 N·s/m
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc = 160/547,7 = 0,2921
Відповідь
ζ = 0,2921
ζ < 1, тож система недодемпфована й коливається, поступово загасаючи.
20.Механічні коливання
Відповідь: keq = 20 kN/m
Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.
Еквівалентна жорсткість
Послідовні пружини передають однакову силу, а їхні прогини додаються, тож додаються обернені жорсткості: 1/k = 1/k1 + 1/k2.