Динаміка: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 20 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Кінематика

Швидкість
v = v0 + a·t
Переміщення
s = v0·t + ½·a·t²
Без часу
v² = v0² + 2·a·s
Одиниці
1 m/s = 3,6 km/h

Метод

  1. Випишіть, що відомо: v₀, v, a, t і s, з одиницями.
  2. Оберіть рівняння, що містить три відомі величини й невідому.
  3. Оберіть один додатний напрямок і протилежно напрямленим величинам дайте знак мінус.
  4. Розв’яжіть і перевірте, чи відповідь фізично розумна.

Закони Ньютона

Другий закон
ΣF = m·a
Вага
W = m·g
Тертя ковзання
Ff = μ·N
На похилій площині
уздовж: m·g·sin θ, по нормалі: m·g·cos θ

Метод

  1. Накресліть розрахункову схему з усіма силами, що діють на тіло.
  2. Оберіть додатний напрямок уздовж руху.
  3. Розкладіть сили на складові вздовж руху й перпендикулярно до нього (на похилій площині: m·g·sin θ уздовж, m·g·cos θ перпендикулярно до площини).
  4. Застосуйте ΣF = m·a уздовж руху; тертя μ·N напрямлене проти руху.

Рух тіла, кинутого під кутом

Складові
vx = v0cos θ, vy = v0sin θ
Положення
x = vxt, y = h + vyt − ½gt²
Максимальна висота
H = h + vy²/(2g)
Дальність (рівна поверхня)
R = v0²·sin 2θ/g

Метод

  1. Розкладіть початкову швидкість на складові: vx = v₀·cos θ і vy = v₀·sin θ.
  2. Горизонтальний рух відбувається зі сталою швидкістю; вертикальний — з прискоренням −g.
  3. Знайдіть час польоту з вертикального руху.
  4. Підставте цей час у горизонтальний рух, щоб знайти дальність.

Рух по колу

Доцентрове прискорення
a = v²/r = ω²·r
Доцентрова сила
F = m·v²/r
Кутова швидкість
ω = v/r = 2π/T
Горизонтальний поворот, тертя
vmax = √(μ·g·r)

Робота й енергія

Кінетична енергія
Ek = ½mv²
Потенціальна енергія
Ep = mgh
Енергетичний баланс
Ek1 + Ep1 + W = Ek2 + Ep2 + losses
Робота сили тертя
W = μ·N·d
Потужність
P = W/t

Імпульс і зіткнення

Імпульс
p = m·v
Збереження
Σm·v (before) = Σm·v (after)
Абсолютно непружний удар
v′ = (m1v1 + m2v2)/(m1 + m2)
Імпульс сили
J = F·Δt = m·Δv

Метод

  1. Оберіть додатний напрямок і дайте кожній швидкості її знак.
  2. Запишіть сумарний імпульс до зіткнення: Σm·v.
  3. При абсолютно непружному зіткненні тіла після нього рухаються разом; при пружному зберігається також кінетична енергія.
  4. Прирівняйте імпульс до зіткнення до імпульсу після й розв’яжіть.

Обертання твердого тіла

Моменти інерції відносно G
стрижень mL²/12, диск ½mR², кільце mR², суцільна куля (2/5)mR², порожниста куля (2/3)mR²
Теорема про паралельне перенесення осей
I = IG + m·d²
Радіус інерції
I = m·k²
Стрижень відносно кінця
I = mL²/3
Рівняння руху
ΣM = I·α
Швидкість у rad/s
ω = 2π·n/60
Кінетична енергія
E = ½·I·ω²
Робота й потужність
W = T·θ, P = T·ω
Кочення без проковзування
v = ω·r, E = ½mv²(1 + I/(mr²)), a = g·sin θ/(1 + I/(mr²))
Момент імпульсу
L = I·ω, I1ω1 = I2ω2
Удар відносно шарніра
m·v·d = I·ω

Метод

  1. Виберіть вісь: нерухомий шарнір або центр мас для тіл, що котяться.
  2. Знайдіть момент інерції відносно цієї осі за стандартними результатами, застосовуючи I = IG + m·d² для зсуненої осі.
  3. Виберіть метод: ΣM = I·α для прискорень і сил, енергію (½·I·ω² + ½·m·v² + m·g·h) для швидкостей, момент імпульсу для ударів і раптових змін.
  4. Пов’яжіть лінійний і кутовий рух за допомогою v = ω·r та a = α·r і переведіть rpm у rad/s.

Зубчасті колеса й передачі

Зачеплення коліс
n1·N1 = n2·N2
Крутний момент
T2 = T1·(N2/N1)·η
Потужність
P = T·ω, ω = 2π·n/60
Багатоступенева передача
загальне передаточне відношення = добуток передаточних відношень ступенів

Пружини й маятники

Вантаж на пружині
T = 2π·√(m/k)
Маятник
T = 2π·√(L/g)
Кутова частота
ω = √(k/m) = 2π/T
Найбільші швидкість і прискорення
vmax = A·ω, amax = A·ω²
Енергія
E = ½·k·A²

Механічні коливання

Власна частота
ωn = √(k/m), fn = ωn/(2π)
Зі статичного прогину
ωn = √(g/δst)
Критичне демпфування
cc = 2√(km) = 2mωn
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc
Частота загасаючих коливань
ωd = ωn√(1 − ζ²)
Логарифмічний декремент
δ = (1/n)·ln(x0/xn), ζ = δ/√(4π² + δ²)
Пружини паралельно
k = k1 + k2
Пружини послідовно
1/k = 1/k1 + 1/k2

2Задачі для практики

1.КінематикаСередня
t (s)v (m/s)1,333 s10

Автомобіль, що їде зі швидкістю 36 km/h, гальмує зі сталим сповільненням 7,5 m/s² до повної зупинки. Знайдіть гальмівний шлях s.

v₀ = 36 km/ha = −7,5 m/s²v = 0
s = m
2.КінематикаСкладна
t (s)v (m/s)5 s

Трамвай рушає з місця й розганяється з прискоренням 1 m/s² протягом 5 s, потім їде зі сталою швидкістю 6 s і нарешті гальмує з прискоренням 2 m/s² до зупинки. Знайдіть повну відстань s між двома зупинками.

a1 = 1 m/s²t1 = 5 st2 = 6 sa3 = −2 m/s²
s = m
3.Закони НьютонаСередня
θ = 35°a = ?m = 18 kg

Брусок масою 18 kg ковзає вниз похилою площиною під кутом 35° до горизонту. Коефіцієнт тертя ковзання 0,25. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть прискорення a бруска вздовж площини.

m = 18 kgθ = 35°μ = 0,25g = 9,81 m/s²
a = m/s²
4.Закони НьютонаСкладна
m1​ = 8,5 kg9,5 kgθ = 40°

Брусок масою 8,5 kg на похилій площині з кутом 40° з’єднаний легкою ниткою, перекинутою через блок без тертя на вершині площини, з підвішеним вантажем масою 9,5 kg. Підвішений вантаж рухається вниз. Коефіцієнт тертя ковзання між бруском і площиною 0,15. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть прискорення a системи.

m1 = 8,5 kgm2 = 9,5 kgθ = 40°μ = 0,15g = 9,81 m/s²
a = m/s²
5.Рух тіла, кинутого під кутомСередня
v0​ = 16 m/s35°x = ?

М’яч кидають під кутом 35° до горизонту з рівної поверхні. Опором повітря знехтуйте. Знайдіть горизонтальну відстань x, яку м’яч пролітає до удару об землю.

v0 = 16 m/sθ = 35°g = 9,81 m/s²
x = m
6.Рух тіла, кинутого під кутомСкладна
h = 60 mv0​ = 24 m/s60°x = ?

М’яч кидають під кутом 60° до горизонту з вершини скелі висотою 60 m. Опором повітря знехтуйте. Знайдіть горизонтальну відстань x, яку м’яч пролітає до удару об землю.

v0 = 24 m/sθ = 60°h = 60 mg = 9,81 m/s²
x = m
7.Рух по колуСередня
r = 3,9 mn = ?

В атракціоні «ротор» відвідувачі стоять біля стінки вертикального циліндра радіусом 3,9 m. Коли він обертається досить швидко, підлога опускається, а тертя утримує людей. Коефіцієнт тертя спокою 0,8. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть найменшу частоту обертання n в обертах за хвилину.

r = 3,9 mμs = 0,8g = 9,81 m/s²
n = rpm
8.Рух по колуСкладна
r = 1,4 m10,5 m/svtop​ = ?

Кульку масою 1,4 kg на легкій нитці завдовжки 1,4 m обертають по вертикальному колу. У найнижчій точці її швидкість 10,5 m/s. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу Ttop нитки в найвищій точці.

m = 1,4 kgr = 1,4 mvbottom = 10,5 m/sg = 9,81 m/s²
Ttop = N
9.Робота й енергіяСередня
100 km/h

Автомобіль, що рухається зі швидкістю 100 km/h рівною дорогою, різко гальмує й зупиняється юзом із заблокованими колесами. Коефіцієнт тертя ковзання між шинами й дорогою 0,8. Знайдіть гальмівний шлях d.

v = 100 km/hμ = 0,8g = 9,81 m/s²
d = m
10.Робота й енергіяСкладна
h = 1,5 mL = 3,5 mμ = 0,1k = 1000 N/m

Брусок масою 5 kg відпускають без початкової швидкості на висоті 1,5 m на гладкій рампі. Унизу він перетинає шорстку горизонтальну смугу довжиною 3,5 m (μ = 0,1), а потім натрапляє на пружину (k = 1000 N/m) на гладкій поверхні. Знайдіть швидкість v бруска, коли він досягає пружини.

m = 5 kgh = 1,5 mL = 3,5 mμ = 0,1k = 1000 N/mg = 9,81 m/s²
v = m/s
11.Імпульс і зіткненняСередня
2 kgv = ?10 gh = 11 cm

Куля масою 10 g, випущена горизонтально, влучає в дерев’яний брусок масою 2 kg, підвішений на легких нитках, і застрягає в ньому. Брусок відхиляється й піднімається на 11 cm вище за початкове положення. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть швидкість v кулі до удару.

m = 10 gM = 2 kgh = 11 cmg = 9,81 m/s²
v = m/s
12.Імпульс і зіткненняСкладна
29 m/s7 m/s

М’яч масою 0,3 kg ударяється об стіну зі швидкістю 29 m/s і відскакує прямо назад зі швидкістю 7 m/s. Контакт триває 20 ms. Знайдіть модуль імпульсу сили J, який стіна надає м’ячу.

m = 0,3 kgvin = 29 m/svout = 7 m/sΔt = 20 ms
J = N·s
13.Обертання твердого тілаСередня
3,5 kgaαM = 12,5 kgR = 0,3 m

Вантаж 3,5 kg висить на легкому шнурі, намотаному на шків — однорідний суцільний диск масою 12,5 kg і радіусом 0,3 m, що обертається на горизонтальній осі без тертя. Вантаж відпускають зі стану спокою. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть швидкість v вантажу після того, як він упаде на 4,5 m.

m = 3,5 kgM = 12,5 kgR = 0,3 mg = 9,81 m/s²h = 4,5 m
v = m/s
14.Обертання твердого тілаСкладна
3 m/sω

суцільний циліндр масою 5 kg котиться без проковзування зі швидкістю 3 m/s. Знайдіть його кінетичну енергію обертання Erot.

m = 5 kgv = 3 m/sI = ½·m·r²
Erot = J
15.Зубчасті колеса й передачіСередня
d1​ = 120 mmd2​ = 500 mm2880 rpmn2​ = ?

Шків 120 мм при 2880 об/хв приводить шків 500 мм пасом із прослизанням 3 %. Знайдіть частоту обертання n2 веденого шківа.

n1 = 2880 rpmd1 = 120 mmd2 = 500 mms = 3 %
n2 = rpm
16.Зубчасті колеса й передачіСкладна
d1​ = 80 mmd2​ = 450 mm720 rpmC = 500 mmθ = ?

Відкритий пас з’єднує шків 80 мм і шків 450 мм, центри яких розташовані на відстані 500 мм. Знайдіть кут обхвату θ на меншому шківі в градусах.

d1 = 80 mmd2 = 450 mmC = 500 mm
θ = °
17.Пружини й маятникиСередня
L = 1,6 m

Довжина математичного маятника 1,6 m. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть його період T для малих коливань.

L = 1,6 mg = 9,81 m/s²
T = s
18.Пружини й маятникиСкладна
mk = 120 N/mA = 10 cmx = 8 cm

Вантаж на пружині з k = 120 N/m коливається на поверхні без тертя з амплітудою 10 cm. Знайдіть енергію U, накопичену в пружині, коли вантаж на відстані 8 cm від положення рівноваги.

k = 120 N/mA = 10 cmx = 8 cm
U = J
19.Механічні коливанняСередня
tx12 mm1 цикл8,2 mm

Під час випробування вільними коливаннями демпфованої системи маса–пружина за піком переміщення 12 mm через один цикл іде пік 8,2 mm. Знайдіть коефіцієнт демпфування ζ.

x0 = 12 mmx1 = 8,2 mmn = 1
ζ =
20.Механічні коливанняСкладна
k1​ = 40k2​ = 12k3​ = 12m = 25 kg

Маса 25 kg висить на пружині k₃ = 12 kN/m. Верх k₃ прикріплено до жорсткої балки, що висить на двох пружинах поруч, k₁ = 40 kN/m і k₂ = 12 kN/m; балка залишається горизонтальною. Знехтуйте демпфуванням і масами пружин та балки. Знайдіть власну частоту fn вертикальних коливань у Hz.

m = 25 kgk1 = 40 kN/mk2 = 12 kN/mk3 = 12 kN/m
fn = Hz

3Розчини

1.Кінематика

Відповідь: s = 6,667 m

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Одиниці

v₀ = 36/3,6 = 10 m/s

Гальмівний шлях

0 = v₀² − 2·a·s → s = v₀²/(2a) = 10²/(2·7,5) = 6,667 m

Відповідь

s = 6,667 m
2.Кінематика

Відповідь: s = 48,75 m

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Найбільша швидкість

v = a1·t1 = 1·5 = 5 m/s

Шлях на кожному етапі

s1 = ½·1·5² = 12,5 m
s2 = 5·6 = 30 m
s3 = 5²/(2·2) = 6,25 m

Повна відстань

s = 12,5 + 30 + 6,25 = 48,75 m

Відповідь

s = 48,75 m
3.Закони Ньютона

Відповідь: a = 3,618 m/s²

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Сили вздовж площини

Униз уздовж площини — додатний напрямок.

m·a = m·g·sin θ − μ·m·g·cos θ

Прискорення

a = 9,81·(sin 35° − 0,25·cos 35°) = 9,81·(0,5736 − 0,2048) = 3,618 m/s²

Відповідь

a = 3,618 m/s²
4.Закони Ньютона

Відповідь: a = 1,667 m/s²

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Сили вздовж нитки

m₂·g = 93,2 N
m₁·g·sin θ = 53,6 N
μ·m₁·g·cos θ = 9,581 N

Прискорення системи

a = (93,2 − 53,6 − 9,581)/18 = 1,667 m/s²

Відповідь

a = 1,667 m/s²
5.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: x = 24,52 m

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Розкладіть початкову швидкість

Горизонтальна швидкість стала; вертикальний рух має стале прискорення g = 9,81 m/s² донизу.

vx = v0·cos θ = 16·cos 35° = 13,11 m/s
vy = v0·sin θ = 16·sin 35° = 9,177 m/s

Час польоту

Старт і приземлення на одній висоті: t = 2vy/g.

t = 2·9,177/9,81 = 1,871 s

Горизонтальна відстань

x = vx·t = 13,11·1,871 = 24,52 m

Відповідь

x = 24,52 m
6.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: x = 74,49 m

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Розкладіть початкову швидкість

Горизонтальна швидкість стала; вертикальний рух має стале прискорення g = 9,81 m/s² донизу.

vx = v0·cos θ = 24·cos 60° = 12 m/s
vy = v0·sin θ = 24·sin 60° = 20,78 m/s

Час польоту

Розв’яжіть y(t) = h + vy·t − ½gt² = 0 і візьміть додатний корінь.

0 = 60 + 20,78·t − 4,905·t²
t = (vy + √(vy² + 2gh))/g = (20,78 + √(432 + 1177))/9,81 = 6,208 s

Горизонтальна відстань

x = vx·t = 12·6,208 = 74,49 m

Відповідь

x = 74,49 m
7.Рух по колу

Відповідь: n = 16,93 rpm

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Сили, що діють на людину

N = m·ω²·r
μ·N = m·g → μ·ω²·r = g

Кутова швидкість

ω = √(g/(μ·r)) = √(9,81/(0,8·3,9)) = 1,773 rad/s

Частота обертання

n = ω·60/(2π) = 16,93 rpm

Відповідь

n = 16,93 rpm
8.Рух по колу

Відповідь: Ttop = 41,58 N

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Швидкість у верхній точці

Кінетична енергія перетворюється на потенціальну на висоті 2r.

vtop² = 10,5² − 4·9,81·1,4 = 55,31 m²/s²

Сили у верхній точці

Сила натягу й сила тяжіння обидві спрямовані вниз, до центра.

T + m·g = m·vtop²/r
T = 1,4·55,31/1,4 − 1,4·9,81 = 41,58 N

Відповідь

Ttop = 41,58 N
9.Робота й енергія

Відповідь: d = 49,16 m

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Швидкість в основних одиницях

v = 100/3,6 = 27,78 m/s

Енергетичний баланс

½mv² = μmg·d → d = v²/(2μg) = 27,78²/(2·0,8·9,81) = 49,16 m

Відповідь

d = 49,16 m

Подвоєння швидкості збільшує гальмівний шлях учетверо.

10.Робота й енергія

Відповідь: v = 4,75 m/s

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Енергія після шорсткої смуги

Рампа гладка, тож енергію забирає лише смуга.

mgh − μmgL = 49,05·(1,5 − 0,1·3,5) = 56,41 J

Швидкість біля пружини

½mv² = mg(h − μL) → v = √(2g(h − μL)) = √(2·9,81·1,15) = 4,75 m/s

Відповідь

v = 4,75 m/s
11.Імпульс і зіткнення

Відповідь: v = 295,3 m/s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Відхилення після удару

V = √(2·g·h) = √(2·9,81·0,11) = 1,469 m/s

Зіткнення

m·v = (m + M)·V → v = (0,01 + 2)·1,469/0,01 = 295,3 m/s

Відповідь

v = 295,3 m/s
12.Імпульс і зіткнення

Відповідь: J = 10,8 N·s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Зміна імпульсу

J = m·Δv = 0,3·(7 + 29) = 10,8 N·s

Відповідь

J = 10,8 N·s
13.Обертання твердого тіла

Відповідь: v = 5,63 m/s

Обертання навколо нерухомої осі: сума моментів відносно осі дорівнює I·α (ΣM = I·α), так само як ΣF = m·a для поступального руху. В енергетичній формі момент T, що повертає тіло на кут θ (у радіанах), виконує роботу T·θ, яка змінює кінетичну енергію ½·I·ω²; сила тяжіння додає або забирає m·g·Δh центра мас. Потужність дорівнює P = T·ω.

Вантаж і шків

брусок: m·g − T = m·a
шків: T·R = I·α = ½·M·R²·(a/R) → T = ½·M·a

Прискорення

a = m·g/(m + M/2) = 3,5·9,81/(3,5 + 6,25) = 3,522 m/s²

Швидкість після падіння

v = √(2·a·h) = √(2·3,522·4,5) = 5,63 m/s

Відповідь

v = 5,63 m/s
14.Обертання твердого тіла

Відповідь: Erot = 11,25 J

Кочення й момент імпульсу: тіло, що котиться без проковзування, має v = ω·r, тож його кінетична енергія дорівнює ½·m·v² + ½·I·ω² = ½·m·v²·(1 + I/(m·r²)). По схилу це дає a = g·sin θ/(1 + I/(m·r²)). Коли відносно осі не діє зовнішній момент, момент імпульсу відносно цієї осі зберігається, I₁·ω₁ = I₂·ω₂, навіть якщо кінетична енергія втрачається.

Поступальна частина й частина обертання

Etrans = ½·m·v² = ½·5·3² = 22,5 J
Erot = ½·I·ω² = ½·0,5·m·r²·(v/r)² = 0,5·22,5 = 11,25 J

Відповідь

Erot = 11,25 J
15.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: n2 = 670,5 rpm

Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.

Частота обертання без прослизання

2880·120/500 = 691,2 rpm

З прослизанням

n2 = 691,2·0,97 = 670,5 rpm

Відповідь

n2 = 670,5 rpm
16.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: θ = 136,6 °

Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.

Кут паса

asin(0,37) = 21,72°

Кут обхвату

θ = 180 − 2·21,72 = 136,6°

Відповідь

θ = 136,6°
17.Пружини й маятники

Відповідь: T = 2,537 s

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Період маятника

T = 2π·√(1,6/9,81) = 2,537 s

Відповідь

T = 2,537 s
18.Пружини й маятники

Відповідь: U = 0,384 J

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Повна енергія

E = ½·k·A² = ½·120·0,1² = 0,6 J

Енергія пружини в точці x

U = ½·k·x² = ½·120·0,08² = 0,384 J

Відповідь

U = 0,384 J
19.Механічні коливання

Відповідь: ζ = 0,06049

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Логарифмічний декремент

δ = (1/1)·ln(12/8,2) = 0,3808

Коефіцієнт демпфування

ζ = δ/√(4π² + δ²) = 0,3808/√(39,48 + 0,145) = 0,06049

Відповідь

ζ = 0,06049
20.Механічні коливання

Відповідь: fn = 3,143 Hz

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Еквівалентна жорсткість

Паралельні лише k1 і k2. Ця пара з’єднана послідовно з k3, тож об’єднуйте їх через обернені величини.

k12 = 40 + 12 = 52 kN/m
keq = 52·12/(52 + 12) = 9,75 kN/m

Власна частота

ωn = √(9750/25) = 19,75 rad/s
fn = 19,75/(2π) = 3,143 Hz

Відповідь

fn = 3,143 Hz

ExamProblems · examproblems.com/courses/dynamics