Динаміка: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 20 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Кінематика

Швидкість
v = v0 + a·t
Переміщення
s = v0·t + ½·a·t²
Без часу
v² = v0² + 2·a·s
Одиниці
1 m/s = 3,6 km/h

Метод

  1. Випишіть, що відомо: v₀, v, a, t і s, з одиницями.
  2. Оберіть рівняння, що містить три відомі величини й невідому.
  3. Оберіть один додатний напрямок і протилежно напрямленим величинам дайте знак мінус.
  4. Розв’яжіть і перевірте, чи відповідь фізично розумна.

Закони Ньютона

Другий закон
ΣF = m·a
Вага
W = m·g
Тертя ковзання
Ff = μ·N
На похилій площині
уздовж: m·g·sin θ, по нормалі: m·g·cos θ

Метод

  1. Накресліть розрахункову схему з усіма силами, що діють на тіло.
  2. Оберіть додатний напрямок уздовж руху.
  3. Розкладіть сили на складові вздовж руху й перпендикулярно до нього (на похилій площині: m·g·sin θ уздовж, m·g·cos θ перпендикулярно до площини).
  4. Застосуйте ΣF = m·a уздовж руху; тертя μ·N напрямлене проти руху.

Рух тіла, кинутого під кутом

Складові
vx = v0cos θ, vy = v0sin θ
Положення
x = vxt, y = h + vyt − ½gt²
Максимальна висота
H = h + vy²/(2g)
Дальність (рівна поверхня)
R = v0²·sin 2θ/g

Метод

  1. Розкладіть початкову швидкість на складові: vx = v₀·cos θ і vy = v₀·sin θ.
  2. Горизонтальний рух відбувається зі сталою швидкістю; вертикальний — з прискоренням −g.
  3. Знайдіть час польоту з вертикального руху.
  4. Підставте цей час у горизонтальний рух, щоб знайти дальність.

Рух по колу

Доцентрове прискорення
a = v²/r = ω²·r
Доцентрова сила
F = m·v²/r
Кутова швидкість
ω = v/r = 2π/T
Горизонтальний поворот, тертя
vmax = √(μ·g·r)

Робота й енергія

Кінетична енергія
Ek = ½mv²
Потенціальна енергія
Ep = mgh
Енергетичний баланс
Ek1 + Ep1 + W = Ek2 + Ep2 + losses
Робота сили тертя
W = μ·N·d
Потужність
P = W/t

Імпульс і зіткнення

Імпульс
p = m·v
Збереження
Σm·v (before) = Σm·v (after)
Абсолютно непружний удар
v′ = (m1v1 + m2v2)/(m1 + m2)
Імпульс сили
J = F·Δt = m·Δv

Метод

  1. Оберіть додатний напрямок і дайте кожній швидкості її знак.
  2. Запишіть сумарний імпульс до зіткнення: Σm·v.
  3. При абсолютно непружному зіткненні тіла після нього рухаються разом; при пружному зберігається також кінетична енергія.
  4. Прирівняйте імпульс до зіткнення до імпульсу після й розв’яжіть.

Обертання твердого тіла

Моменти інерції відносно G
стрижень mL²/12, диск ½mR², кільце mR², суцільна куля (2/5)mR², порожниста куля (2/3)mR²
Теорема про паралельне перенесення осей
I = IG + m·d²
Радіус інерції
I = m·k²
Стрижень відносно кінця
I = mL²/3
Рівняння руху
ΣM = I·α
Швидкість у rad/s
ω = 2π·n/60
Кінетична енергія
E = ½·I·ω²
Робота й потужність
W = T·θ, P = T·ω
Кочення без проковзування
v = ω·r, E = ½mv²(1 + I/(mr²)), a = g·sin θ/(1 + I/(mr²))
Момент імпульсу
L = I·ω, I1ω1 = I2ω2
Удар відносно шарніра
m·v·d = I·ω

Метод

  1. Виберіть вісь: нерухомий шарнір або центр мас для тіл, що котяться.
  2. Знайдіть момент інерції відносно цієї осі за стандартними результатами, застосовуючи I = IG + m·d² для зсуненої осі.
  3. Виберіть метод: ΣM = I·α для прискорень і сил, енергію (½·I·ω² + ½·m·v² + m·g·h) для швидкостей, момент імпульсу для ударів і раптових змін.
  4. Пов’яжіть лінійний і кутовий рух за допомогою v = ω·r та a = α·r і переведіть rpm у rad/s.

Зубчасті колеса й передачі

Зачеплення коліс
n1·N1 = n2·N2
Крутний момент
T2 = T1·(N2/N1)·η
Потужність
P = T·ω, ω = 2π·n/60
Багатоступенева передача
загальне передаточне відношення = добуток передаточних відношень ступенів

Пружини й маятники

Вантаж на пружині
T = 2π·√(m/k)
Маятник
T = 2π·√(L/g)
Кутова частота
ω = √(k/m) = 2π/T
Найбільші швидкість і прискорення
vmax = A·ω, amax = A·ω²
Енергія
E = ½·k·A²

Механічні коливання

Власна частота
ωn = √(k/m), fn = ωn/(2π)
Зі статичного прогину
ωn = √(g/δst)
Критичне демпфування
cc = 2√(km) = 2mωn
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc
Частота загасаючих коливань
ωd = ωn√(1 − ζ²)
Логарифмічний декремент
δ = (1/n)·ln(x0/xn), ζ = δ/√(4π² + δ²)
Пружини паралельно
k = k1 + k2
Пружини послідовно
1/k = 1/k1 + 1/k2

2Задачі для практики

1.КінематикаСередня
t (s)v (m/s)4,63 s27,78

Автомобіль, що їде зі швидкістю 100 km/h, гальмує зі сталим сповільненням 6 m/s² до повної зупинки. Знайдіть гальмівний шлях s.

v₀ = 100 km/ha = −6 m/s²v = 0
s = m
2.КінематикаСкладна
AB: 27 m/s50 m

Кульку A відпускають без початкової швидкості з висоти 50 m. Тієї самої миті кульку B кидають вертикально вгору з землі точно під нею зі швидкістю 27 m/s. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². На якій висоті y над землею вони зустрінуться?

H = 50 mv0B = 27 m/sg = 9,81 m/s²
y = m
3.Закони НьютонаСередня
θ = 40°a = ?m = 18 kg

Брусок масою 18 kg ковзає вниз похилою площиною під кутом 40° до горизонту. Коефіцієнт тертя ковзання 0,15. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть прискорення a бруска вздовж площини.

m = 18 kgθ = 40°μ = 0,15g = 9,81 m/s²
a = m/s²
4.Закони НьютонаСкладна
9 kg8 kgTF = 105 Nμ = 0,2

Два бруски на рівній підлозі з’єднані легкою горизонтальною ниткою. Горизонтальна сила 105 N тягне передній брусок масою 8 kg; брусок масою 9 kg тягнеться позаду. Коефіцієнт тертя ковзання для обох брусків 0,2. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу T з’єднувальної нитки.

m1 = 9 kgm2 = 8 kgF = 105 Nμ = 0,2g = 9,81 m/s²
T = N
5.Рух тіла, кинутого під кутомСередня
v0​ = 36 m/s45°дальність

М’яч кидають під кутом 45° до горизонту з рівної поверхні. Опором повітря знехтуйте. Знайдіть час польоту t до удару м’яча об землю.

v0 = 36 m/sθ = 45°g = 9,81 m/s²
t = s
6.Рух тіла, кинутого під кутомСкладна
h = 45 mv0​ = 31 m/s15°α = ?

М’яч кидають зі швидкістю 31 m/s під кутом 15° над горизонталлю з вершини скелі заввишки 45 m. Нехтуйте опором повітря й прийміть g = 9,81 m/s². Під яким кутом α нижче від горизонталі він ударяється об землю?

v₀ = 31 m/sθ = 15°h = 45 mg = 9,81 m/s²
α = °
7.Рух по колуСередня
θ = ?до центра90 km/h

Інженер-дорожник хоче, щоб автомобілі проходили поворот радіусом 100 m зі швидкістю 90 km/h без опори на тертя. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть кут нахилу полотна θ.

r = 100 mv = 90 km/hg = 9,81 m/s²
θ = °
8.Рух по колуСкладна
r = 0,7 mv = 8 m/s

Кульку масою 0,7 kg на нитці завдовжки 0,7 m обертають по вертикальному колу. У нижній точці її швидкість 8 m/s. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть силу натягу T нитки в нижній точці.

m = 0,7 kgr = 0,7 mv = 8 m/sg = 9,81 m/s²
T = N
9.Робота й енергіяСередня
0,5 kgk = 1000 N/mh = ?

Іграшкова пускова установка має вертикальну пружину жорсткістю 1000 N/m. На неї кладуть кульку 0,5 kg, стискають пружину на 10 cm і відпускають. Нехтуючи опором повітря й масою пружини, знайдіть висоту h, на яку піднімається кулька, відраховану від її положення при стиснутій пружині.

m = 0,5 kgk = 1000 N/mx = 10 cmg = 9,81 m/s²
h = m
10.Робота й енергіяСкладна
4 kg5 kgμ = 0,2d = 3 m

Брусок масою 4 kg лежить на шорсткому горизонтальному столі (μ = 0,2). Від нього легка нитка йде через гладкий блок на краю стола до підвішеного бруска масою 5 kg. Систему відпускають без початкової швидкості. Знайдіть швидкість v брусків після того, як підвішений брусок опустився на 3 m.

m1 = 4 kgm2 = 5 kgμ = 0,2d = 3 mg = 9,81 m/s²
v = m/s
11.Імпульс і зіткненняСередня
3 kg9 m/s5 kg

Візок масою 3 kg, що рухається зі швидкістю 9 m/s, зазнає абсолютно пружного центрального удару з нерухомим візком масою 5 kg на доріжці без тертя. Знайдіть швидкість v′2 другого візка після зіткнення.

m1 = 3 kgm2 = 5 kgv1 = 9 m/sv2 = 0
v′2 = m/s
12.Імпульс і зіткненняСкладна
1300 kgv1​ = ?1100 kg

Автомобіль масою 1300 kg налітає на припаркований автомобіль масою 1100 kg. Уламки зчіплюються й ковзають 24,5 m до зупинки. Коефіцієнт тертя ковзання між шинами й дорогою 0,5. Прийміть g = 9,81 m/s². Знайдіть швидкість v1 першого автомобіля безпосередньо перед зіткненням.

m1 = 1300 kgm2 = 1100 kgd = 24,5 mμ = 0,5g = 9,81 m/s²
v1 = m/s
13.Обертання твердого тілаСередня
v = ?0,5 kgL = 1,6 mm = 2,5 kg

Однорідний тонкий стрижень масою 2,5 kg і довжиною 1,6 m закріплено шарнірно за один кінець і відпускають зі стану спокою з горизонтального положення. До його вільного кінця прикріплено маленьку кульку масою 0,5 kg. Нехтуйте тертям і візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть швидкість v вільного кінця, коли стрижень проходить вертикальне положення.

m = 2,5 kgL = 1,6 mmball = 0,5 kgg = 9,81 m/s²
v = m/s
14.Обертання твердого тілаСкладна
0,75 m0,25 mn1​ = 55 rpm

Людина стоїть на поворотному крузі без тертя й тримає в кожній руці гантель масою 4 kg на відстані 0,75 m від осі. Людина разом із кругом має момент інерції 1,5 kg·m² відносно осі. Вони обертаються з частотою 55 rpm, потім людина підтягує гантелі до відстані 0,25 m від осі. Вважайте гантелі точковими масами. Знайдіть нову частоту n2 в rpm.

I0 = 1,5 kg·m²m = 2 × 4 kgr1 = 0,75 mr2 = 0,25 mn1 = 55 rpm
n2 = rpm
15.Зубчасті колеса й передачіСередня
d1​ = 160 mmd2​ = 315 mm2880 rpmn2​ = ?

Шків 160 мм при 2880 об/хв приводить шків 315 мм пасом із прослизанням 1,5 %. Знайдіть частоту обертання n2 веденого шківа.

n1 = 2880 rpmd1 = 160 mmd2 = 315 mms = 1,5 %
n2 = rpm
16.Зубчасті колеса й передачіСкладна
A = 30B = 80C = 32D = ?

У багатоступеневій зубчастій передачі колесо A (30 зубців) на вхідному валу обертається з частотою 1440 rpm і приводить колесо B (80 зубців). Колесо C (32 зубців) закріплене на одному валу з B і приводить колесо D на вихідному валу. Вихідний вал має обертатися з частотою 480 rpm. Скільки зубців ND має мати колесо D?

nin = 1440 rpmA = 30B = 80C = 32nout = 480 rpm
ND =
17.Пружини й маятникиСередня
L = 1,6 mT = 4,13 s

Астронавт на іншій планеті з’ясовує, що математичний маятник завдовжки 1,6 m має період 4,13 s за малих коливань. Знайдіть прискорення вільного падіння g на цій планеті.

L = 1,6 mT = 4,13 s
g = m/s²
18.Пружини й маятникиСкладна
t (s)x (cm)t = ?11,25

Тіло здійснює гармонічні коливання з періодом 4 s і амплітудою 15 cm. За який найменший час t воно переміститься з максимального зміщення 15 cm до зміщення 11,25 cm?

T = 4 sA = 15 cmx = 11,25 cm
t = s
19.Механічні коливанняСередня
k = 150 kN/mc = 3460 N·s/mm = 500 kg

Маса 500 kg спирається на пружину жорсткістю 150 kN/m і в’язкий демпфер з коефіцієнтом опору 3460 N·s/m. Знайдіть коефіцієнт демпфування ζ.

m = 500 kgk = 150 kN/mc = 3460 N·s/m
ζ =
20.Механічні коливанняСкладна
k1​ = 100k2​ = 10m = 40 kg

Маса 40 kg висить на двох пружинах, з’єднаних кінець до кінця (послідовно): верхня пружина має k₁ = 100 kN/m, нижня — k₂ = 10 kN/m. Знайдіть еквівалентну жорсткість keq системи пружин у kN/m.

m = 40 kgk1 = 100 kN/mk2 = 10 kN/m
keq = kN/m

3Розчини

1.Кінематика

Відповідь: s = 64,3 m

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Одиниці

v₀ = 100/3,6 = 27,78 m/s

Гальмівний шлях

0 = v₀² − 2·a·s → s = v₀²/(2a) = 27,78²/(2·6) = 64,3 m

Відповідь

s = 64,3 m
2.Кінематика

Відповідь: y = 33,18 m

Рух зі сталим прискоренням: v = v₀ + a·t, s = v₀·t + ½·a·t² і v² = v₀² + 2·a·s. Виберіть рівняння, до якого входять три відомі величини й шукана, і стежте за знаками відносно одного додатного напрямку.

Час зустрічі

Напрямок угору додатний, земля — y = 0.

50 − ½g·t² = 27·t − ½g·t² → t = 50/27 = 1,852 s

Висота зустрічі

y = 27·1,852 − ½·9,81·1,852² = 33,18 m

Відповідь

y = 33,18 m
3.Закони Ньютона

Відповідь: a = 5,179 m/s²

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Сили вздовж площини

Униз уздовж площини — додатний напрямок.

m·a = m·g·sin θ − μ·m·g·cos θ

Прискорення

a = 9,81·(sin 40° − 0,15·cos 40°) = 9,81·(0,6428 − 0,1149) = 5,179 m/s²

Відповідь

a = 5,179 m/s²
4.Закони Ньютона

Відповідь: T = 55,59 N

Другий закон Ньютона: рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює добутку його маси на прискорення, ΣF = m·a. Накресліть розрахункову схему, виберіть додатний напрямок уздовж руху й додайте всі сили в цьому напрямку: прикладені сили, тертя μ·N проти руху та складові сили тяжіння.

Уся система

a = (F − μ·(m1 + m2)·g)/(m1 + m2) = (105 − 33,35)/17 = 4,214 m/s²

Лише задній брусок

T = m1·(a + μ·g) = 9·(4,214 + 1,962) = 55,59 N

Відповідь

T = 55,59 N

За однакового μ для обох брусків тертя випадає: T = F·m₁/(m₁ + m₂).

5.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: t = 5,19 s

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Розкладіть початкову швидкість

Горизонтальна швидкість стала; вертикальний рух має стале прискорення g = 9,81 m/s² донизу.

vx = v0·cos θ = 36·cos 45° = 25,46 m/s
vy = v0·sin θ = 36·sin 45° = 25,46 m/s

Час польоту

Старт і приземлення на одній висоті: t = 2vy/g.

t = 2·25,46/9,81 = 5,19 s

Відповідь

t = 5,19 s
6.Рух тіла, кинутого під кутом

Відповідь: α = 45,79 °

Рух тіла, кинутого під кутом: без опору повітря x = vxt і y = h + vyt − ½gt². Обидва напрями незалежні, їх пов’язує лише спільний час.

Розкладіть початкову швидкість

vx = 31·cos 15° = 29,94 m/s
vy0 = 31·sin 15° = 8,023 m/s

Вертикальна швидкість у момент удару

Енергія або v² = v₀² + 2as у вертикальному напрямку.

vy = √(8,023² + 2·9,81·45) = 30,78 m/s

Кут удару

tan α = vy/vx = 30,78/29,94 → α = 45,79°

Відповідь

α = 45,79°
7.Рух по колу

Відповідь: θ = 32,5 °

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Одиниці

v = 90/3,6 = 25 m/s

Кут нахилу полотна

tan θ = v²/(r·g) = 25²/(100·9,81) = 0,6371
θ = 32,5°

Відповідь

θ = 32,5°
8.Рух по колу

Відповідь: T = 70,87 N

Рівномірний рух по колу: тіло, що рухається зі швидкістю v по колу радіуса r, має прискорення a = v²/r, спрямоване до центра, тож на нього має діяти спрямована до центра рівнодійна сила F = m·v²/r. Цю силу створює щось реальне: тертя, натяг, сила тяжіння або сила нормальної реакції.

Сили в нижній точці

До центра (угору) — додатний напрямок.

T − m·g = m·v²/r
T = 0,7·9,81 + 0,7·8²/0,7 = 6,867 + 64 = 70,87 N

Відповідь

T = 70,87 N
9.Робота й енергія

Відповідь: h = 1,019 m

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Енергія пружини

x = 10 cm = 0,1 m
½kx² = ½·1000·0,1² = 5 J

Висота

m·g = 0,5·9,81 = 4,905 N
h = ½kx²/(mg) = 5/4,905 = 1,019 m

Відповідь

h = 1,019 m
10.Робота й енергія

Відповідь: v = 5,241 m/s

Теорема про кінетичну енергію: зміна кінетичної енергії дорівнює роботі всіх сил. Якщо записати тяжіння й пружини як потенціальну енергію (mgh і ½kx²), виходить баланс: початкова енергія = кінцева енергія + енергія, втрачена на тертя (μN·d).

Вивільнена й втрачена енергія

m₂g·d = 49,05·3 = 147,2 J
μ·m₁g·d = 0,2·39,24·3 = 23,54 J

Кінетична енергія обох брусків

½(m₁ + m₂)v² = 123,6 → v = √(2·123,6/9) = 5,241 m/s

Відповідь

v = 5,241 m/s
11.Імпульс і зіткнення

Відповідь: v′2 = 6,75 m/s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Пружний удар об нерухоме тіло

Спільний розв’язок рівнянь збереження імпульсу й енергії дає ці два результати.

v′1 = (3 − 5)/(3 + 5)·9 = −2,25 m/s
v′2 = 2·3/(3 + 5)·9 = 6,75 m/s

Відповідь

v′2 = 6,75 m/s
12.Імпульс і зіткнення

Відповідь: v1 = 28,62 m/s

Закон збереження імпульсу: якщо під час зіткнення зовнішні сили не діють, сумарний імпульс Σm·v до зіткнення дорівнює сумарному імпульсу після. Швидкість має напрямок, тож виберіть додатний напрямок, а швидкості, спрямовані в протилежний бік, беріть зі знаком мінус. У пружному зіткненні зберігається й кінетична енергія; в абсолютно непружному тіла злипаються.

Швидкість після зіткнення

V = √(2·μ·g·d) = √(2·0,5·9,81·24,5) = 15,5 m/s

Імпульс під час зіткнення

m1·v1 = (m1 + m2)·V → v1 = 2400·15,5/1300 = 28,62 m/s

Відповідь

v1 = 28,62 m/s
(103 km/h)
13.Обертання твердого тіла

Відповідь: v = 6,419 m/s

Обертання навколо нерухомої осі: сума моментів відносно осі дорівнює I·α (ΣM = I·α), так само як ΣF = m·a для поступального руху. В енергетичній формі момент T, що повертає тіло на кут θ (у радіанах), виконує роботу T·θ, яка змінює кінетичну енергію ½·I·ω²; сила тяжіння додає або забирає m·g·Δh центра мас. Потужність дорівнює P = T·ω.

Втрата потенціальної енергії

m·g·L/2 + mball·g·L = 2,5·9,81·0,8 + 0,5·9,81·1,6 = 27,47 J

Момент інерції відносно шарніра

IO = m·L²/3 + mball·L² = 2,133 + 1,28 = 3,413 kg·m²

Енергетичний баланс

½·IO·ω² = 27,47 → ω = √(2·27,47/3,413) = 4,012 rad/s
v = ω·L = 4,012·1,6 = 6,419 m/s

Відповідь

v = 6,419 m/s
14.Обертання твердого тіла

Відповідь: n2 = 165 rpm

Кочення й момент імпульсу: тіло, що котиться без проковзування, має v = ω·r, тож його кінетична енергія дорівнює ½·m·v² + ½·I·ω² = ½·m·v²·(1 + I/(m·r²)). По схилу це дає a = g·sin θ/(1 + I/(m·r²)). Коли відносно осі не діє зовнішній момент, момент імпульсу відносно цієї осі зберігається, I₁·ω₁ = I₂·ω₂, навіть якщо кінетична енергія втрачається.

Моменти інерції

I1 = 1,5 + 2·4·0,75² = 6 kg·m²
I2 = 1,5 + 2·4·0,25² = 2 kg·m²

Збереження моменту імпульсу

n2 = n1·I1/I2 = 55·6/2 = 165 rpm

Відповідь

n2 = 165 rpm

Кінетична енергія зростає: додаткова енергія береться з роботи, яку виконує людина, підтягуючи гантелі.

15.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: n2 = 1441 rpm

Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.

Частота обертання без прослизання

2880·160/315 = 1463 rpm

З прослизанням

n2 = 1463·0,985 = 1441 rpm

Відповідь

n2 = 1441 rpm
16.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: ND = 36

Зубчасті передачі: у колесах, що зачеплені, швидкість у точці контакту зубців однакова, тож n₁·N₁ = n₂·N₂: колесо з меншою кількістю зубців обертається швидше. Колеса на одному валу обертаються з однаковою частотою. Потужність передається далі (за вирахуванням втрат), тож зі зменшенням частоти обертання крутний момент зростає: T₂ = T₁·(N₂/N₁)·η, а P = T·ω, де ω = 2π·n/60.

Частота обертання проміжного вала

nB = nC = 1440·30/80 = 540 rpm

Зубці колеса D

ND = C·nC/nout = 32·540/480 = 36

Відповідь

ND = 36
17.Пружини й маятники

Відповідь: g = 3,703 m/s²

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Знайдіть g

g = 4π²·L/T² = 4π²·1,6/4,13² = 3,703 m/s²

Відповідь

g = 3,703 m/s²
18.Пружини й маятники

Відповідь: t = 0,4601 s

Гармонічні коливання: вантаж масою m на пружині жорсткістю k коливається з кутовою частотою ω = √(k/m) і періодом T = 2π/ω = 2π·√(m/k). Математичний маятник завдовжки L має період T = 2π·√(L/g). За амплітуди A найбільша швидкість дорівнює A·ω, найбільше прискорення — A·ω², а енергія — ½·k·A².

Кутова частота

ω = 2π/T = 2π/4 = 1,571 rad/s

Виразіть час

0,75 = cos(ω·t) → ω·t = arccos(0,75) = 0,7227 rad
t = 0,7227/1,571 = 0,4601 s

Відповідь

t = 0,4601 s
19.Механічні коливання

Відповідь: ζ = 0,1998

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Критичне демпфування

cc = 2·√(k·m) = 2·√(150000·500) = 17321 N·s/m

Коефіцієнт демпфування

ζ = c/cc = 3460/17321 = 0,1998

Відповідь

ζ = 0,1998

ζ < 1, тож система недодемпфована й коливається, поступово загасаючи.

20.Механічні коливання

Відповідь: keq = 9,091 kN/m

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Еквівалентна жорсткість

Послідовні пружини передають однакову силу, а їхні прогини додаються, тож додаються обернені жорсткості: 1/k = 1/k1 + 1/k2.

1/keq = 1/100 + 1/10 → keq = 100·10/(100 + 10) = 9,091 kN/m

Відповідь

keq = 9,091 kN/m

ExamProblems · examproblems.com/courses/dynamics