Основи електротехніки: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 16 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Послідовні й паралельні резистори

Послідовне з’єднання резисторів
Req = R1 + R2 + …
Паралельне з’єднання резисторів
1/Req = 1/R1 + 1/R2 + …
Два паралельно
Req = R1R2 / (R1 + R2)
Закон Ома
V = I·R
Потужність
P = V·I = I²R = V²/R

Метод

  1. Почніть з кінця мережі, найдальшого від затискачів.
  2. Послідовні резистори об’єднуйте додаванням, паралельні — за 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …
  3. Перемальовуйте коло після кожного кроку.
  4. Повторюйте, доки між затискачами не залишиться один резистор.

Метод вузлових потенціалів

Закон струмів Кірхгофа
ΣIin = ΣIout
Струм гілки
I = (Va − Vb)/R
Опорний вузол
Vground = 0

Метод

  1. Оберіть опорний вузол (землю) і позначте напруги інших вузлів.
  2. Запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла: струми, що витікають через гілки, дорівнюють струмам, що втікають.
  3. Виразіть кожен струм гілки як (Va − Vb)/R.
  4. Розв’яжіть систему рівнянь, потім знайдіть потрібний струм.

Тевенен і Нортон

Напруга Тевенена
Vth = Vopen circuit
Опір Тевенена
Rth: усі джерела вимкнені, з боку a–b
Струм Нортона
IN = Vth/Rth
Струм навантаження
IL = Vth/(Rth + RL)
Передача максимальної потужності
RL = Rth, Pmax = Vth²/(4Rth)

Метод

  1. Від’єднайте навантаження й позначте два затискачі a і b.
  2. Знайдіть напругу холостого ходу між a і b: це Vth.
  3. Вимкніть усі незалежні джерела й знайдіть опір з боку a–b: це Rth.
  4. Поверніть навантаження до еквівалентної схеми: Vth послідовно з Rth.
  5. Для еквівалента Нортона перетворіть: IN = Vth/Rth, з паралельним RN = Rth.

Перехідні процеси RC і RL

Стала часу
τ = RC | τ = L/R
Відгук
x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ
Конденсатор на постійному струмі
розрив; vC не може змінитися стрибком
Котушка на постійному струмі
коротке замикання; iL не може змінитися стрибком
Усталений режим
t ≈ 5τ

Метод

  1. Знайдіть початкове значення одразу після комутації: напруга на конденсаторі й струм через котушку не можуть змінитися стрибком.
  2. Знайдіть кінцеве значення через довгий час після комутації: конденсатор поводиться як розрив, котушка — як коротке замикання.
  3. Знайдіть сталу часу: τ = RC або τ = L/R, використовуючи опір з боку конденсатора чи котушки.
  4. Використайте x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ.

Повний опір і комплексні амплітуди

Повні опори
ZR = R, ZL = jωL, ZC = 1/(jωC)
Кутова частота
ω = 2πf
Модуль і кут
|Z| = √(R² + X²), φ = atan(X/R)
Закон Ома в комплексній формі
V = I·Z

Метод

  1. Переведіть частоту: ω = 2πf.
  2. Знайдіть кожен реактивний опір: XL = ωL і XC = 1/(ωC).
  3. Додавайте опори як резистори, з Z = R + jX.
  4. Знайдіть модуль |Z| = √(R² + X²) і кут φ = atan(X/R), потім застосуйте закон Ома для комплексних амплітуд.

Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Активна потужність
P = V·I·cos φ
Реактивна потужність
Q = V·I·sin φ
Повна потужність
S = V·I = √(P² + Q²)
Коефіцієнт потужності
pf = cos φ = P/S
Компенсувальний конденсатор
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(ωV²)

Трифазні системи

З’єднання зіркою (Y)
VL = √3·Vph, IL = Iph
З’єднання трикутником (Δ)
VL = Vph, IL = √3·Iph
Сумарна активна потужність
P = √3·VL·IL·cos φ = 3·Iph²·R
Повна й реактивна потужність
S = √3·VL·IL, Q = P·tan φ
Компенсувальні конденсатори
QC = P(tan φ1 − tan φ2), C = QC/(3ωV²)
Напруга на кожному конденсаторі
Δ: VL Y: VL/√3
Вхідна потужність двигуна
Pin = Pout/η

Трансформатори

Коефіцієнт трансформації
a = N1/N2 = V1/V2
Відношення струмів
I1/I2 = N2/N1 = 1/a
Номінальний струм
I = S/V
Зведений опір
Z1′ = a²·ZL
Втрати в міді при неповному навантаженні
Pcu = x²·Pcu,fl
ККД
η = x·S·pf/(x·S·pf + Pcore + x²·Pcu,fl)
Максимальний ККД
x = √(Pcore/Pcu,fl)

2Задачі для практики

1.Послідовні й паралельні резисториСередня
R1​ = 12 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​18 VR2​5 ΩIR2​AR4​6 ΩB

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 18 VR1 = 12 ΩR2 = 5 ΩR3 = 20 ΩR4 = 6 Ω
IR2 = A
2.Послідовні й паралельні резисториСкладна
R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 20 Ω+−V1​36 VR2​5 ΩIR2​AR4​20 ΩBR6​15 Ω

Знайдіть струм IR2 через R2.

V1 = 36 VR1 = 5 ΩR2 = 5 ΩR3 = 6 ΩR4 = 20 ΩR5 = 20 ΩR6 = 15 Ω
IR2 = A
3.Метод вузлових потенціалівСередня
R1​ = 4 ΩIR1​R3​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​4 ΩAR4​3 ΩBIs​4 A

Скористайтеся методом вузлових потенціалів, щоб знайти струм IR1 через R1 у напрямку стрілки.

V1 = 10 VIs = 4 AR1 = 4 ΩR2 = 4 ΩR3 = 5 ΩR4 = 3 Ω
IR1 = A
4.Метод вузлових потенціалівСкладна
R1​ = 20 ΩR3​ = 12 Ω+−V1​15 VR2​30 ΩAR4​5 ΩIR4​B0,05·VA​

Ромб — це джерело струму, кероване напругою, що подає струм 0,05·VA (в A, де VA у V) угору у вузол B. Методом вузлових потенціалів знайдіть струм IR4 через R4 у напрямку стрілки.

V1 = 15 VR1 = 20 ΩR2 = 30 ΩR3 = 12 ΩR4 = 5 Ωg = 0,05 A/V
IR4 = A
5.Тевенен і НортонСередня
R1​ = 10 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​15 ΩAab

Знайдіть напругу Тевенена Vth з боку затискачів a–b.

V1 = 12 VR1 = 10 ΩR2 = 15 ΩR3 = 8 Ω
Vth = V
6.Тевенен і НортонСкладна
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​5 ΩAIs​4 ABRL​6 ΩIL​

До a–b підключено навантаження RL = 6 Ω. Замініть решту кола еквівалентом Тевенена і знайдіть струм навантаження IL.

V1 = 12 VIs = 4 AR1 = 2 ΩR2 = 5 ΩR3 = 30 ΩRL = 6 Ω
IL = A
7.Перехідні процеси RC і RLСередня
+−Vs​10 Vt = 0R = 15 ΩL150 mHi(t)

До замикання вимикача в момент t = 0 струму через котушку немає. Знайдіть напругу vL на котушці в момент t = 25 ms.

Vs = 10 VR = 15 ΩL = 150 mHt = 25 ms
vL = V
8.Перехідні процеси RC і RLСкладна
+−Vs​30 Vрозмикається при t = 0R1​ = 1 kΩR2​ = 6,8 kΩC10 µF+−vC​

Ключ був замкнений тривалий час, тож коло в усталеному режимі. При t = 0 ключ розмикається. Знайдіть напругу на конденсаторі vC у момент t = 75 ms.

Vs = 30 VR1 = 1 kΩR2 = 6,8 kΩC = 10 µFt = 75 ms
vC = V
9.Повний опір і комплексні амплітудиСередня
230 V200 HzR = 50 ΩL = 200 mHC = 47 µFI

Послідовне коло RLC підключено до мережі 230 V (діюче значення), 200 Hz. Знайдіть активну потужність P, що споживається від мережі.

V = 230 V (rms)f = 200 HzR = 50 ΩL = 200 mHC = 47 µF
P = W
10.Повний опір і комплексні амплітудиСкладна
230 V500 HzR1​ = 40 ΩR2​ = 150 ΩC = 2,2 µF

Резистор R1 увімкнено послідовно з паралельним з’єднанням R2 і конденсатора C; коло під’єднано до мережі 230 V (діюче значення), 500 Hz. Знайдіть модуль повного опору |Z|.

V = 230 V (rms)f = 500 HzR1 = 40 ΩR2 = 150 ΩC = 2,2 µF
|Z| = Ω
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСередня
120 VR + jXP = 420 W7 A

Індуктивне навантаження споживає 7 A і 420 W від однофазної мережі 120 V (діюче значення). Подайте його як активний опір R, послідовно з’єднаний з реактивним опором X. Знайдіть X.

V = 120 VI = 7 AP = 420 W
X = Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужностіСкладна
P1​ = 36 kWQ1​S1​φ

Однофазний трансформатор потужністю 100 kVA живить навантаження 36 kW з коефіцієнтом потужності 0,85 (індуктивним). Яку додаткову активну потужність ΔP можна під’єднати у вигляді активного навантаження (коефіцієнт потужності 1), перш ніж трансформатор досягне номінальної потужності в kVA?

Smax = 100 kVAP1 = 36 kWpf1 = 0,85
ΔP = kW
13.Трифазні системиСередня
ABCVL​ = 690 VIL​ = 12 Acos φ = 0,8відстаючий

Симетричне трифазне навантаження споживає лінійний струм 12 A від мережі з лінійною напругою 690 V. Коефіцієнт потужності 0,8, відстаючий. Знайдіть сумарну активну потужність P, яку споживає навантаження, у kW.

VL = 690 VIL = 12 Acos φ = 0,8
P = kW
14.Трифазні системиСкладна
P = 300 kWφ1​S1​Q2​QC​

Симетричне трифазне навантаження споживає 300 kW при коефіцієнті потужності 0,78 (відстаючому) від мережі 690 V (лінійна напруга), 60 Hz. Трифазна конденсаторна батарея, підключена паралельно до навантаження, має підвищити загальний коефіцієнт потужності до 0,95 (відстаючого). Активна потужність не змінюється. Конденсатори з’єднано зіркою. Знайдіть ємність Cph кожного конденсатора в µF.

P = 300 kWpf1 = 0,78pf2 = 0,95VL = 690 Vf = 60 Hz
Cph = µF
15.ТрансформаториСередня
2400 V240 VIHV​ILV​ = ?10 kVA

Однофазний трансформатор 10 kVA, 2400/240 V працює з номінальним навантаженням. Вважайте його ідеальним. Знайдіть струм ILV в обмотці нижчої напруги.

S = 10 kVAV1 = 2400 VV2 = 240 V
ILV = A
16.ТрансформаториСкладна
pf 0,875 kVA, 75% навантаження

Однофазний трансформатор 75 kVA має втрати в сталі 225 W і втрати в міді 450 W при номінальному навантаженні. Він віддає 75% своєї номінальної потужності в kVA при коефіцієнті потужності 0,8 (відстаючому). Знайдіть сумарні втрати Ploss у ватах при цьому навантаженні.

S = 75 kVAPcore = 225 WPcu,fl = 450 Wx = 0,75pf = 0,8
Ploss = W

3Розчини

1.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 0,9323 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 12 ΩR3​ = 20 Ω+−V1​18 VR2​5 ΩAR4​6 ΩB

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R3 + R4 = 20 + 6 = 26 Ω
R2 ∥ 26 = 5·26/(5+26) = 4,194 Ω
Req = R1 + 4,194 = 12 + 4,194 = 16,19 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 18/16,19 = 1,112 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 18 − 1,112·12 = 4,661 V
IR2 = VA/R2 = 4,661/5 = 0,9323 A

Відповідь

IR2 = 0,9323 A
2.Послідовні й паралельні резистори

Відповідь: IR2 = 3,176 A

Послідовне й паралельне з’єднання: послідовно через кожен резистор тече той самий струм і R = R₁ + R₂ + …. Паралельно на кожному резисторі та сама напруга і 1/R = 1/R₁ + 1/R₂ + …. Драбинчасту мережу спрощують по одній парі, доки не залишиться один еквівалентний опір.

R1​ = 5 ΩR3​ = 6 ΩR5​ = 20 Ω+−V1​36 VR2​5 ΩAR4​20 ΩBR6​15 Ω

Об’єднуйте резистори з дальнього кінця

Почніть із кінця, найдальшого від джерела, і рухайтеся до нього. Резистори з однаковим струмом з’єднані послідовно; резистори між тими самими двома вузлами — паралельно.

R5 + R6 = 20 + 15 = 35 Ω
R4 ∥ 35 = 12,73 Ω
R3 + 12,73 = 18,73 Ω
R2 ∥ 18,73 = 3,946 Ω
Req = R1 + 3,946 = 5 + 3,946 = 8,946 Ω

Струм джерела

Джерело бачить лише Req, тож закон Ома дає струм, який воно віддає. Цей струм тече через R₁.

IR1 = V1/Req = 36/8,946 = 4,024 A

Струм через R₂

Відніміть спад на R₁, щоб отримати напругу у вузлі A, тобто напругу на R₂.

VA = V1 − IR1·R1 = 36 − 4,024·5 = 15,88 V
IR2 = VA/R2 = 15,88/5 = 3,176 A

Відповідь

IR2 = 3,176 A
3.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR1 = 0,9 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

R1​ = 4 ΩR3​ = 5 Ω+−V1​10 VR2​4 ΩAR4​3 ΩBIs​4 A

Визначте вузли

Земля — нижній провід. Відомі вузлові напруги беруться прямо з джерел (V1 = 10 V). Невідомі: VA, VB.

ЗСК у вузлі A

Струми, що виходять із A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

VA/R2 + (VA − V1)/R1 + (VA − VB)/R3 = 0
VA/4 + (VA − 10)/4 + (VA − VB)/5 = 0
0,7·VA − 0,2·VB = 2,5

ЗСК у вузлі B

Струми, що виходять із B через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у B.

VB/R4 + (VB − VA)/R3 = Is
VB/3 + (VB − VA)/5 = 4
−0,2·VA + 0,5333·VB = 4

Розв’яжіть

Δ = (0,7)(0,5333) − (−0,2)(−0,2) = 0,3333
VA = Δ1/Δ = 2,133/0,3333 = 6,4 V
VB = Δ2/Δ = 3,3/0,3333 = 9,9 V

Відповідь

IR1 = (V1 − VA)/R1 = (10 − 6,4)/4 = 0,9 A
4.Метод вузлових потенціалів

Відповідь: IR4 = 0,5538 A

Метод вузлових потенціалів: оберіть опорний вузол, позначте невідомі вузлові напруги, запишіть закон струмів Кірхгофа для кожного невідомого вузла за законом Ома (I = ΔV/R) і розв’яжіть отримані рівняння.

ЗСК для вузла A

Струми, що виходять з A через резистори, дорівнюють струму, який джерела подають у A.

(VA − V1)/R1 + VA/R2 + (VA − VB)/R3 = 0
0,1667·VA − 0,08333·VB = 0,75

ЗСК для вузла B

Залежне джерело подає g·VA у вузол B. Розглядайте його як незалежне джерело, потім перенесіть доданок з VA у ліву частину.

(VB − VA)/R3 + VB/R4 = 0,05·VA
−0,1333·VA + 0,2833·VB = 0

Розв’яжіть

Δ = (0,1667)(0,2833) − (−0,08333)(−0,1333) = 0,03611
VA = Δ1/Δ = 0,2125/0,03611 = 5,885 V
VB = Δ2/Δ = 0,1/0,03611 = 2,769 V

Струм через R₄

IR4 = VB/R4 = 2,769/5 = 0,5538 A

Відповідь

IR4 = 0,5538 A
5.Тевенен і Нортон

Відповідь: Vth = 7,2 V

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 10 ΩR3​ = 8 ΩКЗR2​15 ΩAabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 10·15/(10+15) = 6 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 6 + 8 = 14 Ω
R1​ = 10 ΩR3​ = 8 Ω+−V1​12 VR2​15 ΩAab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, через R₃ струм не тече, тож спаду на ньому немає і V_b = V_A. R₁ і R₂ утворюють дільник напруги.

Vth = V1·R2/(R1+R2) = 12·15/(10+15) = 7,2 V
6.Тевенен і Нортон

Відповідь: IL = −3,13 A

Теорема Тевенена: будь-яке лінійне двополюсне коло поводиться як одне джерело напруги Vth, послідовне з опором Rth. Теорема Нортона подає те саме коло як джерело струму IN = Vth/Rth, паралельне Rth.

R1​ = 2 ΩR3​ = 30 ΩКЗR2​5 ΩAОБРИВBabRth​

Знайдіть Rth з усіма вимкненими джерелами

Замініть джерела напруги короткими замиканнями, а джерела струму — розривами, а тоді подивіться на коло з боку a–b.

R1 ∥ R2 = 2·5/(2+5) = 1,429 Ω
Rth = (R1 ∥ R2) + R3 = 1,429 + 30 = 31,43 Ω
R1​ = 2 ΩR3​ = 30 Ω+−V1​12 VR2​5 ΩAIs​4 ABab+−Vth​

Знайдіть Vth — напругу холостого ходу

Коли a–b розімкнені, Iₛ може текти лише через R₃ у вузол A. Знайдіть V_A накладанням V₁ та Iₛ, потім додайте спад на R₃.

VA = V1·R2/(R1+R2) + Is·(R1∥R2) = 8,571 + (−4)·1,429 = 2,857 V
Vth = VB = VA + Is·R3 = 2,857 + (−4)·30 = −117,1 V
Rth​ = 31,43 Ω−+Vth​117,1 VRL​6 ΩIL​

Підключіть навантаження до еквівалента Тевенена

Джерело Тевенена і послідовний R_th поводяться на a–b точно як початкове коло, тож навантаження бачить простий послідовний контур.

IL = Vth/(Rth + RL) = −117,1/(31,43 + 6) = −3,13 A
7.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vL = 0,8208 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Стала часу і кінцевий струм

Через тривалий час після замикання котушка поводиться як коротке замикання, тож кінцевий струм визначає лише R.

τ = L/R = 150 mH / 15 Ω = 10 ms
i(∞) = Vs/R = 10/15 = 0,6667 A

Напруга на котушці

У момент t = 0 уся напруга живлення прикладена до котушки; далі вона спадає до нуля.

vL(t) = Vs·e−t/τ = 10·e−25/10 = 0,8208 V

Відповідь

vL = 0,8208 V
8.Перехідні процеси RC і RL

Відповідь: vC = 8,68 V

Перехідні процеси першого порядку: у колі з одним конденсатором або однією котушкою кожна напруга й кожен струм експоненційно змінюються від початкового до кінцевого значення: x(t) = x(∞) + [x(0) − x(∞)]·e−t/τ, де τ = RC або τ = L/R. Приблизно через 5τ коло виходить на усталений режим.

Початкова напруга на конденсаторі

В усталеному режимі конденсатор — розрив кола, тож R₁ і R₂ утворюють подільник напруги. Напруга на конденсаторі не може змінитися стрибком у момент розмикання ключа.

vC(0) = 30·6,8/(1 + 6,8) = 26,15 V

Стала часу після розмикання ключа

τ = R2·C = 6,8·10 = 68 ms

Розряджання

vC(t) = 26,15·e−75/68 = 8,68 V

Відповідь

vC = 8,68 V
9.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: P = 46,05 W

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивні опори

XL = 251,3 Ω, XC = 16,93 Ω

Повний опір

|Z| = √(50² + (234,4)²) = 239,7 Ω

Активна потужність

Котушки й конденсатори лише накопичують і повертають енергію; усю активну потужність споживає резистор.

I = 230/239,7 = 0,9597 A
P = I²·R = 0,9597²·50 = 46,05 W

Відповідь

P = 46,05 W
10.Повний опір і комплексні амплітуди

Відповідь: |Z| = 135 Ω

Кола змінного струму й комплексний метод: резистори, котушки й конденсатори мають повні опори R, jωL і 1/(jωC), де ω = 2πf. Послідовно повні опори додаються як опори, але як комплексні числа. Діючі значення струму й напруги підкоряються закону Ома з |Z|.

Реактивний опір

XC = 1/(2π·500·2,2·10⁻⁶) = 144,7 Ω

Паралельне з’єднання

Помножте чисельник і знаменник на комплексно спряжене, щоб розділити Zp на дійсну й уявну частини.

Zp = R₂·(−jXC)/(R₂ − jXC) = (R₂·XC² − jR₂²·XC)/(R₂² + XC²)
Zp = 72,3 − j74,95 Ω

Повний опір

Z = 40 + 72,3 − j74,95 = 112,3 − j74,95 Ω
|Z| = √(112,3² + 74,95²) = 135 Ω

Відповідь

|Z| = 135 Ω
11.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: X = 14,85 Ω

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Активний опір з активної потужності

R = P/I² = 420/7² = 8,571 Ω

Реактивний опір з повного опору

|Z| = V/I = 120/7 = 17,14 Ω
X = √(|Z|² − R²) = √(17,14² − 8,571²) = 14,85 Ω

Відповідь

X = 14,85 Ω
12.Потужність змінного струму й коефіцієнт потужності

Відповідь: ΔP = 61,48 kW

Потужність змінного струму: повна потужність S = V·I (VA) складається з активної потужності P = S·cos φ (W), що виконує корисну роботу, і реактивної потужності Q = S·sin φ (var), що коливається між джерелом і навантаженням. Коефіцієнт потужності — cos φ. Паралельний конденсатор постачає реактивну потужність на місці, тож струм лінії зменшується за тієї самої активної потужності.

Реактивна потужність наявного навантаження

Q1 = 36·tan(arccos 0,85) = 22,31 kvar

Найбільша сумарна активна потужність

За повного навантаження S = Smax, а Q від активного навантаження не змінюється.

P = √(Smax² − Q1²) = √(100² − 22,31²) = 97,48 kW

Додаткова активна потужність

ΔP = 97,48 − 36 = 61,48 kW

Відповідь

ΔP = 61,48 kW
13.Трифазні системи

Відповідь: P = 11,47 kW

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ.

Повна потужність

S = √3·VL·IL = √3·690·12 = 14,34 kVA

Активна потужність

P = S·cos φ = 14,34·0,8 = 11,47 kW

Відповідь

P = 11,47 kW
14.Трифазні системи

Відповідь: Cph = 791,6 µF

Симетричні трифазні системи: у з’єднанні зіркою (Y) лінійна напруга в √3 разів більша за фазну, VL = √3·Vph, а лінійний струм дорівнює фазному. У з’єднанні трикутником (Δ) лінійна напруга дорівнює фазній, а лінійний струм у √3 разів більший за фазний, IL = √3·Iph. Сумарна потужність утричі більша за потужність однієї фази: P = 3·Vph·Iph·cos φ = √3·VL·IL·cos φ. Компенсація реактивної потужності: конденсатори постачають реактивну потужність на місці, QC = P·(tan φ1 − tan φ2). Кожен із трьох конденсаторів дає QC/3 = V²·ω·C, де V — напруга на цьому конденсаторі: VL у батареї, з’єднаній трикутником, VL/√3 — у батареї, з’єднаній зіркою.

Реактивна потужність до і після

Активна потужність не змінюється, тож кожен коефіцієнт потужності визначає реактивну потужність: Q = P·tan φ.

Q1 = 300·tan(acos 0,78) = 300·0,8023 = 240,7 kvar
Q2 = 300·tan(acos 0,95) = 300·0,3287 = 98,61 kvar

Реактивна потужність від конденсаторів

QC = Q1 − Q2 = 142,1 kvar

Ємність на фазу

У батареї, з’єднаній зіркою, кожен конденсатор увімкнено між лінійним проводом і нейтральною точкою.

V = 690/√3 = 398,4 V, ω = 2π·60 = 377 rad/s
Cph = (QC/3)/(ω·V²) = 47360/(377·398,4²) = 791,6 µF

Відповідь

Cph = 791,6 µF
15.Трансформатори

Відповідь: ILV = 41,67 A

Ідеальний трансформатор: напруги відносяться як кількості витків, а струми — обернено: V₁/V₂ = N₁/N₂ = a і I₁/I₂ = N₂/N₁ = 1/a, тож вхідна потужність дорівнює вихідній, V₁·I₁ = V₂·I₂. Опір навантаження Z у вторинному колі з боку первинної обмотки виглядає як a²·Z.

Номінальний струм

Обидві обмотки передають однакову повну потужність.

ILV = S/V = 10000/240 = 41,67 A

Відповідь

ILV = 41,67 A
16.Трансформатори

Відповідь: Ploss = 478,1 W

Втрати в трансформаторі: втрати в сталі (гістерезис і вихрові струми) залежать від напруги й однакові за будь-якого навантаження. Втрати в міді обмоток пропорційні квадрату струму, тож при частці навантаження x від номінального вони становлять x²·Pcu,fl. ККД η = Pout/(Pout + Pcore + Pcu), де Pout = x·S·pf. ККД максимальний при навантаженні, за якого втрати в міді дорівнюють втратам у сталі.

Втрати в міді при цьому навантаженні

Pcu = x²·Pcu,fl = 0,5625·450 = 253,1 W

Сумарні втрати

Втрати в сталі однакові за будь-якого навантаження.

Ploss = 225 + 253,1 = 478,1 W

Відповідь

Ploss = 478,1 W

ККД при цьому навантаженні η = 98,95%.

ExamProblems · examproblems.com/courses/electrical-engineering-fundamentals