Знайдіть площу A області, обмеженої y = 0,5x2 і y = 3x.
y = 0,5x2y = 3x
A =
7.Комплексні числаСередня
Запишіть z = 6∠110° в алгебраїчній формі a + jb і дайте дійсну частину a.
r = 6θ = 110°
a =
8.Комплексні числаСкладна
Корені рівняння zⁿ = w з n = 5 і w = 243∠120° мають вигляд zk = R1/n∠((φ + 360°·k)/n), k = 0, 1, …, 4. Знайдіть уявну частину z₄.
w = 243∠120°n = 5k = 4
Im(z₄) =
9.Диференціальні рівнянняСередня
Чашку кави температурою 89 °C залишили в кімнаті з температурою 19 °C. Через 13 min її температура становить 44 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Через який час від початку, t, вона досягне 71 °C?
T0 = 89 °CTa = 19 °CT(13) = 44 °CT = 71 °C
t = min
10.Диференціальні рівнянняСкладна
Система підпорядковується y″ + 4y′ + 20y = 40 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть пікове значення ymax її відгуку на одиничний стрибок.
y″ + 4y′ + 20y = 40y(0) = 0y′(0) = 0
ymax =
11.Матриці та визначникиСередня
Знайдіть визначник det A поданої матриці 3×3 A.
A = [0 1 −4; 3 5 −3; 2 5 3]
det A =
12.Матриці та визначникиСкладна
Знайдіть більше власне значення λ поданої матриці A.
A = [1 −4; 3 8]
λ =
13.Вектори: скалярний і векторний добуткиСередня
Стала сила F = (−20, −5, −25) N діє на тіло, яке рухається по прямій від точки A(0, −3, −1) до точки B(−2, −1, −5). Координати подано в метрах. Знайдіть роботу W, виконану силою.
F = (−20, −5, −25) NA(0, −3, −1) mB(−2, −1, −5) m
W = J
14.Вектори: скалярний і векторний добуткиСкладна
Знайдіть площу A паралелограма, натягнутого на a = (0, −2, −4) і b = (−6, −3, 6).
a = (0, −2, −4)b = (−6, −3, 6)
A =
15.ІмовірністьСередня
Скількома способами N можна обрати комісію з 3 осіб із групи з 13 осіб? Порядок не має значення.
n = 13k = 3
N =
16.ІмовірністьСкладна
Тест має 11 питань з варіантами відповідей. Студентка, яка вгадує, відповідає правильно на кожне з імовірністю 0,2, незалежно. Яка ймовірність P рівно 4 правильних відповідей?
Величина розподілена нормально із середнім 70 і стандартним відхиленням 5. Яка частка P значень менша за 72?
μ = 70σ = 5x = 72
P =
19.Нормальний розподілСередня
X нормальна із середнім 120 mm і середнім квадратичним відхиленням 0,3 mm; Y незалежна й нормальна із середнім 80 mm і середнім квадратичним відхиленням 0,4 mm. Знайдіть імовірність P того, що X + Y перевищує 200,6 mm. Округліть z до двох знаків після коми.
μX = 120, σX = 0,3μY = 80, σY = 0,4X + Y > 200,6 mm
P =
20.Нормальний розподілСкладна
Маса виробу з лінії 1 (X) і з лінії 2 (Y) незалежні та нормальні: X має середнє 500 g і середнє квадратичне відхилення 8 g, Y має середнє 490 g і середнє квадратичне відхилення 6 g. Знайдіть імовірність P того, що X більше за Y. Округліть z до двох знаків після коми.
μX = 500 g, σX = 8 gμY = 490 g, σY = 6 g
P =
3Розчини
1.Границі
Відповідь: L = 0,1353
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Візьміть логарифм
ln L = limx→∞ 2·x·ln(1 − 1/x)
Обчисліть
ln(1 + u)/u → 1 при u → 0, тож x·ln(1 + a/x) → a.
ln L = 2·(−1) = −2
Позбудьтеся логарифма
L = e−2 = 0,1353
Відповідь
L = 0,1353
2.Границі
Відповідь: L = 0,125
Границі: спершу спробуйте пряму підстановку. Якщо виходить 0/0, спочатку спростіть: розкладіть на множники й скоротіть спільний множник або помножте на спряжений вираз. При x → ∞ поділіть чисельник і знаменник на найвищий степінь x. Правило Лопіталя: якщо f/g дає 0/0 або ∞/∞, то lim f/g = lim f′/g′, причому чисельник і знаменник диференціюють окремо (а не за правилом частки).
Перше застосування
(−0,5·e−0,5x + 0,5)/(2x) → 0/0
Друге застосування
0,25·e−0,5x/2
Підставте x = 0
L = 0,25·1/2 = 0,125
Відповідь
L = 0,125
3.Похідні
Відповідь: f′(1) = 0,5714
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Ланцюгове правило для логарифма
f′(x) = 4x/(2x2 + 5)
Підставте
f′(1) = 4/7 = 0,5714
Відповідь
f′(1) = 0,5714
4.Похідні
Відповідь: x = −2
Диференціювання: похідна f′(x) — це нахил графіка в точці x. Степеневе правило: (xⁿ)′ = n·xⁿ⁻¹. Правило добутку: (uv)′ = u′v + uv′. Ланцюгове правило: (f(g(x)))′ = f′(g(x))·g′(x). Де f′(x) = 0, графік має горизонтальну дотичну: максимум, мінімум або сідлову точку.
Похідна
f′(x) = 3x2 + 15x + 18 = 3·(x2 + 5x + 6)
Розв'яжіть f′(x) = 0
x = −3 або x = −2
Що є що
f″(x) = 6x + 15: від'ємна в максимумі, додатна в мінімумі.
f″(−3) = −3, f″(−2) = 3
x = −2
Відповідь
x = −2
5.Інтеграли
Відповідь: I = 0,6931
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Первісна
F(x) = ln x
Підставте межі
I = (ln 2 − ln 1) = ln 2 = 0,6931
Відповідь
I = 0,6931
6.Інтеграли
Відповідь: A = 18
Визначені інтеграли: ∫ₐᵇ f(x) dx — це площа зі знаком між графіком і віссю x від a до b. Знайдіть первісну F (F′ = f) і обчисліть F(b) − F(a). Степеневе правило: ∫xⁿ dx = xⁿ⁺¹/(n + 1). Площа між двома кривими — це ∫(верхня − нижня) dx.
Точки перетину
0,5x2 = 3x → x = 0, x = 6
Інтегруйте верхню мінус нижню
A = [1,5x2 − 0,1667x3]06 = 18
Відповідь
A = 18
7.Комплексні числа
Відповідь: a = −2,052
Полярна форма: z = r∠θ = r(cos θ + j sin θ) = r·ejθ, де r = |z| і θ = arg z. Назад до алгебраїчної форми: a = r cos θ, b = r sin θ. Для аргументу потрібна чверть: θ = atan(b/a) лише за a > 0; за a < 0 додайте або відніміть 180°. У полярній формі множення просте: перемножте модулі й додайте аргументи; для ділення поділіть модулі й відніміть аргументи.
Складові
a = 6·cos(110°) = −2,052
b = 6·sin(110°) = 5,638
Алгебраїчна форма
z = −2,052 + j5,638
a = −2,052
Відповідь
a = −2,052
8.Комплексні числа
Відповідь: Im(z₄) = −2,229
Формула Муавра та корені: (r∠θ)ⁿ = rⁿ∠nθ. Рівняння zⁿ = R∠φ має рівно n коренів, усі з модулем R1/n, з аргументами (φ + 360°·k)/n для k = 0, 1, …, n − 1: вони лежать рівномірно на колі, на відстані 360°/n один від одного. Квадратне рівняння z² + pz + q = 0 за p² < 4q має комплексні корені z = −p/2 ± j√(q − p²/4); многочлен з дійсними коефіцієнтами завжди має комплексні корені спряженими парами a ± jb.
Модуль коренів
2431/5 = 3
Аргумент кореня
θ₄ = (120° + 360°·4)/5 = 312° → −48°
Алгебраїчна форма
z₄ = 3·(cos −48° + j sin −48°) = 2,007 − j2,229
Im(z₄) = −2,229
Відповідь
Im(z₄) = −2,229
5 коренів лежать на колі радіусом 3 на відстані 72° один від одного.
9.Диференціальні рівняння
Відповідь: t = 3,753 min
Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.
Стала охолодження
k = ln(70/25)/13 = 0,0792 min⁻¹
Час до досягнення цільової температури
t = ln(70/52)/0,0792 = 3,753 min
Відповідь
t = 3,753 min
10.Диференціальні рівняння
Відповідь: ymax = 2,416
Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.
Усталене значення та корені
yss = 2, r = −2 ± 4j
Сталі за початковими значеннями
y(0) = 2 + A = 0 → A = −2
y′(0) = −2A + 4B = 0 → B = −1
Пік
t = π/4 = 0,7854
ymax = 2·(1 + e−2·π/4) = 2,416
Відповідь
ymax = 2,416
11.Матриці та визначники
Відповідь: det A = −35
Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.
Мінори 2×2 першого рядка
M₁₁ = 30, M₁₂ = 15, M₁₃ = 5
Розклад за рядком
det A = 0·30 − 1·15 + (−4)·5 = −35
Відповідь
det A = −35
12.Матриці та визначники
Відповідь: λ = 5
Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.
Характеристичне рівняння
λ² − (9)λ + (20) = 0
Розв’яжіть
λ = (9 ± √(1))/2 → λ = 4, 5
λ = 5
Відповідь
λ = 5
13.Вектори: скалярний і векторний добутки
Відповідь: W = 130 J
Dot product:a·b = axbx + ayby + azbz = |a|·|b|·cos θ, a scalar. It gives the angle between two vectors, cos θ = a·b/(|a|·|b|), and it is zero when they are perpendicular. The scalar projection of a onto b is a·b/|b|, and a constant force F moving through a displacement d does work W = F·d.
Переміщення
d = B − A = (−2, −1, −5) − (0, −3, −1) = (−2, 2, −4) m
Cross product:a × b = (aybz − azby, azbx − axbz, axby − aybx) is perpendicular to both vectors, and |a × b| = |a|·|b|·sin θ is the area of the parallelogram they span (the triangle has half of it). Order matters: b × a = −(a × b). The moment of a force F applied at point A about point O is MO = r × F, with r = A − O.
Векторний добуток
(a × b)x = aybz − azby = (−2)·6 − (−4)·(−3) = −24
(a × b)y = azbx − axbz = (−4)·(−6) − 0·6 = 24
(a × b)z = axby − aybx = 0·(−3) − (−2)·(−6) = −12
Площа
A = |a × b| = √((−24)² + 24² + (−12)²) = 36
Відповідь
A = 36
15.Імовірність
Відповідь: N = 286
Імовірність: за рівноможливих наслідків P(A) = сприятливі/усі. Для незалежних подій імовірності множать: P(A і B) = P(A)·P(B). Часто допомагає протилежна подія: P(хоча б одна) = 1 − P(жодної). Біноміальний розподіл: у n незалежних випробуваннях з імовірністю успіху p, P(X = k) = C(n, k)·pᵏ·(1 − p)ⁿ⁻ᵏ.
Комбінації
C(13, 3) = (13·12·11)/(3·2·1) = 286
Відповідь
N = 286
16.Імовірність
Відповідь: P = 0,1107
Імовірність: за рівноможливих наслідків P(A) = сприятливі/усі. Для незалежних подій імовірності множать: P(A і B) = P(A)·P(B). Часто допомагає протилежна подія: P(хоча б одна) = 1 − P(жодної). Біноміальний розподіл: у n незалежних випробуваннях з імовірністю успіху p, P(X = k) = C(n, k)·pᵏ·(1 − p)ⁿ⁻ᵏ.
Описова статистика: середнє — сума, поділена на n; медіана — середнє значення впорядкованих даних (середнє двох середніх при парному n). Вибіркове стандартне відхилення s = √(Σ(x − x̄)²/(n − 1)). z-оцінка z = (x − μ)/σ показує, на скільки стандартних відхилень значення віддалене від середнього.
Описова статистика: середнє — сума, поділена на n; медіана — середнє значення впорядкованих даних (середнє двох середніх при парному n). Вибіркове стандартне відхилення s = √(Σ(x − x̄)²/(n − 1)). z-оцінка z = (x − μ)/σ показує, на скільки стандартних відхилень значення віддалене від середнього.
Стандартизуйте
z = 0,4
Таблиця нормального розподілу
Φ(0,4) = 0,6554
P = 0,6554
Відповідь
P = 0,6554
19.Нормальний розподіл
Відповідь: P = 0,1151
Суми й різниці нормальних величин: якщо X і Y незалежні та нормальні, то X + Y і X − Y також нормальні. Середні додаються чи віднімаються: E(X ± Y) = μX ± μY. Дисперсії завжди додаються, також і для різниці: Var(X ± Y) = σX² + σY², тож σ = √(σX² + σY²). Середні квадратичні відхилення безпосередньо ніколи не додаються. Сума n незалежних елементів з однаковим розподілом має середнє n·μ і середнє квадратичне відхилення σ·√n. Далі стандартизуйте як звичайно: z = (x − середнє)/σ і зчитайте Φ(z).
Розподіл суми
μ = 200 mm, σ = √(0,3² + 0,4²) = 0,5 mm
Стандартизуйте
z = (200,6 − 200)/0,5 = 1,2
Верхній хвіст
P = 1 − Φ(1,2) = 1 − 0,8849 = 0,1151
Відповідь
P = 0,1151
20.Нормальний розподіл
Відповідь: P = 0,8413
Суми й різниці нормальних величин: якщо X і Y незалежні та нормальні, то X + Y і X − Y також нормальні. Середні додаються чи віднімаються: E(X ± Y) = μX ± μY. Дисперсії завжди додаються, також і для різниці: Var(X ± Y) = σX² + σY², тож σ = √(σX² + σY²). Середні квадратичні відхилення безпосередньо ніколи не додаються. Сума n незалежних елементів з однаковим розподілом має середнє n·μ і середнє квадратичне відхилення σ·√n. Далі стандартизуйте як звичайно: z = (x − середнє)/σ і зчитайте Φ(z).