Підготовка до іспиту FE Chemical: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 24 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Матеріальний баланс

Усталений режим
вхід = вихід
Загальний баланс
ṁ1 + ṁ2 = ṁ3
Баланс компонента
ṁ1x1 + ṁ2x2 = ṁ3x3
Випарник
F·xF = P·xP, W = F − P

Енергетичний баланс

Явна теплота
Q = ṁ·cp·ΔT
Прихована теплота
Q = ṁ·hfg
Змішування
ΣṁcpTin = ΣṁcpTout
Вода
cp ≈ 4,18 kJ/(kg·K)

Рівняння стану ідеального газу

Рівняння стану ідеального газу
pV = nRT
Газова стала
R = 8,314 J/(mol·K)
Об’єднаний газовий закон
p1V1/T1 = p2V2/T2
Молі
n = m/M
Температура
T[K] = T[°C] + 273,15

Стехіометрія

Молі
n = m/M
Концентрація
c = n/V
Мольне співвідношення
використовуйте стехіометричні коефіцієнти рівняння реакції
Лімітуючий реагент
той, що закінчується першим
Вихід у відсотках
фактичний / теоретичний × 100%

Метод

  1. Запишіть і зрівняйте хімічне рівняння.
  2. Переведіть дану масу в моль: n = m/M.
  3. Використайте коефіцієнти як мольне співвідношення, щоб знайти кількість молів потрібної речовини.
  4. Поверніться до маси за m = n·M. Якщо реагентів два, спершу знайдіть лімітуючий реагент.

Хімічна рівновага

Константа рівноваги
Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b)
Таблиця ICE
Початкове (Initial), зміна (Change, ×коефіцієнт), рівновага (Equilibrium)
Квадратне рівняння
x = (−b + √(b² − 4ac))/(2a)

Метод

  1. Запишіть Kc як добуток концентрацій продуктів, поділений на добуток концентрацій реагентів, кожну в степені свого коефіцієнта.
  2. Складіть таблицю ICE: Initial (початкові), Change (зміна, кроками x, помноженими на коефіцієнти), Equilibrium (рівноважні).
  3. Підставте рівноважні вирази в Kc і розв’яжіть щодо x.
  4. Перевірте, чи x достатньо мале для наближення; інакше розв’яжіть квадратне рівняння.

Калориметрія й ентальпія

Теплота
q = m·c·ΔT
Вода
c = 4,18 J/(g·°C)
Калориметр
віддана теплота = отримана теплота
Ентальпія реакції
ΔH° = ΣΔH°f(products) − ΣΔH°f(reactants)

Хімічна кінетика

Перший порядок
ln(CA/CA0) = −kt
Період напівперетворення (перший порядок)
t½ = ln 2/k
Другий порядок
1/CA = 1/CA0 + kt
Арреніус
k = A·e−Ea/(RT)
Дві температури
ln(k2/k1) = (Ea/R)(1/T1 − 1/T2)

Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Час перебування (space time)
τ = V/Q
CSTR, перший порядок
τ = X/(k·(1 − X)), CA = CA0/(1 + kτ)
PFR, перший порядок
τ = ln(1/(1 − X))/k, CA = CA0·e−kτ
Конверсія за об’ємом
CSTR: X = kτ/(1 + kτ), PFR: X = 1 − e−kτ
N однакових CSTR послідовно
X = 1 − 1/(1 + kτi)N

Теплообмінники (LMTD)

Теплове навантаження
Q = U·A·ΔTlm
Середньологарифмічний температурний напір
ΔTlm = (ΔT1 − ΔT2)/ln(ΔT1/ΔT2)
Баланс потоків
Q = ṁcp(Tin − Tout)

Теплопровідність

Закон Фур’є
Q̇ = kAΔT/L
Термічний опір теплопровідності
R = L/(kA)
Термічний опір тепловіддачі
R = 1/(hA)
Послідовні опори
Q̇ = ΔTtotal/ΣR
Коефіцієнт теплопередачі U
U = 1/(ΣR·A)

Тертя в трубах і втрати напору

Число Рейнольдса
Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ
Режим течії
ламінарний при Re нижче ≈ 2000, турбулентний при Re вище ≈ 4000
Середня швидкість
V = Q/A, A = π·D²/4
Дарсі–Вейсбах
hf = f·(L/D)·V²/(2g)
Місцеві втрати
hm = ΣK·V²/(2g)
Типові значення K
вхід 0,5, вихід 1,0, коліно 90° ≈ 0,3
Перепад тиску
Δp = ρ·g·hf
Два відкриті резервуари
Δz = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)
Вільний вихід
H = (1 + f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

Насоси й потужність насосів

Гідравлічна потужність
Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp
Потужність на валу
Pshaft = Ph/ηpump
Електрична потужність
Pel = Pshaft/ηmotor
Напір насоса
H = Δz + Δp/(ρ·g) + hL
Втрати в системі
hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g)

2Задачі для практики

1.Матеріальний балансСередня
ЗмішувачПотік 1650 kg/h · 20% цукорПотік 2ṁ₂ = ? · 45% цукорПродукт30% цукор

Скільки потоку 2 треба щогодини додавати до потоку 1, щоб суміш містила 30% компонента (цукор)? Знайдіть ṁ2.

ṁ1 = 650 kg/hx1 = 20 %x2 = 45 %x3 = 30 %
ṁ2 = kg/h
2.Матеріальний балансСкладна
ВипарникЖивлення F1600 kg/h · 8% NaOHПродукт P60% NaOHПара W (чиста вода)W = ? kg/h

Випарник концентрує розчин (NaOH), випаровуючи чисту воду. Знайдіть кількість випаруваної води W в kg/h.

F = 1600 kg/hxF = 8 %xP = 60 %
W = kg/h
3.Енергетичний балансСередня
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 130 °C100 °Cвода · 30 °Ct = ? °C

Гарячий теплоносій (легка олива) охолоджує воду в протитечійному теплообміннику без втрат тепла. Знайдіть температуру води на виході tout.

ṁh = 1 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 130 → 100 °Cṁc = 2 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)tin = 30 °C
tout = °C
4.Енергетичний балансСкладна
гаряча сторонахолодна стороналегка олива · 170 °C120 °Cвода · 15 °C70 °C · ṁ = ?15% втрат

Гарячий теплоносій (легка олива) нагріває воду в теплообміннику, що втрачає в довкілля 15% теплоти, відданої гарячим потоком. Знайдіть потрібну витрату води ṁc.

ṁh = 3 kg/scp,h = 2,1 kJ/(kg·K)Th: 170 → 120 °Ct: 15 → 70 °Ccp,c = 4,18 kJ/(kg·K)втрати = 15 %
ṁc = kg/s
5.Рівняння стану ідеального газуСередня
470 g (Ar)V = 10 LT = 5 °CP = ?

Резервуар об’ємом 10 L містить 470 g газу (Ar) при 5 °C. Вважайте газ ідеальним і знайдіть тиск P.

m = 470 gM = 39,95 g/molV = 10 LT = 5 °CR = 8,314 J/(mol·K)
P = kPa
6.Рівняння стану ідеального газуСкладна
Стан 1Стан 2

Стала кількість газу (N₂) переходить від 400 kPa, 10 L, 10 °C до 250 kPa і 100 °C. Знайдіть новий об’єм V2.

P1 = 400 kPaV1 = 10 LT1 = 10 °CP2 = 250 kPaT2 = 100 °C
V2 = L
7.СтехіометріяСередня
m(X)n(X)n(CO2​)m(CO2​)÷ M(X)× 3/ν× M(CO2​)

8 g Fe2O3 і 10 g CO реагують за рівнянням Fe2O3 + 3CO → 2Fe + 3CO2. Яка маса m CO2 може утворитися?

M(Fe2O3) = 159,69M(CO) = 28,01M(CO2) = 44,01 g/mol
m = g
8.СтехіометріяСкладна
m(CaCO3​)n(CaCO3​)n(CO2​)m(CO2​)÷ M(CaCO3​)× 1/1× M(CO2​)

У реакції CaCO3 → CaO + CO2 8 g CaCO3 реагує повністю (інші реагенти в надлишку) і збирають 2,46 g CO2. Знайдіть вихід у відсотках Y.

M(CaCO3) = 100,09 g/molM(CO2) = 44,01 g/molфактичний: 2,46 g
Y = %
9.Хімічна рівновагаСередня
H2​I2​HII0,10,10C−x−x+2xE0,1 − x0,1 − x2x

У посудину вносять 0,1 mol/L H₂ і 0,1 mol/L I₂, і вони реагують: H₂ + I₂ ⇌ 2HI, Kc = 36. Знайдіть рівноважну концентрацію [H2].

[H₂]₀ = [I₂]₀ = 0,1 mol/LKc = 36
[H2] = mol/L
10.Хімічна рівновагаСкладна
PCl5​PCl3​Cl2​I1,500C−x+x+xE1,5 − xxx

PCl₅ розкладається: PCl₅ ⇌ PCl₃ + Cl₂, Kc = 0,5 за температури реакції. Спочатку в посудині є лише PCl₅ з концентрацією 1,5 mol/L. Знайдіть рівноважну концентрацію [Cl2].

[PCl₅]₀ = 1,5 mol/LKc = 0,5
[Cl2] = mol/L
11.Калориметрія й ентальпіяСередня
Tf​ = ?Мідьm = 200 gT = 90 °Cc = 0,385 J/(g·°C)Водаm = 100 gT = 23 °Cc = 4,18 J/(g·°C)

Брусок масою 200 g (матеріал: мідь, c = 0,385 J/(g·°C)) за температури 90 °C опускають у 100 g води (c = 4,18 J/(g·°C)) за 23 °C у теплоізольованій склянці. Знайдіть кінцеву температуру Tf.

mmetal = 200 gcmetal = 0,385 J/(g·°C)Tmetal = 90 °Cmwater = 100 gTwater = 23 °Ccwater = 4,18 J/(g·°C)
Tf = °C
12.Калориметрія й ентальпіяСкладна
H2C2​H6​ + 7O₂реагенти4CO₂ + 6H₂O(l)продуктиΔH° = ?

За стандартними ентальпіями утворення знайдіть ΔH° реакції 2C2H6 + 7O₂ → 4CO₂ + 6H₂O(l).

ΔH°f(C2H6) = −84,7 kJ/molΔH°f(CO₂) = −393,5 kJ/molΔH°f(H₂O, l) = −285,8 kJ/molΔH°f(O₂) = 0
ΔH° = kJ
13.Хімічна кінетикаСередня
t (min)C (mol/L)5 minC = ?

Реакція з кінетичним рівнянням −rA = k·CA² має k = 0,5 L/(mol·min) і починається з 1 mol/L. Знайдіть концентрацію CA через 5 min.

k = 0,5 L/(mol·min)CA0 = 1 mol/Lt = 5 min
CA = mol/L
14.Хімічна кінетикаСкладна
Tk25 °C0,00250 °C0,0243

Константа швидкості реакції — 0,002 min⁻¹ при 25 °C і 0,0243 min⁻¹ при 50 °C. Знайдіть енергію активації Ea.

k1 = 0,002 min⁻¹T1 = 25 °Ck2 = 0,0243 min⁻¹T2 = 50 °CR = 8,314 J/(mol·K)
Ea = kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Середня
QX = 75%ті самі Q, k і X, що й для CSTR

Рідиннофазна реакція першого порядку має досягти 75% конверсії. У скільки разів CSTR має бути більшим за PFR при тій самій витраті живлення, константі швидкості й конверсії? Знайдіть відношення VCSTR/VPFR.

X = 75%перший порядок, ті самі k і Q
VCSTR/VPFR =
16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)Складна
V = 1000 LV = 1000 LQ = 50 L/minX = ?

Рідиннофазна реакція першого порядку (k = 0,05 min⁻¹) відбувається у двох однакових послідовних CSTR об’ємом 1000 L кожен. Витрата живлення 50 L/min, густина стала, реактори працюють у стаціонарному режимі. Знайдіть загальну конверсію X у відсотках.

V = 1000 L (×2)Q = 50 L/mink = 0,05 min⁻¹
X = %
17.Теплообмінники (LMTD)Середня
довжинаT165 °C100 °C125 °C25 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Протитечійний теплообмінник передає 360 kW. Гарячий теплоносій охолоджується з 165 до 100 °C, а холодний нагрівається з 25 до 125 °C. Коефіцієнт теплопередачі 1000 W/(m²·K). Знайдіть потрібну площу теплообміну A.

Q̇ = 360 kWU = 1000 W/(m²·K)Th: 165 → 100 °CTc: 25 → 125 °C
A = m²
18.Теплообмінники (LMTD)Складна
довжинаT85 °C65 °C33,99 °C30 °CΔT₁ΔT₂протитечія

Гаряча олива (0,5 kg/s, cp = 2,5 kJ/(kg·K)) охолоджується з 85 до 65 °C у протитечійному теплообміннику. Вона нагріває 1,5 kg/s води (cp = 4,18 kJ/(kg·K)), що входить при 30 °C. При U = 200 W/(m²·K) знайдіть потрібну площу теплообміну A.

ṁh = 0,5 kg/scp,h = 2,5 kJ/(kg·K)Th: 85 → 65 °Cṁc = 1,5 kg/scp,c = 4,18 kJ/(kg·K)Tc,in = 30 °CU = 200 W/(m²·K)
A = m²
19.ТеплопровідністьСередня
Цегла, k = 0,7250 mmБетон, k = 1,4150 mm22 °C-6 °CTi​ = ?Q̇

Стіна складається з 50 mm шару (цегла) і 150 mm шару (бетон), її площа 20 m². Зовнішні поверхні мають 22 °C і -6 °C. Знайдіть температуру Ti на межі між двома шарами.

L1 = 50 mm, k1 = 0,72 W/(m·K)L2 = 150 mm, k2 = 1,4 W/(m·K)A = 20 m²T1 = 22 °CT3 = -6 °C
Ti = °C
20.ТеплопровідністьСкладна
Бетон, k = 1,4150 mmЦегла, k = 0,72150 mmприміщення 20 °Cнадворі 4 °CTs​ = ?Q̇

Стіна з 150 mm (бетон) і 150 mm (цегла) відділяє приміщення при 20 °C від зовнішнього повітря при 4 °C. Коефіцієнти тепловіддачі — 10 W/(m²·K) всередині та 20 W/(m²·K) ззовні, площа стіни 15 m². Знайдіть температуру Ts внутрішньої поверхні стіни.

L1 = 150 mm, k1 = 1,4 W/(m·K)L2 = 150 mm, k2 = 0,72 W/(m·K)A = 15 m²hi = 10 W/(m²·K)ho = 20 W/(m²·K)Troom = 20 °CTout = 4 °C
Ts = °C
21.Тертя в трубах і втрати напоруСередня
V = 1,4 m/sD = 250 mmL = 50 mf = 0,028

Вода (ρ = 1000 kg/m³) тече зі швидкістю 1,4 m/s горизонтальною трубою довжиною 50 m з внутрішнім діаметром 250 mm. Візьміть коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,028 і g = 9,81 m/s². Знайдіть перепад тиску Δp у трубі в kPa.

V = 1,4 m/sL = 50 mD = 250 mmf = 0,028ρ = 1000 kg/m³
Δp = kPa
22.Тертя в трубах і втрати напоруСкладна
K = 2Δz = 16 mL = 150 m, D = 100 mm, f = 0,0182× коліно (K = 0,3)

Два відкриті резервуари з’єднані трубою довжиною 150 m з внутрішнім діаметром 100 mm і коефіцієнтом тертя Дарсі f = 0,018. Поверхня води у верхньому резервуарі на 16 m вища, ніж у нижньому. Місцеві втрати: вхід з гострою кромкою (K = 0,5), 2 колін (K = 0,3 кожне), засувка (K = 2) і вихід у нижній резервуар (K = 1,0). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть витрату Q у L/s.

Δz = 16 mL = 150 mD = 100 mmf = 0,018Kentrance = 0,5Kbend = 0,3 (×2)Kvalve = 2Kexit = 1,0
Q = L/s
23.Насоси й потужність насосівСередня
PQ = 20 L/sH = 12 m

Насос подає 20 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) проти напору 12 m. ККД насоса 65%, а ККД електродвигуна, що його приводить, — 88%. Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть електричну потужність Pel, яку споживає двигун, у kW.

Q = 20 L/sH = 12 mηpump = 65%ηmotor = 88%g = 9,81 m/s²
Pel = kW
24.Насоси й потужність насосівСкладна
PQ = 50 L/sΔz = 7 mL = 500 m, D = 150 mm, f = 0,022, ΣK = 6

Насос перекачує 50 L/s води (ρ = 1000 kg/m³) з відкритого нижнього резервуара у верхній бак, поверхня води в якому на 7 m вища. Труба довжиною 500 m має внутрішній діаметр 150 mm і коефіцієнт тертя Дарсі f = 0,022; сума коефіцієнтів місцевих втрат ΣK = 6 (з урахуванням входу й виходу). Візьміть g = 9,81 m/s². Знайдіть напір H, який має створити насос.

Q = 50 L/sΔz = 7 mL = 500 mD = 150 mmf = 0,022ΣK = 6
H = m

3Розчини

1.Матеріальний баланс

Відповідь: ṁ2 = 433,3 kg/h

Матеріальний баланс в усталеному режимі: вхід = вихід для загальної маси й для кожного компонента. Задачі на змішування поєднують обидва.

Баланси

Total: ṁ3 = ṁ1 + ṁ2
цукор: ṁ1x1 + ṁ2x2 = (ṁ1 + ṁ2)x3

Виразіть ṁ2

ṁ2 = ṁ1(x1 − x3)/(x3 − x2) = 650·(20 − 30)/(30 − 45) = 433,3 kg/h

Відповідь

ṁ2 = 433,3 kg/h
2.Матеріальний баланс

Відповідь: W = 1387 kg/h

Ключовий компонент: компонент, що без змін проходить лише в одному потоці (тут розчинена речовина), напряму пов’язує витрати. Решту дає загальний баланс.

Баланс розчиненої речовини

F·xF = P·xP → P = 1600·8/60 = 213,3 kg/h

Загальний баланс

W = F − P = 1600 − 213,3 = 1387 kg/h

Відповідь

W = 1387 kg/h
3.Енергетичний баланс

Відповідь: tout = 37,54 °C

Енергетичний баланс теплообмінника: без втрат ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = ṁccp,c(tout − tin).

Теплота, віддана гарячим потоком

Q = 1·2,1·(130 − 100) = 63 kW

Теплота, отримана водою

tout = tin + Q/(ṁccp,c) = 30 + 63/(2·4,18) = 37,54 °C

Відповідь

tout = 37,54 °C
4.Енергетичний баланс

Відповідь: ṁc = 1,165 kg/s

Енергетичний баланс із втратами: віддана теплота = отримана теплота + втрачена теплота.

Віддана теплота

Qh = 3·2,1·(170 − 120) = 315 kW

Теплота, що доходить до води

Qc = (1 − 0,15)·315 = 267,8 kW

Витрата води

ṁc = Qc/(cp,c·Δt) = 267,8/(4,18·55) = 1,165 kg/s

Відповідь

ṁc = 1,165 kg/s
5.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: P = 2721 kPa

Рівняння стану ідеального газу: PV = nRT, де n = m/M.

Молі

n = m/M = 470/39,95 = 11,76 mol
T = 5 + 273,15 = 278,1 K

Тиск

P = nRT/V = 11,76·8,314·278,1/0,01 = 2721 kPa

Відповідь

P = 2721 kPa
6.Рівняння стану ідеального газу

Відповідь: V2 = 21,09 L

Об’єднаний газовий закон: для сталої кількості ідеального газу P1V1/T1 = P2V2/T2.

Абсолютні температури

T1 = 283,1 K, T2 = 373,1 K

Об’єднаний газовий закон

V2 = V1·(P1/P2)·(T2/T1) = 10·(400/250)·(373,1/283,1) = 21,09 L

Відповідь

V2 = 21,09 L
7.Стехіометрія

Відповідь: m = 6,614 g

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Кількість речовини кожного реагенту

n(Fe2O3) = 8/159,69 = 0,0501 mol
n(CO) = 10/28,01 = 0,357 mol

Лімітуючий реагент

0,0501/1 = 0,0501, 0,357/3 = 0,119 → Fe2O3

Маса продукту

n(CO2) = 0,0501·3 = 0,1503 mol
m = 0,1503·44,01 = 6,614 g

Відповідь

m = 6,614 g
8.Стехіометрія

Відповідь: Y = 69,93 %

Стехіометрія: зрівняне рівняння рахує частинки, а не грами. Переведіть масу в моль за n = m/M, використайте коефіцієнти рівняння як мольне співвідношення, а потім поверніться до маси: m = n·M. Якщо реагентів два, лімітуючий реагент — той, що закінчується першим і визначає кількість продукту.

Теоретичний вихід

n(CaCO3) = 8/100,09 = 0,07993 mol
m = 0,07993·1/1·44,01 = 3,518 g

Вихід у відсотках

Y = 2,46/3,518·100 = 69,93%

Відповідь

Y = 69,93%
9.Хімічна рівновага

Відповідь: [H2] = 0,025 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

36 = (2x)²/(0,1 − x)²

Добудьте квадратний корінь

6 = 2x/(0,1 − x) → x = 0,1·6/(2 + 6) = 0,075 mol/L

Рівноважна концентрація

[H₂] = 0,1 − x = 0,025 mol/L

Відповідь

[H2] = 0,025 mol/L
10.Хімічна рівновага

Відповідь: [Cl2] = 0,6514 mol/L

Хімічна рівновага: для реакції aA + bB ⇌ cC + dD константа рівноваги Kc = [C]c[D]d/([A]a[B]b), де беруть рівноважні концентрації. Таблиця ICE (початкове, зміна, рівновага) пов’язує початкові кількості з рівноважними через одне невідоме x, помножене на коефіцієнти.

Вираз константи рівноваги

0,5 = x²/(1,5 − x) → x² + 0,5·x − 0,75 = 0

Розв’яжіть квадратне рівняння

x = (−0,5 + √(0,5² + 4·0,75))/2 = 0,6514 mol/L

Рівноважна концентрація

[Cl₂] = x = 0,6514 mol/L

Відповідь

[Cl2] = 0,6514 mol/L
11.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: Tf = 33,42 °C

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Тепловий баланс

200·0,385·(90 − Tf) = 100·4,18·(Tf − 23)

Виразіть кінцеву температуру

Tf = (77·90 + 418·23)/(77 + 418) = 33,42 °C

Відповідь

Tf = 33,42 °C
12.Калориметрія й ентальпія

Відповідь: ΔH° = −3119 kJ

Теплота й ентальпія: для нагрівання речовини потрібна теплота q = m·c·ΔT. У калориметрі теплота, віддана гарячим тілом, дорівнює теплоті, отриманій холодним. Зміну ентальпії реакції знаходять за ентальпіями утворення: ΔH° = ΣΔH°f(продукти) − ΣΔH°f(реагенти), кожну множать на її коефіцієнт.

Ентальпія реакції

ΔH° = [4·(−393,5) + 6·(−285,8)] − [2·(−84,7) + 7·0] = −3119 kJ

Відповідь

ΔH° = −3119 kJ

Від’ємне: реакція виділяє теплоту (екзотермічна).

13.Хімічна кінетика

Відповідь: CA = 0,2857 mol/L

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Інтегроване рівняння другого порядку

1/CA = 1/CA0 + kt = 1 + 0,5·5 = 3,5 L/mol
CA = 1/3,5 = 0,2857 mol/L

Відповідь

CA = 0,2857 mol/L
14.Хімічна кінетика

Відповідь: Ea = 80,02 kJ/mol

Швидкість реакції: для реакції першого порядку −dC/dt = kC, тож C = C₀·e−kt, а період напівперетворення ln 2/k не залежить від концентрації. Для реакції другого порядку 1/C = 1/C₀ + kt. Константа швидкості зростає з температурою за Арреніусом: k = A·e−Ea/(RT).

Абсолютні температури

T1 = 298,1 K, T2 = 323,1 K

Виразіть Ea з рівняння Арреніуса

Ea = −R·ln(k2/k1)/(1/T2 − 1/T1) = −8,314·2,497/(-2,595e-4) = 80017 J/mol
Ea = 80,02 kJ/mol

Відповідь

Ea = 80,02 kJ/mol
15.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: VCSTR/VPFR = 2,164

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

k·τ для кожного реактора

CSTR: k·τ = X/(1 − X) = 0,75/0,25 = 3
PFR: k·τ = ln(1/(1 − X)) = ln(4) = 1,386

Відношення об’ємів

VCSTR/VPFR = 3/1,386 = 2,164

Відповідь

VCSTR/VPFR = 2,164

При високій конверсії різниця швидко зростає.

16.Розрахунок реакторів (CSTR і PFR)

Відповідь: X = 75 %

Ідеальні реактори, реакція першого порядку (−rA = k·CA) у стаціонарному режимі, з часом перебування τ = V/Q. CSTR ідеально перемішаний, тож увесь об’єм реагує при низькій вихідній концентрації: τ = X/(k·(1 − X)) і CA = CA0/(1 + k·τ). У PFR кожен шар рідини реагує як малий періодичний реактор: τ = ln(1/(1 − X))/k і CA = CA0·e−k·τ. Для тієї самої конверсії CSTR завжди потребує більшого об’єму, ніж PFR.

Час перебування (space time)

τ = V/Q = 1000/50 = 20 min, kτ = 0,05·20 = 1

Конверсія

C1/CA0 = 1/(1 + kτ) = 1/(1 + 1) = 0,5
C2/CA0 = 1/(1 + kτ)² = 0,25
X = 1 − 0,25 = 75%

Відповідь

X = 75%
17.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 6,466 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 165 − 125 = 40 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 100 − 25 = 75 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (40 − 75)/ln(40/75) = 55,68 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 360000/(1000·55,68) = 6,466 m²

Відповідь

A = 6,466 m²
18.Теплообмінники (LMTD)

Відповідь: A = 2,941 m²

Метод LMTD: різниця температур між потоками змінюється вздовж теплообмінника, тож рівняння теплопередачі використовує її середньологарифмічне значення: Q̇ = U·A·ΔTlm, де ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂), а ΔT₁ і ΔT₂ — різниці на двох кінцях. За тих самих температур на вході й виході протитечія дає більший ΔTlm, ніж прямотечія.

Теплове навантаження і температура води на виході

Q̇ = ṁhcp,h(Th,in − Th,out) = 0,5·2,5·20 = 25 kW
Tc,out = 30 + 25/(1,5·4,18) = 33,99 °C

Різниці температур на кінцях

При протитечії гарячий вхід навпроти холодного виходу, а гарячий вихід — навпроти холодного входу.

ΔT₁ = Th,in − Tc,out = 85 − 33,99 = 51,01 K
ΔT₂ = Th,out − Tc,in = 65 − 30 = 35 K

Середньологарифмічна різниця температур

ΔTlm = (ΔT₁ − ΔT₂)/ln(ΔT₁/ΔT₂) = (51,01 − 35)/ln(51,01/35) = 42,5 K

Площа

A = Q̇/(U·ΔTlm) = 25000/(200·42,5) = 2,941 m²

Відповідь

A = 2,941 m²
19.Теплопровідність

Відповідь: Ti = 10,99 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Опори шарів

R1 = L1/(k1A) = (50/1000)/(0,72·20) = 0,003472 K/W
R2 = L2/(k2A) = (150/1000)/(1,4·20) = 0,005357 K/W

Тепловий потік

Q̇ = (T1 − T3)/(R1 + R2) = 28/0,008829 = 3171 W

Температура на межі

На першому шарі температура падає на Q̇·R₁.

Ti = T1 − Q̇·R1 = 22 − 3171·0,003472 = 10,99 °C

Відповідь

Ti = 10,99 °C
20.Теплопровідність

Відповідь: Ts = 16,56 °C

Термічний опір: усталений тепловий потік через послідовні шари поводиться як струм через послідовні резистори: Q̇ = ΔT/ΣR, де R = L/(kA) для теплопровідного шару і R = 1/(hA) для поверхні з конвекцією. Перепад температури на кожному шарі пропорційний його опору.

Послідовні опори

Ri = 1/(hiA) = 1/(10·15) = 0,006667 K/W
R1 = L1/(k1A) = (150/1000)/(1,4·15) = 0,007143 K/W
R2 = L2/(k2A) = (150/1000)/(0,72·15) = 0,01389 K/W
Ro = 1/(hoA) = 1/(20·15) = 0,003333 K/W
ΣR = 0,03103 K/W

Тепловтрати

Q̇ = (20 − (4))/0,03103 = 515,6 W
Ts = Troom − Q̇·Ri = 20 − 515,6·0,006667 = 16,56 °C

Відповідь

Ts = 16,56 °C
21.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Δp = 5,488 kPa

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Втрати напору

hf = f·(L/D)·V²/(2g) = 0,028·(50/0,25)·1,4²/(2·9,81) = 0,5594 m

Перепад тиску

Труба горизонтальна, а швидкість не змінюється, тож рівняння енергії зводиться до Δp = ρ·g·hf.

Δp = ρ·g·hf = 1000·9,81·0,5594 = 5488 Pa = 5,488 kPa

Відповідь

Δp = 5,488 kPa
22.Тертя в трубах і втрати напору

Відповідь: Q = 24,95 L/s

Течія в трубах: число Рейнольдса Re = V·D/ν = ρ·V·D/μ відрізняє ламінарну течію (Re нижче приблизно 2000) від турбулентної (вище приблизно 4000). Тертя вздовж труби спричиняє втрати напору за Дарсі–Вейсбахом hf = f·(L/D)·V²/(2g). Фітинги, засувки, вхід і вихід додають місцеві втрати hm = ΣK·V²/(2g). Між двома відкритими поверхнями резервуарів рівняння енергії дає Δz = hf + hm, з урахуванням втрат на виході K = 1.

Коефіцієнти втрат

f·L/D = 0,018·150/0,1 = 27
ΣK = 0,5 + 2·0,3 + 2 + 1,0 = 4,1

Рівняння енергії

Обидві поверхні відкриті в атмосферу й практично нерухомі, тож усе Δz втрачається в трубі.

16 = (27 + 4,1)·V²/(2·9,81)
V = √(2·9,81·16/31,1) = 3,177 m/s

Витрата

Q = V·π·D²/4 = 3,177·0,007854 = 0,02495 m³/s = 24,95 L/s

Відповідь

Q = 24,95 L/s
23.Насоси й потужність насосів

Відповідь: Pel = 4,116 kW

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Гідравлічна потужність

Ph = ρ·g·Q·H = 1000·9,81·0,02·12 = 2,354 kW

Потужність на валу

Pshaft = 2,354/0,65 = 3,622 kW

Електрична потужність

Pel = 3,622/0,88 = 4,116 kW

Відповідь

Pel = 4,116 kW
24.Насоси й потужність насосів

Відповідь: H = 39,37 m

Потужність насоса: потужність, передана воді, — це гідравлічна потужність Ph = ρ·g·Q·H = Q·Δp. Вал має передавати більше, бо насос має втрати: Pshaft = Ph/ηpump, а двигун споживає Pel = Pshaft/ηmotor. Напір насоса H випливає з рівняння енергії: геометрична висота підйому + п’єзометричний напір + усі втрати на тертя й місцеві втрати.

Швидкість

V = Q/A = 0,05/0,01767 = 2,829 m/s
V²/(2g) = 0,408 m

Втрати напору

hL = (f·L/D + ΣK)·V²/(2g) = (73,33 + 6)·0,408 = 32,37 m

Напір насоса

Обидві поверхні відкриті й практично нерухомі, тож члени з тиском і швидкістю зникають.

H = Δz + hL = 7 + 32,37 = 39,37 m

Відповідь

H = 39,37 m

Це незалежні навчальні матеріали. ExamProblems не пов’язаний з організацією, що проводить цей іспит, і не схвалений нею; назву іспиту вжито лише для опису змісту. Іспит FE exam проводить NCEES; ця організація не пов’язана з ExamProblems і не підтримує його.

ExamProblems · examproblems.com/courses/fe-exam-chemical