Деталі машин: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 12 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Зубчасті колеса й передачі

Зачеплення коліс
n1·N1 = n2·N2
Крутний момент
T2 = T1·(N2/N1)·η
Потужність
P = T·ω, ω = 2π·n/60
Багатоступенева передача
загальне передаточне відношення = добуток передаточних відношень ступенів

Кручення валів

Дотичне напруження
τ = T·r/J
Суцільний вал
J = πd⁴/32
Порожнистий вал
J = π(D⁴ − d⁴)/32
Кут закручування
φ = TL/(GJ)
Потужність
P = T·ω = 2πnT/60

Метод

  1. Знайдіть полярний момент інерції: J = πd⁴/32 для суцільного вала.
  2. Дотичне напруження на поверхні: τ = T·r/J, де r — зовнішній радіус.
  3. Кут закручування: φ = TL/(GJ) у радіанах.
  4. Якщо задано потужність, спершу знайдіть крутний момент з P = T·ω, ω = 2πn/60.

Коло Мора й перетворення напружень

Центр
C = (σx + σy)/2
Радіус
R = √(((σx − σy)/2)² + τxy²)
Головні напруження
σ1,2 = C ± R
Головний напрямок
tan 2θp = 2τxy/(σx − σy)
Похила площадка
σθ = C + (σx − σy)/2·cos 2θ + τxy·sin 2θ

Метод

  1. Обчисліть центр кола Мора: C = (σx + σy)/2.
  2. Обчисліть радіус: R = √(((σx − σy)/2)² + τxy²).
  3. Головні напруження дорівнюють C ± R, а найбільше дотичне напруження в площині — R.
  4. Кути на колі вдвічі більші за кути на елементі: tan 2θp = 2τxy/(σx − σy).

Осьове напруження й деформація

Нормальне напруження
σ = F/A
Деформація
ε = ΔL/L
Закон Гука
σ = E·ε
Видовження
ΔL = FL/(EA)
Температурна деформація
εT = α·ΔT

Стійкість колон

Критична сила Ейлера
Pcr = π²EI/(KL)²
Коефіцієнт розрахункової довжини
K = 1 шарнір–шарнір, 0,5 защемлення–защемлення, 0,7 защемлення–шарнір, 2 защемлення–вільний кінець
Критичне напруження
σcr = Pcr/A
Гнучкість
λ = KL/r, r = √(I/A)

Механічні коливання

Власна частота
ωn = √(k/m), fn = ωn/(2π)
Зі статичного прогину
ωn = √(g/δst)
Критичне демпфування
cc = 2√(km) = 2mωn
Коефіцієнт демпфування
ζ = c/cc
Частота загасаючих коливань
ωd = ωn√(1 − ζ²)
Логарифмічний декремент
δ = (1/n)·ln(x0/xn), ζ = δ/√(4π² + δ²)
Пружини паралельно
k = k1 + k2
Пружини послідовно
1/k = 1/k1 + 1/k2

2Задачі для практики

1.Зубчасті колеса й передачіСередня
d1​ = 150 mmd2​ = 200 mm1450 rpmT1​ = 500 NT2​ = 100 NP = ?

Пас іде на ведучому шківі 150 мм при 1450 об/хв. Натяг становить 500 Н на ведучій гілці та 100 Н на веденій. Знайдіть передавану потужність P у кВт.

d1 = 150 mmn1 = 1450 rpmT1 = 500 NT2 = 100 N
P = kW
2.Зубчасті колеса й передачіСкладна
A = 48B = 50C = 50D = 80

У багатоступеневій зубчастій передачі колесо A (48 зуб.) на вхідному валу обертається з частотою 1450 rpm і приводить колесо B (50 зуб.). Колесо C (50 зуб.) закріплене на одному валу з B і приводить колесо D (80 зуб.) на вихідному валу. Знайдіть вихідну частоту обертання nout.

nin = 1450 rpmA = 48B = 50C = 50D = 80
nout = rpm
3.Кручення валівСередня
T = 750 N·md = 30 mmL = 1,5 mφ = ?

Суцільний вал (латунь) закріплений у стіні й закручується моментом T на вільному кінці. Знайдіть кут закручування φ вільного кінця в градусах.

T = 750 N·md = 30 mmL = 1,5 mG = 39 GPa
φ = °
4.Кручення валівСкладна
d = 50 mmTB​ = 250 N·mTC​ = 400 N·mABC0,8 m2,5 m

Суцільний вал (алюміній) діаметром 50 mm закріплений в A. У B, на відстані 0,8 m від A, діє обертовий момент 250 N·m, а на вільному кінці C, ще на 2,5 m далі, діє момент 400 N·m у тому самому напрямку. Знайдіть величину кута закручування φC кінця C у градусах.

d = 50 mmTB = 250 N·mTC = 400 N·mAB = 0,8 mBC = 2,5 mG = 26 GPa
φC = °
5.Коло Мора й перетворення напруженьСередня
σx​ = 130σy​ = 40MPaτxy​ = ?

У точці σₓ = 130 MPa і σᵧ = 40 MPa. До якої величини може зрости дотичне напруження τxy (за модулем), перш ніж найбільше головне напруження досягне 180 MPa?

σx = 130 MPaσy = 40 MPaσ1 = 180 MPa
τxy = MPa
6.Коло Мора й перетворення напруженьСкладна
σx​ = 10σy​ = 100τxy​ = 20MPa

Точка тонкої пластини перебуває в плоскому напруженому стані: σₓ = 10 MPa, σᵧ = 100 MPa і τₓᵧ = 20 MPa (σz = 0). Границя текучості матеріалу 420 MPa. Знайдіть коефіцієнт запасу n щодо текучості за критерієм Треска (найбільших дотичних напружень).

σx = 10 MPaσy = 100 MPaτxy = 20 MPaσY = 420 MPa
n =
7.Осьове напруження й деформаціяСередня
Ø 25 mmАлюміній3 mP = 65 kN

Знайдіть осьову деформацію ε у стрижні (алюміній) у мікродеформаціях (µε = 10⁻⁶).

P = 65 kNd = 25 mmL = 3 mE = 70 GPa
ε = µε
8.Осьове напруження й деформаціяСкладна
Ø 40 mmАлюміній1 mØ 16 mmАлюміній0,5 mP = 35 kN

Ступінчастий стрижень закріплений у стіні й навантажений на вільному кінці. Знайдіть повне видовження δ.

P = 35 kNділянка 1: Ø40 mm, 1 m, алюміній (E = 70 GPa)ділянка 2: Ø16 mm, 0,5 m, алюміній (E = 70 GPa)
δ = mm
9.Стійкість колонСередня
PL = 1 md = 25 mmпоперечний переріз

Колона довжиною L з матеріалу (алюміній) защемлена внизу й шарнірно оперта вгорі. За формулою Ейлера знайдіть її критичну силу Pcr.

L = 1 mE = 70 GPa (алюміній)d = 25 mm
Pcr = kN
10.Стійкість колонСкладна
PL = 4 md = 40 mmпоперечний переріз

Колона довжиною L з матеріалу (алюміній) защемлена з обох кінців. Знайдіть її гнучкість і критичне напруження σcr за формулою Ейлера.

L = 4 mE = 70 GPa (алюміній)d = 40 mm
σcr = MPa
11.Механічні коливанняСередня
tx15 mmЦиклів: 58 mm

Під час випробування вільними коливаннями демпфованої системи маса–пружина за піком переміщення 15 mm через 5 циклів іде пік 8 mm. Знайдіть коефіцієнт демпфування ζ.

x0 = 15 mmx5 = 8 mmn = 5
ζ =
12.Механічні коливанняСкладна
k1​ = 60k2​ = 80k3​ = 20m = 100 kg

Маса 100 kg висить на пружині k₃ = 20 kN/m. Верх k₃ прикріплено до жорсткої балки, що висить на двох пружинах поруч, k₁ = 60 kN/m і k₂ = 80 kN/m; балка залишається горизонтальною. Знехтуйте демпфуванням і масами пружин та балки. Знайдіть власну частоту fn вертикальних коливань у Hz.

m = 100 kgk1 = 60 kN/mk2 = 80 kN/mk3 = 20 kN/m
fn = Hz

3Розчини

1.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: P = 4,555 kW

Пасові передачі: без прослизання обидва шківи мають однакову колову швидкість обода v = π·d·n/60, тож n₁·d₁ = n₂·d₂, а передаточне відношення дорівнює d₂/d₁. Прослизання s робить ведений шків трохи повільнішим: n₂ = n₁·(d₁/d₂)·(1 − s). Передавана потужність P = (T₁ − T₂)·v, де T₁ — натяг ведучої гілки, а T₂ — веденої. Тертя обмежує відношення натягів: T₁/T₂ = eμθ, де θ — кут обхвату в радіанах на меншому шківі; для відкритого паса θ = π − 2·asin((d₂ − d₁)/(2C)) при міжосьовій відстані C.

Швидкість паса

v = 11,39 m/s

Потужність

P = (500 − 100)·11,39 = 4555 W = 4,555 kW

Відповідь

P = 4,555 kW
2.Зубчасті колеса й передачі

Відповідь: nout = 870 rpm

Зубчасті передачі: у колесах, що зачеплені, швидкість у точці контакту зубців однакова, тож n₁·N₁ = n₂·N₂: колесо з меншою кількістю зубців обертається швидше. Колеса на одному валу обертаються з однаковою частотою. Потужність передається далі (за вирахуванням втрат), тож зі зменшенням частоти обертання крутний момент зростає: T₂ = T₁·(N₂/N₁)·η, а P = T·ω, де ω = 2π·n/60.

Перший ступінь

nB = 1450·48/50 = 1392 rpm = nC

Другий ступінь

nout = 1392·50/80 = 870 rpm

Відповідь

nout = 870 rpm

загальне передаточне відношення = 1,667 : 1

3.Кручення валів

Відповідь: φ = 20,78 °

Кручення круглих валів: дотичне напруження лінійно зростає від нуля в центрі до τmax = T·r/J на поверхні, де J = πd⁴/32 для суцільного вала і J = π(do⁴ − di⁴)/32 для порожнистого. Кут закручування φ = TL/(GJ) у радіанах. Потужність і крутний момент пов’язані як P = T·ω.

Полярний момент інерції

J = π·30⁴/32 = 79522 mm⁴

Кут закручування

φ = TL/(GJ) = 750·1000·1500/(39000·79522) = 0,3627 rad
φ = 0,3627·180/π = 20,78°

Відповідь

φ = 20,78°
4.Кручення валів

Відповідь: φC = 5,459 °

Кручення круглих валів: дотичне напруження лінійно зростає від нуля в центрі до τmax = T·r/J на поверхні, де J = πd⁴/32 для суцільного вала і J = π(do⁴ − di⁴)/32 для порожнистого. Кут закручування φ = TL/(GJ) у радіанах. Потужність і крутний момент пов’язані як P = T·ω.

Внутрішні крутні моменти

Напрямок TC прийнято за додатний.

TBC = TC = 400 N·m
TAB = TC + TB = 400 + 250 = 650 N·m

Кут закручування кожної ділянки

J = π·50⁴/32 = 613592 mm⁴
G = 26 GPa = 26000 MPa
φAB = 650000·800/(26000·613592) = 0,03259 rad
φBC = 400000·2500/(26000·613592) = 0,06268 rad

Кут закручування кінця C

φC = 0,03259 + 0,06268 = 0,09528 rad → |φC| = 5,459°

Відповідь

φC = 5,459°
5.Коло Мора й перетворення напружень

Відповідь: τxy = 83,67 MPa

Перетворення напружень при плоскому напруженому стані: на площадці, повернутій на кут θ, σ = (σₓ + σᵧ)/2 + (σₓ − σᵧ)/2·cos 2θ + τₓᵧ·sin 2θ. Коло Мора показує всі площадки одночасно: його центр C = (σₓ + σᵧ)/2, а радіус R = √(((σₓ − σᵧ)/2)² + τₓᵧ²). Головні напруження дорівнюють C ± R, а найбільше дотичне напруження в площині дорівнює R.

Потрібний радіус

C = (130 + 40)/2 = 85 MPa
R = σ1 − C = 180 − 85 = 95 MPa
στxyCσ1​σ2​

Дотичне напруження

τxy = √(R² − ((σₓ − σᵧ)/2)²) = √(95² − 45²) = 83,67 MPa

Відповідь

τxy = 83,67 MPa
6.Коло Мора й перетворення напружень

Відповідь: n = 4,029

Перетворення напружень при плоскому напруженому стані: на площадці, повернутій на кут θ, σ = (σₓ + σᵧ)/2 + (σₓ − σᵧ)/2·cos 2θ + τₓᵧ·sin 2θ. Коло Мора показує всі площадки одночасно: його центр C = (σₓ + σᵧ)/2, а радіус R = √(((σₓ − σᵧ)/2)² + τₓᵧ²). Головні напруження дорівнюють C ± R, а найбільше дотичне напруження в площині дорівнює R. Критерії текучості: за Мізесом текучість настає, коли σvM = √(σ₁² − σ₁σ₂ + σ₂²) досягає σY; за Треска — коли абсолютне максимальне дотичне напруження досягає σY/2.

στxyCσ1​σ2​

Головні напруження

C = 55 MPa, R = 49,24 MPa
σ1 = 104,2 MPa, σ2 = 5,756 MPa, σ3 = 0

Треска

σmax − σmin = 104,2 MPa
n = 420/104,2 = 4,029

Відповідь

n = 4,029

n > 1 означає, що в точці текучість не настає; критерій Треска трохи консервативніший за критерій Мізеса.

7.Осьове напруження й деформація

Відповідь: ε = 1892 µε

Закон Гука: у пружній області σ = E·ε. Разом із σ = P/A та ε = δ/L це дає δ = PL/(AE).

Напруження

A = π·25²/4 = 490,9 mm²
σ = P/A = 65·1000/490,9 = 132,4 MPa

Деформація (закон Гука)

E for алюміній = 70 GPa = 70000 MPa.

ε = σ/E = 132,4/70000 = 0,001892 = 1892 µε

Відповідь

ε = 1892 µε
8.Осьове напруження й деформація

Відповідь: δ = 1,641 mm

Осьово навантажені елементи: кожна призматична ділянка підкоряється δ = PL/(AE). Для послідовних ділянок видовження додаються.

Однакова сила в обох ділянках

Вільний кінець сприймає P, тож кожен переріз стрижня сприймає ту саму осьову силу P. Змінюються лише площі й матеріали.

A1 = π·40²/4 = 1257 mm², A2 = π·16²/4 = 201,1 mm²
σ1 = 27,85 MPa
σ2 = 174,1 MPa

Додайте видовження ділянок

δ1 = σ1L1/E1 = 27,85·1000/70000 = 0,3979 mm
δ2 = σ2L2/E2 = 174,1·500/70000 = 1,243 mm
δ = δ1 + δ2 = 1,641 mm

Відповідь

δ = 1,641 mm
9.Стійкість колон

Відповідь: Pcr = 27,04 kN

Втрата стійкості за Ейлером: гнучка колона втрачає стійкість при Pcr = π²EI/(KL)², де KL — розрахункова довжина: K = 1 для шарнір–шарнір, 2 для защемлення–вільний кінець, 0,7 для защемлення–шарнір і 0,5 для защемлення–защемлення. Вона вигинається відносно осі з найменшим I. Формула справедлива для гнучких колон, критичне напруження яких менше за межу текучості.

Найменший момент інерції

Круглий переріз має однаковий I відносно будь-якої осі.

I = πd⁴/64 = π·25⁴/64 = 19175 mm⁴

Розрахункова довжина

KL = 0,7·1000 = 700 mm

Критична сила

Pcr = π²EI/(KL)² = π²·70000·19175/700² = 27035 N = 27,04 kN

Відповідь

Pcr = 27,04 kN
10.Стійкість колон

Відповідь: σcr = 17,27 MPa

Втрата стійкості за Ейлером: гнучка колона втрачає стійкість при Pcr = π²EI/(KL)², де KL — розрахункова довжина: K = 1 для шарнір–шарнір, 2 для защемлення–вільний кінець, 0,7 для защемлення–шарнір і 0,5 для защемлення–защемлення. Вона вигинається відносно осі з найменшим I. Формула справедлива для гнучких колон, критичне напруження яких менше за межу текучості.

Найменший момент інерції

Круглий переріз має однаковий I відносно будь-якої осі.

I = πd⁴/64 = π·40⁴/64 = 125664 mm⁴

Радіус інерції і гнучкість

A = 1257 mm²
r = √(I/A) = √(125664/1257) = 10 mm
KL = 0,5·4000 = 2000 mm
KL/r = 2000/10 = 200

Критичне напруження

σcr = π²E/(KL/r)² = π²·70000/200² = 17,27 MPa

Відповідь

σcr = 17,27 MPa
11.Механічні коливання

Відповідь: ζ = 0,02001

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Логарифмічний декремент

δ = (1/5)·ln(15/8) = 0,1257

Коефіцієнт демпфування

ζ = δ/√(4π² + δ²) = 0,1257/√(39,48 + 0,01581) = 0,02001

Відповідь

ζ = 0,02001
12.Механічні коливання

Відповідь: fn = 2,105 Hz

Вільні коливання системи маса–пружина: власна частота без демпфування ωn = √(k/m) у rad/s, і fn = ωn/(2π) у Hz. В’язкий демпфер c дає коефіцієнт демпфування ζ = c/cc, де критичне демпфування cc = 2·√(k·m) = 2·m·ωn. Недодемпфована система (ζ < 1) коливається з частотою ωd = ωn·√(1 − ζ²). Жорсткості паралельних пружин додаються, k = k₁ + k₂; послідовних — додаються обернені величини, 1/k = 1/k₁ + 1/k₂.

Еквівалентна жорсткість

Паралельні лише k1 і k2. Ця пара з’єднана послідовно з k3, тож об’єднуйте їх через обернені величини.

k12 = 60 + 80 = 140 kN/m
keq = 140·20/(140 + 20) = 17,5 kN/m

Власна частота

ωn = √(17500/100) = 13,23 rad/s
fn = 13,23/(2π) = 2,105 Hz

Відповідь

fn = 2,105 Hz

ExamProblems · examproblems.com/courses/machine-design