Медичні науки: шпаргалка-підсумок

Очікувана компенсація: при метаболічному ацидозі формула Вінтера передбачає PaCO₂ = 1,5·HCO₃⁻ + 8 ± 2 mmHg; виміряне значення вище цього діапазону вказує на додатковий респіраторний ацидоз, нижче — на додатковий респіраторний алкалоз. Аніонний інтервал AG = Na⁺ − (Cl⁻ + HCO₃⁻), у нормі приблизно 8–12 mmol/L, відрізняє метаболічний ацидоз із підвищеним аніонним інтервалом від ацидозу з нормальним; низький альбумін маскує підвищений інтервал (додайте 2,5 на кожен g/dL, на який альбумін нижчий за 4,0). Дельта-співвідношення (AG − 12)/(24 − HCO₃⁻) приблизно від 0,8 до 2 відповідає чистому ацидозу з підвищеним аніонним інтервалом (у деяких підручниках замість 0,8 використовують 1), нижче — додатковому ацидозу з нормальним аніонним інтервалом, а вище 2 — додатковому метаболічному алкалозу.

Похідні показники: розрахункова осмолярність сироватки дорівнює 2·Na⁺ + глюкоза + сечовина, де всі значення в ммоль/л (2·Na⁺ + глюкоза/18 + BUN/2,8, де глюкоза й BUN у мг/дл); норма — близько 275–295 мОсм/кг. Співвідношення P/F — це PaO₂, поділений на FiO₂ як частку. Альвеолярний тиск кисню на рівні моря дорівнює PAO₂ = FiO₂·(760 − 47) − PaCO₂/0,8 мм рт. ст., а A–a-градієнт — це PAO₂ − PaO₂.

Тахікардія з вузькими комплексами та паузи: надшлуночкова тахікардія (SVT) — це регулярна тахікардія близько 150–250/min із вузькими комплексами QRS; зубці P зазвичай не видно, бо вони сховані в комплексі QRS або зубці T. Синусова тахікардія в дорослого в спокої зазвичай нижча за приблизно 150/min, і перед кожним QRS є видимий зубець P; тріпотіння передсердь із провідністю 2:1 часто має частоту близько 150/min і показує пилкоподібні хвилі. У разі синусової зупинки синусовий вузол на мить перестає генерувати імпульси: пауза без зубця P і без QRS, довжина якої не дорівнює цілому числу циклів P–P (пауза точно в два-три цикли натомість вказує на синоатріальну блокаду виходу).

Атріовентрикулярні блокади: позначте зубці P по порядку й перевірте, за якими з них слідує QRS. I ступінь: проводиться кожен P, PR постійний і понад 0,20 s. II ступінь, I тип (Мобітц I, Венкебах): PR подовжується від скорочення до скорочення, доки один зубець P не проводиться, потім цикл починається знову (групове скорочення). II ступінь, II тип (Мобітц II): PR проведених скорочень лишається сталим, а зубці P раптово не проводяться; QRS часто широкий. III ступінь (повна) блокада: зубці P і комплекси QRS регулярні, але незалежні, PR змінюється довільно, а частота передсердь вища за частоту замісного ритму (вузловий 40–60/min із вузьким QRS, шлуночковий 20–40/min із широким QRS). Блокаду 2:1 за однією стрічкою не можна віднести ні до I, ні до II типу.

Відношення правдоподібності та показники ризику: LR+ = чутливість/(1 − специфічність), LR− = (1 − чутливість)/специфічність. У дослідженні EER і CER — частоти подій з лікуванням і без нього: RR = EER/CER, ARR = CER − EER, RRR = ARR/CER і NNT = 1/ARR, округлене вгору. У дослідженні «випадок–контроль» можна використовувати лише відношення шансів OR = ad/(bc). Інтенсивність захворюваності = нові випадки/людино-час.

Прогностичні цінності залежать від поширеності: PPV = Se·p/(Se·p + (1 − Sp)(1 − p)) і NPV = Sp(1 − p)/(Sp(1 − p) + (1 − Se)p). З відношеннями правдоподібності: шанси до тесту = p/(1 − p), шанси після тесту = шанси до тесту × LR, ймовірність = шанси/(1 + шанси). Для популяції з N осіб істинно позитивні = N·p·Se, а хибно позитивні = N·(1 − p)·(1 − Sp). NNT = 1/(CER × RRR), округлене вгору.