Чисельні методи: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 8 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Чисельні методи

Бісекція
c = (a + b)/2, width after n steps (b − a)/2ⁿ
Ньютон–Рафсон
xn+1 = xₙ − f(xₙ)/f′(xₙ)
Лінійна інтерполяція
y = y₁ + (y₂ − y₁)(x − x₁)/(x₂ − x₁)
Формула трапецій
T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + … + 2fn−1 + fₙ], h = (b − a)/n
Формула Сімпсона (n парне)
S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + … + 4fn−1 + fₙ]
Оцінка похибки трапецій
|E| ≤ (b − a)h²M/12, M = max|f″|
Ейлер
yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ)
Хойн
yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + hk₁)
RK4
yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄)

Метод

  1. Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
  2. Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
  3. Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
  4. Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.

Послідовності та ряди

Арифметична послідовність
aₙ = a₁ + (n − 1)d, Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2
Геометрична послідовність
aₙ = a₁rⁿ⁻¹, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r)
Нескінченний геометричний ряд
S = a₁/(1 − r), |r| < 1
p-ряд
Σ1/kᵖ converges only for p > 1
Ознака Даламбера
L = lim |ak+1/ak|: L < 1 converges, L > 1 diverges
Радіус збіжності
R = lim |ck/ck+1|
Многочлен Тейлора
Pₙ(x) = Σ f⁽ᵏ⁾(a)(x − a)ᵏ/k!
Ряд Маклорена
eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + …, cos x = 1 − x²/2! + …, ln(1 + x) = x − x²/2 + …
Оцінка похибки Лагранжа
|Rₙ| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!

Метод

  1. Визначте тип: арифметична (стала різниця), геометрична (сталий знаменник), стандартний ряд, степеневий ряд чи многочлен Тейлора.
  2. Для сум користуйтеся Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r) або S = a₁/(1 − r) за |r| < 1, де a₁ — перший член суми.
  3. Для збіжності: спершу ознака n-го члена, потім порівняння з Σ1/kᵖ або геометричним рядом, а ознаку Даламбера чи Коші використовуйте для факторіалів і k-х степенів.
  4. Для многочленів Тейлора випишіть f(a), f′(a), f″(a), …, поділіть k-ту похідну на k! і оцініть похибку за M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!.

Матриці та визначники

визначник 2×2
det = ad − bc
Обернена матриця 2×2
A⁻¹ = (1/det)·[d −b; −c a]
Продукт
(AB)ij = Σk AikBkj
Власні значення
det(A − λI) = 0
Правило Крамера
xi = det(Ai)/det(A)

Диференціальні рівняння

Експоненціальне зростання/спадання
dy/dt = ky → y = y0ekt
Період напіврозпаду
k = ln 2 / t½
Закон охолодження Ньютона
T(t) = Ta + (T0 − Ta)e−kt
Інтегрувальний множник
y′ + p(x)y = q(x): μ = e∫p dx, (μy)′ = μq
Бак змішування
dm/dt = r·c − (r/V)·m

2Задачі для практики

1.Чисельні методиСередня
xy00,250,50,751

Наближено обчисліть ∫01 sin(x²) dx за формулою Сімпсона з n = 4 смугами. Дайте S.

f(x) = sin(x²)[a, b] = [0, 1]n = 4
S =
2.Чисельні методиСкладна
01211,52ty(0, 1)

Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,5 для y′ = y(2 − y), y(0) = 1, щоб оцінити y5 ≈ y(2,5).

y′ = y(2 − y)y(0) = 1h = 0,5
y5 =
3.Послідовності та рядиСередня
AΣ (3/4)ᵏk = 1 … ∞BΣ 3ᵏ/k³k = 1 … ∞CΣ 5ᵏ/k!k = 1 … ∞DΣ 3/k³k = 1 … ∞

Рівно один із чотирьох рядів розбігається. Клікніть його.

A: Σ (3/4)ᵏB: Σ 3ᵏ/k³C: Σ 5ᵏ/k!D: Σ 3/k³
  1. 1A: Σ (3/4)ᵏ
  2. 2B: Σ 3ᵏ/k³
  3. 3C: Σ 5ᵏ/k!
  4. 4D: Σ 3/k³
4.Послідовності та рядиСкладна

Функцію f(x) = sin x наближено многочленом Маклорена степеня 2 у точці x = 0,3. Скористайтеся оцінкою похибки Лагранжа M·|x|ⁿ⁺¹/(n + 1)! з M = 1, щоб знайти найбільшу можливу похибку |R₂|.

f(x) = sin xn = 2x = 0,3M = 1
|R₂| =
5.Матриці та визначникиСередня
A =23143−550−3

Знайдіть визначник det A поданої матриці 3×3 A.

A = [2 3 1; 4 3 −5; 5 0 −3]
det A =
6.Матриці та визначникиСкладна
A =−6−2−4−3b =−10−10

Розв'яжіть систему −6x − 2y = −10 і −4x − 3y = −10. Знайдіть x.

−6x − 2y = −10−4x − 3y = −10
x =
7.Диференціальні рівнянняСередня
t (min)T (°C)20Ta​202 °C132 °C

Кувану сталеву деталь температурою 500 °C залишили остигати в цеху з температурою 28 °C. Через 20 min її температура становить 202 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Через який час від початку, t, вона досягне 132 °C?

T0 = 500 °CTa = 28 °CT(20) = 202 °CT = 132 °C
t = min
8.Диференціальні рівнянняСкладна
tyK = 1y(0,25) = ?

Система підпорядковується y″ + 2y′ + 17y = 17 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть y(0,25); кути в радіанах.

y″ + 2y′ + 17y = 17y(0) = 0y′(0) = 0
y(0.25) =

3Розчини

1.Чисельні методи

Відповідь: S = 0,3099

Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.

ixᵢf(xᵢ)вага000110,250,0624593420,50,247404230,750,5333034410,8414711

Вузли та значення

h = 0,25
Σ wᵢfᵢ = 0 + 4·0,0624593 + 2·0,247404 + 4·0,533303 + 0,841471 = 3,719327

Формула Сімпсона

S = (0,25/3)·3,719327 = 0,3099

Відповідь

S = 0,3099

Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.

2.Чисельні методи

Відповідь: y5 = 2

Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.

ntₙyₙf(tₙ, yₙ)yₙ₊₁00111,510,51,50,751,875211,8750,2343751,99218831,51,9921880,0155641,999969421,9999690,00006103422

Кроки Ейлера

y₁ = 1 + 0,5·(1) = 1,5
y₂ = 1,5 + 0,5·(0,75) = 1,875
y₃ = 1,875 + 0,5·(0,234375) = 1,992188
y₄ = 1,992188 + 0,5·(0,015564) = 1,999969
y₅ = 1,999969 + 0,5·(0,0000610342) = 2
01211,52ty

Графік

y5 = 2

Відповідь

y5 = 2

Точне значення дорівнює y(2,5) = 1,986614.

3.Послідовності та ряди

Відповідь: B: Σ 3ᵏ/k³

Збіжність: якщо члени не прямують до 0, ряд розбігається (необхідна умова збіжності, ознака n-го члена). Σ1/kᵖ збігається лише за p > 1, а Σrᵏ лише за |r| < 1. Порівнюйте ряд з одним із них, коли його члени для великих k поводяться як вони. Ознака Даламбера: L = lim |ak+1/ak|; ознака Коші: L = lim |ak|1/k. L < 1 — збігається, L > 1 — розбігається, L = 1 нічого не вирішує. Степеневий ряд Σck(x − x₀)ᵏ збігається для |x − x₀| < R, де R = lim |ck/ck+1|; знакозмінний ряд із членами, що спадають до 0, збігається.

Перевірте кожен ряд

A: Σ (3/4)ᵏ → Геометричний з r = 3/4, |r| < 1: збігається.
B: Σ 3ᵏ/k³ → Ознака Даламбера: L = 3 > 1, розбігається.
C: Σ 5ᵏ/k! → Ознака Даламбера: L = lim 5/(k + 1) = 0 < 1, збігається.
D: Σ 3/k³ → p-ряд з p = 3 > 1: збігається.

Відповідь

B: Σ 3ᵏ/k³

Відповідь

B: Σ 3ᵏ/k³
4.Послідовності та ряди

Відповідь: |R₂| = 0,0045

Многочлени Тейлора: поблизу x = a гладка функція наближається многочленом Pₙ(x) = f(a) + f′(a)(x − a) + f″(a)(x − a)²/2! + … + f⁽ⁿ⁾(a)(x − a)ⁿ/n!; для a = 0 це многочлен Маклорена. Стандартні ряди: eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + x⁵/5! − …, cos x = 1 − x²/2! + x⁴/4! − …, ln(1 + x) = x − x²/2 + x³/3 − …, 1/(1 − x) = Σxᵏ. Оцінка похибки Лагранжа: |f(x) − Pₙ(x)| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!, де M — найбільше значення |f⁽ⁿ⁺¹⁾| між a і x.

Оцінка похідної

M = 1

Оцінка Лагранжа

|R₂| ≤ 1·0,3³/3! = 0,0045

Відповідь

|R₂| = 0,0045

Справжня похибка менша: |f(0,3) − P₂(0,3)| = 0,00448.

5.Матриці та визначники

Відповідь: det A = −72

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Мінори 2×2 першого рядка

M₁₁ = −9, M₁₂ = 13, M₁₃ = −15

Розклад за рядком

det A = 2·(−9) − 3·13 + 1·(−15) = −72

Відповідь

det A = −72
6.Матриці та визначники

Відповідь: x = 1

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Визначник матриці коефіцієнтів

det A = (−6)·(−3) − (−2)·(−4) = 10

Замініть стовпець x

det Aₓ = (−10)·(−3) − (−2)·(−10) = 10
x = 10/10 = 1

Відповідь

x = 1
y = 2
7.Диференціальні рівняння

Відповідь: t = 30,31 min

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Стала охолодження

k = ln(472/174)/20 = 0,0499 min⁻¹

Час до досягнення цільової температури

t = ln(472/104)/0,0499 = 30,31 min

Відповідь

t = 30,31 min
8.Диференціальні рівняння

Відповідь: y(0.25) = 0,4154

Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.

Усталене значення та корені

yss = 1, r = −1 ± 4j

Сталі за початковими значеннями

y(0) = 1 + A = 0 → A = −1
y′(0) = −1A + 4B = 0 → B = −0,25

Обчисліть

y(0,25) = 1·(1 − e−0,25(cos 1 + 0,25·sin 1)) = 0,4154

Відповідь

y(0,25) = 0,4154

ExamProblems · examproblems.com/courses/numerical-methods