Чисельні методи: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 8 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Чисельні методи

Бісекція
c = (a + b)/2, width after n steps (b − a)/2ⁿ
Ньютон–Рафсон
xn+1 = xₙ − f(xₙ)/f′(xₙ)
Лінійна інтерполяція
y = y₁ + (y₂ − y₁)(x − x₁)/(x₂ − x₁)
Формула трапецій
T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + … + 2fn−1 + fₙ], h = (b − a)/n
Формула Сімпсона (n парне)
S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + … + 4fn−1 + fₙ]
Оцінка похибки трапецій
|E| ≤ (b − a)h²M/12, M = max|f″|
Ейлер
yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ)
Хойн
yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + hk₁)
RK4
yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄)

Метод

  1. Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
  2. Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
  3. Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
  4. Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.

Послідовності та ряди

Арифметична послідовність
aₙ = a₁ + (n − 1)d, Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2
Геометрична послідовність
aₙ = a₁rⁿ⁻¹, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r)
Нескінченний геометричний ряд
S = a₁/(1 − r), |r| < 1
p-ряд
Σ1/kᵖ converges only for p > 1
Ознака Даламбера
L = lim |ak+1/ak|: L < 1 converges, L > 1 diverges
Радіус збіжності
R = lim |ck/ck+1|
Многочлен Тейлора
Pₙ(x) = Σ f⁽ᵏ⁾(a)(x − a)ᵏ/k!
Ряд Маклорена
eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + …, cos x = 1 − x²/2! + …, ln(1 + x) = x − x²/2 + …
Оцінка похибки Лагранжа
|Rₙ| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!

Метод

  1. Визначте тип: арифметична (стала різниця), геометрична (сталий знаменник), стандартний ряд, степеневий ряд чи многочлен Тейлора.
  2. Для сум користуйтеся Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r) або S = a₁/(1 − r) за |r| < 1, де a₁ — перший член суми.
  3. Для збіжності: спершу ознака n-го члена, потім порівняння з Σ1/kᵖ або геометричним рядом, а ознаку Даламбера чи Коші використовуйте для факторіалів і k-х степенів.
  4. Для многочленів Тейлора випишіть f(a), f′(a), f″(a), …, поділіть k-ту похідну на k! і оцініть похибку за M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!.

Матриці та визначники

визначник 2×2
det = ad − bc
Обернена матриця 2×2
A⁻¹ = (1/det)·[d −b; −c a]
Продукт
(AB)ij = Σk AikBkj
Власні значення
det(A − λI) = 0
Правило Крамера
xi = det(Ai)/det(A)

Диференціальні рівняння

Експоненціальне зростання/спадання
dy/dt = ky → y = y0ekt
Період напіврозпаду
k = ln 2 / t½
Закон охолодження Ньютона
T(t) = Ta + (T0 − Ta)e−kt
Інтегрувальний множник
y′ + p(x)y = q(x): μ = e∫p dx, (μy)′ = μq
Бак змішування
dm/dt = r·c − (r/V)·m

2Задачі для практики

1.Чисельні методиСередня

Формулу трапецій застосовують до ∫01 sin x dx. Похибка не перевищує (b − a)³·M/(12n²), де M = max|f″| на [0, 1]. Знайдіть найменшу кількість смуг n, що гарантує похибку нижче за 0,0005.

f(x) = sin x[a, b] = [0, 1]ε = 0,0005
n =
2.Чисельні методиСкладна
00,510,511,5ty(0, 0,5)

Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,2 для y′ = y(2 − y), y(0) = 0,5, щоб оцінити y5 ≈ y(1).

y′ = y(2 − y)y(0) = 0,5h = 0,2
y5 =
3.Послідовності та рядиСередня
AΣ ln k / kk = 1 … ∞BΣ (4/5)ᵏk = 1 … ∞CΣ k!/2ᵏk = 1 … ∞DΣ 3/kk = 1 … ∞

Рівно один із чотирьох рядів збігається. Клікніть його.

A: Σ ln k / kB: Σ (4/5)ᵏC: Σ k!/2ᵏD: Σ 3/k
  1. 1A: Σ ln k / k
  2. 2B: Σ (4/5)ᵏ
  3. 3C: Σ k!/2ᵏ
  4. 4D: Σ 3/k
4.Послідовності та рядиСкладна
xyfP₃2,5

Скористайтеся многочленом Маклорена степеня 3 для f(x) = sin(0,5x), щоб наблизити f(2,5). Дайте P₃(2,5).

f(x) = sin(0,5x)n = 3x = 2,5
P₃(2.5) =
5.Матриці та визначникиСередня
A =−45−45−35−2−4−5

Знайдіть визначник det A поданої матриці 3×3 A.

A = [−4 5 −4; 5 −3 5; −2 −4 −5]
det A =
6.Матриці та визначникиСкладна
A =52−6−2

Знайдіть більше власне значення λ поданої матриці A.

A = [5 2; −6 −2]
λ =
7.Диференціальні рівнянняСередня
t (min)T (°C)12Ta​T = ?

Кувану сталеву деталь температурою 460 °C залишили остигати в цеху з температурою 22 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,04 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 12 min.

T0 = 460 °CTa = 22 °Ck = 0,04 min⁻¹t = 12 min
T = °C
8.Диференціальні рівнянняСкладна
ty0,5y(0,5) = ?

Розв’яжіть y′ + y = 4e−0,5t при y(0) = 1. Знайдіть y(0,5).

y′ + y = 4e−0,5ty(0) = 1
y(0.5) =

3Розчини

1.Чисельні методи

Відповідь: n = 12

Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.

Оцінка другої похідної

M = sin 1 = 0,8415

Виразіть n

n² > 1·0,8415/(12·0,0005) = 140,2
n > 11,84 → n = 12

Відповідь

n = 12
2.Чисельні методи

Відповідь: y5 = 1,41

Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.

ntₙyₙf(tₙ, yₙ)yₙ₊₁000,50,750,6510,20,650,87750,825520,40,82550,969551,0194130,61,019410,9996231,21933540,81,2193350,9518921,409713

Кроки Ейлера

y₁ = 0,5 + 0,2·(0,75) = 0,65
y₂ = 0,65 + 0,2·(0,8775) = 0,8255
y₃ = 0,8255 + 0,2·(0,96955) = 1,01941
y₄ = 1,01941 + 0,2·(0,999623) = 1,219335
y₅ = 1,219335 + 0,2·(0,951892) = 1,409713
00,510,511,5ty

Графік

y5 = 1,41

Відповідь

y5 = 1,41

Точне значення дорівнює y(1) = 1,422469.

3.Послідовності та ряди

Відповідь: B: Σ (4/5)ᵏ

Збіжність: якщо члени не прямують до 0, ряд розбігається (необхідна умова збіжності, ознака n-го члена). Σ1/kᵖ збігається лише за p > 1, а Σrᵏ лише за |r| < 1. Порівнюйте ряд з одним із них, коли його члени для великих k поводяться як вони. Ознака Даламбера: L = lim |ak+1/ak|; ознака Коші: L = lim |ak|1/k. L < 1 — збігається, L > 1 — розбігається, L = 1 нічого не вирішує. Степеневий ряд Σck(x − x₀)ᵏ збігається для |x − x₀| < R, де R = lim |ck/ck+1|; знакозмінний ряд із членами, що спадають до 0, збігається.

Перевірте кожен ряд

A: Σ ln k / k → Більший за 1/k для k ≥ 3: розбігається за порівнянням із гармонічним рядом.
B: Σ (4/5)ᵏ → Геометричний з r = 4/5, |r| < 1: збігається.
C: Σ k!/2ᵏ → Ознака Даламбера: L = lim (k + 1)/2 = ∞, розбігається.
D: Σ 3/k → Кратне гармонічного ряду (p = 1): розбігається.

Відповідь

B: Σ (4/5)ᵏ

Відповідь

B: Σ (4/5)ᵏ
4.Послідовності та ряди

Відповідь: P₃(2.5) = 0,9245

Многочлени Тейлора: поблизу x = a гладка функція наближається многочленом Pₙ(x) = f(a) + f′(a)(x − a) + f″(a)(x − a)²/2! + … + f⁽ⁿ⁾(a)(x − a)ⁿ/n!; для a = 0 це многочлен Маклорена. Стандартні ряди: eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + x⁵/5! − …, cos x = 1 − x²/2! + x⁴/4! − …, ln(1 + x) = x − x²/2 + x³/3 − …, 1/(1 − x) = Σxᵏ. Оцінка похибки Лагранжа: |f(x) − Pₙ(x)| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!, де M — найбільше значення |f⁽ⁿ⁺¹⁾| між a і x.

Многочлен Маклорена

P₃(x) = 0,5x − 0,02083x³

Підставте

P₃(2,5) = 1,25 − 0,325521 = 0,9245

Відповідь

P₃(2,5) = 0,9245

Точне значення дорівнює f(2,5) = 0,948985; похибка 0,0245055 зменшується, якщо взяти більше членів або точку ближче до 0.

5.Матриці та визначники

Відповідь: det A = 39

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Мінори 2×2 першого рядка

M₁₁ = 35, M₁₂ = −15, M₁₃ = −26

Розклад за рядком

det A = (−4)·35 − 5·(−15) + (−4)·(−26) = 39

Відповідь

det A = 39
6.Матриці та визначники

Відповідь: λ = 2

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Характеристичне рівняння

λ² − (3)λ + (2) = 0

Розв’яжіть

λ = (3 ± √(1))/2 → λ = 1, 2
λ = 2

Відповідь

λ = 2
7.Диференціальні рівняння

Відповідь: T = 293 °C

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Розв’язок закону охолодження

T(t) = 22 + 438·e−0,04t

Підставте t

T(12) = 22 + 438·0,6188 = 293 °C

Відповідь

T = 293 °C
8.Диференціальні рівняння

Відповідь: y(0.5) = 1,985

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Інтегрувальний множник

μ = et
(ety)′ = 4e0,5t

Загальний розв’язок

y = 4/0,5·e−0,5t + C·e−t = 8·e−0,5t + C·e−t

Початкова умова

1 = 8 + C → C = −7

Обчисліть

y(0,5) = 8·0,7788 + (−7)·0,6065 = 1,985

Відповідь

y(0,5) = 1,985

ExamProblems · examproblems.com/courses/numerical-methods