Чисельні методи: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 8 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Чисельні методи

Бісекція
c = (a + b)/2, width after n steps (b − a)/2ⁿ
Ньютон–Рафсон
xn+1 = xₙ − f(xₙ)/f′(xₙ)
Лінійна інтерполяція
y = y₁ + (y₂ − y₁)(x − x₁)/(x₂ − x₁)
Формула трапецій
T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + … + 2fn−1 + fₙ], h = (b − a)/n
Формула Сімпсона (n парне)
S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + … + 4fn−1 + fₙ]
Оцінка похибки трапецій
|E| ≤ (b − a)h²M/12, M = max|f″|
Ейлер
yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ)
Хойн
yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + hk₁)
RK4
yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄)

Метод

  1. Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
  2. Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
  3. Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
  4. Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.

Послідовності та ряди

Арифметична послідовність
aₙ = a₁ + (n − 1)d, Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2
Геометрична послідовність
aₙ = a₁rⁿ⁻¹, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r)
Нескінченний геометричний ряд
S = a₁/(1 − r), |r| < 1
p-ряд
Σ1/kᵖ converges only for p > 1
Ознака Даламбера
L = lim |ak+1/ak|: L < 1 converges, L > 1 diverges
Радіус збіжності
R = lim |ck/ck+1|
Многочлен Тейлора
Pₙ(x) = Σ f⁽ᵏ⁾(a)(x − a)ᵏ/k!
Ряд Маклорена
eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + …, cos x = 1 − x²/2! + …, ln(1 + x) = x − x²/2 + …
Оцінка похибки Лагранжа
|Rₙ| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!

Метод

  1. Визначте тип: арифметична (стала різниця), геометрична (сталий знаменник), стандартний ряд, степеневий ряд чи многочлен Тейлора.
  2. Для сум користуйтеся Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r) або S = a₁/(1 − r) за |r| < 1, де a₁ — перший член суми.
  3. Для збіжності: спершу ознака n-го члена, потім порівняння з Σ1/kᵖ або геометричним рядом, а ознаку Даламбера чи Коші використовуйте для факторіалів і k-х степенів.
  4. Для многочленів Тейлора випишіть f(a), f′(a), f″(a), …, поділіть k-ту похідну на k! і оцініть похибку за M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!.

Матриці та визначники

визначник 2×2
det = ad − bc
Обернена матриця 2×2
A⁻¹ = (1/det)·[d −b; −c a]
Продукт
(AB)ij = Σk AikBkj
Власні значення
det(A − λI) = 0
Правило Крамера
xi = det(Ai)/det(A)

Диференціальні рівняння

Експоненціальне зростання/спадання
dy/dt = ky → y = y0ekt
Період напіврозпаду
k = ln 2 / t½
Закон охолодження Ньютона
T(t) = Ta + (T0 − Ta)e−kt
Інтегрувальний множник
y′ + p(x)y = q(x): μ = e∫p dx, (μy)′ = μq
Бак змішування
dm/dt = r·c − (r/V)·m

2Задачі для практики

1.Чисельні методиСередня
xy00,33330,666711,3331,6672

Наближено обчисліть ∫02 1/(1 + x³) dx за формулою Сімпсона з n = 6 смугами. Дайте S.

f(x) = 1/(1 + x³)[a, b] = [0, 2]n = 6
S =
2.Чисельні методиСкладна
00,20,40,60,8246ty(0, 2)

Розв’яжіть y′ = 1,5y, y(0) = 2 методом Ейлера з кроком h = 0,2 до t = 0,8. Точний розв’язок — y = y₀e1,5t. Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,8) − y4|.

y′ = 1,5yy(0) = 2h = 0,2
|E| =
3.Послідовності та рядиСередня
kSn​12345678910

Знайдіть суму S = Σk=122 4/(k(k + 1)).

ak = 4/(k(k + 1))n = 22
S =
4.Послідовності та рядиСкладна
xyfP₂2

Скористайтеся многочленом Маклорена степеня 2 для f(x) = cos(0,5x), щоб наблизити f(2). Дайте P₂(2).

f(x) = cos(0,5x)n = 2x = 2
P₂(2) =
5.Матриці та визначникиСередня
A =−35−33−4−53−11

Знайдіть визначник det A поданої матриці 3×3 A.

A = [−3 5 −3; 3 −4 −5; 3 −1 1]
det A =
6.Матриці та визначникиСкладна
A =−246−1b =5−10

Розв'яжіть систему −2x + 4y = 5 і 6x − y = −10. Знайдіть x.

−2x + 4y = 56x − y = −10
x =
7.Диференціальні рівнянняСередня
t (min)T (°C)39Ta​111 °C

Кувану сталеву деталь температурою 420 °C залишили остигати в цеху з температурою 29 °C. Через 39 min її температура становить 111 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Знайдіть сталу k в min⁻¹.

T0 = 420 °CTa = 29 °CT(39) = 111 °C
k = min⁻¹
8.Диференціальні рівнянняСкладна
ty1,5y(1,5) = ?

Розв’яжіть y′ + 2y = 8e−t при y(0) = 5. Знайдіть y(1,5).

y′ + 2y = 8e−ty(0) = 5
y(1.5) =

3Розчини

1.Чисельні методи

Відповідь: S = 1,091

Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.

ixᵢf(xᵢ)вага001110,3333330,964286420,6666670,7714292310,5441,3333330,296703251,6666670,1776324620,1111111

Вузли та значення

h = 0,3333
Σ wᵢfᵢ = 1 + 4·0,964286 + 2·0,771429 + 4·0,5 + 2·0,296703 + 4·0,177632 + 0,111111 = 9,815044

Формула Сімпсона

S = (0,3333/3)·9,815044 = 1,091

Відповідь

S = 1,091

Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.

2.Чисельні методи

Відповідь: |E| = 0,928

Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.

ntₙyₙf(tₙ, yₙ)yₙ₊₁00232,610,22,63,93,3820,43,385,074,39430,64,3946,5915,7122

Кроки Ейлера

y4 = 5,7122

Точне значення

y(0,8) = 6,640234

Глобальна похибка

|E| = |6,640234 − 5,7122| = 0,928
00,20,40,60,8246ty

Графік

Відповідь

|E| = 0,928

Зменшення h удвічі приблизно вдвічі зменшує похибку методу Ейлера.

3.Послідовності та ряди

Відповідь: S = 3,826

Збіжність: якщо члени не прямують до 0, ряд розбігається (необхідна умова збіжності, ознака n-го члена). Σ1/kᵖ збігається лише за p > 1, а Σrᵏ лише за |r| < 1. Порівнюйте ряд з одним із них, коли його члени для великих k поводяться як вони. Ознака Даламбера: L = lim |ak+1/ak|; ознака Коші: L = lim |ak|1/k. L < 1 — збігається, L > 1 — розбігається, L = 1 нічого не вирішує. Степеневий ряд Σck(x − x₀)ᵏ збігається для |x − x₀| < R, де R = lim |ck/ck+1|; знакозмінний ряд із членами, що спадають до 0, збігається.

Простіші дроби

4/(k(k + 1)) = 4·(1/k − 1/(k + 1))

Скасувати

S = 4·(1 − 1/23) = 3,826

Відповідь

S = 3,826
4.Послідовності та ряди

Відповідь: P₂(2) = 0,5

Многочлени Тейлора: поблизу x = a гладка функція наближається многочленом Pₙ(x) = f(a) + f′(a)(x − a) + f″(a)(x − a)²/2! + … + f⁽ⁿ⁾(a)(x − a)ⁿ/n!; для a = 0 це многочлен Маклорена. Стандартні ряди: eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + x⁵/5! − …, cos x = 1 − x²/2! + x⁴/4! − …, ln(1 + x) = x − x²/2 + x³/3 − …, 1/(1 − x) = Σxᵏ. Оцінка похибки Лагранжа: |f(x) − Pₙ(x)| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!, де M — найбільше значення |f⁽ⁿ⁺¹⁾| між a і x.

Многочлен Маклорена

P₂(x) = 1 − 0,125x²

Підставте

P₂(2) = 1 − 0,5 = 0,5

Відповідь

P₂(2) = 0,5

Точне значення дорівнює f(2) = 0,540302; похибка 0,0403023 зменшується, якщо взяти більше членів або точку ближче до 0.

5.Матриці та визначники

Відповідь: det A = −90

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Мінори 2×2 першого рядка

M₁₁ = −9, M₁₂ = 18, M₁₃ = 9

Розклад за рядком

det A = (−3)·(−9) − 5·18 + (−3)·9 = −90

Відповідь

det A = −90
6.Матриці та визначники

Відповідь: x = −1,591

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Визначник матриці коефіцієнтів

det A = (−2)·(−1) − 4·6 = −22

Замініть стовпець x

det Aₓ = 5·(−1) − 4·(−10) = 35
x = 35/(−22) = −1,591

Відповідь

x = −1,591
y = 0,4545
7.Диференціальні рівняння

Відповідь: k = 0,04005 min⁻¹

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Відношення різниць температур

e−39k = 82/391

Розв’яжіть щодо k

k = ln(391/82)/39 = 0,04005 min⁻¹

Відповідь

k = 0,04005 min⁻¹
8.Диференціальні рівняння

Відповідь: y(1.5) = 1,636

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Інтегрувальний множник

μ = e2t
(e2ty)′ = 8et

Загальний розв’язок

y = 8/1·e−t + C·e−2t = 8·e−t + C·e−2t

Початкова умова

5 = 8 + C → C = −3

Обчисліть

y(1,5) = 8·0,2231 + (−3)·0,04979 = 1,636

Відповідь

y(1,5) = 1,636

ExamProblems · examproblems.com/courses/numerical-methods