Чисельні методи: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 8 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Чисельні методи

Бісекція
c = (a + b)/2, width after n steps (b − a)/2ⁿ
Ньютон–Рафсон
xn+1 = xₙ − f(xₙ)/f′(xₙ)
Лінійна інтерполяція
y = y₁ + (y₂ − y₁)(x − x₁)/(x₂ − x₁)
Формула трапецій
T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + … + 2fn−1 + fₙ], h = (b − a)/n
Формула Сімпсона (n парне)
S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + … + 4fn−1 + fₙ]
Оцінка похибки трапецій
|E| ≤ (b − a)h²M/12, M = max|f″|
Ейлер
yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ)
Хойн
yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + hk₁)
RK4
yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄)

Метод

  1. Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
  2. Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
  3. Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
  4. Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.

Послідовності та ряди

Арифметична послідовність
aₙ = a₁ + (n − 1)d, Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2
Геометрична послідовність
aₙ = a₁rⁿ⁻¹, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r)
Нескінченний геометричний ряд
S = a₁/(1 − r), |r| < 1
p-ряд
Σ1/kᵖ converges only for p > 1
Ознака Даламбера
L = lim |ak+1/ak|: L < 1 converges, L > 1 diverges
Радіус збіжності
R = lim |ck/ck+1|
Многочлен Тейлора
Pₙ(x) = Σ f⁽ᵏ⁾(a)(x − a)ᵏ/k!
Ряд Маклорена
eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + …, cos x = 1 − x²/2! + …, ln(1 + x) = x − x²/2 + …
Оцінка похибки Лагранжа
|Rₙ| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!

Метод

  1. Визначте тип: арифметична (стала різниця), геометрична (сталий знаменник), стандартний ряд, степеневий ряд чи многочлен Тейлора.
  2. Для сум користуйтеся Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r) або S = a₁/(1 − r) за |r| < 1, де a₁ — перший член суми.
  3. Для збіжності: спершу ознака n-го члена, потім порівняння з Σ1/kᵖ або геометричним рядом, а ознаку Даламбера чи Коші використовуйте для факторіалів і k-х степенів.
  4. Для многочленів Тейлора випишіть f(a), f′(a), f″(a), …, поділіть k-ту похідну на k! і оцініть похибку за M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!.

Матриці та визначники

визначник 2×2
det = ad − bc
Обернена матриця 2×2
A⁻¹ = (1/det)·[d −b; −c a]
Продукт
(AB)ij = Σk AikBkj
Власні значення
det(A − λI) = 0
Правило Крамера
xi = det(Ai)/det(A)

Диференціальні рівняння

Експоненціальне зростання/спадання
dy/dt = ky → y = y0ekt
Період напіврозпаду
k = ln 2 / t½
Закон охолодження Ньютона
T(t) = Ta + (T0 − Ta)e−kt
Інтегрувальний множник
y′ + p(x)y = q(x): μ = e∫p dx, (μy)′ = μq
Бак змішування
dm/dt = r·c − (r/V)·m

2Задачі для практики

1.Чисельні методиСередня
xy00,66671,3332

Наближено обчисліть ∫02 1/√(1 + x⁴) dx за формулою трапецій з n = 3 смугами. Дайте T.

f(x) = 1/√(1 + x⁴)[a, b] = [0, 2]n = 3
T =
2.Чисельні методиСкладна
00,20,40,60,811,5ty(0, 1)

Скористайтеся методом Ейлера з h = 0,2 для y′ = e−ty, y(0) = 1, щоб оцінити y4 ≈ y(0,8).

y′ = e−tyy(0) = 1h = 0,2
y4 =
3.Послідовності та рядиСередня
kSn​12345678910S = ?

Знайдіть суму S = Σk=1∞ 5/(k(k + 1)).

ak = 5/(k(k + 1))
S =
4.Послідовності та рядиСкладна
xyfP₄−1

Скористайтеся многочленом Маклорена степеня 4 для f(x) = cos(2x), щоб наблизити f(−1). Дайте P₄(−1).

f(x) = cos(2x)n = 4x = −1
P₄(−1) =
5.Матриці та визначникиСередня
A =−65−1−2B =−10−1−2

Нехай C = AB для поданих матриць. Знайдіть елемент c22 (рядок 2, стовпець 2).

A = [−6 5; −1 −2]B = [−1 0; −1 −2]
c22 =
6.Матриці та визначникиСкладна
A =−1−53−4b =22

Розв'яжіть систему −x − 5y = 2 і 3x − 4y = 2. Знайдіть x.

−x − 5y = 23x − 4y = 2
x =
7.Диференціальні рівнянняСередня
t (min)T (°C)51Ta​71 °C39 °C

Кувану сталеву деталь температурою 400 °C залишили остигати в цеху з температурою 22 °C. Через 51 min її температура становить 71 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). Через який час від початку, t, вона досягне 39 °C?

T0 = 400 °CTa = 22 °CT(51) = 71 °CT = 39 °C
t = min
8.Диференціальні рівнянняСкладна
ty1y(1) = ?

Розв’яжіть y′ + 2y = 4e−0,5t при y(0) = 2. Знайдіть y(1).

y′ + 2y = 4e−0,5ty(0) = 2
y(1) =

3Розчини

1.Чисельні методи

Відповідь: T = 1,35

Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.

ixᵢf(xᵢ)вага001110,6666670,913812221,3333330,4902612320,2425361

Вузли та значення

h = 0,6667
Σ wᵢfᵢ = 1 + 2·0,913812 + 2·0,490261 + 0,242536 = 4,050681

Формула трапецій

T = (0,6667/2)·4,050681 = 1,35

Відповідь

T = 1,35

Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.

2.Чисельні методи

Відповідь: y4 = 1,556

Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.

ntₙyₙf(tₙ, yₙ)yₙ₊₁00111,210,21,20,7866281,35732620,41,3573260,5810431,47353430,61,4735340,4130771,55615

Кроки Ейлера

y₁ = 1 + 0,2·(1) = 1,2
y₂ = 1,2 + 0,2·(0,786628) = 1,357326
y₃ = 1,357326 + 0,2·(0,581043) = 1,473534
y₄ = 1,473534 + 0,2·(0,413077) = 1,55615
00,20,40,60,811,5ty

Графік

y4 = 1,556

Відповідь

y4 = 1,556
3.Послідовності та ряди

Відповідь: S = 5

Збіжність: якщо члени не прямують до 0, ряд розбігається (необхідна умова збіжності, ознака n-го члена). Σ1/kᵖ збігається лише за p > 1, а Σrᵏ лише за |r| < 1. Порівнюйте ряд з одним із них, коли його члени для великих k поводяться як вони. Ознака Даламбера: L = lim |ak+1/ak|; ознака Коші: L = lim |ak|1/k. L < 1 — збігається, L > 1 — розбігається, L = 1 нічого не вирішує. Степеневий ряд Σck(x − x₀)ᵏ збігається для |x − x₀| < R, де R = lim |ck/ck+1|; знакозмінний ряд із членами, що спадають до 0, збігається.

Простіші дроби

5/(k(k + 1)) = 5·(1/k − 1/(k + 1))

Скасувати

S = 5·1 = 5

Відповідь

S = 5
4.Послідовності та ряди

Відповідь: P₄(−1) = −0,3333

Многочлени Тейлора: поблизу x = a гладка функція наближається многочленом Pₙ(x) = f(a) + f′(a)(x − a) + f″(a)(x − a)²/2! + … + f⁽ⁿ⁾(a)(x − a)ⁿ/n!; для a = 0 це многочлен Маклорена. Стандартні ряди: eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + x⁵/5! − …, cos x = 1 − x²/2! + x⁴/4! − …, ln(1 + x) = x − x²/2 + x³/3 − …, 1/(1 − x) = Σxᵏ. Оцінка похибки Лагранжа: |f(x) − Pₙ(x)| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!, де M — найбільше значення |f⁽ⁿ⁺¹⁾| між a і x.

Многочлен Маклорена

P₄(x) = 1 − 2x² + 0,6667x⁴

Підставте

P₄(−1) = 1 − 2 + 0,666667 = −0,3333

Відповідь

P₄(−1) = −0,3333

Точне значення дорівнює f(−1) = −0,416147; похибка −0,0828135 зменшується, якщо взяти більше членів або точку ближче до 0.

5.Матриці та визначники

Відповідь: c22 = 4

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Рядок на стовпець

c22 = (−1)·0 + (−2)·(−2) = 4

Відповідь

c22 = 4
6.Матриці та визначники

Відповідь: x = 0,1053

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Визначник матриці коефіцієнтів

det A = (−1)·(−4) − (−5)·3 = 19

Замініть стовпець x

det Aₓ = 2·(−4) − (−5)·2 = 2
x = 2/19 = 0,1053

Відповідь

x = 0,1053
y = −0,4211
7.Диференціальні рівняння

Відповідь: t = 77,43 min

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Стала охолодження

k = ln(378/49)/51 = 0,04006 min⁻¹

Час до досягнення цільової температури

t = ln(378/17)/0,04006 = 77,43 min

Відповідь

t = 77,43 min
8.Диференціальні рівняння

Відповідь: y(1) = 1,527

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Інтегрувальний множник

μ = e2t
(e2ty)′ = 4e1,5t

Загальний розв’язок

y = 4/1,5·e−0,5t + C·e−2t = 2,667·e−0,5t + C·e−2t

Початкова умова

2 = 2,667 + C → C = −0,6667

Обчисліть

y(1) = 2,667·0,6065 + (−0,6667)·0,1353 = 1,527

Відповідь

y(1) = 1,527

ExamProblems · examproblems.com/courses/numerical-methods