Чисельні методи: шпаргалка-підсумок

Аркуші з формулами, ключові кроки методів для кожної теми та 8 задач для практики, з повними розв’язками наприкінці.

Нові задачіНазад до курсу

У вікні друку виберіть «Зберегти як PDF», щоб зберегти копію на пристрої.

1Формули та методи

Чисельні методи

Бісекція
c = (a + b)/2, width after n steps (b − a)/2ⁿ
Ньютон–Рафсон
xn+1 = xₙ − f(xₙ)/f′(xₙ)
Лінійна інтерполяція
y = y₁ + (y₂ − y₁)(x − x₁)/(x₂ − x₁)
Формула трапецій
T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + … + 2fn−1 + fₙ], h = (b − a)/n
Формула Сімпсона (n парне)
S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + … + 4fn−1 + fₙ]
Оцінка похибки трапецій
|E| ≤ (b − a)h²M/12, M = max|f″|
Ейлер
yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ)
Хойн
yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + hk₁)
RK4
yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄)

Метод

  1. Для кореня: перевірте зміну знака для бісекції або обчисліть f і f′ для Ньютона й зберігайте шість і більше цифр у таблиці ітерацій.
  2. Для табличного значення: інтерполюйте лінійно між двома сусідніми точками.
  3. Для інтеграла: знайдіть h = (b − a)/n, випишіть f у кожному вузлі, застосуйте ваги (1, 2, …, 2, 1 для трапецій; 1, 4, 2, …, 4, 1 для Сімпсона з парним n) і помножте на h/2 або h/3.
  4. Для ЗДР: крокуйте від t₀ за yₙ₊₁ = yₙ + h·f(tₙ, yₙ) (Ейлер) або усередненим нахилом (Хойн), по одному рядку на крок, доки не дійдете до потрібного t.

Послідовності та ряди

Арифметична послідовність
aₙ = a₁ + (n − 1)d, Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2
Геометрична послідовність
aₙ = a₁rⁿ⁻¹, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r)
Нескінченний геометричний ряд
S = a₁/(1 − r), |r| < 1
p-ряд
Σ1/kᵖ converges only for p > 1
Ознака Даламбера
L = lim |ak+1/ak|: L < 1 converges, L > 1 diverges
Радіус збіжності
R = lim |ck/ck+1|
Многочлен Тейлора
Pₙ(x) = Σ f⁽ᵏ⁾(a)(x − a)ᵏ/k!
Ряд Маклорена
eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + …, cos x = 1 − x²/2! + …, ln(1 + x) = x − x²/2 + …
Оцінка похибки Лагранжа
|Rₙ| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!

Метод

  1. Визначте тип: арифметична (стала різниця), геометрична (сталий знаменник), стандартний ряд, степеневий ряд чи многочлен Тейлора.
  2. Для сум користуйтеся Sₙ = n(a₁ + aₙ)/2, Sₙ = a₁(1 − rⁿ)/(1 − r) або S = a₁/(1 − r) за |r| < 1, де a₁ — перший член суми.
  3. Для збіжності: спершу ознака n-го члена, потім порівняння з Σ1/kᵖ або геометричним рядом, а ознаку Даламбера чи Коші використовуйте для факторіалів і k-х степенів.
  4. Для многочленів Тейлора випишіть f(a), f′(a), f″(a), …, поділіть k-ту похідну на k! і оцініть похибку за M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!.

Матриці та визначники

визначник 2×2
det = ad − bc
Обернена матриця 2×2
A⁻¹ = (1/det)·[d −b; −c a]
Продукт
(AB)ij = Σk AikBkj
Власні значення
det(A − λI) = 0
Правило Крамера
xi = det(Ai)/det(A)

Диференціальні рівняння

Експоненціальне зростання/спадання
dy/dt = ky → y = y0ekt
Період напіврозпаду
k = ln 2 / t½
Закон охолодження Ньютона
T(t) = Ta + (T0 − Ta)e−kt
Інтегрувальний множник
y′ + p(x)y = q(x): μ = e∫p dx, (μy)′ = μq
Бак змішування
dm/dt = r·c − (r/V)·m

2Задачі для практики

1.Чисельні методиСередня
xy00,16670,33330,50,66670,83331

Наближено обчисліть ∫01 sin(x²) dx за формулою Сімпсона з n = 6 смугами. Дайте S.

f(x) = sin(x²)[a, b] = [0, 1]n = 6
S =
2.Чисельні методиСкладна
00,10,20,333,54ty(0, 3)

Розв’яжіть y′ = y − t², y(0) = 3 методом Ейлера з кроком h = 0,1 до t = 0,3. Точний розв’язок — y = t² + 2t + 2 + (y₀ − 2)eᵗ. Знайдіть глобальну похибку |E| = |y(0,3) − y3|.

y′ = y − t²y(0) = 3h = 0,1
|E| =
3.Послідовності та рядиСередня
AΣ (−1)ᵏ/√kk = 1 … ∞BΣ 5ᵏ/k!k = 1 … ∞CΣ 1/(3ᵏ + k)k = 1 … ∞DΣ (3k + 1)/(k + 2)k = 1 … ∞

Рівно один із чотирьох рядів розбігається. Клікніть його.

A: Σ (−1)ᵏ/√kB: Σ 5ᵏ/k!C: Σ 1/(3ᵏ + k)D: Σ (3k + 1)/(k + 2)
  1. 1A: Σ (−1)ᵏ/√k
  2. 2B: Σ 5ᵏ/k!
  3. 3C: Σ 1/(3ᵏ + k)
  4. 4D: Σ (3k + 1)/(k + 2)
4.Послідовності та рядиСкладна
xyfP₃2,5

Скористайтеся многочленом Маклорена степеня 3 для f(x) = e0,5x, щоб наблизити f(2,5). Дайте P₃(2,5).

f(x) = e0,5xn = 3x = 2,5
P₃(2.5) =
5.Матриці та визначникиСередня
A =2−14−35−50−5−1

Знайдіть визначник det A поданої матриці 3×3 A.

A = [2 −1 4; −3 5 −5; 0 −5 −1]
det A =
6.Матриці та визначникиСкладна
A =365−2b =7−1

Розв'яжіть систему 3x + 6y = 7 і 5x − 2y = −1. Знайдіть x.

3x + 6y = 75x − 2y = −1
x =
7.Диференціальні рівнянняСередня
t (min)T (°C)17Ta​T = ?

Чашку кави температурою 91 °C залишили в кімнаті з температурою 18 °C. Вона підпорядковується закону охолодження Ньютона, dT/dt = −k·(T − Tₐ). За k = 0,08 min⁻¹ знайдіть її температуру T через 17 min.

T0 = 91 °CTa = 18 °Ck = 0,08 min⁻¹t = 17 min
T = °C
8.Диференціальні рівнянняСкладна
tyK = 5y(1) = ?

Система підпорядковується y″ + 3y′ + 6,25y = 31,25 для t ≥ 0, починаючи зі стану спокою: y(0) = 0, y′(0) = 0. Знайдіть y(1); кути в радіанах.

y″ + 3y′ + 6,25y = 31,25y(0) = 0y′(0) = 0
y(1) =

3Розчини

1.Чисельні методи

Відповідь: S = 0,3102

Чисельне інтегрування: розбийте [a, b] на n смуг шириною h = (b − a)/n з вузлами x₀ … xₙ. Формула трапецій: T = (h/2)[f₀ + 2f₁ + 2f₂ + … + 2fn−1 + fₙ]. Формула Сімпсона (n парне): S = (h/3)[f₀ + 4f₁ + 2f₂ + 4f₃ + … + 4fn−1 + fₙ]. Похибка трапецій зменшується як h² (оцінка (b − a)h²·M/12, де M = max|f″|), Сімпсона — як h⁴, тож за тих самих вузлів Сімпсон зазвичай значно точніший.

ixᵢf(xᵢ)вага000110,1666670,0277742420,3333330,110883230,50,247404440,6666670,429956250,8333330,6399594610,8414711

Вузли та значення

h = 0,1667
Σ wᵢfᵢ = 0 + 4·0,0277742 + 2·0,110883 + 4·0,247404 + 2·0,429956 + 4·0,639959 + 0,841471 = 5,583696

Формула Сімпсона

S = (0,1667/3)·5,583696 = 0,3102

Відповідь

S = 0,3102

Цей інтеграл не має елементарної первісної, і саме тоді потрібне чисельне правило.

2.Чисельні методи

Відповідь: |E| = 0,05196

Чисельний розв’язок y′ = f(t, y): метод Ейлера рухається вздовж нахилу на початку кожного кроку: yn+1 = yₙ + h·f(tₙ, yₙ). Метод Хойна (вдосконалений метод Ейлера) усереднює нахил на початку та в передбаченні Ейлера: k₁ = f(tₙ, yₙ), k₂ = f(tₙ + h, yₙ + h·k₁), yn+1 = yₙ + (h/2)(k₁ + k₂). Класичний метод Рунге–Кутти (RK4) поєднує чотири нахили: yn+1 = yₙ + (h/6)(k₁ + 2k₂ + 2k₃ + k₄). Глобальна похибка методу Ейлера пропорційна h, Хойна — h², RK4 — h⁴.

ntₙyₙf(tₙ, yₙ)yₙ₊₁00333,310,13,33,293,62920,23,6293,5893,9879

Кроки Ейлера

y3 = 3,9879

Точне значення

y(0,3) = 4,039859

Глобальна похибка

|E| = |4,039859 − 3,9879| = 0,05196
00,10,20,333,54ty

Графік

Відповідь

|E| = 0,05196

Зменшення h удвічі приблизно вдвічі зменшує похибку методу Ейлера.

3.Послідовності та ряди

Відповідь: D: Σ (3k + 1)/(k + 2)

Збіжність: якщо члени не прямують до 0, ряд розбігається (необхідна умова збіжності, ознака n-го члена). Σ1/kᵖ збігається лише за p > 1, а Σrᵏ лише за |r| < 1. Порівнюйте ряд з одним із них, коли його члени для великих k поводяться як вони. Ознака Даламбера: L = lim |ak+1/ak|; ознака Коші: L = lim |ak|1/k. L < 1 — збігається, L > 1 — розбігається, L = 1 нічого не вирішує. Степеневий ряд Σck(x − x₀)ᵏ збігається для |x − x₀| < R, де R = lim |ck/ck+1|; знакозмінний ряд із членами, що спадають до 0, збігається.

Перевірте кожен ряд

A: Σ (−1)ᵏ/√k → Знакозмінний, із 1/√k, що спадає до 0: збігається (умовно).
B: Σ 5ᵏ/k! → Ознака Даламбера: L = lim 5/(k + 1) = 0 < 1, збігається.
C: Σ 1/(3ᵏ + k) → Менший за (1/3)ᵏ, збіжний геометричний ряд: збігається за ознакою порівняння.
D: Σ (3k + 1)/(k + 2) → Члени прямують до 3, а не до 0: розбігається за необхідною умовою збіжності.

Відповідь

D: Σ (3k + 1)/(k + 2)

Відповідь

D: Σ (3k + 1)/(k + 2)
4.Послідовності та ряди

Відповідь: P₃(2.5) = 3,357

Многочлени Тейлора: поблизу x = a гладка функція наближається многочленом Pₙ(x) = f(a) + f′(a)(x − a) + f″(a)(x − a)²/2! + … + f⁽ⁿ⁾(a)(x − a)ⁿ/n!; для a = 0 це многочлен Маклорена. Стандартні ряди: eˣ = Σxᵏ/k!, sin x = x − x³/3! + x⁵/5! − …, cos x = 1 − x²/2! + x⁴/4! − …, ln(1 + x) = x − x²/2 + x³/3 − …, 1/(1 − x) = Σxᵏ. Оцінка похибки Лагранжа: |f(x) − Pₙ(x)| ≤ M·|x − a|ⁿ⁺¹/(n + 1)!, де M — найбільше значення |f⁽ⁿ⁺¹⁾| між a і x.

Многочлен Маклорена

P₃(x) = 1 + 0,5x + 0,125x² + 0,02083x³

Підставте

P₃(2,5) = 1 + 1,25 + 0,78125 + 0,325521 = 3,357

Відповідь

P₃(2,5) = 3,357

Точне значення дорівнює f(2,5) = 3,490343; похибка 0,133572 зменшується, якщо взяти більше членів або точку ближче до 0.

5.Матриці та визначники

Відповідь: det A = 3

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Мінори 2×2 першого рядка

M₁₁ = −30, M₁₂ = 3, M₁₃ = 15

Розклад за рядком

det A = 2·(−30) − (−1)·3 + 4·15 = 3

Відповідь

det A = 3
6.Матриці та визначники

Відповідь: x = 0,2222

Матриці: визначник матриці 2×2 дорівнює ad − bc. Для 3×3 розкладіть за рядком: кожен елемент множиться на визначник матриці 2×2, що залишається після викреслення його рядка і стовпця, зі знаками, що чергуються: + − +. Власні значення λ задовольняють det(A − λI) = 0; для 2×2 це λ² − (слід)·λ + det = 0.

Визначник матриці коефіцієнтів

det A = 3·(−2) − 6·5 = −36

Замініть стовпець x

det Aₓ = 7·(−2) − 6·(−1) = −8
x = −8/(−36) = 0,2222

Відповідь

x = 0,2222
y = 1,056
7.Диференціальні рівняння

Відповідь: T = 36,74 °C

Диференціальні рівняння першого порядку: dy/dt = k·y має розв’язок y = y₀·ekt (зростання при k > 0, спадання при k < 0); період напіврозпаду T дає k = ln 2/T. Закон охолодження Ньютона dT/dt = −k·(T − Tₐ) дає T(t) = Tₐ + (T₀ − Tₐ)·e−kt. Лінійне рівняння y′ + p(x)·y = q(x) розв’язують з інтегрувальним множником μ = e∫p dx: (μy)′ = μq, тож μy = ∫μq dx + C.

Розв’язок закону охолодження

T(t) = 18 + 73·e−0,08t

Підставте t

T(17) = 18 + 73·0,2567 = 36,74 °C

Відповідь

T = 36,74 °C
8.Диференціальні рівняння

Відповідь: y(1) = 4,703

Лінійні рівняння другого порядку: для y″ + b·y′ + c·y = 0 шукайте y = ert: це дає характеристичне рівняння r² + b·r + c = 0. Два дійсні корені r₁ ≠ r₂ дають y = A·er₁t + B·er₂t (надкритичне демпфування); подвійний корінь r дає y = (A + Bt)·ert (критичне демпфування); комплексні корені −α ± jω дають y = e−αt(A cos ωt + B sin ωt) (докритичне демпфування, коливання). Початкові значення y(0) і y′(0) визначають A і B. У вигляді y″ + 2ζωny′ + ωn²y = 0 величина ωn — власна частота, а ζ — коефіцієнт демпфування: при ζ < 1 є коливання. При сталому вході y″ + by′ + cy = c·K розв’язок — усталене значення K плюс вільна складова.

Усталене значення та корені

yss = 5, r = −1,5 ± 2j

Сталі за початковими значеннями

y(0) = 5 + A = 0 → A = −5
y′(0) = −1,5A + 2B = 0 → B = −3,75

Обчисліть

y(1) = 5·(1 − e−1,5(cos 2 + 0,75·sin 2)) = 4,703

Відповідь

y(1) = 4,703

ExamProblems · examproblems.com/courses/numerical-methods